вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
10.10.2022м. ДніпроСправа № 904/2839/22
За позовом Приватного акціонерного товариства "Гірник", м. Кременчук Полтавської області
до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води Дніпропетровської області
про стягнення 180 865,14грн.
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Без виклику (повідомлення) учасників
Приватне акціонерне товариство "Гірник" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" заборгованість у розмірі 180 865,14грн, з яких:
- основний борг у розмірі 148 200,00грн;
- штраф у розмірі 10 374,00грн;
- 3 % річних у розмірі 3 849,00грн;
- інфляційні втрати у розмірі 18 442,14грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду №649/29/333В на закупівлю робіт від 14 серпня 2020 року в частині повної та своєчасної оплати за виконані роботи. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 17.10.2021 по 29.08.2022 у сумі 3 849,00 грн та інфляційні збитки за період з листопада 2021 року по квітень 2022 року.
На підставі пункту 13.4 договору позивач нарахував пеню за порушення строків оплати за поставлений товар у розмірі 10 374,00 грн.
Відповідач позовні вимоги визнає в частині стягнення основного боргу, 3 % річних та інфляційних втрат. Стосовно стягнення штрафу у розмірі 10 374,00грн заперечує, оскільки в спірному договорі сторонами не обумовлено розмір та базу нарахування штрафних санкцій, а лише зазначено, що штрафні санкції нараховуються у розмірі, передбаченому ст. 231 ГК України. Позивач нарахував штрафні санкції, передбачені абзацом 3 частини 2 статті 231 ГК України, за порушення відповідачем виконання саме грошового зобов'язання, що суперечить приписам чинного законодавства. За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення штрафу у розмірі 10 374,00грн не є обґрунтованими.
06 жовтня 2022 року надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Гірник", якою на виконання вимог ухвали суду від 12.09.2022 просить долучити виписку по розрахунковому рахунку НОМЕР_1 за період 01.03.2021-31.03.2021.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2022 справу №904/2839/22 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2022 відкрито провадження у справі №904/2839/22.
Враховуючи приписи частини тринадцятої статті 8, статті 12, частини першої статті 247 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги малозначний характер справи та незначну складність, її розгляд було вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку письмового провадження.
Ухвалу суду від 12.09.2022 по справі №904/2839/22 в електронному вигляді направлено на електронну адресу сторін, а саме: priemnaya@gornyac.com (позивача) та vostgok@email.dp.ua (відповідача). Документ доставлено до електронних скриньок 12.09.2022.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
14 серпня 2020 року між Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (замовник) та Приватним акціонерним товариством "Гірник" (підрядник) укладено договір підряду №649/29/333В на закупівлю робіт (а.с. 6-10).
Відповідно до пункту 1.1 договору підрядник зобов'язується виконати покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи код 4526 (Спорудження водозабірної свердловини, буріння трубчастого колодязя на ділянці, що розташована на північний схід від с. Велика Северинка, Кропивницького району Кіровоградської області на землях Великосеверинівської сільської ради, відданих в оренду шахті "Інгульська" ДП "СхідГЗК", відповідно загальним вимогам до спорудження водозабірної свердловини (додаток №1, який є невід'ємною частиною договору).
Власником результату виконаних робіт, до їхньої здачі по акту здачі-приймання робіт замовникові, є підрядник, що несе повну матеріальну відповідальність за можливі випадкові ушкодження або знищення результату своєї роботи. (п. 1.1 договору).
Перелік робіт, їх обсяг і вартість матеріалів (попередньо узгоджена із замовником) визначається кошторисною документацією, що є невід'ємною частиною договору і входить у вартість робіт (п. 1.3 договору).
Підрядник гарантує якість закінчених робіт на протязі гарантійного терміну (п. 2.1. договору).
Гарантійний термін експлуатації свердловини становить один рік від дня його прийняття замовником (п. 2.2. договору).
Початком гарантійного терміну експлуатації свердловини вважається день підписання акту здачі-приймання робіт за договором підряду (п. 2.3. договору).
Вартість робіт за договором, відповідно до калькуляції (договірної ціни), (додаток 2, який є невід'ємною чистиною договору), становить: 296 400,00грн (двісті дев'яти шість тисяч чотириста грн. 00коп.) у т.ч. ПДН 20% - 49 400,00грн (п. 3.1. договору).
Калькуляція (договірна ціни), зазначена в п.3.1. даного договору підряду, є тверда (п. 3.1. договору).
Умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі - постачальника, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатам електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції без зменшення обсягів закупівлі (п. 3.2. договору).
Відповідно до 4.1. роботи, які виконуються відповідно до цього договору, сплачуються замовником за погодженими цінами в національній валюті України.
До початку виконання робіт замовник на підставі рахунку підрядника здійснює авансовий платіж 50% від суми договору (п. 4.2. договору).
Остаточна оплата виконаних підрядником робіт замовником проводиться при наявності оформленого і підписаного відповідним чином Акту здачі-приймання робіт, з відстрочкою платежу не менше ніж 30-ти банківських днів після підписання даних документів і при відсутності з боку замовника зауважень (п. 4.3. договору).
Разом з актом здачі-приймання робіт на оплату виконаних робіт, підрядник надає рахунок на оплату та податкову накладну (п. 4.5. договору).
Відповідно до п. 5.1. термін виконання робіт за договором - 60 календарних днів з дня отримання від замовника передплати, відповідно п.4.2.
Терміни закінчення робіт можуть бути змінені у випадку настання форс-мажорних обставин (п. 5.2. договору).
Місце виконання робіт - північний схід від с. Велика Северинка, Кропивницького району Кіровоградської області на землях Великосеверинівської сільської ради (п. 5.3. договору).
Відповідно до п.12.1 договору приймання-передача закінчених робіт проводиться у разі позитивного результату попереднього випробування закінчених робіт та отримання "Паспорту артезіанської свердловини", оформлений згідно затвердженого Наказу Міністерства екології та природних ресурсів України. Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 06,04.2016 № 145/84. Приймання-передача викінчених робіт проводиться на підставі Актів здачі-приймання виконаних робіт, після письмового повідомлення підрядником замовника про готовність до передачі закінчених робіт, та направлення актів про прийманні виконаних робіт.
Якщо виявлені недоробки (дефекти) не можуть бути усунуті підрядником, замовник має право відмовитися від прийняття таких робіт, або вимагати відповідного зниження договірної ціни й компенсації підрядником збитків (п.12.2. договору).
Право власності па закінчені роботи переходить до замовника з моменту підписання актів здавання-прийняття виконаних робіт (п.12.3. договору).
Пунктом 13.1 договору передбачено, що у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність визначену цим договором. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених зобов'язань.
У разі затримки виконання робіт у строки, передбачені цим договором, замовник має право на стягнення з підрядника штрафу у розмірі 20% від суми невиконаної (несвоєчасно виконаної) роботи та нені у розмірі 0,5 відсотка від вартості невиконаної (несвоєчасно виконаної) роботи за кожен день прострочення (п. 13.2 договору).
За порушення підрядником умов цього договору щодо якості або обсягів робіт, замовник має право на стягнення з підрядника штрафу у розмірі 20% від вартості неякісних чи невиконаних робіт (п. 13.3 договору).
За порушення строків оплати за виконанні роботи, передбачених договором, замовник сплачує підряднику штрафні санкції у розмірі, передбаченому ст. 231 ГК України (п. 13.4 договору).
Пунктами 16.1, 16.2. договору передбачено, що у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій. У разі недосягнення сторонами згоди спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку.
Відповідно до пункту 17.1 договору, договір підряду набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020, а в частині розрахунків - до їхнього повного виконання. Закінчення терміну дії договору підряду не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які могли мати місце під час дії договору підряду (п. 17.2. договору).
Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.
Додатком до договору №1 сторони погодили загальні вимоги до спорудження водозабірної свердловини (а.с.11).
Додатком 2 до договору сторони узгодили договірну ціну на будівництво покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи, код 4526 (спорудження водозабірної свердловини), що здійснюється в 2020 році (а.с. 12).
Додатковою угодою №1 від 28.12.2020 до договору внесено зміни у преамбулу договору, викладено п. 17.1. у наступній редакції: договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків - до їхнього повного виконання.
На виконання умов договору позивач надав відповідачу передбачені договором послуги на суму 296 400,00грн, що підтверджується підписаним актом №1 від 16.09.2021 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021 року (а.с. 15, 16). Акт підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього.
До початку виконання робіт замовник на підставі рахунку підрядника здійснює авансовий платіж 50% від суми договору, що передбачено п.4.2. договору. Листом від 02.11.2020 №03-04/7814 ДП "СХІДГЗК" звернулося до ПрАТ "Гірник" з проханням розпочати виконання договору та відтермінуванням оплати авансового платежу.
26 березня 2021 року ДП "СХІДГЗК" здійснило часткову оплату за договором №649/29/ЗЗЗВ від 14.08.2020 в сумі 148 200,00 гривень.
В межах проведення заходів досудового врегулювання спору 27.07.2022 листом №484 ПрАТ "Гірник" направлено претензію на адресу ДП "СХІДГЗК" по договору №649/29/ЗЗЗВ від 14.08.2020. Відповіді на претензію з боку відповідача не надано.
Тобто, заборгованість відповідача перед позивачем складає 148 200, 00 копійок.
Позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 148 200,00грн, штраф у розмірі 10 374,00грн, 3 % річних у розмірі 3 849,00грн, інфляційні втрати у розмірі 18 442,14грн.
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору, строк дії договору, строк та порядок надання послуг, розмір та порядок оплати за надані послуги, наявність заборгованості за надані послуги, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов'язань за договором.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цім Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Уклавши вищевказаний договір, у виконавця та замовника виникли зобов'язальні правовідносини один перед одним, а саме: у виконавця - Приватного акціонерного товариства "Гірник" виконати покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи код 4526 (Спорудження водозабірної свердловини, буріння трубчастого колодязя на ділянці, що розташована на північний схід від с. Велика Северинка, Кропивницького району Кіровоградської області на землях Великосеверинівської сільської ради, відданих в оренду шахті "Інгульська" ДП "СхідГЗК", відповідно загальним вимогам до спорудження водозабірної свердловини, а у замовника - Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" - прийняти та оплатити їх.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За змістом пункту 4.3. договору, остаточна оплата виконаних підрядником робіт замовником проводиться при наявності оформленого і підписаного відповідним чином акту здачі-приймання робіт, з відстрочкою платежу не менше ніж 30-ти банківських днів після підписання даних документів і при відсутності з боку замовника зауважень.
Акт здавання-приймання платних послуг складено та підписано сторонами 16.09.2021, тож строк оплати вартості наданих послуг є таким, що настав 01.11.2021, прострочка з 02.11.2021.
Між тим, в установлений договором строк, відповідач свої зобов'язання з оплати вартості виконаних робіт не виконав.
Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 148 200,00грн. відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.
За наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 148 200,00грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статей 524, 533 - 535 та 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц.
Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, що визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт), боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на юридичну природу правовідносин між сторонами як грошових зобов'язань, на них поширюється дія положень частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував та просить стягнути 3% річних у сумі 3 849,00грн за період з 17.10.2021 по 29.08.2022 та інфляційні втрати у розмірі 18 442,14грн. за період з листопада 2021 року по квітень 2022 року.
Перевіркою правильності нарахування 3% річних судом встановлено, що позивачем при здійсненні розрахунку не вірно визначено період прострочки.
Так, на суму боргу на суму боргу 148 200,00грн. за період з 02.11.2021 по 29.08.2022 (301дн) нарахуванню підлягають 3% річних у сумі 3 666,43грн.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат, судом встановлено його арифметичну вірність (тобто помилок не виявлено).
Щодо вимоги позивача про стягнення штрафу у розмірі 10 374,00грн.
Згідно з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшеним у договорі.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За приписами ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов'язань, визначається відповідним суб'єктом господарювання - господарською організацією.
Господарський суд зазначає, що чинне законодавство поділяє неустойку на законну і договірну. Необхідною умовою виникнення права на неустойку є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов'язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого неустойка стягується і конкретний її розмір.
У п. 13.1. договору сторони визначили, що у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених зобов'язань.
Відповідно до п. 13.4. договору, за порушення строків оплати за поставлений товар, передбачених договором, покупець сплачує постачальнику штрафні санкції у розмірі, передбаченому ст. 231 ГК України.
Однак, слід відзначити, що у п. 13.4 договору сторони не визначили, яка саме частина ст. 231 Господарського кодексу України є підставою для сплати відповідачем штрафних санкцій та не встановили конкретного розміру (відсотку) штрафної санкції (пені, штрафу), яка в силу ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України та ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України підлягає обчисленню саме у відсотках.
Суд приходить до висновку, що договір, який є підставою для застосування договірної неустойки, містить не її розмір, а лише посилання до норми законодавства, якою передбачені різні підстави стягнення та обчислення штрафних санкцій, зокрема частини 2, 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України.
Водночас, передбачаючи відповідальність за порушення строків оплати за поставлений товар п. 13.4. цього ж договору, сторони не встановили конкретного розміру (відсотку) штрафу.
За викладеного, вимога позивача про стягнення штрафу задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом третім частини третьої статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає сума 170 308,57грн, з яких: основний борг у сумі 148 200,00грн, 3% річних у сумі 3 666,43грн та втрати від інфляції у сумі 18 442,14грн.
При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 481,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №1885 від 19.08.2022 (а.с. 23). Надходження судового збору у сумі 2 481,00грн підтверджено випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено судом частково, судовий збір покладається на відповідача у сумі 2 336,19грн.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено судом частково, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 2 336,19грн (170 308,57грн*2 481,00грн/180 865,14грн).
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Гірник" до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 180 865,14грн - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (вул. Горького, буд. 2, м. Жовті Води, Дніпропетровська обл., 52210; ідентифікаційний код 14309787) на користь Приватного акціонерного товариства "Гірник" (вул. Київська, буд. 85-А, м. Кременчук, Полтавська обл., 39631; ідентифікаційний код 13928815) основний борг у розмірі 148 200 (сто сорок вісім тисяч двісті)грн 00коп., 3 % річних у розмірі 3 666 (три тисячі шістсот шістдесят шість)грн 43 коп., інфляційні втрати у розмірі 18 442 (вісімнадцять тисяч чотириста сорок дві)грн 14коп та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 336 (дві тисячі триста тридцять шість)грн 19коп, видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення підписано - 10.10.2022
Суддя Н.М. Євстигнеєва