26 вересня 2022 року 15 год. 52 хв.Справа № 280/805/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сацького Р.В., за участі секретаря судового засідання Михайлової К.І., та сторін
від позивача: адвокат Гришко І.І.
від відповідача: Большаков К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адмністративну справу
за позовом Селянського (фермерського) господарства "Лещенко В.М."
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
06 лютого 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Селянського (фермерського) господарства «Лещенко В.М.» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005290502 від 28.12.2019, прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області на підставі актів перевірки від 23.08.2019 № 512/08-01-14-02/19275892, від 07.10.2019 № 44/08-01-05-02/ НОМЕР_1 та рішення про результати розгляду скарги від 24.12.2019 № 14348/6/99-00-08-05-01;
2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005280502 від 28.12.2019, прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області на підставі актів перевірки від 23.08.2019 № 512/08-01-14-02/19275892, від 07.10.2019 № 44/08-01-05-02/ НОМЕР_1 та рішення про результати розгляду скарги від 24.12.2019 № 14348/6/99-00-08-05-01;
3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001471306 від 10.10.2019, прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області на підставі актів перевірки від 23.08.2019 № 512/08-01-14-02/ НОМЕР_1 ;
4) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001451306 від 10.10.2019, прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області на підставі актів перевірки від 23.08.2019 № 512/08-01-14-02/19275892.
29 грудня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач просить суд серед заявлених раніше позовних вимог також скасувати повідомлення-рішення №00045950702 від 01.12.2020, прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області на підставі актів перевірки від 23.08.2019 № 512/08-01-14-02/19275892, від 07.10.2019 № 44/08-01-05-02/ НОМЕР_1 .
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що у період з 08.07.2019 по 05.08.2019 Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Запорізькій області проведена документальна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2016 по 30.06.2019.
За наслідками вказаної перевірки відповідачем складено акт перевірки за вих. № 512/08-01-14-02-19275892 від 23.08.2019.
Не погоджуючись із висновками вказаного акту перевірки позивачем 12.09.2019 на адресу відповідача було направлено заперечення до акту за вих. № 226 від 12.09.2019.
На підставі вказаних заперечень у період з 24.09.2019 по 30.09.2019 Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Запорізькій області проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань, що викладені у запереченнях від 12.09.2019 № 226 на акт перевірки від 23.08.2019 № 512/08-01-14-02/ НОМЕР_1 за період діяльності з 01.07.2016 по 30.06.2019 з метою перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та з 01.07.2015 по 30.06.2019 з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.
За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено акт перевірки від 07.10.2019 № 44/08-01-05-02/19275892 (надалі- акт перевірки).
На підставі вказаного акту перевірки та з урахуванням заперечень від 12.09.2019, відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення, а саме:
1) податкове повідомлення- рішення від 10.10.2019 № 0001471300 про збільшення суми грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені 162 394, 78 грн;
2) податкове повідомлення- рішення від 10.10.2019 № 0001451306 про збільшення суми грошового зобов'язання з податків та зборів. У тому числі військового збору, пені 13 914, 61 грн;
3) податкове повідомлення- рішення від 10.10.2019 № 0002370502 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 700 683,75 грн;
4) податкове повідомлення- рішення від 10.10.2019 № 0002360502 про застосування штрафної санкцій згідно з приписами п. 1201.2 ст. 1201 Податкового кодексу України на суму 189 806,00 грн.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями відповідача, позивачем на адресу Державної податкової служби України (надалі - ДПС України) направлено скаргу на вищевказані податкові повідомлення - рішення від 10.10.2019 за № 0002360502, від 10.10.2019 № 0002370502, від 10.10.2019 № 0001451306, від 10.10.2019 № 0001471306.
За результатами розгляду скарги ДПС України на адресу позивача надіслано рішення про результати розгляду скарги за вих. № 1434816/99-00-08-55-01 від 24.12.2019 зі змісту якого вбачається, що скаргу задоволено частково, скасовані податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 10.10.2019 № 002370502 в частині заниження податкових зобов'язань з ПДВ на суму 189 806,00 грн та застосування 47 451,50 грн штрафних санкцій, № 002360502 від 10.10.2019 у частині застосування 94 903,00 грн штрафу в іншій частині оскаржувані рішення залишено без змін.
На підставі актів від 23.08.2019 № 512/08-01-14-02/19275892, від 07.10.2019 № 44/08-01-05-02/19275892 та рішення про результати розгляду скарги від 24.12.2019 № 14348/6/99-00-08-05-01 відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме:
1) податкове повідомлення- рішення від 28.12.2019 № 0005280502 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 463 426, 25 грн;
2) податкове повідомлення- рішення від 28.12.2019 № 0005290502 про відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 189 806 грн;
та залишено без змін податкові повідомлення - рішення:
3) податкове повідомлення - рішення від 10.10.2019 № 0001471300 про збільшення суми грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені 162 394, 78 грн;
4) податкове повідомлення- рішення від 10.10.2019 № 0001451306 про збільшення суми грошового зобов'язання з податків та зборів. У тому числі військового збору, пені 13 914,61 грн.
Позивач категорично не погоджується із прийнятими відповідачем рішеннями, вважає їх такими, що прийнято необґрунтовано, безпідставно всупереч нормам законодавства України, а отже вказані рішення підлягають скасуванню в судовому порядку.
25 лютого 2020 року від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, наполягаючи на обставинах та підставах, викладених у позовній заяві. Просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Суд, вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, встановив наступне.
У період з 08.07.2019 по 05.08.2019 Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Запорізькій області проведена документальна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2016 по 30.06.2019.
За наслідками вказаної перевірки відповідачем складено акт перевірки за вих. № 512/08-01-14-02-19275892 від 23.08.2019.
Не погоджуючись із висновками вказаного акту перевірки позивачем 12.09.2019 на адресу відповідача направлено заперечення до акту за вих. № 226 від 12.09.2019.
На підставі вказаних заперечень у період з 24.09.2019 по 30.09.2019 Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Запорізькій області проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань що викладені у запереченнях від 12.09.2019 № 226 на акт перевірки від 23.08.2019 № 512/08-01-14-02/19275892 за період діяльності з 01.07.2016 по 30.06.2019 з метою перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та з 01.07.2015 по 30.06.2019 з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.
За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 07.10.2019 № 44/08-01-05-02/19275892 (надалі- Акт перевірки).
Згідно з висновками, викладеними в розділі ІV Акту перевірки, відповідачем зроблено висновок про встановлення порушення з боку позивача таких норм чинного законодавства, а саме:
1) п. 198.3, п. 198.5 ст. 198, п. 199.1, п. 45, п. 49 розділу 2 перехідних положень Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), за підсумками чого СФГ « ОСОБА_1 встановлено завищення від'ємного значення з податку на додану вартість, на загальну суму 112 234,00 грн, в тому числі:
- за січень 2017 року на суму 1 950,00 грн;
- за лютий 2017 року на суму 1950,00 грн;
- за березень 2017 року на суму 68 617,00 грн;
- за квітень 2017 року на суму 68 617,00 грн;
- за травень 2017 року на суму 68 617,00 грн;
- за червень 2017 року на суму 68 617,00 грн;
- за липень 2017 року на суму 68 617,00 грн;
- за серпень 2018 року на суму 15 000,00 грн;
- за грудень 2018 року на суму 26 667,00 грн;
- за січень 2019 року на суму 26 667,00 грн;
- за лютий 2019 року на суму 26 667, грн;
та заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету на загальну суму 560 547,00 грн, в тому числі:
- за серпень 2017 року 68 617 грн;
- за березень 2018 року 8 750 грн;
- за квітень 2018 року 2 900 грн;
- за травень 2018 року 6 000 грн;
- за червень 2018 року 6 000 грн;
- за липень 2018 року 9 000 грн;
- за вересень 2018 року 27 000 грн;
- за жовтень 2018 року 12 667 грн;
- за листопад 2018 року 13 334 грн;
- за березень 2019 року 26 667 грн;
- за червень 2019 року на суму 379 612 грн;
2) п. 1201.2 ст. 1201 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), до СФГ « ОСОБА_1 » застосовується штрафна санкція у розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 189 806,00 грн;
3) абз. «а» пп. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, п. 1.2., п. 3.2., п. 3.3., п. 3.4., п. 3.5., Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 «Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), а саме подання з помилками та недостовірними даними податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку у періоді 3 кв. 2016, 1-4 кв. 2018, 1-2 кв. 2019, що призвело до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку;
4) пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, несвоєчасна сплата податку на доходи фізичних осіб (при нарахуванні (виплаті) доходів у вигляді заробітної плати у періоді з 01.07.2016 р., по 30.06.2019 р. в розмірі 21 731,46 грн;
5) пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, пп. 1.2 п. 16.1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, несвоєчасна сплата військового збору (при нарахуванні (виплаті) доходів у вигляді заробітної плати у періоді з 01.07.2016 по 30.06.2019 у розмірі 2 385,99 грн;
6) пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб по договорам про надання права на користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) у періоді з 01.07.2016 - 30.06.2019 у розмірі 80 796,69 грн, в тому числі у 2017 - 32 534,19 грн, у 2018 - 34 467, 50 грн, у 2019 (з 01.01.2019 по 30.06.2019) - 15 795,00 грн;
7) пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 п. 168.1, ст 168, пп. 1.2, 1.4, п. 16.1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, не утримано та не перераховано до бюджету військовий збір по договорам про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) у періоді з 01.07.2016 - 30.06.2019 у розмірі 6 733, 06 грн, в тому числі у 2017 р. - 2 711,18 грн, у 2018 р. - 2 705,65 грн, у 2019 р. з 01.01.2019 по 30.06.2019) - 1 316,25 грн.
09.10.2019 за наслідками розгляду питань, викладених у запереченнях, Відповідачем на адресу Позивача відправлено відповідь на заперечення за вих. № 6460/10/08-01-05-02-11 від 09.10.2019, зі змісту якої вбачається, що висновки визначені у акті - задовольняються частково.
У зв'язку із чим, на підставі Акту перевірки, з урахуванням заперечень від 12.09.2019, Відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення, а саме:
1) податкове повідомлення- рішення від 10.10.2019 № 0001471300 про збільшення суми грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені 162 394,78 грн;
2) податкове повідомлення - рішення від 10.10.2019 № 0001451306 про збільшення суми грошового зобов'язання з податків та зборів. У тому числі військового збору, пені 13 914, 61 грн;
3) податкове повідомлення- рішення від 10.10.2019 № 0002370502 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 700 683,75 грн;
4) податкове повідомлення - рішення від 10.10.2019 № 0002360502 про застосування штрафної санкцій згідно з приписами п. 1201.2 ст. 1201 Податкового кодексу України на суму 189 806,00 грн.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями відповідача, позивачем на адресу Державної податкової служби України (надалі - ДПС України) направлено скаргу на вищевказані податкові повідомлення - рішення від 10.10.2019 за № 0002360502, від 10.10.2019 № 0002370502, від 10.10.2019 № 0001451306, від 10.10.2019 № 0001471306.
За результатами розгляду скарги ДПС України на адресу позивача надіслано рішення про результати розгляду скарги за вих. № 1434816/99-00-08-55-01 від 24.12.2019 зі змісту якого вбачається, що скаргу задоволено частково, скасовані податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 10.10.2019 № 002370502 в частині заниження податкових зобов'язань з ПДВ на суму 189 806,00 грн та застосування 47 451,50 грн штрафних санкцій, № 002360502 від 10.10.2019 у частині застосування 94 903,00 грн штрафу в іншій частині оскаржувані рішення залишено без змін.
На підставі актів від 23.08.2019 № 512/08-01-14-02/19275892 від 07.10.2019 № 44/08-01-05-02/19275892 та рішення про результати розгляду скарги від 24.12.2019 № 14348/6/99-00-08-05-01 відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення, а саме:
1) податкове повідомлення- рішення від 28.12.2019 № 0005280502 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 463 426, 25 грн;
2) податкове повідомлення- рішення від 28.12.2019 № 0005290502 про відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 189 806 грн;
та залишено без змін податкові повідомлення - рішення:
3) податкове повідомлення - рішення від 10.10.2019 № 0001471300 про збільшення суми грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені 162 394, 78 грн;
4) податкове повідомлення - рішення від 10.10.2019 № 0001451306 про збільшення суми грошового зобов'язання з податків та зборів. У тому числі військового збору, пені 13 914,61 грн.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Стосовно заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 189 806,00 грн за червень 2019 року судом встановлено, що в пп. «А», «Б» пп. 2 на сторінках 6-7 акту перевірки відповідачем викладено висновок про заниження позивачем зобов'язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 та 199.1 ст. 199 ПК України за операціями, що оподатковуються за основною ставкою на загальну суму 379 612,00 грн, які складаються з двох складових:
1) пп. «А» - податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 189 806,00 грн, які донараховано відповідачем за наслідками проведеної інвентаризації у зв'язку з встановленою відсутністю на залишках позивача міцелію грибів печериць роду AGARICUS BISPORUS та встановленою невідповідністю цих залишків даним бухгалтерського обліку;
2) пп. «Б» - податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 189 806,00 грн, які донараховано відповідачем за наслідками інвентаризації у зв'язку з ненаданням позивачем документів, які підтверджують придбання міцелію грибів печериць Amycel (продукт Франції) у кількості 920 коробок по 30 літрів в кожній, всього 27 600 літрів відповідно до даних інвентаризаційного опису від 06.08.2019 вартість міцелію грибів печериць 3439 грн всього на суму 949 030,00 грн.
Здійснюючи розгляд скарги позивача на рішення відповідача, прийняті за наслідками проведених перевірок, ДПС України визнано необґрунтованим та скасовано рішення відповідача про донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 189 806,00 грн на підставі пп. «Б», вказаного вище та змінило відповідне рішення в частині на підставі наступного: ДПС України встановлено невідповідність загальної та описової частини акта перевірки вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної, митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податку - юридичними особами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 (далі по тексту - Порядок 727) оскільки Акт перевірки не містить доказів:
1) формування позивачем податкового кредиту з ПДВ по отриманню міцелію грибів печериць Amycel;
2) використання позивачем міцелію грибів печериць Amycel не в господарські діяльності;
3) реалізації позивачем міцелію грибів печериць Amycel;
4) виявлення нестачі у Позивача міцелію грибів печериць Amycel (оскільки в Акті перевірки зазначено, що під час перевірки виявлено наявність міцелію грибів печериць Amycel 27 600 літрів на суму 949 030,00 грн, тобто, висновок про нестачу є необґрунтованим).
Позивачем наведені обставини не заперечуються.
В частині донарахування податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 189 806,00 грн згідно з пп. «Б» вказаним вище суд вважає їх необґрунтованими та протиправними, виходячи із наступного.
За висновком відповідача матеріали проведеної інвентаризації свідчать про відсутність на залишках позивача міцелію грибів печериць роду AGARICUS BISPORUS, що в свою чергу слугувало підставою для висновку відповідача про невідповідність залишків міцелію грибів печериць роду AGARICUS BISPORUS даним бухгалтерського обліку позивача.
За позицією відповідача, вказані обставини є підставою для висновку про наявність порушень з боку позивача вимог п. 198.5. ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПК України.
Однак такий висновок відповідача суд вважає передчасним, виходячи із наступного.
Так, з матеріалів перевірки (пп. «А» стор. 7 Акту перевірки) вбачається, що відповідачем встановлено, що відповідно до рахунку 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення» станом на 01.07.2016 у бухгалтерському обліку позивача наявний міцелій грибів печериць роду AGARICUS BISPORUS в кількості 30 240 літрів на суму 1 039 806,80 грн, який було придбано нерезидента компанії, зареєстрованої за законодавством Франції - SAS EUROMYCEL згідно з зовнішньоекономічним контрактом від 01.06.2015 № 7. Міцелій грибів печериць роду AGARICUS BISPORUS в бухгалтерському обліку позивача має номенклатурний номер - ТМЦ-002062.
Ці обставини не заперечується відповідачем.
На підставі наказу позивача № 13-П від 06.08.2019 інвентаризаційною комісією у присутності ревізорів-інспекторів проведено інвентаризацію залишків міцелію грибів печериць.
За наслідками проведеної інвентаризації складено інвентаризаційний опис запасів від 06.08.2019 (копія додається) зі змісту якого слідує, що проведеною інвентаризацією встановлено наявність на залишках позивача міцелію грибів печериць - номенклатурний номер ТМЦ-002062 в кількості 27 600 літрів на суму 949 030,00 грн, що, за висновком суду, спростовує доводи відповідача про невідповідність залишків міцелію грибів печериць роду AGARICUS BISPORUS даним бухгалтерського обліку позивача.
Стосовно висновків про порушення позивачем вимог п. 198.5. ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПК України суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
Тобто, норма пункту 198.5 статті 198 ПК України визначає чотири окремих випадки, коли платник зобов'язаний скласти та зареєструвати податкову накладну, однак Акт перевірки не містить посилання на конкретну норму пункту 198.5 статті 198 ПК України, в наслідок чого фактично неможливо ідентифікувати стверджувані відповідачем конкретні порушення позивачем в цій частині приписів пункту 198.5 статті 198 ПК України.
Окрім того, за приписами цієї норми ( абзац сьомий) з метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:
- придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;
- придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.
Позивачем міцелій грибів печериць роду AGARICUS BISPORUS придбавався з метою використання в господарській діяльності та в оподатковуваних операціях.
Актом перевірки не встановлено обставин, які б вказували, що міцелій грибів печериць роду AGARICUS BISPORUS було придбано для використання в неоподатковуваних операціях або для використання в оподатковуваних операціях, які використано в неоподатковуваних операціях.
За таких обставин, застосування відповідачем приписів пункту 198.5 статті 198 ПК України в цій частині є необґрунтованим.
Ті самі заперечення стосуються і застосування відповідачем приписів 199.1 статті 199 ПК України, оскільки ця норма стосується випадку коли придбані товари частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, акт перевірки знову ж таки не містить доказів такого використання позивачем міцелію грибів печериць роду AGARICUS BISPORUS.
В наведеній частині акта перевірки стосовно стверджуваних відповідачем порушень з боку позивача вимог п. 198.5. ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПК України не наведено доказів та відповідних їм первинних документів чи посилання на конкретну господарську операцію, при здійсненні якої було вчинено порушення згідно з приписами ст. 199.1, не наведено доказів та відповідних їм первинних документів чи посилання на конкретну господарську операцію, при здійсненні якої було вчинено порушення, не зазначено конкретні пункти статті 198, що порушені позивачем що має наслідком необґрунтованість відповідного висновку відповідача.
У зв'язку із наведеними обставинами висновок відповідача, викладений на стор. 21-22 в п. 3.2.2.4, пп.3.2.2 п. 3.1 розділу ІІІ Акту перевірки про порушення позивачем приписів п. 120-1 ст. 120 ПК України в частині дотримання строків реєстрації податкових накладних суд вважає необґрунтованим, оскільки відповідачем під час перевірки не встановлено та не доведено наявності підстав для виникнення у позивача податкових зобов'язань в сумі 189 806,00 грн, а відповідно податкове повідомлення-рішення від 28.12.2019 № 0005290502 є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи, що підставою для прийняття Відповідачем податково-повідомлення рішення від 01.12.2020 № 00045950702 слугував висновок відповідача про відсутність на залишках позивача міцелію грибів печериць роду AGARICUS BISPORUS, які судом визнано необґрунтованими, вказане податкове повідомлення рішення так само є протиправним та підлягає скасуванню.
Що стосується податкового повідомлення-рішення від 28.12.2019 № 005280502 судом встановлено наступне.
Стосовно заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 66 667,00 грн за березень 2017 року судом встановлено наступне.
Зі змісту висновків, викладених п. 4 на сторінках 10 - 11 пп. 3.1.1.1 Податкові зобов'язання пп. 3.1.1 Податок на додану вартість (Загальна частина) п. 3.1. Результати перевірки дотримання податкового законодавства розділу ІІІ Акту перевірки вбачається, що відповідачем зроблено висновок про заниження задекларованих позивачем показників у рядку 07 «Коригування податкових зобов'язань» Декларації з податку на додану вартість на загальну суму 66 667,00 грн за березень 2017 року.
Підставою для вказаного висновку є стверджуване відповідачем порушення позивачем п. 49 підрозділу 2 перехідних положень ПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» № 1791 від 20.12.2016.
Вказаною нормою зокрема передбачено, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, складених платниками - сільськогосподарськими підприємствами, що до 1 січня 2017 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, визначених відповідно до пункту 209.7 статті 209 цього Кодексу, має бути здійснена не пізніше 15 січня 2017 року.
З матеріалів акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено, що у зв'язку з поверненням в березні 2017 року частини передплати:
- на загальну суму 183 333,33 грн, ПДВ 36 667,67 грн та Позивачем 03.03.2017 було зареєстровано в ЄРПН розрахунок коригування до податкової накладної № 9/2 від 28.12.2015;
- на загальну суму 150 000,00 грн, ПДВ 30 000,00 та Позивачем 03.03.2017 було зареєстровано в ЄРПН розрахунок коригування до податкової накладної № 1/2 від 15.01.2016.
Вказані суми позивачем внесено до р. 8.1. загальної декларації з податку на додану вартість в результаті чого, було збільшено від'ємне значення з ПДВ по загальній декларації за березень 2017 року.
Суд не погоджується із вказаними висновками відповідача, вважає їх необґрунтованими та протиправними, виходячи із наступного.
Відповідно до приписів п. 192.1. ст. 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до положень п. 192.1.1 ПК України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок.
На виконання вимог наведених норм законодавства позивачем було здійснено коригування відповідних сум податкових накладних в порядку визначеному законодавством - шляхом складення відповідних розрахунків коригування до податкових накладних та реєстрації їх в ЄРПН.
За вказаних обставин, враховуючи, що повернення передплати відбулось лише 03.03.2017 у позивача відсутні були підстави для складення відповідних розрахунків коригування до 15.01.2017, за таких обставин висновок відповідача в цій частині не ґрунтується на фактичних обставинах здійснення господарських операцій та не відповідає встановленим перевірками фактичним обставинам.
За приписами п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Матеріалами перевірки не встановлено в березні 2017 року а ні фактів зарахування коштів на рахунки позивача, а ні фактів відвантаження позивачем товарів, тобто підстав для виникнення додаткових податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 66 667,00 грн в березні 2017 року не існувало.
Судом також враховуються приписи п. 56.21. ст. 56 Податкового кодексу України, яким передбачено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Враховуючи суперечливість приписів ст. 187, 192 ( в частині, що стосується спірних правовідносин) та приписів п. 49 підрозділу 2 перехідних положень ПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» № 1791 від 20.12.2016 та приймаючи до уваги, що у позивача були відсутні законодавчо визначені підставі для реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних до 15.01.2017, суд вважає, що норма п. 49 підрозділу 2 перехідних положень ПК України вказана вище не може бути застосована до спірних правовідносин.
Стосовно завищення сум податкового кредиту на суму 114 268,00 грн по господарських операціях за січень 2017 р. - грудень 2018 року суд приходить до наступних висновків.
Зі змісту п. 4 на сторінках 12 - 15 пп. 3.1.2.2 Податковий кредит пп. 3.1.1 Податок на додану вартість (Загальна частина) п. 3.1. Результати перевірки дотримання податкового законодавства розділу ІІІ акту перевірки вбачається, що відповідачем зроблено висновок про завищення задекларованих позивачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість на суму на суму 114 268,00 грн по господарських операціях за січень 2017 р. - грудень 2018 року.
Підставою для вказаного висновку є стверджуване відповідачем порушення позивачем п. 45 підрозділу 2 розділу ХХ перехідних положень ПК України, яким передбачено, що тимчасово, до 1 січня 2022 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД.
Матеріалами перевірки встановлено та не заперечується позивачем, що протягом звітного періоду позивач здійснював придбання товарних позицій «торф фрезерний верховий» код УКТ ЗЕД 2703 00 00 00 00 у різних контрагентів, перелік яких зазначено на сторінках 13-14 акту перевірки.
За позицією відповідача факт відсутності подання відповідними контрагентами заяв про відмову від пільги з оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій, серед яких і код УКТЗЕД 2703 00 00 00 є достатнім доказом на підтвердження безпідставності включення до складу податкового кредиту позивача відповідних сум ПДВ на загальну суму 114 268 по зазначеним в акті перевірки періодам.
Однак такі висновки відповідача суд вважає є передчасними та необґрунтованими, виходячи із наступного.
Зміст норми, викладеної в п. 45 підрозділу 2 розділу ХХ перехідних положень ПК України свідчить, що звільненню від оподаткування підлягаю операції які відповідають одночасно двом критеріям: (1) є операцією, що може бути класифікована як постачання вугілля та/або продуктів його збагачення; (2) відноситься до товарних позицій товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 (до 01.01.2019 - включно 2703 00 00 00) згідно з УКТ ЗЕД.
На вірність вказаного висновку вказують також і основні правила інтерпретації УКТЗЕД, розміщені у додатку до Закону України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 № 584-VII.
Так, приписами п. 1 основних правил інтерпретації УКТЗЕД передбачено, що назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого.
За приписами п. 6 основних правил інтерпретації УКТЗЕД для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.
З назви групи 27 УКТЗЕД «Палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні» слідує, що вона включає широкий спектр товарів, які або можуть мати відношення до вугілля та/або продуктів його збагачення, або ні.
Так, коду 2703 00 00 00 за УКТЗЕД кореспондує товар з назвою «Торф (включаючи торф'яний дрібняк), агломерований або неагломерований», зробити висновок щодо віднесення торфу до продуктів збагачення вугілля можливо лише дослідивши технологічні умови збагачення вугілля, а також технологію та мету виробництва відповідного виду торфу.
З матеріалів перевірки не вбачається, що такі дослідження не були проведені, а ревізори-інспектори залучені до перевірки не володіють спеціальними знаннями, що необхідні для такого роду висновків.
Окрім того, з наданої постачальником - ТОВ «Кліома Сервіс» довідки від 05.09.2019 про призначення та застосування торфу фрезерного верхового вбачається, що торф фрезерний верховий являє собою натуральний ґрунт, що містить волокна світло-коричневого кольору з невеликим ступенем розкладання органічних речовин, використовується у вигляді посадкового матеріалу, а також як основний компонент при виготовлені субстратів та застосовується у рослинництві.
Аналогічного змісту пояснення надано і постачальниками: ТОВ «Агрофірма «Красна Гірка» (лист від 05.09.2019 № 48), ТОВ «Торадо» (лист від 05.09.2019 № 38), які наявні в матеріалах справи.
Більш того, згідно висновку Київської торгово-промислової палати № к-599 від 23.04.2019, проведеної стосовно технічних умов № ТУ У 08.9-40309858-001:2019 «суміш покривна» з виробництва на предмет визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, суміш покривна, яка являє собою суміш на основі торфу, призначена для вирощування грибів печериць та сільськогосподарських рослин відповідає коду УКТ ЗЕД 2703 00 00 00 «Торф (включаючи торф'яний дрібняк), агломерований або неагломерований».
Наведені докази в їх сукупності спростовують висновки відповідача стосовно завищення позивачем сум податкового кредиту на суму 114 268,00 грн по господарських операціях за січень 2017 р. - грудень 2018 року, оскільки відповідачем не доведено, що відповідні товарні позиції мають бути класифіковані як «вугілля та/або продуктів його збагачення», натомість доказами наявними в матеріалах справи повністю спростовані належними та допустими доказами висновки відповідача в цій частині.
Що стосується податкового повідомлення-рішення від 10.10.2019 № 0001471300 судом встановлено наступне.
Так, відповідачем за наслідками проведеної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001471306 від 10.10.2019, яким позивачу донараховано суму 80 796,00 грн за податковими зобов'язаннями з податку на доходи фізичних осіб, 66 089,74 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, 15 508,35 грн пені згідно з пп. 129.1, п. 129.1 ст. 129 ПК України.
Вказане рішення прийнято на підставі висновків, викладених:
1) на стор 25-26 пп. 3.3.2 Перевірка своєчасності та повноти перерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, п. 3.1. Результати перевірки дотримання податкового законодавства розділу ІІІ акту перевірки, зі змісту якого вбачається, що Відповідачем встановлені факти несвоєчасного перерахування позивачем сум податку з доходів фізичних осіб при нарахуванні (виплаті) доходів у вигляді заробітної плати у періоді з 01.07.2016 по 30.06.2019 в загальному розмірі 21 731,46 грн (розрахунок наведено у додатку 1 до акту перевірки);
2) на стор. 30-32 пп. 3.3.3.2 Перевірка правильності нарахування та перерахування податку на доходи фізичних осіб по договорам про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) за період з 01.07.2016 по 30.06.2019, пп. 3.3.3 Результати перевірки дотримання вимог правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб по нарахованій орендній платі за паї за період з 01.07.2016 по 30.06.2019, п. 3.1. Результати перевірки дотримання податкового законодавства розділу ІІІ акту перевірки, зі змісту якого вбачається, що Відповідачем встановлені факти не утримання та не перерахування до бюджету сум податку на доходим фізичних осіб за договорами про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) за період з 01.07.2016 по 30.06.2019 в розмірі 80 796,69 грн (розрахунок наведено у додатку 5 до акту перевірки).
Суд вважає такі висновки передчасними, виходячи з наступного.
В частині несвоєчасного перерахування сум податку з доходів фізичних осіб при нарахуванні (виплаті) доходів у вигляді заробітної плати у періоді з 01.07.2016 по 30.06.2019 в загальному розмірі 21 731,46 грн суд зазначає про те, що зміст акту перевірки в цій частині свідчить про його невідповідність вимогам Порядку 727, оскільки акт перевірки у відповідній частині, зокрема розрахунок суми - 21 731,46 грн., який викладено у додатку 1 до акту перевірки не містить: посилання на жоден первинний документ, який би слугував підставою для висновку про несвоєчасне перерахування суми ПДФО під час виплати сум заробітної плати, тобто склад податкового правопорушення в цій частині не встановлено та не оформлено документально належним чином, а відповідно акт перевірки в цій частині не має доказового значення для встановлення наявності податкового правопорушення.
Зі змісту розрахунку до податкового повідомлення-рішення № 0001471306 від 10.10.2019 вбачається, що відповідач дійшовши висновку про порушення строків сплати сум ПДФО у вересні та жовтні 2016 року застосував до позивача відповідальність згідно з пп. 129.1.1. п. 129.1 ст. 129 ПК України, при цьому розрахунок не містить зазначення періоду часу, за який відповідні суми пені було нараховано.
Також зі змісту розрахунку до податкового повідомлення-рішення № 0001471306 від 10.10.2019 вбачається, що відповідач застосував до позивача відповідальність згідно з приписами пп. 127.1 ст. 127 ПК України, в той час як підстав для її застосування не було виходячи з наступного.
Матеріали акту перевірки свідчать що стверджуваним порушенням в цій частині є несвоєчасне перерахування сум податку з доходів фізичних осіб при нарахуванні (виплаті) доходів у вигляді заробітної плати у періоді з 01.07.2016 по 30.06.2019 в загальному розмірі 21 731,46 грн.
Тобто, за твердженням відповідача відповідні суми податку фактично були перераховані до бюджету, але несвоєчасно, тобто з порушенням строків визначених ПК України.
При цьому, приписами п. 126.1 ст. 126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах, визначених цією нормою ПК України, які є відмінними, від тих, що застосовані до позивача відповідачем згідно з пп. 127.1 ст. 127 ПК України.
Згідно з пунктом 127.1 статті 127 ПК України передбачено, що ненарахування і неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1096 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Вказаною нормою встановлено міру відповідальності, яка покладається на платника податків, у тому числі і на податкового агента, саме за не нарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) залежно від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, утримання чи сплата податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.
Натомість коли мають місце нарахування, однак несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання протягом строків, передбачених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до ст.126 вказаного кодексу. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати, а не від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу.
За наведених обставин відповідачем було необґрунтовано визначено позивачу суму грошового зобов'язання з ПДФО в розмірі 21 731,45 грн та застосовано до позивача відповідальність відповідно до пунктів 127.1 статті 127 ПК та пп. 129.1.1. п. 129.1 ст. 129 ПК України.
Стосовно не утримання та не перерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб за договорами про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) за період з 01.07.2016 по 30.06.2019 в розмірі 80 796,69 грн судом в цій частині судом встановлено наступне.
Зміст акту перевірки в частині стверджуваного порушення також свідчить про його невідповідність вимогам Порядку 727, оскільки не містить посилання на жодний первинний документ позивача (платіжні доручення, банківські виписки, податкову звітність, регістри бухгалтерського обліку) стосовно перерахуванням сум ПДФО за договорами про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) у перевіряємий період.
При цьому на сторінці 31 акту перевірки відповідач вказує, що перевіркою встановлено, що під час виплати на користь фізичних осіб доходу за надання права користування земельною діяльною податок на доходи фізичних осіб та військовий збір не утримувався.
Позивачем на спростування вказаних обставин, до позовної заяви додано первинні документи, при цьому за даними позивача заборгованість зі сплати ПДФО та сум військового збору у нього відсутня, що підтверджується: виписками по рахунку АТ «Укрексімбанк» за період 16.02.2017 - 26.06.2019; податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) за період 2017 рік - 2 квартал 2019 року.
Відповідачем вказані доводи Позивача не спростовано.
Окрім того, суд вважає безпідставним нарахуванням відповідачем позивачу пені у відповідності до приписів пп. 129.1.1. п. 129.1 ст. 129 ПК України виходячи із наступного.
За приписами пп. 129.1.1. п. 129.1 ст. 129 ПК України при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки нарахування пені розпочинається - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Приписами пп. 57.3 ст. 57 «Строки сплати податкового зобов'язання» ПК України, визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Приймаючи до уваги, що сума ПДФО в розмірі 80 796,69 грн визначена відповідачем за наслідками проведеної перевірки, враховуючи те, що позивачем розпочато процедуру оскарження цього рішення, підстави для нарахування пені відповідно до приписів пп. 129.1.1. п. 129.1 ст. 129 ПК України відсутні.
За наведених обставин відповідачем необґрунтовано визначено позивачу суму грошового зобов'язання з ПДФО в розмірі 80 796,69 грн та застосовано до позивача відповідальність відповідно до пунктів 127.1 статті 127 ПК та пп. 129.1.1. п. 129.1 ст. 129 ПК України.
Що стосується податкового повідомлення-рішення від 10.10.2019 № 0001451306 судом встановлено наступне.
Стосовно донарахування сум грошових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій, пені, з військового збору суд зазначає, що враховуючи той факт, що базою нарахування суми військового збору в сумі 6 733,06 грн з боку відповідача обґрунтовано порушеннями, які судом визнано не обґрунтованими, підстави для донарахування позивачу сум військового збору відсутні.
Окрім цього вирішуючи справу по суті суд враховує і наступні обставини.
02 вересня 2020 року позивачем було подано клопотання про призначення судової економічної експертизи № 249 від 02.09.2020 у справі № 280/805/20.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.09.2020 вказане клопотання було задоволено, проведення судової експертизи було доручено експерту Дєєвій Лілії Євгеніївні, (свідоцтво № 1297 від 28 листопада 2008 року місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд. 14, оф. 24).
На вирішення експерту були поставлені наступні питання:
1) чи підтверджується документально зазначене в акті перевірки від 07.10.2019 № 44/08-01-05-02/19275892 заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму: 189 806,00 грн по господарським операціям за червень 2019 року; 66 667,00 грн по господарським операціям за березень 2017 року?
2) чи підтверджується документально зазначене в акті перевірки від 07.10.2019 № 44/08-01-05-02/19275892 завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 114 268,00 грн по господарським операціям за період: січень 2017 року грудень 2018 року.
За результатами проведеного дослідження експертом було складено висновок судово - економічної експертизи № 107 від 21.09.2021, з якого вбачається, що документально не підтверджується зазначене в акті перевірки від 07.10.2019 № 44/08-01-05-02/19275892 заниження позивачем податкових зобов'язань з податку па додану вартість на суму 189 806,00 грн по господарським операціям за червень 2019 року та на суму 66 667,00 грн по господарським операціям за березень 2017 року.
Окрім цього, за висновком експерта, зазначене в акті перевірки від 07.10.2019 № 44/08-01-05-02/19275892 завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 114 268,00 грн по господарським операціям за період: січень 2017 року - грудень 2018 року документально також не підтверджується.
Таким чином, результати проведеної судової економічної експертизи підтверджують необґрунтованість прийнятих відповідачем податкових повідомлень - рішень.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведений конституційний припис кореспондується з вимогами частини 3 статті 2 КАС України, де передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи, відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті спірних рішень дотримано не було.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних суда здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, обов'язок доказування в податкових спорах покладається саме на податковий орган, який у відповідності до принципу офіційного з'ясування обставин справи повинен доводити в суді обставини, що стали підставою для нарахування платнику податків спірних податкових зобов'язань, та правомірність прийняття своїх рішень.
Стосовно доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, суд зазначає, що вони жодним чином не спростовують доводи позивача, відтак не впливають на правильність вирішення спору по суті.
Обставини, на які посилається відповідач як на підстави винесення ним спірних рішень, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.
Таким чином, відповідач як суб'єкт владних повноважень, всупереч наведеним вимогам процесуального законодавства, не довів правомірності прийнятих ним рішень та не надав належних доказів порушення позивачем вимог податкового законодавства України.
З урахуванням викладеного суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку із задоволенням адміністративного позову, понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 11 020,00 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Селянського (фермерського) господарства «Лещенко В.М.» (юридична адреса: 70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Шкільна, буд. 11, код ЄДРПОУ 19275892) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 00045950702 від 01.12.2020, яке прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0005290502 від 28.12.2019, яке прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0005280502 від 28.12.2019, яке прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001471306 від 10.10.2019, яке прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001451306 від 10.10.2019, яке прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) на користь Селянського (фермерського) господарства «Лещенко В.М.» (юридична адреса: 70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Шкільна, буд. 11, код ЄДРПОУ 19275892) судовий збір у розмірі 11 020 (одинадцять тисяч двадцять) гривень 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний суддею 06 жовтня 2022 року.
Суддя Сацький Р.В.