Справа № 420/10588/22
06 жовтня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В., розглянув у письмовому провадженні в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, за результатом розгляду якого, позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області, яка виразилась у відмові ОСОБА_1 нарахувати та виплатити за період з 01 грудня 2015 року по 28 серпня 2017 року індексацію грошового забезпечення, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку Індексації грошового забезпечення (базового місяця) - листопад 2015 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.
- зобов'язати Головного управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 28 серпня 2017 року індексацію грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - листопад 2015 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доході населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17,07.2003 року № 1078.
Встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції й Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії шляхом зобов'язання Головного управління Національної поліції в Одеській області подати у строк 30 (тридцять) днів з дня набрання судовим рішенням законної сили - звіт про виконання рішення Одеської окружного адміністративного суду.
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що у період проходження ним служби з 01 грудня 2015 року по 28 серпня 2017 року відповідачем протиправно не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення. На звернення позивача до відповідача із заявою про проведення відповідного нарахування та виплатити індексації грошового забезпечення за вказаний період відповідач відмовив. Таку бездіяльність відповідача позивач вважає протиправною та такою, що порушує встановлене ст..43 Конституції України право позивача на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, з наступних підстав.
Ухвалою суду від 08.08.2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
26.08.2022 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому останній заперечує щодо завдолення позовних вимог. Представник зазначає, що індексація грошового забезпечення поліцейських проводиться після набрання чинності вищевказаної постанови, а саме з 24.10.2017 року. Головне управління жодним чином не порушувало права та законні інтересів ОСОБА_1 , а тому підстави для задоволення даного адміністративного позову відсутні.
Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України та наказом ГУ НП в Одеській області №1359о/с від 28.08.2017 року капітана поліції ОСОБА_2 старшого інспектора з дорожнього нагляду сектору превенції Біляївського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області з 31 серпня 2017 року звільнено зі служби в поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за п. 2 ч. 1 ст. 77.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи відомостей з особової картки про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення, позивачеві за період з листопада 2015 по вересень 2017 року не нараховувалась та не здійснювалась виплата індексації грошового забезпечення (а.с.7-8).
Адвоката позивача звернувся до Головного управління Національної поліції в Одеській області з адвокатським запитом про нарахування та виплату позивачеві індексації грошового забезпечення.
На адвокатський запит Головним управлінням Національної поліції в Одеській області надано відповідь, в якій зазначено, що до 18 жовтня 2017 року у Порядку № 1078-2003 була відсутня така категорія осіб, як поліцейські. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782 «Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення» до пункту 2 внесено зміни до Порядку № 1078-2003, а саме доповненням абзацу 5: після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських». Враховуючи вищевикладене, нарахування індексації грошового забезпечення поліцейських було розпочато з листопада 2017 року з базовим місяцем листопад 2015 року, тобто після набрання чинності вищевказаної постанови. Тому нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року не є можливим.
Отже, позивачеві відмовлено у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за вказаний період.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.3 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Згідно з ч. 5 ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію», грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Приписами ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Положеннями ч. ч. 1 та 2 ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (ч. 6 ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).
Згідно з п. 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 (далі - Порядок № 1078), підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
До вказаної постанови внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України №782 від 18.10.2017 та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.
Приписами п. 2 Порядку № 1078 передбачено (зі змінами, внесеними постановою КМУ №782), що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положення ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
З урахуванням вищевикладеного, суд робить висновок, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 20 листопада 2019 року по справі № 620/1892/19.
З урахуванням викладеного, посилання відповідача на те, що індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватись лише з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України № 782 є необґрунтованими, оскільки здійснення індексації прямо передбачено Законом України «Про Національну поліцію» та Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».
Оскільки Національна поліція України є новоствореним органом, для всіх її працівників вперше визначено посадові оклади з листопада 2015 року. Отже, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем встановлення посадових окладів - грудень 2015 року.
В свою чергу, за даними Держстату України, індекс споживчих цін (%), на підставі яких здійснюється розрахунок індексів для проведення індексації за грудень 2015 року становив 100,7%. Цей індекс опубліковано в січні 2016 року. Оскільки він не перевищує порога індексації (103%), право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс, тобто в лютому 2016 року, не настає. В подальшому за січень 2016 року ІСЦ становив 100,9%. Цей індекс опубліковано в лютому 2016 року. Оскільки наростаючим підсумком за грудень - січень (1,007 х 1,009 х 100) він не перевищує порога індексації (103%), право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс, тобто, в березні 2016 року, не настає. ІСЦ у лютому 2016 року становить 99,6% (право на індексацію квітні не настає), в березні 2016 року - 101,0% (право на індексацію в травні не настає), в квітні 2016 року - 103,5%, а тому, за грудень 2015 року - квітень 2016 року наростаючим підсумком дорівнюватиме 105,79 % (1,007 х 1,009 х 0,996 х 1,01 х 1,035 х 100), то право на індексацію виникне у червні 2016 року (наступний місяць за місяцем публікації індексу за квітень 2016 року) на величину приросту ІСЦ 5,79% (105,79 - 100).
Отже, в квітні 2016 року індекс споживчих цін перевищив поріг індексації понад 103% та склав 105,79%, а тому у позивача виникло право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс - в червні 2016 року.
За таких обставин, починаючи з червня 2016 року у відповідача виник обов'язок провести нарахування індексації грошового забезпечення позивача в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб за відповідний період.
Стосовно обов'язку суду визначити у судовому рішення саме базовий місяць, суд зазначає наступне.
Дискреційними повноваженнями є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".
Повноваження ж державних органів щодо визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.
Суд акцентує увагу на те, що незважаючи відсутність спору в частині визначення базового місяця індексації, відповідач після перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації не має альтернативної дії, окрім здійснення нарахування індексації грошового забезпечення.
Така позиція суду відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 20.04.2022 року у справі № 420/3593/20.
До того ж, суд зазначає, що дія - це активна поведінка, під час якої приймаються певні рішення, вчиняються певні активні дії, які змінюють існуюче (статичне) положення, а бездіяльність - це пасивна поведінка, тобто невиконання будь-яких активних дій в конкретних умовах.
Беручи до уваги, що позивачу відмовлено у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною відмови Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 28 серпня 2017 року індексацію грошового забезпечення, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку Індексації грошового забезпечення (базового місяця) - листопад 2015 року та зобов'язання здійснити відповідне нарахування та виплату.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням вищевикладеного, суд робить висновок, що адміністративний позов ОСОБА_1 , належить до задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд встановив, що за звернення до суду із вказаним позовом позивач сплатив 992,40 грн. судового збору, що підлягають стягненню на користь позивача.
Також у прохальній частині позову позивач просить суд зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Законом України «Про виконавче провадження» визначені заходи примусового виконання рішень суду, які орган виконавчої служби застосовує у випадку невиконання рішення суду у добровільному порядку.
Суд зазначає, що держава забезпечує виконання судових рішень, що виявляється у існуванні окремого державного інституту, який передбачає виконання рішень суду, що набрали законної сили у примусовому порядку у випадку невиконання боржниками таких рішень у добровільному порядку.
Таким чином, на думку суду, враховуючи, що рішення суду у даній справі може бути виконане у примусовому порядку на підставі положень Закону України «Про виконавче провадження», а також враховуючи те, що встановлення строку для подання звіту про виконання судового рішення є правом суду, а не обов'язком, суд вважає, що в задоволенні клопотання позивача про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 139, 205, 243, 245, 246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 28 серпня 2017 року індексації грошового забезпечення, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку Індексації грошового забезпечення (базового місяця) - листопад 2015 року.
Зобов'язати Головного управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 28 серпня 2017 року індексацію грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - листопад 2015 року.
Відповідно до ст.255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч.1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління Національної поліції в Одеській області (вул. Академіка Філатова, буд. 15-А, м. Одеса, 65080; код ЄДРПОУ: 40108740)
Повний текст рішення складений та підписаний судом 06.10.2021 року.
Суддя Н.В.Бжассо