Справа № 420/9687/22
06 жовтня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В., розглянув у письмовому провадженні в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури, в якому позивач просить:
- визнати бездіяльність Одеської обласної прокуратури щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 27.03.2020 по 14.03.2021 включно заробітної плати відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру», протиправною.
- зобов'язати Одеську обласну прокуратуру здійснити ОСОБА_1 з 27.03.2020 по 14.03.2021 включно перерахунок та виплату заробітної плати у відповідності до вимог статті 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 20.06.2022 року звернувся до Одеської обласної прокуратури із заявою про перерахунок та виплату заробітної плати у відповідності до положень ч.ч. 1-3 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру». Листом Одеської обласної прокуратури від 30.06.2022 за вих. 21-70 вих. 22 позивачу відмовлено у задоволені вказаних законних вимог. Відповідачем повідомлено мене про відсутність правових підстав для такого перерахунку з огляду на положення абзацу 3 пункту 3 Розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113 від 19.09.2019 та Постанови Уряду № 505 від 31.05.2012, а також у зв'язку із тим, що оскільки позивач не пройшов атестацію і не був переведений до окружної прокуратури, то і зарплату треба виплачувати як прокурору місцевої прокуратури на підставі постанови Уряду № 505. Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача позивач змушений звернутися до суду для захисту своїх прав.
Ухвалою суду від 08.08.2022 року відкрито провадження у справі за правилами за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
25.08.2022 року від представника відповідача надійшов відзив, в якому останній заперечує щодо задоволення позовних вимог. Представник відповідача стверджує, що у період з 27.03.2020 заробітна плата позивачу нараховувалась і виплачувалась відповідно до вимог чинного законодавства. У період з 27.03.2020 норми ст. 81 Закону № 1697 до позивача застосуванню не підлягали з наступних підстав. у період з 27.03.2020 по 14.03.2021 окружні прокуратури ще не розпочали свою роботу, а тому під час здійснення їх повноважень місцевими прокуратурами, оплата праці працівників місцевих прокуратур, здійснювалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 31.05.2021 №505, що узгоджується із приписами п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ. , оскільки позивач не був переведений на посаду прокурора до окружної прокуратури за наслідком атестації, тому у період з 15.03.2021 по 29.10.2021 оплата праці здійснювалась також відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2021 №505, що узгоджується із приписами п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ. Таким чином, у зазначений період права позивача на отримання заробітної плати у відповідному розмірі Одеською обласною прокуратурою не порушено, оскільки при нарахуванні та виплаті заробітної плати застосовувались чинні нормативно-правові акти, які з огляду на положення ч. 2 ст. 19 Конституції України були обов'язковими для виконання.
У відповіді на відзив позивач заперечує щодо наведених відповідачем доводів та зазначає, що наведене відповідачем у відзиві не спростовує фактичного порушення відповідачем прав позивача та обставин протиправності дій відповідача наведених у позові.
Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.
ОСОБА_1 працював в органах прокуратури Одеської області з 04 квітня 2005 року.
15.12.2015 року Наказом Заступника Генерального прокурора України - прокурора Одеської області № 3230к від 15.12.2015 року ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора Ізмаїльської місцевої прокуратури (а.с.45).
12.03.2021 року наказом керівника Одеської обласної прокуратури №701к від 12.03.2021 року у зв'язку з припиненням функціонування місцевих прокуратур Одеської області і початком роботи окружних прокуратур Одеської області з 15 березня 2021 року відповідно до наказу Генерального прокурора «Про день початку роботи окружних прокуратур» від 17.02.2021 № 40, а також не проходженням атестації, тимчасово визначити робоче місце у Ізмаїльській окружній прокуратурі Одеської області: прокурору Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_1 (а.с.71-72).
20.10.2021 року наказом керівника Одеської обласної прокуратури №2331к від 20.10.2021 року ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області та органів прокуратури на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації (підпункт 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури») з 01 листопада 2021 року (а.с.50).
20.06.2022 року позивач звернувся до Одеської обласної прокуратури із заявою, в якій просив:
- здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 , колишньому прокурору Ізмаїльської місцевої прокуратури, заробітну платню за період його роботи з 27.03.2020 по 14.03.2021 включно відповідно до вимог ст. 81 Закону України «Про прокуратуру»;
- здійснити ОСОБА_1 з 27.03.2020 по 14.03.2021 включно перерахунок та виплату заробітної плати у відповідності до вимог статті 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням виплачених сум (а.с.75).
Одеською обласною прокуратурою на заяву позивач надано відповідь, в якій повідомлено, що підстав здійснювати перерахунок та виплату заробітної плати, згідно вимог статті 81 Закону України «Про прокуратуру», в період роботи з 27.03.2020 по 14.03.2021 немає (а.с.76-77).
Згідно з ч. 2 ст. статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 123 Конституції України організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом. На виконання вимог статті 123 Конституції України прийнято Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-УП (надалі - Закон), який містить спеціальні норми щодо організації та порядку діяльності органів прокуратури України, особливостей розгляду трудових спорів (зокрема, питання проходження служби в органах прокуратури, звільнення з неї, права і обов'язки прокурорів, їх соціальні гарантії та ін.).
Наказом Генерального прокурора від 03.09.2020 № 410 «Про окремі питання забезпечення початку роботи обласних прокуратур» юридичну особу «Прокуратура Чернігівської області» перейменовано в «Чернігівську обласну прокуратуру» без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Також встановлено, що цей наказ набирає чинності з дня початку роботи обласних прокуратур відповідно до рішення Генерального прокурора, прийнятого в порядку, визначеному пунктом 4 розділу II «;Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-ІХ.
Наказом Генерального прокурора від 08.09.2020 № 414 «Про день початку роботи обласних прокуратур» 11.09.2020 визначено днем початку роботи обласних прокуратур, у тому числі Чернігівської обласної прокуратури.
З цієї дати відбулося перейменування прокуратури Одеської області у Одеську обласну прокуратуру, про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Наказом Генерального прокурора від 17.02.2021 № 40 «Про день початку роботи обласних прокуратур» - 15.03.2021 визначено днем початку роботи окружних прокуратур, у тому числі Одеської окружної прокуратури.
Саме з вказаних дат нарахування та виплата заробітної плати прокурорським працівникам здійснюється на підставі ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020.
Судом зазначається, що 15.07.2015 набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року.
За приписами ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» заробітна плата прокурорів регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1)вислугу років; 2) виконання обов'язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством. Преміювання прокурорів здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.
Посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених Законом, що запроваджується поетапно: з1 липня 2015 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2016 року - 11 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2017 року - 12 мінімальних заробітних плат.
Відповідно до змісту ч. 2ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок.
Частиною 9 статті 81 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно ст. 13 зазначеного Закону оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1ст. 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.
За приписами ст. 89 Закону України «Про прокуратуру» функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Генеральною прокуратурою України.
Згідно ст. 90 вказаного Закону фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором України, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.
Відповідно до п. 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» норми і положення, зокрема, статті 81 Закону України «Про прокуратуру» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів.
Схема посадових окладів працівників органів прокуратури затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».
Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 у справі № 1-223/2018(2840/18) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України передбачено, що положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Як частиною другою статті 152 Конституції України, так і частиною першою статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У Рішенні від 30.09.2010 № 20-рп/2010 у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року № 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України вказав, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
З огляду на викладене, суд робить висновок, що дія окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, згідно рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 у справі № 1-223/2018(2840/18), втратила чинність 26.03.2020.
Згідно з частинами 3 та 4 цієї ж статті 81 Закону № 1697посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом: 1) прокурора обласної прокуратури - 1,2.
Відповідно до абз. 3 п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» до Закону № 113-IX за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.
Оскільки, рішення Конституційного Суду України № 6-р/2020 прийнято 26.03.2020 року, то і право на отримання заробітної плати виникає з дня прийняття рішення Конституційним Судом України, а саме з 26.03.2020 року .
Відтак, суд вказує, що грошові кошти, які були недоотримані позивачем, підлягають перерахунку та виплаті з урахуванням приписів рішення Конституційного Суду України № 6-р/2020 від 26.03.2020 року.
Відповідно до положень ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок. Посадовий оклад прокурора відділу окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Отже, розмір заробітної плати позивача за період з 27.03.2020 року по 14.03.2021 р. повинен обчислюватись відповідно до ст. 81 Закону України «Про прокуратуру».
Доказів на виплату заробітної плати позивачу у розмірі, передбаченому вищезазначеними приписами законодавства відповідачем до матеріалів справи не надано.
Суд наголошує на тому, що право позивача на отримання заробітної плати у відповідному розмірі виникло з дня прийняття рішення Конституційним Судом України, а саме: з 26.03.2020 року.
Суд зазначає, що дія - це активна поведінка, під час якої приймаються певні рішення, вчиняються певні активні дії, які змінюють існуюче (статичне) положення, а бездіяльність - це пасивна поведінка, тобто невиконання будь-яких активних дій в конкретних умовах.
З огляду на те, що позивач має право на отримання заробітної плати у відповідності до ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», а відповідачем відмовлено у такому перерахунку та виплаті, суд робить висновок, що відповідачем допущено протиправні дії, а не бездіяльність, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання відмови Одеської обласної прокуратури щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 27.03.2020 року по 14.03.2021 року включно заробітної плати відповідно до положень ст.81 Закону України «Про прокуратуру» протиправною та зобов'язання Одеської обласної прокуратури здійснити ОСОБА_1 з з 27.03.2020 року по 14.03.2021 року включно перерахунок та виплату заробітної плати у відповідності до вимог ст.81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір», підстави для вирішення питання щодо стягнення витрат у вигляду судового збору - відсутні.
Доказів щодо понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не місять.
Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 205, 243, 245, 246, 255,257-262, 295 КАС України, суд
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправною відмову Одеської обласної прокуратури щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 27.03.2020 року по 14.03.2021 року включно заробітної плати відповідно до положень ст.81 Закону України «Про прокуратуру».
Зобов'язати Одеську обласну прокуратуру здійснити ОСОБА_1 з 27.03.2020 року по 14.03.2021 року включно перерахунок та виплату заробітної плати у відповідності до вимог ст.81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до ст.255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч.1 ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Одеська обласна прокуратура (вул. Пушкінська, 3, м. Одеса, 65026, код ЄРДПОУ 03528552).
Повний текст рішення складений та підписаний судом 06.10.2022 року.
Суддя Н.В. Бжассо