Справа № 420/8268/22
07 жовтня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
15.06.2022 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 20.06.2022 року позов залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
14.07.2022 року (вх.№ЕП/19844/22) засобами електронної пошти та 18.07.2022 року (вх.№22925/22) засобами поштового зв'язку від позивача до суду надійшов уточнений позов та докази сплати судового збору.
Так, позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії з урахуванням періоду роботи в органах державної влади - 14 років і 3 місяця та віднесення його до загальної вислуги 37 років і 3 місяця та обчислення розміру пенсії з 59% до 90% від розміру грошового забезпечення, згідно довідки ДУ ТМО по Одеській області від 25.05.2021 року №33/36-263 та виключення при обчисленні пенсії щомісячної доплати в розмірі 2000грн., передбаченої постановою КМУ від 14.07.2021 року №713;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.12.2019 року в розмірі 90% від розміру грошового забезпечення, згідно довідки ДУ ТМО по Одеській області від 25.05.2021 року №33/36-263 по теперішній час, з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн, передбаченої постановою КМУ від 14.07.2021 року №713 та заборгованості, яка склалася за зазначений період з урахуванням вже виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що йому призначено пенсію за вислугу років згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з 12.06.2000 року та що з 14.12.2000 року по 31.03.2015 року працював у Болградській районній державній адміністрації на посаді головного спеціаліста з правових питань, однак відповідачем протиправно відмовлено позивачу у перерахунку його пенсії з урахуванням такого періоду державної служби.
Позивач вважає вказані дії протиправними.
Ухвалою суду від 25.07.2022 року прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження по справі.
Вказаною ухвалою судом зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надати до суду у п'ятнадцятиденний строк від дати отримання даної ухвали належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача.
Судом вирішено розглядати справу в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.
08.08.2022 року від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області позовні вимоги позивача вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
У відзиві вказано, що позивач отримував пенсію виходячи з розміру грошового забезпечення, яке він отримував особисто на момент звільнення з військової служби, тому і відсотковий розмір грошового забезпечення був застосований відповідно до законодавства, що діяло на момент призначення пенсії.
У відзиві зазначено, що перерахунок пенсії позивачу здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій Головного управління відсутні.
08.08.2022 року від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду надійшли матеріали пенсійної справи позивача.
12.08.2022 до суду від позивача (вх №25900/22) надійшла відповідь на відзив.
Станом на дату вирішення даної адміністративної справи інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
Згідно матеріалів пенсійної справи позивача, з 12.06.2000 року ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ з урахуванням вислуги років у календарному обчисленні 20 років, у пільговому - 23 роки у розмірі 59%.
У березні 2018 року позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 року на підставі довідки Головного управління МВС в Одеській області та основний розмір пенсії зазначено 59% грошового забезпечення (вислуга років 23). Підсумок пенсії визначено у сумі 3698,37 грн.
Також, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеські області на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 по справі №420/16271/21 на підставі довідки державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» № 33/36-263 від 25.05.2021 року, та основний розмір пенсії визначено 59% грошового забезпечення (вислуга років 23) в сумі 11446,31 грн.
При цьому, відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 та архівної довідки від 24.01.2022 №61/03-21 ОСОБА_1 у період з 14.12.2020 року по 31.05.2015 року працював головним спеціалістом по правовим питанням відділу по реформуванню сільського господарства управління АПК райдаміністрації (13 ранг державної служби) у Болградській районній державній адміністрації.
20.01.2022 року позивачем подано до відповідача заяву, в якій він просив перерахувати його пенсію з урахуванням періоду державної служби в Болградській районній державній адміністрації до вислуги років.
У відповідь на вказану заяву відповідачем було надано лист від 18.02.2022 року №3783-1419/К-02/8-1500/2022, в якому зазначено, що: «…Вам за вислугу 23 рік відповідно до статті 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон) з 12.06.2000 була призначена пенсія у розмірі 59 % відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до статті 2 Закону військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Зазначеним Законом не передбачено проведення перерахунків пенсій з урахуванням набутого трудового стажу після звільнення зі служби.
Проте, набутий після звільнення страховий стаж дає право на призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, для чого Вам необхідно звернутись до відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян за місцем проживання».
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до п. «б» ч.1, ч.2 ст.13 Закону №2262-ХІІ (у редакції станом на дату виходу позивача на пенсію) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43). Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Згідно з п. «б» ч.1, ч. 2 ст.13 Закону №2262-ХІІ (у чинній редакції) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43). Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Так, правовою підставою звернення до суду з даним позовом в частині зарахування йому до вислуги років періоду державної служби позивач у позовній заяві зазначає п. «в» ч.1 ст.17 Закону №2262-ХІІ.
Так, відповідно до п. «в» ч.1 ст.17 Закону №2262-ХІІ (у редакції станом на дату виходу позивача на пенсію та його служби в Болгардській районній державній адміністрації) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються: час роботи в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
Згідно з п. «в» ч.1 ст.17 Закону №2262-ХІІ (у чинній редакції) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "з" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються: час роботи в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
Отже, з вказаних норм вбачається, що обов'язковою умовою для зарахування особі до вислуги років для обчислення пенсії часу її роботи в органах державної влади, є одночасне перебування такої особи на службі зокрема в органах внутрішніх справ.
Водночас, з матеріалів пенсійної справи вбачається, що позивач звільнений зі служби в органах внутрішніх справ 10.06.2000 року.
Тобто, під час роботи позивача спеціалістом по правовим питанням відділу по реформуванню сільського господарства управління АПК райдаміністрації (13 ранг державної служби) у Болградській районній державній адміністрації він не перебував на службі в органах внутрішніх справ (чи в інших передбачених п. «в» ч.1 ст.17 Закону №2262-ХІІ органах), а відтак підстав для зарахування позивачу до вислуги років періоду державної служби та обчисленні пенсії позивача виходячи з основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення немає.
Щодо вимог позивача про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, щодо виключення при обчисленні пенсії щомісячної доплати в розмірі 2000грн., передбаченої постановою КМУ від 14.07.2021 року №713 та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.12.2019 року з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000грн, передбаченої постановою КМУ від 14.07.2021 року №713, суд зазначає таке.
14.07.2021 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі Постанова №713, у первісній редакції).
Згідно пп.1 Постанови №713 установлено з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 р., розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Судом встановлено, що 20.12.2021 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 по справі №420/16271/21 на підставі довідки державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» № 33/36-263 від 25.05.2021 року позивачу з 01.12.2019 року перераховано пенсію, та основний розмір пенсії визначено в сумі 11446,31 грн.
При цьому, попередній перерахунок пенсії позивача як вбачається з матеріалів пенсійної справи, здійснено у березні 2018 року та її розмір склав 3698,37 грн.
Тобто, з 01.12.2019 розмір пенсії позивача збільшився на 7747,94 грн.
Проте, суд звертає увагу, що перерахунок пенсії у розумінні Постанови №713 полягає у перерахунку, проведеному не з метою усунення порушення права особи на належний розмір пенсії, а її перерахунок у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Проведений 20.12.2021 року перерахунок пенсії позивача фактично здійснений на виконання рішення суду щодо відновлення порушеного права позивача на перерахунок його пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення на підставі довідки державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» № 33/36-263 від 25.05.2021 року.
Також суд зазначає, що відповідно до п.1 Постанови №714 право на щомісячну доплату в 2000,00 грн. мають особи, розміри пенсій яких визначені відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р. Однак, пенсія позивача перерахована з 01.12.2019 на підставі довідки про грошове забезпечення станом на листопад 2019 року, що такому пункту не відповідає.
Також суд зазначає, що в преамбулі Постанови №714 вказано, що вона прийнята з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб. А згідно п. 6, вона застосовується з 1 липня 2021 року.
Дані обставини свідчать, що мета прийняття такої постанови є урівноваження пенсії пенсіонерів, які не мали законодавчого права на перерахунок пенсії через відсутність збільшення її розмірів до 01 липня 2021 року шляхом здійснення доплати в 2000,00 грн.
Однак, позивач не відноситься до такої категорії, оскільки основний розмір його пенсії було перераховано з 01.12.2019 з урахуванням видів та розмірів грошового забезпечення станом на листопад 2019 року та становить 11446,31 грн.
Відтак, підстав для нарахування та виплати позивачу з 01.12.2019 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» немає.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, позовна заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П'ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385).
Суддя С.М. Корой
.