58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34
28 вересня 2022 року Справа № 716/927/17
За позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2
до відповідача Приватного підприємства “Надія - Є”
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
- ОСОБА_4
- ОСОБА_5
про визнання недійсним рішення зборів учасників підприємства та установчого документа юридичної особи; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі
Суддя Проскурняк О.Г.
Секретар судового засідання Паращук Д.В.
Представники сторін:
від позивача - адвокат Галетка О.В.;
Гаврилець - Солонар А.І.;
від відповідача - ОСОБА_5 ;
від третьої особи 1 - не з'явився.;
від третьої особи 2 - адвокат Ілащук І.М.;
від третьої особи 3 - ОСОБА_5
СУТЬ СПОРУ: У червня 2017 року до Заставнівського районного суду Чернівецької області звернулась ОСОБА_1 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_2 із позовом до відповідача Приватного підприємства “Надія - Є” про недійсним рішення зборів учасників підприємства та установчого документа юридичної особи.
Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 07 червня 2019 року у складі судді Стрільця Я.С. позов задоволено.
В подальшому справа неодноразово переглядалась в судах апеляційної та касаційної інстанції.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2022 року вирішено касаційні скарги задовольнити частково; рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 07 червня 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 30 квітня 2020 року скасувати; провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_2 до приватного підприємства "Надія-Є" про визнання недійсними рішення зборів учасників підприємства та установчого документа юридичної особи закрити.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 квітня 2022 року вирішено заяву представника ОСОБА_1 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_2 про направлення справи за встановленою юрисдикцією задовольнити; справу направити до Господарського суду Чернівецької області.
26 травня 2022 року до Господарського суду Чернівецької області надійшли матеріали справи № 716/927/17 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_2 із позовом до відповідача Приватного підприємства “Надія - Є” про визнання недійсним рішення зборів учасників підприємства та установчого документа юридичної особи.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 26 липня 2005 року здійснено реєстрацію новоутвореної шляхом заснування юридичної особи - ПП “Надія-Є”. Для забезпечення діяльності підприємства був створений статутний капітал у розмірі 300 000 грн. у формуванні якого прийняли участь: ОСОБА_6 , вклад якого становив 195 000 грн у грошовому виразі та 65 % від загального статутного капіталу, ОСОБА_4 , вклад якого становив 90 000 грн. у грошовому виразі та 30 % від загального статутного капіталу підприємства, ОСОБА_5 , вклад якого становив 15 000 грн у майновому виразі шляхом внесення нерухомості та 5 % від загального статутного капіталу підприємства.
За результатами проведених 03 червня 2016 року загальних зборів членів ПП “Надія-Є” було прийнято рішення про збільшення статутного капіталу підприємства до 1 000 000 грн за рахунок внесення учасниками підприємства додаткових вкладів у грошовій формі, а саме: ОСОБА_4 - 665 000 грн. та ОСОБА_5 - 35 000 грн. а також був оформлений та затверджений у новій редакції Статут ПП “Надія-Є”.
03 жовтня 2016 року здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів та зареєстровано нову редакцію Статуту ПП “Надія-Є”, згідно з якою статутний капітал підприємства становить 1 000 000 грн та розподілений між учасниками наступним чином: ОСОБА_7 -195 000 грн у грошовому виразі, 19,5 % від загального статутного капіталу підприємства; ОСОБА_4 - 755 000 грн у грошовому виразі, 75,5 % від загального статутного капіталу підприємства; ОСОБА_5 - 15 000 у майновому виразі та 35 000 грн у грошовому виразі, що становить 5 % статутного капіталу підприємства.
Проте, ще ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер, після смерті якого відкрилася спадщина, до складу якої входять корпоративні права у ПП “Надія-Є”, й яку прийняла його дочка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом звернення із відповідною заявою до нотаріальної контори в особі її законного представника, матері - ОСОБА_2 .
Таким чином, позивач вказує на те, що 03 червня 2016 року ОСОБА_7 не приймав участі у зборах учасників ПП “Надія-Є”, а тому такі збори не відбулися через відсутність кворуму для їх проведення, підписи на протоколі та рішеннях зборів вчинені не ОСОБА_6 , а іншою особою. Отже, вказані обставини свідчать про незаконність рішення загальних зборів учасників ПП “Надія-Є” від 03 червня 2016 року та нової редакції Статуту підприємства.
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_2 , просить суд визнати недійсними рішення загальних зборів учасників ПП “Надія-Є” від 03 червня 2016 року та нову редакцію Статуту підприємства, що суттєво вплине на розмір частки ОСОБА_6 , яка може бути успадкована.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 травня 2022 року, матеріали справи № 926/1906/22 (716/927/17) передані на розгляд судді Проскурняку О.Г.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 31 травня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 до відповідача Приватного підприємства “Надія - Є” про визнання недійсним рішення зборів учасників підприємства та установчого документа юридичної особи залишено без руху; встановлено строк для виправлення недоліків позовної заяви - 5 днів з моменту отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 14 червня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 29 червня 2022 року; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3 .
27 червня 2022 року до суду надійшла письмова заява адвоката позивача про збільшення розміру позовних вимог по справі № 716/927/17, згідно змісту якої, останній просить суд доповнити позовні вимоги наступною: скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію/запис від 03 жовтня 2016 року номер 10301050008000153 щодо державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи (приватне підприємство “Надія - Є” (59454, Чернівецька обл., Заставнівський р-н., с. Шубранець, код ЄДРПОУ 33651058), зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 29 червня 2022 року підготовче засідання відкладено на 13 липня 2022 року. Залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Ухвалою суду від 13 липня 2022 року в судовому засіданні оголошено перерву до 22 липня 2022 року.
18 липня 2022 року до суду надійшов письмовий відзив відповідача - Приватного підприємства “Надія - Є”, згідно змісту якого, останнє визнає позовні вимоги в повному обсязі та не заперечує щодо задоволення позову. При розгляді питання щодо визнання позову, суд вказав на необхідність дослідження порушення прав третіх осіб, а відтак необхідність розгляду справи по суті.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 22 липня 2022 року задоволено клопотання адвоката позивача про збільшення позовних вимог; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; оголошено перерву в судовому засіданні до 08 серпня 2022 року.
Ухвалою суду від 08 серпня 2022 року підготовче судове засідання у справі № 926/1906/22 (716/927/17) призначено на 12 серпня 2022 року.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 12 серпня 2022 року закрито підготовче провадження у справі № 716/927/17 (926/1906/22); призначено справу до розгляду по суті на 22 серпня 2022 року.
Ухвалою суду від 22 серпня 2022 року відкладено судове засідання у справі № 716/927/17 (926/1906/22) на 31 серпня 2022 року.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 31 серпня 2022 року в судовому засіданні оголошено перерву до 19 вересня 2022 року.
13 вересня 2022 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 надав суду письмовий виступ у судових дебатах, згідно змісту якого, останній заперечує проти задоволення позовних вимог та просить суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи свої заперечення, третя особа посилається на те, що до моменту отримання свідоцтва про право на спадщину та внесення змін про склад учасників ПП “Надія-Є” позивач не набуває корпоративних прав, а відтак оскаржувані рішення не порушують її права як спадкоємця.
Крім того, третя особа вказує на те, що відповідачем обрано неналежний спосіб захисту, оскільки належним способом захисту, у вказаному випадку, на переконання третьої особи, є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства.
Ухвалою суду від 19 вересня 2022 року в судовому засіданні оголошено перерву до 28 вересня 2022 року.
Представник позивача та законний представник у судовому засіданні 28 вересня 2022 року позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог підтримали та просили позов задовольнити в повному обсязі.
Директор ПП “Надія-Є” та третя особа - ОСОБА_5 в судовому засіданні 28 вересня 2022 року позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Адвокат третьої особи - Лакусти М.К. в судовому засіданні 28 вересня 2022 року проти задоволення позовних вимог заперечив в повному обсязі з підстав викладених у письмових поясненнях.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, явку належного представника не забезпечив, письмових пояснень суду не надав, хоча був належним чином повідомлений про місце, час та дату судового засідання.
Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів (аудіозапис).
На виконання вимог статті 223 Господарського процесуального кодексу України, складено протокол судових засідань, який долучено до матеріалів справи.
Відповідно до статті 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами. Після виходу з нарадчої кімнати у судовому засіданні 28 вересня 2022 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
26 липня 2005 року на підставі рішення №1 від 22 липня 2005 року зборів учасників приватного підприємства “Надія-Є” проведено державну реєстрацію новоутвореної шляхом заснування юридичної особи - ПП “Надія-Є”.
Відповідно до положень статті 113 Господарського кодексу України приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи. Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим кодексом та іншими законами.
Згідно частини 3 статті 62 ГК України, підприємство, якщо інше не встановлено законом, діє на підставі статуту.
У відповідності до частини 1 статті 57 ГК України, установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання.
Так, рішенням № 1 Зборів учасників приватного підприємства “Надія - Є” від 22 липня 2005 року затверджено Статут приватного підприємства “Надія-Є”.
Згідно змісту пункту 1.1. статті 1 вказаного Статуту, Приватне підприємство “Надія - Є” з правом найняття робочої сили, далі по тексту - “Підприємство”, засноване за рішенням засновників від 22 липня 2005 р. на основі приватної власності учасників громадян України: ОСОБА_6 (ідентифікаційний № НОМЕР_1 ). який проживає ча адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 . виданий Садгірським РВ УМВС в Чернівецькій області 14.05.1996 року; ОСОБА_5 (ідентифікаційний № НОМЕР_3 ). який проживає за адресою: Чернівецька область. Заставнівський район, с. Шубранеиь. паспорт НОМЕР_4 . виданий Заставнівським РВ УМВС в Чернівецькій області 30.12.2001 року; ОСОБА_4 (ідентифікаційний № НОМЕР_5 ). який проживає ча адресою: АДРЕСА_2 . паспорт НОМЕР_6 . виданий Кіцманським РВ УМВС в Чернівецькій області 10.08.1998 року.
Згідно положень статті 62 ГК України, підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.
Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. Підприємства незалежно від форми власності, організаційно-правової форми, а також установчих документів, на основі яких вони створені та діють, мають рівні права та обов'язки. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки.
За змістом статті 63 Господарського кодексу України, залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні може діяти приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи).
Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.
Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.
З аналізу зазначених норм закону слідує, що приватне підприємство створюється виключно на основі приватної власності однієї або кількох фізичних осіб чи юридичної особи.
Пунктом 1.2. Статуту унормовано, що підприємство засноване на приватній власності Учасників.
Виходячи з того, що на сьогодні закон, який регулює порядок створення та діяльності приватних підприємств, відсутній, такі підприємства діють на загальних підставах відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.
Так, приватні підприємства можуть бути утворені за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства, зокрема антимонопольно-конкурентного законодавства.
Приватні підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.
Для створення приватного підприємства його учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками).
В установчих документах повинні бути зазначені найменування підприємства, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації.
Установчими документами приватного підприємства є рішення про його утворення або засновницький договір, а також статут (положення) підприємства.
Статут приватного підприємства повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації підприємства, інші відомості, що не суперечать законодавству. Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) підприємства чи його представниками, органами або іншими суб'єктами відповідно до закону.
Законодавство не містить будь-яких обмежень щодо розміру статутного капіталу приватного підприємства. Під час формування статутного капіталу приватного підприємства слід виходити лише з принципу “достатності для здійснення господарської діяльності”.
Згідно пункту 4.10 Статуту ПП “Надія Є” в редакції від 26 травня 2005 року для забезпечення діяльності підприємства був створений статутний капітал за рахунок вкладів Учасників в розмірі - 300000,00 грн. (триста тисяч). У формуванні статутного капіталу прийняли участь ОСОБА_6 , вклад якого становив 195 000,00 (сто дев'яносто п'ять тисяч) гривень в грошовому виразі, ОСОБА_4 , вклад якого становив - 90000,00 грн. (дев'яносто тисяч) в грошовому виразі, ОСОБА_5 , вклад якого становив - 15000,00 грн. (п'ятнадцять тисяч) у майновому виразі, шляхом внесення нерухомості. Пунктом 4.11 цього ж Статуту визначено, що учасники мають право збільшувати розмір Статутного капіталу за рахунок власних коштів або чистого прибутку або зменшувати розмір Статутного капіталу.
В пунктах 8.1-8.4 Статуту вказано, шо вищим органом управління Підприємством є збори Учасників. До компетенції зборів учасників Підприємства належить, в тому числі і внесення змін та доповнень до статуту Підприємства. Рішення з питання внесення змін та доповнень до статуту Підприємства може бути прийняте лише Учасниками. Збори учасників вважаються правомочними, якщо на них присутні засновники, які володіють в сукупності понад 60 відсотків часток статутного капіталу.
Згідно зі статтею 83 Цивільного кодексу України, яка визначає організаційно-правові форми юридичних осіб, юридичні особи, у тому числі і приватні підприємства, можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.
Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративним є підприємство, засноване на приватній власності двох або більше осіб.
Відповідно до статті 84 ЦК України товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи.
Таким чином, суд робить висновок, що ПП “Надія-Є” слід вважати корпоративним підприємством з правовим статусом товариства з обмеженою відповідальності.
З протоколу установчих зборів членів приватного підприємства “Надія-Є” від 03 червня 2016 року вбачається, що у порядок денний було включено питання про збільшення статутного капіталу приватного підприємства “Надія-Є”, про затвердження нової редакції статуту приватного підприємства “Надія-Є” та про призначення відповідальної особи за державну реєстрацію змін до установчих документів приватного підприємства “Надія-Є”.
За результатами проведених зборів були прийняті рішення про збільшення статутного капіталу ПП “Надія-Є” до одного мільйона гривень за рахунок внесення учасниками приватного підприємства “Надія-Є” додаткових вкладів у грошовій формі, а саме ОСОБА_4 - 665000 гривень та ОСОБА_5 - 35 000 гривень.
03 червня 2016 року оформлено протокол установчих зборів членів ПП “Надія-Є”, згідно якого прийнято рішення про збільшення статутного капіталу підприємства до 1 000 000 грн за рахунок внесення учасниками підприємства додаткових вкладів у грошовій формі, а саме: ОСОБА_4 - 665 000 грн. та ОСОБА_5 - 35 000 грн. а також був оформлений та затверджений у новій редакції Статут ПП “Надія-Є”. Крім того, вказаним протоколом призначено відповідальну особу за державну реєстрацію змін до установчих документів ПП “Надія-Є” - ОСОБА_4 .
Із вказаного протоколу установчих зборів вбачається присутність на зборах всіх членів приватного підприємства “Надія -Є”, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та містяться підписи означених осіб.
Зміни, які сталися в установчих документах товариства і які підлягають державній реєстрації в порядку, визначеному Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”. Товариство зобов'язане протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру (частини перша, друга статті 7 Закону України “Про господарські товариства”).
03 жовтня 2016 року державним реєстратором відділу з питань державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області - Ткаченко Дар'єю Володимирівною проведено державну реєстрацію змін до установчих документів та зареєстровано в новій редакції Статут приватного підприємства “Надія-Є”. Вказана обставина підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань
Так, згідно змісту пункту 4.10. нової редакції Статуту приватного підприємства “Надія-Є”, для забезпечення діяльності підприємства був створений статутний капітал за рахунок вкладів Учасників в розмірі - 1000000,00 грн. (Один мільйон гривень). У формуванні статутного капіталу прийняли участь ОСОБА_4 , вклад якого становив - 755 000,00 грн. (сімсот п'ятдесят п'ять тисяч грн.) у грошовому виразі, що становить 75,5%; ОСОБА_6 , вклад якого становив 195 000,00 (сто дев'яносто п'ять тисяч) гривень в грошовому виразі, що становить 19,5% та ОСОБА_5 , вклад якого становив - 50000,00 грн. (п'ятдесят тисяч грн.) у майновому виразі, шляхом внесення нерухомості - 15000,00 (п'ятнадцять тисяч грн.) та у грошовому виразі шляхом внесення грошових коштів - 35000,00 (тридцять п'ять тисяч грн.) що становить 5%.
Таким чином, після реєстрації нової редакції Статуту ПП “Надія - Є” частка засновників у статутному капіталі становить: ОСОБА_4 - 75,5 %; ОСОБА_6 - 19,5 %; ОСОБА_5 - 5 %.
Звертаючись із позовом до суду, позивач посилається на те, що 03 червня 2016 року ОСОБА_7 не приймав участі у зборах учасників ПП “Надія-Є”, а тому такі збори не відбулися через відсутність кворуму для їх проведення, підписи на протоколі та рішеннях зборів вчинені не ОСОБА_6 , а іншою особою. Так, вказані обставини, на переконання позивача, свідчать про незаконність рішення загальних зборів учасників ПП “Надія-Є” від 03 червня 2016 року та нової редакції Статуту підприємства, що і стало підставою для звернення до суду.
Положеннями статті 116 Цивільного кодексу України та статті 10 Закону України “Про господарські товариства” закріплено право учасника господарського товариства брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 167 ГК України, правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.
Реалізація права участі в управлінні справами товариства відбувається, зокрема, через участь учасника господарського товариства у вищому органі товариства, яким, є загальні збори учасників товариства.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 60 Закону України “Про господарські товариства”, загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Брати участь у зборах з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів. Будь-хто з учасників товариства з обмеженою відповідальністю вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів.
Вказане узгоджується із положеннями до пункту 8.4 Статуту ПП “Надія -Є”, в редакції зареєстрованої від 26 травня 2005 року, згідно якої збори учасників вважаються правомочними, якщо на них присутні засновники, які володіють сукупності понад 60 відсотків часток статутного капіталу.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів.
Верховний Суд у п. 4.17 постанови від 27 листопада 2019 року у справі № 917/171/19 зазначив, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах; відсутність протоколу загальних зборів ТОВ; відсутність протоколу загальних зборів акціонерного товариства, підписаного головою і секретарем зборів.
Як вбачається із оспорюваного протоколу установчих зборів членів приватного підприємства “Надія - Є” від 03 червня 2016 року, останній містить підпис ОСОБА_6 , як головою зборів.
Разом з тим, як встановлено судом вище, станом на дату проведення установчих зборів членів приватного підприємства “Надія - Є”, ОСОБА_6 володів 65 % статутного капіталу підприємства.
Відтак, для дослідження питання правомочності зборів (наявності кворуму) та достовірності підпису голови зборів на протоколі учасників ПП “Надія -Є”, необхідно дослідити питання участі ОСОБА_7 у зборах.
За приписами частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 статті 98 ГПК України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Згідно зі статтею 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України.
У випадку заперечення щодо підпису особи на відповідному документі, належність підпису тій чи іншій особі, можна встановити лише на підставі відповідної експертизи.
З висновків судової почеркознавчої експертизи № 6/713 від 22 січня 2018 року Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру та повторної судової почеркознавчої експертизи № 30 від 16 квітня 2019 року Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру вбачається, що підписи ОСОБА_6 у протоколі установчих зборів членів ПП “Надія-Є” від 03 червня 2016 року та в двох примірниках Статуту ПП “Надія-Є” (нова редакція), виконані не ОСОБА_6 , а іншою особою з ретельним наслідуванням достовірних підписів ОСОБА_6 .
Враховуючи, що саме голова зборів уповноважений підписувати протокол установчих зборів членів підприємства, встановивши, що підпис ОСОБА_6 , як голови зборів на протоколі від 03 червня 2016 року відсутній (а той підпис, що є в протоколі - виконаний не ОСОБА_6 ), суд дійшов висновку, що при вирішенні цього спору зміст оспорюваного протоколу (порядок денний, хід проведення зборів та зміст прийнятих рішень) не може вважатись достовірним (подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.06.2019 у справі 926/674/17).
Враховуючи, що в протокол установчих зборів від 03 червня 2016 року внесено недостовірні відомості щодо присутності ОСОБА_6 та його участі в прийнятті рішень, сфальсифіковано підпис у протоколі установчих зборів голови цих зборів та прийнято на зборах рішень без наявності кворуму, вирішено питання щодо збільшено статутного капіталу, розподілено частки статутного капіталу підприємства та затверджено нову редакцію статуту товариства, тому наведені порушення є підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів членів підприємства, оформлених протоколом від 03 червня 2016 року (подібний висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 915/540/16).
Враховуючи, що ОСОБА_6 участі у зборах учасників ПП “Надія - Є” не приймав, а його частка в статутному капіталі станом на 03 червня 2016 року складала 65 відсотків, суд приходить до висновку, що збори учасників ПП “Надія - Є” від 03 червня 2016 року слід визнати такими, що не відбулися, у зв'язку із відсутністю кворуму та відсутністю підпису голови зборів на протоколі установчих зборів членів ПП “Надія-Є” від 03 червня 2016 року.
Рішення загальних зборів учасників як вищого органу товариства з обмеженою відповідальністю є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
Відтак, рішення загальних зборів учасників ПП “Надія -Є”, що оформлене відповідним протоколом є недійсним а тому Статут ПП “Надія -Є” в новій редакції був затверджений з порушенням вимог чинного законодавства і є також недійсним.
Згідно положень пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”, державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.
Стосовно обґрунтованості звернення ОСОБА_1 , в інтересах якої дії законний представник ОСОБА_2 до суду із позовом про захист порушених прав, суд вказує наступне.
Нормативні визначення корпоративних прав і корпоративних відносин містяться у частинах першій, третій статті 167 ГК України, згідно з якими корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
З матеріалів справи, а саме свідоцтва про смерть серія НОМЕР_7 від 02 вересня 2016 року, вбачається що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 55 років, про що 29 липня 2016 року складено відповідний актовий запис № 1548.
07 вересня 2016 року ОСОБА_2 від імені та в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_1 , звернулася до другої Чернівецької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 .
Згідно з положеннями статей 1218, 1219 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.
У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 “Про судову практику у справах про спадкування” судам роз'яснено, що вирішуючи спір про спадкування частки учасника підприємницького товариства, необхідно враховувати, що це допускається статтями 130, 147, 166 ЦК України, статтями 55, 69 Закону України від 19 вересня 1991 року N 1576-XII "Про господарські товариства" і не підпадає під заборону пункту 2 частини першої статті 1219 ЦК України. При цьому спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі.
Аналогічні роз'яснення містить пункт 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25 лютого 2016 року № 4 “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин” і підтверджено нормами частини п'ятої статті 147 ЦК України та пунктом 2 частини першої статті 1219 ЦК України,
Тобто, особисте немайнове право участі у товаристві припиняється у разі смерті фізичної-особи учасника, а спадкоємцем (правонаступником) спадкується не право на участь у товаристві, що є корпоративним правом, а лише право на частку в статутному капіталі товариства, що є різним за своєю правовою суттю.
Відповідно до пункту 11.11 Статуту ПП “Надія-Є” в редакції, що затверджена зборами учасників рішенням № 1 від 22 липня 2005 року, та в редакції, що затверджена зборами учасників рішенням б/н від 03 червня 2016 року, у випадку смерті учасника підприємства його спадкоємець (спадкоємці) здійснює права учасника і вносить зміни до статуту підприємства, пов'язані зі зміною власників. Отже, права учасника (корпоративні права) набуваються спадкоємцями не автоматично, а потребують виконання певної послідовності юридично значимих дій: прийняття спадщини, оформлення свідоцтва на право на спадкування за законом чи заповітом, затвердження статуту приватного підприємства з урахуванням змін власників часток.
З аналізу наведених вище положень чинного законодавства та установчих документів ПП "Надія-Є" можна зробити висновок про те, що до спадкоємця учасника товариства переходить, зокрема, і право на оскарження рішення загальних зборів членів ПП “Надія-Є” про збільшення статутного капіталу підприємства та зміну статутних документів юридичної особи з метою захисту їх прав на частку у статутному капіталі.
Близьким до зазначених правовідносин є правовий висновок, викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27 лютого 2019 року у справі № 761/27538/17 (провадження N 14-12цс19) та в постанові від 11 вересня 2019 року у справі N 392/1213/17 (провадження N 14-292цс19).
З урахуванням викладеного, у ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , яка у встановленому законом порядку прийняла спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини.
Разом з цим, частиною 4 статті 1268 Цивільного кодексу України унормовано, що малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.
Оскільки позивачка одержала статус спадкоємиці учасника ПП “Надія -Є” і до неї у порядку спадкування перейшли майнові права померлого, а саме, право на частку у статутному капіталі, яка належала померлому учаснику товариства, її порушене право підлягає захисту.
Відтак, судом критично оцінюється посилання третьої особи на відсутність факту порушення корпоративних прав позивача, у зв'язку із відсутністю оформленого свідоцтва про право на спадщину в ПП “Надія-Є”.
Стосовно обраного позивачем способу захисту, суд вказує наступне.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту слід зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
У рішенні від 15.11.1996 у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства” Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
Крім того, Європейський суд з прав людини указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.
Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
При цьому, суд звертає увагу сторін, що згідно положень статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, ніж тим, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність або відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення або захисту в обраний спосіб.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 912/1856/16 та від 14 травня 2019 року у справі № 910/11511/18.
Предмет позову - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.
Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті.
Посилання третьої особи на необхідність захисту порушеного права, шляхом звернення з позовом про визнання розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства, зокрема на висновок Касаційного господарського суду, викладений в постанові від 23 червня 2022 року у справі № 904/272/21, щодо невірно обраного позивачем способу захисту порушеного права суд вважає безпідставними, оскільки спір у вказаній справі стосувався прагнення особи поновити своє право володіння часткою у статутному капіталі Товариства, тобто відновлення становища, яке існувало до прийняття оспорюваних рішень загальних зборів, тоді як у цій справі звернення позивача до суду з цим позовом зумовлене необхідністю захисту права на частку у статутному капіталі, яка належала померлому учаснику товариства.
Крім цього, суд звертає увагу сторін на наступне.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі “Руїс Торіха проти Іспанії“).
Зважаючи на викладене, всі інші доводи та міркування сторін судом визнаються такими, що не спростовують вищевказаних висновків суду. Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову.
Щодо судових витрат
Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до положень частини 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 2.1. частини 2 статті 4 вказаного Закону унормовано, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставку судового збору встановлено у такому розмірі: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 4 Закону України “Про судовий збір” (в редакції, чинній на дату подання позову до суду - 16.06.2017 р.) визначений розмір ставок судового збору, згідно якою за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” установлено з 1 січня 2017 році розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 600,00 грн.
Згідно положень пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому, судовий збір у розмірі 3 200,00 грн. слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Приватного підприємства “Надія - Є” (59454, Чернівецька обл., Заставнівський р-н., с. Шубранець, код ЄДРПОУ 33651058), яке оформлене протоколом загальних зборів учасників приватного підприємства “Надія - Є”, без номера від 03 червня 2016 року, яким збільшено статутний капітал приватного підприємства “Надія - Є”, перерозподілені частки між учасниками приватного підприємства “Надія - Є”, та затверджено в новій редакції Статут приватного підприємства “Надія - Є”.
3. Визнати недійсним Статут приватного підприємства “Надія - Є” (59454, Чернівецька обл., Заставнівський р-н., с. Шубранець, код ЄДРПОУ 33651058) в новій редакції, затвердженого рішенням загальних зборів учасників приватного підприємства “Надія - Є”, яке оформлене протоколом без номера від 03 червня 2016 року та зареєстрованого 03 жовтня 2016 року Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області.
4. Скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію/запис від 03 жовтня 2016 року номер 10301050008000153 щодо державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи (приватне підприємство “Надія - Є” (59454, Чернівецька обл., Заставнівський р-н., с. Шубранець, код ЄДРПОУ 33651058), зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників.
5. Стягнути з Приватного підприємства “Надія - Є” (59454, Чернівецька обл., Заставнівський р-н., с. Шубранець, код ЄДРПОУ 33651058) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_8 ) в інтересах якої діє ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) - 3 200,00 грн. судового збору.
Повний текст складено та підписано - 07 жовтня 2022 року
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.Г. Проскурняк