06 жовтня 2022 року м. ЧернівціСправа № 926/3007/22
Суддя Господарського суду Чернівецької області Дутка В.В., при секретарі судового засідання Боднарчуку В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівцігаз Збут”, м. Чернівці
до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 , м. Чернівці
про стягнення заборгованості в сумі 24950,65 грн
Представники сторін:
від позивача - Попов В.Д., довіреність від 09.12.2021
від відповідача - Ротар М.Т.
11.08.2022 товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівцігаз Збут” звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 24950,65 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №11415Z79PAAP016 від 01.01.2016 (в редакції додаткової угоди від 01.05.2019 року) на постачання природного газу для потреб споживачів, що не є побутовими в частині оплати за спожитий природний газ, внаслідок чого заборгував позивачу 24950,65 грн, з яких 20720,12 грн основної заборгованості, 1633,82 грн пені, 574,25 грн 3% річних та інфляційні в сумі 2022,46 грн за період грудень 2020 - квітень 2021 року.
Ухвалою від 15.08.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено на 07.09.2022.
Ухвалою від 07.09.2022 відкладено розгляд справи на 20.09.2022.
Ухвалою від 20.09.202 відкладено розгляд справи на 06.10.2022. Оприлюднено оголошення про виклик відповідача до суду на офіційному сайті Господарського суду Чернівецької області в мережі Інтернет.
Представник позивача в судовому засіданні 06.10.2022 позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Також, представник позивача повідомив суд про намір подати заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат, пов'язаних з розглядом справи, які позивач сплатив або має сплатити у зв'язку з розглядом справи.
Представник відповідача у судовому засіданні не заперечувала проти позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
01.01.2016 між товариством з обмеженою відповідальністю “Чернівцігаз Збут” (надалі - Постачальник) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (надалі - Споживач) укладено договір №11415Z79PAAP016 на постачання природного газу для потреб споживачів, що не є побутовими.
01.05.2019 року сторони підписали Додаткову угоду №1 до Договору №114111ASQOAP016 від 01.01.2016 року, в якому виклали договір в новій редакції.
Згідно пункту 1.1. додаткової угоди, постачальник зобов'язується передати у власність споживачу природний газ (надалі - газ), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу постачальнику у розмірах, строки та порядку, що визначені цим договором.
За умовами пункту 2.1., постачальник забезпечує споживача підтвердженим обсягом природного газу на визначений договором період. Оперативний контроль за відпуском газу замовнику здійснює Оператор ГРМ відповідно до умов договору розподілу газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ. Постачальник також має право контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи базу даних оператора ГРМ/ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об'єкті споживача.
Відповідно пункту 2.3, обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (один календарний місяць - з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно, пункт 4.1 Договору), що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ.
Відповідно до п.3.2, ціна 1 тис.куб.метрів газу без врахування ПДВ становить 7458,33 грн, крім того вартість послуги доступу до потужності становить 157,19 грн. Ціна 1 тис. куб. метрів природного газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності складає 7615,52 грн. ПДВ становить 1523,11 грн. Всього ціна газу за 1 тис. куб. становить 9138,63 грн. В разі порушення споживачем строків оплати, визначених в п.4.2. цього Договору, більше ніж на 3 календарні дні, постачальник в односторонньому порядку має право збільшити ціну 1 тис. куб. метрів газу на 100,00 грн, крім того до ціни додається вартість послуги доступу до потужності.
Ціна, зазначена в пункті 3.2. Договору, може змінюватися протягом дії договору. Інформацію про зміну ціни споживач самостійно отримує на веб-сайті постачальника або в точці контакту постачальника. Інформацію про зміну вартості послуги доступу до потужності споживач самостійно отримує на веб-сайті Оператора ГТС та /або на веб-сайті постачальника. Сторони домовилися, що ціна газу та дата, з якої ця ціна буде застосовуватися у взаємовідносинах між сторонами, визначається постачальником, а споживач забезпечує своєчасний та самостійний моніторинг інформації про зміну ціни. Підписуючи цей Договір, споживач підтверджує, що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни газу не вимагається. Постачальник додатково може надіслати Споживачу (поштою, електронною поштою, факсом) відповідне повідомлення про зміну ціни та дати, з якої ця ціна буде застосовуватися у взаємовідносинах між сторонами, причому кожне останнє повідомлення постачальника скасовує відповідні ціни на газ, вказані в попередніх повідомленнях постачальника з моменту, вказаному в останньому повідомленні постачальника (п. 3.3 додаткової угоди).
У разі непогодження з новою ціною, споживач в строк не пізніше ніж за 5 календарних днів до початку наступного місяця поставки газу зобов'язаний письмово повідомити про це постачальника, повністю розрахуватися з постачальником за фактично спожитий газ на момент припинення споживання газу по цьому договору (п.3.4. додаткової угоди).
За змістом п.4.2. додаткової угоди, оплата газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України (гривні) шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку:
4.2.1 Споживач до 25 числа місяця, шо передує місяцю постачання газу, сплачує повну вартість запланованого обсягу газу на наступний місяць. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про зміну ціни газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати, Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діє на дату здійснення оплати.
Відповідно до п.6.2.1. додаткової угоди до договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 календарних днів - додатково штраф в розмірі 10% від суми простроченого платежу. Крім того, споживач зобов'язаний сплатити на користь постачальника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Згідно п.9.1. додаткової угоди, цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі оператора ГТС, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Дана додаткова угода набуває чинності з моменту її укладення, розповсюджує свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.05.2019, та є невід'ємною частиною Договору (п.2 додаткової угоди).
Ціна газу в період дії договору, в тому числі в 2020-2021 роках, змінювалась та узгоджувалась у спосіб, визначений Договором, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями № 587-Сл-4365-1020-2 від 27.10.2020 та № 587-Сл-5760-1220 від 28.12.2020. Проте доказів надіслання даних повідомлень на адресу відповідача, матеріали справи не містять.
В матеріалах справи наявні акти приймання-передачі природного газу до договору, якими підтверджується факт передання позивачем у власність відповідачу природного газу, а саме: акт №ЧЦЗ80023787 від 21.12.2020 на суму 1103,51 грн; акт №ЧЦЗ81001121 від 31.01.2021 на суму 4603,01 грн; акт №ЧЦЗ81003400 від 28.02.2021 на суму 12521,82 грн; акт №ЧЦЗ81005836 від 31.03.2021 року на суму 0,40 грн; акт №ЧЦЗ81008079 від 30.04.2021 року на суму 8197,60 грн. Однак, доказів надіслання даних актів приймання-передачі на адресу відповідача, матеріали справи не містять.
З вищевикладеного вбачається, що позивач покладені на нього обов'язки виконав в повному обсязі, поставивши відповідачу природний газ в період грудень 2020 - квітень 2021 року, однак відповідач свої зобов'язання в частині оплати за послуги постачання природного газу не виконав, а заборгованість за договором становить 20720,12 грн.
Згідно пункту 2.6.4 Договору, у випадку відмови споживача від підписання акту приймання-передачі газу або його неповернення споживачем постачальнику в порядку, передбаченому п.п.2.6.2-2.6.3 цього Договору, такий акт вважається підписаним споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником на підставі даних Оператора ГРМ, а акт приймання - передачі газу підписується постачальником в односторонньому порядку та є підставою для проведення споживачем розрахунків по цьому договору.
Згідно пункту 5.2.1. постачальник має право отримувати від споживача оплату за спожитий газ відповідно до умов цього Договору, а споживач згідно пункту 5.5.2 Договору зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість газу на умовах та в розмірі, визначених договором.
Пунктом 6.1 Договору унормовано, що за невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з договором і чинним законодавством України.
Нездійснення відповідачем оплати послуг постачання природного газу у строки, встановлені пунктом 4.2. Договору, стало підставою для звернення з позовом до суду.
Статтею 12 Закону України “Про ринок природного газу” унормовано, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Статтею 174 Господарського кодексу України унормовано, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 526 ЦК України унормовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно частини 1 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Нездійснення відповідачем оплати рахунків у строки, встановлені пунктом 4.2. Договору, стало підставою для звернення з позовом до суду.
Факт надання позивачем послуг з постачання природного газу підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу на суму 20720,12 грн за період з грудня 2020 по квітень 2021 року.
Позивач посилаючись на порушення строків оплати послуг з постачання природного газу, просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1633,82 грн, 3% річних в сумі 574,25 грн та інфляційні витрати в сумі 2022,46 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п.6.2.1. додаткової угоди до договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, споживач сплачує постачальнику пеню розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 календарних днів - додатково штраф в розмірі 10% від суми простроченого платежу. Крім того, споживач зобов'язаний сплатити на користь постачальника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Перевіривши правильність нарахування пені, суд зазначає, що розрахунок позивача є арифметично вірним. Відтак, вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 1633,82 грн за періоди з 06.01.2021 по 05.11.2021 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Здійснивши перевірку нарахування правильності 3% річних на суму 574,25 грн за періоди з 06.01.2021 по 23.02.2022, суд зазначає, що розрахунок позивача є арифметично вірним.
Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За результатами здійсненої за допомогою інформаційно-правової системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення інфляційних втрат встановлено, що розрахунок позивача є арифметично вірним. А вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 2022,46 грн за періоди з 06.01.2021-23.02.2022 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Згідно ч.3-4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст.78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи доведеність позивачем факту порушення його прав та неспростовність їх відповідачем, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожитий газ за грудень 2020 року - квітень 2021 року в сумі 20720,12 грн основної заборгованості, 1633,82 грн пені, 3% річних в сумі 574,25 грн, інфляційні втрати в сумі 2022,46 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДР НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівцігаз Збут” (58018, м. Чернівці, вул. Сидора Воробкевича, 1А, код ЄДР 39584988) заборгованість за спожитий газ в сумі 20720,12 грн, на банківський рахунок № НОМЕР_2 в АТ “Банк Альянс”, МФО 300119, пеню в сумі 1633,82 грн, 3% річних в сумі 574,25 грн, інфляційні втрати в сумі 2022,46 грн, 2481,00 грн судового збору - на банківський рахунок № НОМЕР_3 в АБ “Кліринговий дім”, МФО 300647.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено і підписано 10.10.2022.
Суддя В.В.Дутка