Справа № 215/550/20
1-кп/215/213/22
21 вересня 2022 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу
в складі колегії суддів: головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
потерпілої - ОСОБА_8
законного представника потерпілої ОСОБА_9
розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Кривому Розі обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019040760001887 від 05.12.2019 про обвинувачення ОСОБА_6 , 1979 р.н., в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України,
У провадженні суду перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 щодо зґвалтування, вчиненого щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років.
У судовому засіданні прокурор заявив письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому . В обґрунтування прокурор посилається на необхідність завершення судового розгляду, тяжкість і суспільну небезпеку злочину, пов'язаного із сексуальним насильством щодо малолітньої особи, існування ризику впливу на неповнолітню потерпілу з метою зміни наданих раніше показів , ухилення від суду.
Захисник в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, посилаючись на тривалий час перебування обвинуваченого під вартою, відсутність ризиків і позитивну характеристику обвинуваченого, відсутність доказів винуватості ОСОБА_6 .
Обвинувачений також заперечував щодо клопотання.
Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи і розглядаючи можливість зміни запобіжного заходу суд дійшов таких висновків .
Згідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, ст.177 КПК України.
Згідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Крім того, суд враховує практику ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р., згідно якої суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів, а також у справі «Летелье проти Франції» від 26 червня 1991 р., згідно якої особлива тяжкість деяких правопорушень може визвати таку реакцію суспільства та соціальні наслідки, які роблять виправдане попереднє утримання в крайньому разі на протязі певного часу.
Так, на даний час ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти статевої недоторканості щодо малолітньої особи, яке викликає значний суспільний інтерес і має тяжкі соціальні наслідки та за яке передбачено покарання до п'ятнадцяти років позбавлення волі, таким чином, на думку суду, він може ухилитися від явки до суду з метою уникнення від можливого суворого покарання .
Також , суд зазначає, що на цей час завершити судовий розгляд справи неможливо у зв'язку з дослідженням доказів сторони захисту, тому наявний ризик перешкоджання кримінальному провадження обвинуваченим іншим чином шляхом впливу на потерпілу. .
Таким чином, на думку колегії суддів, обставини, на які посилався суд при обранні обвинуваченому запобіжного заходу не змінилися та є актуальними на цей час, тому колегія суддів вважає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, у т.ч. домашнього арешту, може виявитися недостатнім для забезпечення існуючих ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.
Доводи сторони захисту колегія суддів оцінює критично, оскільки вони є недостатніми для зміни запобіжного заходу. Щодо тривалого розгляду справи - то суд зазначає, що він має об'єктивний характер і пов'язаний зі значною складністю кримінального провадження.
Враховуючи наведені вище обставини в сукупності, інтереси правосуддя, та зважаючи на значний суспільний інтерес до такої категорії справ, суд вважає необхідним продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою ще на 60 днів згідно до положень ч.3 ст.331 КПК України.
Керуючись ст.ст.177, 199, 183, 184, 331 КПК, суд -
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів до 19 листопада 2022 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом пяти днів з моменту проголошення .
Головуючий суддя:
Судді: