ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"10" жовтня 2022 р. справа № 300/3938/22
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат - Драгомирова Олена Миколаївна (надалі також - представник позивача, адвокат), 03.10.2022 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі також - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити виплату перерахованої пенсії за період з 01.01.2018, 01.01.2019 в повному розмірі, без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21.02.2018, з урахуванням виплачених сум.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Пунктом 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Суд звертає увагу, що згідностатті 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строкице встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відтак, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Одночасно із позовною заявою представником позивача, подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду адвокат Драгомирова О.М. зазначає, що позивач з поважних причин пропустив строк звернення до суду, оскільки у зв'язку із військовою агресією з боку росії та відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 на території України введено воєнний стан. 02.03.2022 Рада суддів України опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, а саме процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану. Також стверджує, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення з боку держави. Представник позивача покликається, також, на постанову Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19, у якій викладена правова позиція щодо відсутності підстав для застосування судами положень нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України (в тому числі і Постанови № 103), незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.
Розглянувши заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду та дослідивши документи додані до неї, суд зазначає наступне.
За правилами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу зазначених положень процесуального закону, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Отже, у даній категорії справ процесуальний закон визнав строк в шість місяців достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
У поданій заяві представник позивача зазначила, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 01.01.2018 здійснило перерахунок пенсії позивача з урахування розстрочки підвищення пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” №103 від 21.02.2018, з виплатою: з 01 січня 2018 року - 50 відсотків підвищення пенсії; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків підвищення пенсії.
Натомість представник позивача звернулася з цим позовом до суду лише 03.10.2022, тобто через декілька років після того, як відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача та виплату в 2018 - 2019 роках в розмірі 50% та 75 % відповідно підвищення пенсії.
Вирішуючи питання поважності причин пропуску строку звернення до суду, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі №9901/32/20 вказала:
“...правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду”.
Таким чином, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Так, в позовній заяві та в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду представник позивача не зазначила обставин, які б перешкоджали позивачу вчасно звернутися до відповідача з метою отримання інформації про складові та розмір його пенсії після проведеного її перерахунку в 2018-2019 роках.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Так, пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Суд зазначає, що позивач повинен був дізнатися про порушене право на отримання перерахованої з 01.01.2018 пенсії в повному розмірі після такого перерахунку згідно постанови Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” № 103 від 21.02.2018 та отримання вперше такої перерахованої пенсії в квітні 2018 та вподальшому щомісячних пенсійних виплат до кінця 2018, які включали лише 50% підвищення пенсії, та в січні-грудні 2019 після щомісячного отримання такої перерахованої пенсії, які включали лише 75% підвищення пенсії, перерахованої з 01.01.2018 року.
Факт отримання представником позивача листа відповідача від 21.12.2021 у відповідь на її заяву від 02.12.2021 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач через свого представника почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується та не змінює початок перебігу строку звернення до суду.
Суд не погоджується з доводами позивача про наявність триваючого правопорушення у спірних правовідносинах, оскільки виплата позивачу підвищення до пенсії в розмірі 50 %, а згодом 75 % мало місце у період з 01.01.2018 по 31.12.2019, а з 01.01.2020 таке підвищення виплачується в розмірі 100 %. За такого відсутні підстави вважати, що виплата підвищення у неповному розмірі триває. Крім того, від висновків щодо триваючого правопорушення у пенсійних спорах Верховний Суд відступив у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19.
Покликання представника позивача на постанови Верховного Суду від 20.05.2020 №815/1226/18, від 15.09.2020 №635/7878/16-а, не спростовує актуальність висновків Верховного Суду у постанові від 31.01.2021 №240/12017/19, яка прийнята пізніше і в якій Верховний Суд проаналізував попередню свою судову практику у справах цієї категорії.
Щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №520/2098/19, то остання містить висновки, які насамперед стосуються застосування судами положень нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.
Суд наголошує, що обставиною, з якою позивач пов'язує порушення його прав, є виплата йому пенсії у неповному розмірі в період з 01.01.2018 по 31.12.2019, а не дата ухвалення чи оприлюднення постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19.
Щодо покликання адвоката позивача на введення воєнного стану як на поважну причину пропуску строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Верховний Суд в ухвалі від 22 червня 2022 року у справі №640/12494/20 зазначив, що введення з 24.02.2022 воєнного стану в країні, безумовно, є поважною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий причинний зв'язок.
При вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом не може не враховуватися, зокрема, коли збіг процесуальний строк (до введення воєнного стану чи під час воєнного стану, а якщо до введення воєнного стану, то як задовго до цієї події), яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з позовом до суду.
Так, Верховним Судом у постанові від 09 листопада 2020 року у справі № 420/1813/19 зазначено, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
В цьому випадку, звертаючись з позовом до суду 03.10.2022 позивачем не надано жодних доказів та не зазначено конкретних обставин того, як саме введення воєнного стану перешкоджало саме йому звернутися до суду із цим позовом у встановлений законом строк.
Також, суд зазначає, що на день прийняття Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 та на теперішній час Івано-Франківський окружний адміністративний суд працює в штатному режимі, буд-яких обмежень щодо розгляду справ або прийому документів від учасників справи не запроваджено.
Отже, за наведених вище причин пропуску строку звернення до суду, відсутні підстави вважати їх поважними.
Наведені підстави пропуску строку звернення до суду та заявлене клопотання про поновлення строку звернення до суду є необґрунтованими.
Таким чином, позовну заяву подано поза межами шестимісячного строку, визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто без додержання вимог статей 122, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 241-243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Визнати неповажними причини пропуску Стецієм Володимиром Степановичем, в інтересах якого діє адвокат - Драгомирова Олена Миколаївна, строку звернення до адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, з підстав, визначених у заяві від 03.10.2022 про поновлення строку.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаного недоліку шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з посиланням на інші обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого приписами частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження даних доводів.
Роз'яснити, що в разі не усунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.