номер провадження справи 9/42/22
20.09.2022 Справа № 908/717/22
м. Запоріжжя
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД МЕТАЛУРГ ЗАПОРІЖЖЯ”, код ЄДРПОУ 42985004 (69001, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 45-Б)
до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Запорізький електровозоремонтний завод”, код ЄДРПОУ 01056273 (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2)
про стягнення суми 1 903 478,61 грн.
Суддя Боєва О.С.
при секретарі судового засідання Бичківській О.О.
За участю представників:
від позивача: Борисенков В.С.;
від відповідача: Мальчев В.Є.
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД МЕТАЛУРГ ЗАПОРІЖЖЯ” про стягнення з відповідача: Приватного акціонерного товариства “Запорізький електровозоремонтний завод” суми 2200970,46 грн. заборгованості за договором поставки № 211102-3 від 02.11.2021.
Ухвалою суду від 23.05.2022 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/717/22, присвоєний номер провадження 9/42/22, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.06.2022.
Ухвалою суду від 09.06.2022 позовну заяву на підставі ч. 11 ст. 176 ГПК України залишено без руху, надано позивачу строк для усунення виявлених недоліків.
Ухвалою суду від 05.07.2022 продовжено розгляд справи (підготовче провадження) № 908/717/22 та призначено підготовче засідання на 18.07.2022. Ухвалою суду від 18.07.2022 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 16.08.2022. Ухвалою суду від 16.08.2022 закрито підготовче засідання у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 08.09.2022. В судовому засіданні 08.09.2022 оголошено перерву до 20.09.2022.
20.09.2022 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до змісту позовної заяви, з урахуванням письмового пояснення позивача щодо усунення розбіжностей у позовній заяві, до стягнення з відповідача було заявлено заборгованість з оплати за товар, отриманий за договором поставки № 211102-3 від 02.11.2021, а саме за видатковими накладними: № 17 від 19.11.2021, № 25 від 16.12.2021, № 28 від 27.12.2021, № 3 від 18.01.2022, № 6 від 28.01.2022, № 7 від 01.02.2022. Позовні вимоги обґрунтовано ст.ст. 15, 16, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 655, 662, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 20, 173, 175, 193 ГК України та умовами договору поставки №211102-3 від 02.11.2021.
Відповідач у відзиві, що надійшов до суду 18.07.2022 та який прийнятий судом до розгляду (ухвала від 16.08.2022), зокрема, зазначив, що ним здійснена часткова оплата товару (платіжне доручення № 2526 від 19.04.2022), поставленого позивачем згідно з видатковими накладними, за якими виник спір. Позивач не надав доказів направлення відповідачу та отримання ним оригіналів рахунків на оплату товару, як то передбачено в п. 4.2 Договору. Таким чином, строк оплати товару не настав. Найменування товару у видаткових накладних не відповідає найменуванню товару у специфікації до Договору, тому товар поставлений за цими накладними не підлягає оплаті за вказаним договором. Позивачем не надані заявки Замовника на поставку товару (п.п. 5.4, 5.7 договору), отже позивачем не доведено, що постачання товару здійснено у відповідності до умов договору. На підставі викладеного відповідач просив залишити позовні вимоги без задоволення. Вказані заперечення підтримані у судовому засіданні представником відповідача в повному обсязі.
15.08.2022 до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду, що відображено в ухвалі суду від 16.08.2022. Так, у зв'язку із частковим погашенням відповідачем 29.07.2022 частини заборгованості за товар отриманий згідно видаткових накладних № 17 від 19.11.2021 та №25 від 16.12.2021 у загальному розмірі 297491,85 грн., позивач просив розглядати позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки у розмірі 1903478,61 грн. та стягнути з відповідача судові витрати.
З огляду на прийняття судом до розгляду заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, клопотання відповідача про закриття провадження у справі в частині стягнення суми 297491,85 грн. основного боргу за відсутністю предмета спору, що надійшло до суду 16.08.2022, задоволенню не підлягає.
Таким чином, предметом розгляду є позовні вимоги з урахуванням прийнятої судом заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, які підтримані у судовому засіданні представником позивача в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
Між Приватним акціонерним товариством “Запорізький електровозоремонтний завод” (Замовник, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ТД Металург Запоріжжя” (Постачальник, позивач у справі) 02.11.2021 був укладений договір поставки № 211102-3 (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався у 2021-2022 роках поставити (передати у власність) Замовникові товари, зазначені у Специфікації (ях) - додатку (ах) до цього Договору, а Замовник - прийняти і оплатити такі товари на умовах цього Договору (п.1.1 Договору з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 1 від 30.12.2021).
Сторонами підписано Додаток № 1 до Договору - Специфікацію № 1, в якій визначено найменування товару, його кількість, вартість, характеристики та інш.
В пунктах 5.4, 5.12 договору передбачено, що товар постачається партіями відповідно до письмових заявок замовника. Підтвердженням про одержання товару Замовником є видаткова накладна, підписана уповноваженими представниками сторін.
Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються у безготівковій формі (п.4.1).
Згідно з п. 4.2 Договору Замовник здійснює оплату поставленого товару (поставленої партії товару) протягом 60 банківських днів з дати підписання сторонами видаткової накладної та отримання Замовником оригіналу рахунку на оплату товарів. При цьому (за виключенням випадку здійснення попередньої оплати), Замовник здійснює оплату поставленого товару тільки після реєстрації Постачальником відповідної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), а у разі якщо після постачання товару здійснюється будь-яке збільшення суми компенсації його вартості, Замовник здійснює оплату поставленого товару тільки після реєстрації постачальником відповідного розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН. У разі, якщо до закінчення строку оплати поставленого товару, який зазначений у першому реченні п. 4.2 цього Договору, Постачальник не здійснив реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку корегування до неї в ЄРПН, строк оплати поставленого товару за цим Договором продовжується до дати реєстрації Постачальником податкової накладної та/або розрахунку корегування до неї в ЄРПН.
Як слідує зі змісту заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог та доданого до неї розрахунку, позивач на підставі Договору в період з 19.11.2021 по 01.02.2022 включно поставив відповідачу товар за видатковими накладними: № 17 від 19.11.2021, № 25 від 16.12.2021, № 28 від 27.12.2021, № 3 від 18.01.2022, № 6 від 28.01.2022, № 7 від 01.02.2022. Отриманий товар оплачений відповідачем частково, в тому числі після звернення позивача до суду з позовом, за яким відкрито провадження у даній справі.
На підтвердження зазначених обставин в матеріали справи надано копії відповідних видаткових накладних за вказаний період, підписаних сторонами, копії виставлених рахунків на оплату товару та копії платіжних доручень про часткову оплату товару. Крім того, до позовної заяви позивачем надано копії податкових накладних та квитанцій з підтвердженням реєстрації цих накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).
У зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язання щодо повної оплати отриманого товару, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості, яка з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, складає 1903478,61 грн.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З матеріалів справи слідує, що на виконання умов вказаного вище Договору позивачем поставлено відповідачу товар, в т.ч., згідно з видатковими накладними: № 25 від 16.12.2021 на суму 648639,60 грн., № 28 від 27.12.2021 на суму 137358,00 грн., № 3 від 18.01.2022 на суму 642462,24 грн., № 6 від 28.01.2022 на суму 685130,10 грн., № 7 від 01.02.2022 на суму 19056,00 грн.
Станом на 29.07.2022 відповідач частково оплатив отриманий за вказаними видатковими накладними товар, в загальній сумі 229 167,33 грн. (платіжне доручення № 4418 від 29.07.2022).
Таким чином, залишок вартості не оплаченого товару станом на 30.07.2022 становив 1 903 478,61 грн.
07.09.2022 відповідачем подано до суду клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 500 000,00 грн. у зв'язку із відсутністю предмета спору. До клопотання додано платіжні доручення № 4872 від 22.08.2022 на суму 419472,27 грн. та № 4873 від 22.08.2022 на суму 80527,73 грн., згідно з якими ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» перераховано на рахунок позивача оплату залишку заборгованості за видатковою накладною № 25 від 16.12.2021 (419472,27 грн.) та частину заборгованості за видатковою накладною № 28 від 27.12.2021 (80527,73 грн.).
Отже після відкриття провадження у справі та подачі позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог, відповідач ще здійснив часткове погашення боргу в загальному розмірі 500 000,00 грн.
У зв'язку з чим, провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача суми 500 000,00 грн. основного боргу підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, за відсутністю предмета спору.
На підставі усього вищевикладеного, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу, яка з урахуванням усіх здійснених відповідачем оплат на час розгляду справи, складає 1403478,61 грн. Вимоги в цій частині є доведеними та обґрунтованими.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві є необґрунтованими та не є підставою для звільнення від оплати товару. Всі видаткові накладні, на підставі яких здійснювалась поставка товару, містять посилання на договір № 211102-3 від 02.11.2021, підписані представником покупця на підставі довіреностей на отримання ТМЦ. Крім того, відповідач здійснював часткову оплату отриманого товару.
Факт отримання товару за вищевказаними видатковими накладними відповідач не заперечив, що є підставою для здійснення розрахунків з позивачем за отриманий товар.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
В позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, і які складаються з суми сплаченого судового збору, а також витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн.
В судовому засіданні 20.09.2022 представник позивача зазначив, що докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть подані до суду у встановлений законом строк, що відображено у протоколі судового засідання.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судом встановлено, що позивач при зверненні до суду сплатив за платіжним дорученням №198 від 16.02.2022 суму розмірі 33014,56 грн. судового збору - 1,5 % від ціни заявленого позову.
З урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, яка була прийнята судом до розгляду, ціна позову склала 1903478,61 грн., тому належний до сплати судовий збір за заявленими вимогами становить 28552,18 грн. (1,5 % від ціни позову).
Також, як зазначено вище, суд дійшов до висновку про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача суми 500 000,00 грн. основного боргу, за відсутністю предмета спору.
За змістом п. 1 та п. 5 ч. 1 статті 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог; закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).
На підставі викладеного, враховуючи зменшення позивачем розміру позовних вимог, а також закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення суми 500 000,00 грн. основного бору за відсутністю предмета спору, до повернення позивачу з Державного бюджету України належить сума 11962,38 грн. судового збору. Зазначена сума судового збору буде повернута за ухвалою суду після надходження відповідного клопотання позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 21052,18 грн. витрат зі сплати судового збору (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).
Керуючись ст. 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Закрити провадження у справі № 908/717/22 в частині вимог про стягнення суми 500000,00 грн. основного боргу, за відсутністю предмета спору.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Запорізький електровозоремонтний завод”, код ЄДРПОУ 01056273 (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД МЕТАЛУРГ ЗАПОРІЖЖЯ”, код ЄДРПОУ 42985004 (69001, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 45-Б) суму 1 403 478 (один мільйон чотириста три тисячі чотириста сімдесят вісім) грн. 61 коп. заборгованості та суму 21052 (двадцять одна тисяча п'ятдесят дві) грн. 18 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 10.10.2022.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва