Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3471/22
06 жовтня 2022 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Кондрацької Н.М.
за участю секретаря судового засідання - Мелещенко О.В.,
за участю
представника відповідача - Назаренко Є.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту.
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Ухвалою суду від 28.07.2022 прийнято до провадження справу та призначено її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про день, час і місце розгляду справи. Стороною позивача не надано до суду жодних заяв/клопотань про можливість розгляду справи за його відсутності чи про поважність причин неявки.
У судовому засіданні представник відповідача за довіреністю Назаренко Є.І. вказав, що у зв'язку із неодноразовою неявкою позивача у судове засідання слід залишити даний позов без розгляду, відповідно до положень п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.
Враховуючи думку представника відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, суд вважає, що позов слід залишити без розгляду виходячи з такого.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Крім того, як передбачено ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Позивач ОСОБА_1 повідомлявся про судові засідання, призначені на 08.09.2022 та 06.10.2022 шляхом направлення йому смс-повідомлень про дату, час і місце розгляду справи, які буди доставлені адресату, про що свідчать довідки про доставку SMS. Проте, у призначені судові засідання в черговий раз до суду для не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Таким чином, позивач належним чином повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи, однак в судові засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, жодних клопотань про перенесення розгляду справи з поважних причин чи про можливість розгляду справи за його відсутності не надав та не скористався правом представництва його інтересів.
За таких обставин, судом визнано факти неявки в судові засідання позивача, як такі, що відбулися без поважних причин.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі “Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії” зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема “Іззетов проти України”, “Пискал проти України”, “Майстер проти України”, “Субот проти України”, “Крюков проти України”, “Крат проти України”, “Сокор проти України”, “Кобченко проти України”, “Шульга проти України”, “Лагун проти України”, “Буряк проти України”, “ТОВ “ФПК “ГРОСС” проти України”, “Гержик проти України” суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Як зазначено у постанові ВС від 22.05.2019 (справа №310/12817/13) процесуальний закон не вказує на необхідності врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
За встановлених обставин, суд враховує і той факт, що причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону (ст. 223 ЦПК України) направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду, а позивач, при цьому не з'являється в призначене судове засідання.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач, будучи завчасно повідомленим про судові засідання, знаючи про розгляд справи, зловживає процесуальними правами та не є заінтересованим у судовому вирішенні даної справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 4, 131, 200, 257 ч.1 п.3, 223, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття ухвали судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадацяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Головуючий: Н. М. Кондрацька