Справа № 159/3920/22
Провадження № 1-кп/159/411/22
про продовження строку запобіжного заходу
07 жовтня 2022 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
з участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_4
законного представника обвинуваченого - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
психолога - ОСОБА_7
представника служби у справах дітей - ОСОБА_8
представника органу ювенальної превенції - ОСОБА_9
потерпілого - ОСОБА_10
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні об'єднане кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022030550000672 про обвинувачення неповнолітнього
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Волошки Ковельського району Волинської області, учня 9-го класу Головненської спеціалізованої школи «Центр освіти» Волинської обласної ради, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.15 - ч.4 ст.185 КК України,
Дане кримінальне провадження надійшло до суду 30 вересня 2022 року.
За матеріалами кримінального провадження 31 серпня 2022 року обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 40 днів з 29.08.2022 по 07.10.2022 включно. Визначено розмір застави в сумі 49 620 гривень.
В підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке мотивовано тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які може бути призначено покарання у виді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років, схильний до бродяжницького способу життя та шкідливих звичок, має складні та конфлікті стосунки із батьками, вчиняв кримінальні правопорушення щодо своїх рідних, недостатньо спроможний керувати емоційним станом, що у сукупності свідчить про продовження існування ризиків передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 просив застосувати до нього будь-який інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, переконаний, що може проживати разом із батьком в АДРЕСА_2 .
Захисник ОСОБА_6 заперечив проти подальшого утримання неповнолітнього під вартою, вважає недоведеними ризик ухилення від суду чи впливу на потерпілих, вважає достатнім застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Законний представник обвинуваченого ОСОБА_5 підтримала позицію захисника. Додатково зазначила, що ОСОБА_11 близько трьох років перебуває на обліку Служби у справах дітей як дитина, що опинилась у складних життєвих обставинах, мати позбавлена материнських прав, а батько намагався налагодити відносини з сином, проте не має впливу на його поведінку.
Представник служби у справах дітей та представник сектору ювенальної превенції, кожен зокрема, клопотання прокурора підтримали і пояснили, що ОСОБА_11 вже перебував у полі зору правоохоронних органів, до нього застосовувались примусові заходи виховного характеру, з липня 2021 року орган превенції Ковельського РУП постійно проводить виховні заходи з дитиною, при спілкуванні з батьком було встановлено, що ОСОБА_12 без відома та дозволу батька неодноразово залишав житло на кілька днів, не дослухався до порад, у зв'язку з чим батько не може забезпечити виконання неповнолітнім обвинуваченим його процесуальних обов'язків. Спеціалізований заклад, де навчався ОСОБА_12 , на даний час запровадив дистанційну форму навчання і не має можливості опікуватись дитиною. Фактично те коло дорослих людей, які оточують неповнолітнього не мають впливу на дитину і не мають можливості здійснювати піклування.
Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд при вирішенні питання про подальше застосування запобіжного заходу керується наступним.
Відповідно до ч.3 ст.314 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
За приписами ст.492 КПК України до неповнолітнього обвинуваченого може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК. Разом з тим тримання під вартою, як виключний захід, може застосовуватись лише у випадку, коли неповнолітній обвинувачується у скоєнні тяжкого або особливо тяжкого злочину, та за умови, якщо слідчий/прокурор доведе, що застосування іншого запобіжного заходу не в змозі запобігти ризикам, зазначеним в ст.177 КПК.
Альтернативні запобіжні заходи, перелічені у ст.493 КПК застосовуються, якщо батьки чи опікуни, піклувальники здатні забезпечити належну поведінку дитини та згідні взяти на себе такі зобов'язання.
В силу ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам перешкодити кримінальному провадженню.
Згідно із ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений за умови доведення прокурором обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують, а також повинен з'ясувати чи зменшились раніше визначені ризики та чи не з'явились нові.
Крім того, суд, з урахуванням практики ЄСПЛ (рішення від 27.11.2008 у справі «Свершов проти України») зобов'язаний враховувати і вік неповнолітнього обвинуваченого.
Виконуючи вимоги закону судом встановлено, що ОСОБА_11 , 2007 року народження, якому виповнилось 15 років, обвинувачується у вчиненні п'яти епізодів тяжкого злочину проти власності. Мати обвинуваченого у кримінальному провадженні є потерпілою, батько - свідком.
При обранні 31 серпня 2022 року запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на сорок днів слідчий суддя визначив такі ризики, як ухилення від суду, вплив на свідків і потерпілих, продовження протиправної поведінки.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
З огляду на надані прокурором докази існування перелічених ризиків, суд вважає, що обвинувачений не має наміру ухилятись від суду, не має наміру впливати на потерпілих і свідків, проте приймаючи до уваги характеристику неповнолітнього, щодо якого до суду скеровано окрім обвинувального акту ще клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру за вчинення іншого кримінального правопорушення, ризик вчинення інших протиправних кримінально-караних дій є досить високим.
Не зважаючи на те, що обвинувачений є неповнолітнім, запобігти цьому ризику можливо лише утримуючи особу під вартою, оскільки визначене законом коло дорослих, яким в силу ст.493 КПК могла бути передана під нагляд дитина згоди на це не висловили, за місцем проживання батька власник житла заперечує проти проживання в нього ОСОБА_13 , іншого місця проживання дитина не має, психологічні особливості дитини, потреба у лікуванні, конкретні обставини інкримінованих діянь свідчать про недопустимість залишати дитину без нагляду, тому суспільні інтереси на даний час виправдовують подальше утримання неповнолітнього під вартою.
Керуючись статтями 176-183,197-199, 314-316 КПК України, суд
Продовжити строк тримання неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою на 60 днів - до 05 грудня 2022 року включно, з правом застави в розмірі 49620,00 гривень.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
ГоловуючийОСОБА_1