10 жовтня 2022 року м. Ужгород№ 260/2764/22
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить: 1) визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до спеціального стажу період роботи на посаді викладача по класу акордеон та щодо відмови позивачу у нарахуванні та виплаті грошової допомоги відповідно п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення «ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» протиправними; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до спеціального стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 28.08.1981 р. - 26.08.1989 р. на посаді викладача по класу акордеон Воловецької дитячої музичної школи, з 26.08.1989 р. - 03.02.2021 р. на посаді викладача по класу акордеон Свалявської дитячої музичної школи, з 03.02.2021 р. по сьогоднішній день на посаді викладача по класу акордеон Свалявської школи мистецтв Свалявської міської ради, що в загальному становить 40 років 5 місяців 4 дні; 3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі десять місячних пенсій відповідно до п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення «ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 27 травня 2022 року їй було призначено пенсію за віком, однак при цьому до її спеціального стажу не було зараховано періоди роботи на посаді викладача в музичних школах, що унеможливлює реалізацію нею права на отримання грошової допомоги в розмірі десять місячних пенсій, відповідно до п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення «ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
18 серпня 2022 року відповідач подав до суду відзив на позову заяву №0700-0902-8/31201 від 16.08.2022, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив. Так, зазначив, що з 27 травня 2022 року позивачці призначено пенсію за віком з урахуванням загального стажу роботи 44 роки 4 місяці 28 днів. При цьому вважає, що нормами чинного законодавства не передбачена можливість зарахування до спеціального страхового стажу, що дає право на виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій, період перебування на посаді викладача по класу акордеон в музичній школі.
Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, розглянувши доводи сторін, наведені ними в письмових заявах, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) від початку своєї трудової діяльності та до виникнення спірних правовідносин працювала на посаді викладача по класу акордеон у Воловецькій музичній школі та Свалявській дитячій музичній школі.
З 27 травня 2022 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Закарпатській області (далі - ГУ ПФУ в Закарпатській області) та отримує пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058).
При призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком ГУ ПФУ в Закарпатській області було враховано загальний страховий стаж такої особи у розмірі 44 роки 4 місяці 28 днів. Вказаний обрахунок загального страхового стажу не є спірним.
Разом з тим, при прийнятті рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії ГУ ПФУ в Закарпатській області до спеціального страхового стажу позивача не було зараховано періоди роботи на посаді викладача по класу акордеон та не було виплачено грошову допомогу в розмірі десять місячних пенсій.
Вважаючи такі дії органу Пенсійного фонду України протиправними ОСОБА_1 14 червня 2022 року звернулася до відповідача із заявою, в якій просила зарахувати такі періоди роботи до її спеціального страхового стажу та виплатити їй грошову допомогу в розмірі десять місячних пенсій відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За результатами розгляду поданої заяви ГУ ПФУ в Закарпатській області листом №2227-2275/Ф-02/8-0700/22 від 12.07.2022 було відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заявленого клопотання з огляду на те, що посада викладача по класу акордеон в позашкільних навчальних закладах не підлягає зарахуванню до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років.
Не погоджуючись із зазначеними дії органу Пенсійного фонду України, вважаючи їх такими, що порушують передбачене законодавством право на пенсійне забезпечення, ОСОБА_1 звернулася з даним адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Ст. 46 Конституції України також передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Питання виникнення та реалізації права громадян на пенсійне забезпечення врегульоване положеннями Законів України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 р. (далі - Закон №1788) та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058) (в редакціях, чинних на момент прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії).
Спірні правовідносини виникли з приводу встановлення наявності в позивача, як викладача музичної школи, права на отримання грошової допомоги, передбаченої п. 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058.
Так, згідно п. 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058 особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058, та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 1 Порядку, такий визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з п. 2 Порядку до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені:
- переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років»;
- переліком посад артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №583 «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення».
Відповідно до п. 5 Порядку, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058 та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Згідно п. 6 Порядку для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону №1058, станом на день її призначення.
Відповідно до п. 7 Порядку, виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Отже, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з досягненням нею пенсійного віку, наявністю у неї необхідного страхового стажу, вихід на пенсію саме з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 будь-якого іншого виду пенсії.
Судом встановлено, що єдиною підставою відмови у виплаті ОСОБА_1 спірної грошової допомоги є те, що посада викладача в позашкільних закладах освіти, зокрема викладача класу акордеон відсутня у переліку посад, що дає право на пенсію за вислугу років, тому немає підстав для призначення грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Оцінюючи правомірність такої відмови, суд враховує наступне.
Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону №1788 (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за Переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку та після цієї дати: з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, станом на день виникнення спірних правовідносин трудовий стаж ОСОБА_1 на посаді викладача класу акордеон в музичних школах становив 44 роки 4 місяці 28 днів.
Згідно ст. 4 Закону України «Про позашкільну освіту» позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України "Про освіту", цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.
На підставі п. 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 433 від 06.05.2001, мистецькі школи (музична, художня, хореографічна, хорова, школа мистецтв тощо), відносяться до позашкільних навчальних закладів.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про позашкільну освіту», педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.
Згідно з Переліком закладів та установ освіти, охорони здоров'я і соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, зокрема, в загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах передбачені посади: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
Як вбачається з записів у трудовій книжці НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 28.08.1981 по 26.08.1989 працювала на посаді викладача по класу акордеона Воловецької дитячої музичної школи, а з 26.08.1989 по сьогоднішній день працює на посаді викладача класу акордеона Свалявській дитячій музичній школі (правонаступник - Свалявська школа мистецтв).
Таким чином, педагогічний стаж позивачки на день досягнення пенсійного віку становив понад 40 років.
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою в постанові від 30.01.2019 у справі №876/5312/17, викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років.
За таких обставин, суд вважає, що у Фізер С.І наявний спеціальний педагогічний стаж, її посада відноситься до посад педагогічних працівників, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, до призначення пенсії за віком не отримувала будь-яку пенсію, а тому вона має право на нарахування та виплату грошової допомоги, яка передбачена п. 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058 та постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191.
Ч. 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідності до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі вищенаведеного, суд вважає, що відповідач неправомірно відмовив ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги, передбаченої нормами п. п. 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058, та зарахуванні до спеціального страхового стажу позивачки періоду роботи на посаді викладача по класу акордеон, а тому заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 243, 245, 246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ - 20453063) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до спеціального стажу період роботи на посаді викладача по класу акордеон та щодо відмови у нарахуванні та виплаті грошової допомоги, відповідно п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до спеціального стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 28.08.1981 - 26.08.1989 на посаді викладача по класу акордеон Воловецької дитячої музичної школи, з 26.08.1989 - 03.02.2021 на посаді викладача по класу акордеон Свалявської дитячої музичної школи, з 03.02.2021 по сьогоднішній день на посаді викладача по класу акордеон Свалявської школи мистецтв Свалявської міської ради.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі десять місячних пенсій, відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV.
5. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ - 20453063) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань 1985,00 грн. (Одна тисяча дев'ятсот вісімдесят п'ять гривень 00 коп.) судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяР.О. Ващилін