Справа № 420/11540/22
06 жовтня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Цховребової М.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та головного державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білика Ростислава Валерійовича про визнання протиправними та скасування постанов, -
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та головного державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білика Ростислава Валерійовича, в якому позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білика Ростислава Валерійовича про відкриття виконавчого провадження № 69408972 від 15.07.2022 р.;
- скасувати постанову головного державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білика Ростислава Валерійовича про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, винесену ним у тому ж самому виконавчому провадженні 15.07.2022 р.;
- скасувати постанову головного державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білика Ростислава Валерійовича про арешт коштів боржника, винесену ним у тому ж самому виконавчому провадженні 12.08.2022 р.
Ухвалою суду від 12.09.2022 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно зі змістом адміністративного позову, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, із посиланням на ч.ч. 1, 2 ст. 299, ст. 303 КУпАП, п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», із зазначенням таких фактичних підстав, зокрема: постанову про відкриття виконавчого провадження позивач не отримувала та жодним іншим чином не була поінформована про відкриття відносно неї виконавчого провадження; постанова № ЕАО534622, видана ВАП УПП в Одеській області 23.02.2022 р. не була отримана позивачем та штраф накладений цією постановою не було сплачено; з інформації про виконавче провадження, отриманої в Автоматизованій системі виконавчого провадження, вбачається, що дата надходження виконавчого документа до державного виконавця 13.07.2022 року; таким чином, стягувачем, ВАП УПП в Одеській області, було порушено строк звернення постанови про накладення адміністративного стягнення № ЕАО534622, виданої ВАП УПП в Одеській області 23.02.2022 р. до виконання; строк для виконання зазначеної постанови збіг 23.05.2022 р.; після цієї дати зазначена постанова не підлягає виконанню.
Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, відповідач - Перший Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, із зазначенням таких фактичних обставин: 15.07.2022 року головним державним виконавцем Біликом Ростиславов Валерійовичем згідно із ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 69408972. Одночасно з відкриттям виконавчого провадження було направлені запити для встановлення майнового стану боржника та виявлення відкритих банківських рахунків. 15.07.2022 року головним державним виконавцем Біликом Ростиславом Валерійовичем винесена постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. 12.08.2022 року головним виконавцем Біликом Ростиславом Валерійовичем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про арешт коштів боржника. 15.08.2022 позивач подав письмову заяву до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про закриття виконавчого провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» з причин закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення. Позивач на обґрунтування своє заяви посилається на ст. 303 КУпАП, яка передбачає, що не підлягає виконанню постанова про накладання адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до 301 цього Кодексу, перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки. На заяву вх. № 10037/21-29-31/ від 15.08.2022 року було повідомлено, що згідно п. 10-2 Розділу XIII Перехідних положень: Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України: визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. А тому, відповідно до ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» підстави для закриття виконавчого провадження відсутні. Державний виконавець в ході розгляду заяви про відкриття виконавчого провадження керується статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження" Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання. Переривання строку давності пред'явлення виконавчого документа до виконання, поновлення пропущеного строку, згідно якої: виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Однак, згідно п. 10-2 Розділу XIII Перехідних положень: Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України: визначені цим Законом строки перепиваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Враховуючи вищезазначене, головним державним виконавцем не були порушені вимоги законодавства
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані пояснення, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.
УПП в Одеській області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 23.02.2022 року, серія ЕАО № 5349622 (а.с.43-44), якою за правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП, на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень.
У постанові також зазначено, зокрема, що: на підставі статті 307, ч. 2 ст 308 КУпАП у разі несплати порушником штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу 1700 грн.; позивач відмовився від підпису або отримання постанови.
Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 69408972 від 15.07.2022 року (а.с.45), головним державним виконавцем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Біликом Ростиславом Валерійовичем:
- розглянуто заява про примусове виконання постанови № ЕАО5349622, виданої 23.02.2022 року ВАП УПП в Одеській області,
- документ вступив у законну силу (набрав чинності): 23.02.2022,
- керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» постановлено, зокрема: відкрити виконавче провадження з виконання постанови № ЕАО5349622, виданої 23.02.2022 року ВАП УПП в Одеській області, про стягнення штрафу в сумі 1700 грн.
Також, згідно з цією постановою, зокрема, боржник: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Постановою про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № 69408972 від 15.07.2022 року (а.с.47-48), головним державним виконавцем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Біликом Ростиславом Валерійовичем постановлено, зокрема, визначено для боржника розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, загальна сума мінімальних витрат 269,00 грн.
Постановою про арешт коштів боржника ВП № 69408972 від 12.08.2022 року (а.с.50-51), головним державним виконавцем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Біликом Ростиславом Валерійовичем постановлено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.
Не погоджуючись з постановами головного державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білика Ростислава Валерійовича про відкриття виконавчого провадження № 69408972 від 15.07.2022 р., про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, винесену ним у тому ж самому виконавчому провадженні 15.07.2022 р., та про арешт коштів боржника, винесену ним у тому ж самому виконавчому провадженні 12.08.2022 р., позивач звернувся до суду із вищенаведеними позовними вимогами.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до абз.абз. 1, 2 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Спірні правовідносини врегульовано законами України (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Законом України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1404-VIII.виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. (ч. 1 ст. 12 Закону № 1404-VIII)
Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону № 1404-VIII строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповіно до абз. 1 ч. 5 ст. 26 Закону № 1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Відповідно до ч. 2 ст. 291 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.
В пункті 10-2 Розділу XIII ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Закону № 1404-VIII, зазначено, зокрема, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України: визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
При цьому суд звертає увагу позивача, що Розділ XIII доповнено пунктом 10-2 згідно із Законом № 2129-IX від 15.03.2022.
Виходячи з наведених положень п. 10-2 Розділу XIII ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Закону № 1404-VIII, який набрав чинності 26.03.2022 року (тобто до закінчення тримісячного строку пред'явлення до примусового виконання постанови від 23.02.2022 року, серія ЕАО № 5349622, та до прийняття оскаржуваних постанов від 15.07.2022 року та від 12.08.2022 року), вбачається, що обґрунтування позивача заявлених позовних вимог тим, що: було порушено строк звернення постанови про накладення адміністративного стягнення № ЕАО534622, виданої ВАП УПП в Одеській області 23.02.2022 р. до виконання; строк для виконання зазначеної постанови збіг 23.05.2022 р.; після цієї дати зазначена постанова не підлягає виконанню, - є помилковим.
При цьому щодо посилання позивача на положення ст. 303 КУпАП слід зазначити таке.
Дійсно, відповідно до ч. 1 ст. 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 303 КУпАП законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень.
Отже, застосування відповідачем положень п. 10-2 Розділу XIII ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Закону № 1404-VIII, як спеціального законодавства, яке регулює спірні правовідносини, не суперечить також наведеним положенням ст. 303 КУпАП, на які посилається позивач.
На підставі вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що позиція позивача зі спірних питань щодо неправомірності постанови про відкриття виконавчого провадження № 69408972 від 15.07.2022 р. - є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, та/або фактичним обставинам справи.
При цьому, виходячи зі змісту мотивувальної частини позову, позивач не погоджується з постановами головного державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білика Ростислава Валерійовича про відкриття виконавчого провадження № 69408972 від 15.07.2022 р., про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, винесену ним у тому ж самому виконавчому провадженні 15.07.2022 р., та про арешт коштів боржника, винесену ним у тому ж самому виконавчому провадженні 12.08.2022 р., - з одних й тих саме підстав (фактичних і юридичних).
Отже, позовні вимоги позивача про скасування постанов ВП № 69408972 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 15.07.2022 р. та про арешт коштів боржника від 12.08.2022 р. - є похідними вимогами від вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 69408972 від 15.07.2022 р.
Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, учасниками справи суду не наведено та не надано.
При цьому щодо решти доводів також слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).
Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно
суд, із застосуванням положень ч. 2 ст. 9 КАС України, дійшов висновків, що:
- на виконання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України відповідачем доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення та доказана правомірність прийняття оскаржуваних постанов, прийняття їх відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, отже підстав для: визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білика Ростислава Валерійовича про відкриття виконавчого провадження № 69408972 від 15.07.2022 р.; скасування постанови головного державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білика Ростислава Валерійовича про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, винесену ним у тому ж самому виконавчому провадженні 15.07.2022 р.; скасування постанови головного державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білика Ростислава Валерійовича про арешт коштів боржника, винесену ним у тому ж самому виконавчому провадженні 12.08.2022 р., - немає, отже немає підстав для задоволення позову повністю.
Виходячи з висновків суду про відмову у задоволенні позову, підстав для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, немає.
Згідно з п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України (в редакції, чинній до 17.07.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, процесуальні строки щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.
Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-ІХ, який набрав чинності 17.07.2020 року, зокрема, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2022 р. № 928) до 31 грудня 2022 р. на території України продовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України.
Справу розглянуто, рішення прийнято та складено також з урахуванням: дати тимчасової непрацездатності головуючого судді; Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та рішення Ради суддів України від 24.02.2022 № 9.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 159, 241-246, 250, 255, 262, 272, 287, 295, Прикінцевими та Перехідними положеннями КАС України, суд -
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (місцезнаходження: Польський узвіз, 6, м. Одеса, 65026; ідентифікаційний код юридичної особи: 41405070) та головного державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білика Ростислава Валерійовича (місцезнаходження: Польський узвіз, 6, м. Одеса, 65026) про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити повністю.
Апеляційні скарги на рішення суду можуть бути подані в поряду, передбаченому ч. 6 ст. 287 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя М.Г. Цховребова