Справа № 420/10850/22
07 жовтня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Юхтенко Л.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), про визнання протиправним та скасування п. 4 наказу, -
До Одеського окружного адміністративного суду 05 серпня 2022 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 , заступника командира військової частини НОМЕР_1 з тилу - начальник тилу (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), в якій позивач просив:
- Скасувати п. 4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 07.07.2022 року №79 «Про підсумки службового розслідування», як такий, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.
Ухвалою від 10 серпня 2022 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.
Копію вказаної ухвали було направлено позивачу на його електронну адресу, про що свідчить звіт про доставку електронного листа від 12.08.2022 року, а відповідача було повідомлено шляхом розміщення оголошення на сайті Судова влада, про що свідчить відповідний скріншот від 15.08.2022 року
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що командиром військової частини НОМЕР_1 капітаном 1 рангу ОСОБА_2 було видано наказ від 07.07.2022 року № 79 «Про підсумки службового розслідування», згідно з п. 4 якого, позивачу оголошено «догану».
Так, позивач зазначив, що 17 червня 2022 року робочою групою військової частини НОМЕР_3 (представниками відділення ветеринарної інспекції), було проведено перевірку окремих питань щодо організації харчування особового складу військової частини НОМЕР_1 та виконання умов Договору на закупівлю послуги з організації харчування (55320000-9) від 07.03.2022 року № 286/2/22/15, укладеного між Міністерством оборони України та ТОВ «НОВА-ПОСТАЧ».
Позивач вказав, що за результатами вказаної перевірки був складений акт перевірки окремих питань щодо організації харчування особового складу військової частини НОМЕР_1 та виконання умов Договору ТОВ «НОВА-ПОСТАЧ» від 17.06.2022 року № 412/891, не марковане і не етикетоване продовольство згідно накладних №24 від 18.06.2022 року і №13605 від 18.06.2022 року було замінено ТОВ «НОВА-ПОСТАЧ», а продовольство з вичерпаним терміном придатності, придбано начальником продовольчого складу військової частини НОМЕР_1 головним старшиною ОСОБА_3 , в роздрібній мережі за чеками №112734, №112735 від 22.06.2022 року.
Позивач звернув увагу на заключну частину акту, де командиру військової частини НОМЕР_1 було запропоновано провести службове розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб. Наказом командира в/ч НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 17.06.2022 року № 99, за даним актом було призначено службове розслідування.
На виконання вказаного наказу начальником фізичної підготовки та спорту капітан-лейтенантом ОСОБА_4 проведено службове розслідування зі складанням акту службового розслідування (вх.№412/1018 від 07.07.2022 року).
Позивач зазначив, що по закінченню вказаного розслідування був виданий наказ командира в/ч НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 07.07.2022 року №79 «Про підсумки службового розслідування», де в п. 4 наказової частини, за порушення вимог статей 76, 77 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року №548-XIV (зі змінами), що мало прояв у здійсненні неналежного контролю підлеглого особового складу з питань харчування заступнику командира в/ч НОМЕР_1 з тилу - начальнику тилу капітану 2 рангу ОСОБА_1 оголошено «догану», який був доведений позивачу під підпис 12.07.2022 року, де позивач власноруч зробив відмітку «не згоден».
Позивач вважає оскаржуваний п. 4 наказу таким, що не відповідає чинному законодавству України, посилаючись на ст. 77 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, де вказано обов'язки заступника командира полку (окремого батальйону) з тилу, серед яких немає обов'язку «контролювати підлеглий особовий склад з питань харчування», як зазначено в п. 4 наказу.
Також позивач посилається на пункти 3.5., 7.3 Договору на закупівлю послуги з організації харчування (55320000-9) від 07.03.2022 року № 286/2/22/15, пункти 3.2.40.,3.2.41.,5.4.14. наказу Міністра оборони України від 16.07.1997 року за №300 (зі змінами) «Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.12.1997 року за №615/2419, відповідно до яких приймання за кількістю і якістю, правильне зберігання матеріальних засобів, не допущення випадків псування та нестач - це безпосередній обов'язок начальника продовольчого складу.
Позивач вказав, що в тил, як в структурний підрозділ в/ч НОМЕР_1 , входять і службові посадові особи продовольчої служби: начальник продовольчої служби, начальник продовольчого складу, а статтею 91 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України забороняється за одне правопорушення накладати кілька дисциплінарних стягнень або поєднувати одне стягнення з іншим, накладати стягнення на весь особовий склад підрозділу замість покарання безпосередньо винних.
Таким чином, позивач вважає, що виявлені недоліки на продовольчому складі в/ч НОМЕР_1 , це виключно не належне виконання службових обов'язків начальником продовольчого складу в/ч НОМЕР_1 головним старшиною ОСОБА_3 та його прямою відповідальністю.
У свою чергу позивач звернув увагу, що з метою якісного харчування ним організовано та систематично виконуються вимоги керівних документів і договірних зобов'язань.
До суду не надходив відзив на позовну заяву.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.
Суд встановив, що ОСОБА_1 займає посаду заступника командира військової частини НОМЕР_1 з тилу - начальника тилу та має військове звання капітан 2 рангу.
Матеріалами справи підтверджено, що 07 березня 2022 року між Міністерством оборони України та ТОВ «НОВА-ПОСТАЧ» було укладено Договір № 286/2/22/15 на закупівлю послуги з організації харчування (55320000-9).
Відповідно до вказаного договору позивач надав до суду копії таких документів: поточна заявка на постачання продуктів харчування на період з 13.06.2022 року по 19.06.2022 року, видаткова накладна № 12712 від 11 червня 2022 року, накладна на повернення від покупця № 24 від 18 червня 2022 року, видаткова накладна № 13605 від 18 червня 2022 року, фіскальний чек від 22.06.2022 року, акт приймання 7/1 військового майна продовольчої служби А1942 від 20.06.2022 року.
Матеріалами справи підтверджено, що 17.06.2022 року було проведено перевірку окремих питань організації харчування особового складу, безпечності і якості харчових продуктів, що надійшли у в/ч НОМЕР_1 згідно з договору № 286/2/22/15, про що було складено Акт від 17 червня 2022 року № 412/891.
У висновку до вказаного акту зазначено, що ТОВ «НОВА-ПОСТАЧ» допущено порушення вимог нормативно-правових актів України та умов Договору, а саме: в порушення п.3.3. розділу ІІІ Договору до в/ч надходять продукти харчування з вичерпаним терміном придатності, порушенням маркування та етикування; відповідальні посадові особи в/ч НОМЕР_1 не в повній мірі здійснюють контроль за виконанням вимог Договору, про що свідчить наявність виявлених в ході перевірки порушень на загальну суму 295947 грн.
Також відповідно до вказаного Акту командиру в/ч НОМЕР_1 було запропоновано провести службове розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.
Суд встановив, що 17.06.2022 року командиром в/ч НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) було видано наказ «Про призначення службового розслідування».
Згідно з вказаного наказу 07.07.2022 року було складено акт службового розслідування, де у підпункті 3 пункту 5 було запропоновано за порушення вимог статей 76, 77 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548 - XIV (зі змінами), що мало прояв у здійсненні неналежного контролю підлеглого особового складу з питань харчування, заступнику командира військової частини НОМЕР_1 з тилу - начальнику тилу капітана 2 рангу ОСОБА_1 оголосити догану.
07.07.2022 року командиром в/ч НОМЕР_1 (з основної діяльності) було видано наказ № 79 «Про підсумки службового розслідування», де п. 4 зазначено, що за порушення вимог статей 76, 77 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548 - XIV (зі змінами), що мало прояв у здійсненні неналежного контролю підлеглого особового складу з питань харчування, заступнику командира військової частини НОМЕР_1 з тилу - начальнику тилу капітана 2 рангу ОСОБА_1 оголосити «догану».
Матеріалами справи підтверджено, що вказаний наказ було доведено до позивача 12.07.2022 року під підпис з відміткою «не згоден».
Також, разом з позовною заявою позивач надав розкладку продуктів військової частини НОМЕР_1 (загальновійськова 15) на час з 13 червня 2022 року по 19 червня 2022 року, де зазначено день, дата, прийом їжі та найменування страв за вказаний період.
Також позивач надав до суду належним чином засвідчену копію книги № 41 обліку контролю за якістю приготування їжі військової частини НОМЕР_1 в період з 30.05.2022 року по 27.07.2022 року.
Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не належать задоволенню повністю, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1,2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Пунктом 19 частини першої КАС України закріплено визначення терміну «індивідуальний акт», згідно із яким індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
З огляду на наведене, суд встановив, що наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 07.07.2022 року № 79 «Про підсумки службового розслідування» є індивідуальним актом.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Так, відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки заступника командира бригади (полку, окремого батальйону) з тилу та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначаються Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України затвердженим Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24 березня 2019 року № 548-XIV (далі - Статут № 548-XIV).
Відповідно до частини першої статті 3 Розділу Загальні положення Статуту № 548-XIV, військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов'язаній із захистом України.
Згідно зі статтями 5, 6 Розділу Загальні положення Статуту внутрішньої служби ЗСУ № 548-XIV, внутрішня служба - це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.
Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров'я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань.
Вимоги цього Статуту зобов'язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.
Статтею 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ № 548-XIV наголошено, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців, зокрема, такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (стаття 16 Статуту № 548-XIV).
Статтею 76 Статуту № 548-XIV визначено, що заступник командира бригади (полку, окремого батальйону) з тилу в мирний і воєнний час відповідає за матеріальне й технічне забезпечення підрозділів бригади (полку, окремого батальйону) підпорядкованими службами; за підвезення всіх видів матеріальних засобів та за водопостачання; за торговельно-побутове забезпечення особового складу; за утримання казарм та іншого житлового фонду; за бойову та мобілізаційну готовність, бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, додержання правил охорони довкілля і стан пожежної безпеки безпосередньо підпорядкованих йому підрозділів і служб, укомплектування їх озброєнням і технікою тилу; за стан обліку матеріально-технічних засобів підпорядкованих служб.
Заступник командира бригади (полку, окремого батальйону) з тилу підпорядковується командирові та є прямим начальником усього особового складу бригади (полку, окремого батальйону).
При цьому стаття 77 Статуту № 548-XIV зобов'язує заступника командира бригади (полку, окремого батальйону) з тилу, серед іншого: керувати роботою, спрямованою на поліпшення матеріально-побутового становища особового складу військової частини; організовувати своєчасне забезпечення підпорядкованими службами підрозділів бригади (полку, окремого батальйону) матеріальними засобами, якісне харчування особового складу; контролювати доведення встановлених норм забезпечення до кожного військовослужбовця; перевіряти не менше ніж двічі на рік наявність і стан матеріальних засобів у підрозділах бригади (полку, окремого батальйону) і безпосередньо підпорядкованих складах з оформленням відповідних актів; організовувати щорічне проведення інвентаризації всього майна і техніки у службах; керувати роботами з обладнання й удосконалення навчально-матеріальної бази та механізації вантажно-розвантажувальних робіт тилу бригади (полку, окремого батальйону) і підпорядкованих складів; здійснювати контроль за якістю, правильністю застосування і ощадливим витрачанням пального, мастильних матеріалів і спеціальних рідин та виконанням вимог безпеки при поводженні з ними.
Так само, згідно з пунктом 3.1.9. Наказу Міністерства оборони України від 16 липня 1997 року № 300 Про затвердження Положення про військове (корабельне ) господарство Збройних Сил України (далі Наказ № 300) усі посадові особи військової частини (з'єднання), які відають військовим (корабельним) господарством, повинні: знати вимоги чинного законодавства України, наказів, положень, настанов, інструкцій та інших керівних документів щодо організації та ведення військового (корабельного) господарства та неухильно керуватись ними у своїй діяльності; організовувати та контролювати ведення обліку, правильне зберігання і своєчасне оновлення запасів матеріальних засобів усіх видів, а також експлуатацію, ремонт та технічне обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки, казармено-житлового фонду, інженерних та спеціальних споруд у підпорядкованих службах (службі); здійснювати постійний контроль за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням (використанням) матеріальних засобів і коштів, вживати необхідних заходів для боротьби з нераціональними їх витратами (використанням), втратами, нестачами, псуванням і розкраданням.
Відповідно до пункту 3.2.1 Наказу №300, заступник командира частини з тилу відповідає за господарство частини в підпорядкованих службах та виконує свої обов'язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України ( 548-14 ) і пункту 3.1.9 цього Положення.
Пунктом 3.2.2 Наказу № 300 визначено, що заступник командира частини з тилу - основний організатор військового (корабельного) господарства. Його вказівки з загальних питань планування господарської діяльності, перевезення матеріальних засобів, торговельно-побутового, квартирно-експлуатаційного забезпечення обов'язкові для всіх начальників родів військ, служб та командирів підрозділів.
Згідно зі статтями 26, 27 Статуту внутрішньої служби ЗСУ № 548-XIV, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначається Дисциплінарним статутом Збройних Сил України затвердженим Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут ЗСУ № 551-XIV).
Відповідно до статей 1, 2 Дисциплінарного статуту ЗСУ № 551-XIV, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Згідно зі статтею 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ № 551-XIV, військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Відповідно до частини другої статті 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ № 551-XIV, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Згідно з статтями 83, 84 Дисциплінарного статуту ЗСУ № 551-XIV, на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Відповідно до статей 85, 86, 88 Дисциплінарного статуту ЗСУ № 551-XIV, службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення солдатом (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).
Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України встановлюється наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях - центральними органами виконавчої влади, яким вони підпорядковані.
Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.
З матеріалів справи вбачається, що наказом командира в/ч НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 07.07.2022 року № 79 позивачу було оголошено догану.
Так, в абзацах 4, 5 вказаного наказу зазначено, що в порушення п. 3.3. розділу ІІІ Договору до військової частини надходять продукти харчування з вичерпаним терміном придатності, порушенням маркування та етикетування; відповідальні посадові особи військової частини НОМЕР_1 не в повній мірі здійснюють контроль за виконанням вимог Договору, про що свідчить наявність виявлених в ході перевірки порушень на загальну суму 295947,0 грн.
При цьому, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не заперечує наявність фактів неналежного продовольчого забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, порушення умов зберігання продуктів харчування на продовольчих складах, проте позивач заперечує наявність виявлених порушень саме з його вини, та вказує на те, що виявлені недоліки на продовольчому складі в/ч НОМЕР_1 - це виключно неналежне виконання службових обов'язків начальником продовольчого складу в/ч НОМЕР_1 та його пряма відповідальність за це.
Суд встановив, що позивач перебуває на посаді заступника командира військової частини НОМЕР_1 з тилу - начальника тилу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що на позивача поширюється положення ст. 77 Статуту внутрішньої служби ЗСУ № 548-XIV, де вказано, що заступник командира бригади (полку, окремого батальйону) з тилу зобов'язаний, зокрема, організовувати своєчасне забезпечення підпорядкованими службами підрозділів бригади (полку, окремого батальйону) матеріальними засобами, якісне харчування особового складу; контролювати доведення встановлених норм забезпечення до кожного військовослужбовця.
Таким чином, позивач, ОСОБА_1 , як заступник командира військової частини НОМЕР_1 з тилу - начальник тилу за своїми функціональними обов'язками несе відповідальність за будь-яке порушення в організації роботи їдальні та складів, що було виявлене під час його перебування на посаді, включаючи ті, що є наслідком дій (бездіяльності) його підлеглих, за підготовку та організацію роботи яких він відповідає, а тому посилання позивача в позовній заяві на те, що виявлені порушення, зазначені в оскаржуваному наказі не входять до сфери службової діяльності (контролю) позивача, а входять до функціональних обов'язків інших військовослужбовців, є необґрунтованими.
Доводи позивача щодо відсутності в нього обов'язку контролювати підлеглий особовий склад з питань харчування, як зазначено п. 4 оскаржуваного наказу в контексті статті 77 Статуту внутрішньої служби ЗСУ № 548-XIV суд вважає помилковими з огляду на таке.
Аналіз статті 77 Статуту внутрішньої служби ЗСУ № 548-XIV в частині зобов'язання контролювати доведення встановлених норм забезпечення до кожного військовослужбовця дає підстави суду зробити такі висновки.
Мовленнєву конструкцію норми «контролювати доведення встановлених норм забезпечення до кожного військовослужбовця» у контексті статті 77 Статуту внутрішньої служби ЗСУ № 548-XIV слід розуміти, як контроль кожного військовослужбовця щодо достеменного знання та дотримання ними встановлених норм забезпечення.
Разом з тим, суд зауважує, що абз. 4 ст. 77 Статуту внутрішньої служби ЗСУ № 548-XIV передбачено обов'язок позивача щодо організації якісного харчування особового складу.
Як вбачається з матеріалів справи, у висновках до акту перевірки окремих питань щодо організації харчування особового складу військової частини НОМЕР_1 та виконання умов Договору ТОВ «НОВА-ПОСТАЧ» від 17.06.2022 року № 412/891 зазначено, що в порушення п.3.3. розділу ІІІ Договору до в/ч надходять продукти харчування з вичерпаним терміном придатності, порушенням маркування та етикування; відповідальні посадові особи в/ч НОМЕР_1 не в повній мірі здійснюють контроль за виконанням вимог Договору, про що свідчить наявність виявлених в ході перевірки порушень на загальну суму 295947 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач не виконав належним чином покладені на нього зобов'язання в контексті абзацу 4 ст. 77 Статуту внутрішньої служби ЗСУ № 548-XIV і як випливає із системного аналізу наведених норм, неналежне виконання обов'язків виразилось у бездіяльності, тобто нездійсненні контролю підлеглих військовослужбовців щодо дотримання встановлених норм забезпечення, наслідком чого стало порушення п.3.3. розділу ІІІ Договору.
Враховуючи викладені та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що відповідач діяв правомірно, наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 07.07.2022 року № 79 оголосивши позивачу догану за порушення вимог статей 76, 77 Статуту внутрішньої служби ЗСУ № 548-XIV та зазначивши, що позивач здійснив неналежний контроль підлеглого особового складу з питань харчування.
Посилання позивача на ст. 91 Дисциплінарного статуту ЗСУ № 551-XIV, суд відхиляє, оскільки, як вже зазначалось, суд вважає, що нездійснення позивачем контролю підлеглих військовослужбовців щодо дотримання встановлених норм забезпечення, наслідком чого стало порушення п.3.3. розділу ІІІ Договору є безпосередньою відповідальністю позивача, а тому - суд вважає такі доводи безпідставними.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач діяв правомірно, а тому позовні вимоги не належать задоволенню.
З огляду на те, що у задоволенні позову відмовлено, жодні судові витрати не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
У зв'язку з тим, що судові витрати пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз в цій справі відсутні, жодні судові витрати не належать компенсації за рахунок державного бюджету.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 205,246, 255,295,297 КАС України, суд -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) про визнання протиправним та скасування п. 4 наказу,- відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 розділу УІ Прикінцевих положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко
.