29.09.22
Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/8225/22
29 вересня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_4 від 29.08.2022 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 12018100070001687 від 26.04.2018,
ОСОБА_3 звернувся із скаргою на постанову слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 від 29.08.2022 про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні № 12018100070001687 від 26.04.2018.
В обґрунтування скарги зазначив, що вказане кримінальне провадження розслідується СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, яке розпочато за його заявою про скоєння кримінальних правопорушень завідуючим відділення № 16 КМКПЛ № 1 ОСОБА_5 .
Після скасування постанови слідчого про закриття вказаного кримінального провадження, 08.09.2022 він отримав лис з Подільського УП ГУНП у м. Києві, який містив постанову слідчого ОСОБА_4 від 29.08.2022 про відмову у визнанні його потерпілим.
Скаржник вважає дану постанову безпідставною, формальною та незаконною, винесеної за неповноти досудового розслідування, невідповідності висновків слідчого фактичним обставинам кримінального провадження, а також істотного порушення процесуальних норм та вимог кримінального процесуального закону.
Автор скарги просить оскаржувану постанову скасувати та зобов'язати слідчого залучити ОСОБА_3 як потерпілого та вручити йому пам'ятку про права та обов'язки потерпілого.
В судове засіданні скаржник не з'явився, подав заяву про проведення судового розгляду без його участі, скаргу просив задовольнити.
Слідчий в судове засідання не з'явився, подав заяву у якій просив у задоволенні скарги відмовити, зокрема, з причин завершення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Перевіривши доводи скаржника, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до такого.
Відповідно до приписів п. 5 ч. 1 ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне (ч. 3 ст. 110 КПК).
Слід зазначити, у яких випадках особа може набувати статусу потерпілого відповідно до норм кримінального процесуального закону. Так, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди (ч. 1 ст. 55 КПК). Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (ч. 2 ст. 55 КПК). Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого (ч.3 ст.55 КПК).
З урахуванням цих положень, потерпілим може бути 1) особа, якій завдано шкоди (моральної, фізичної або майнової), яка 2) подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або 3) яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода, і тому вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Слід враховувати, що слідчий, прокурор має право відмовити особі у визнанні її потерпілим. Зокрема, така відмова (у формі постанови) є обґрунтованою за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди (ч. 5 ст.55 КПК). Це - єдиний випадок, коли можна відмовити особі у визнанні її потерпілим.
Слідчий суддя дослідив постанову слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 від 29.08.2022 про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні №12018100070001687 від 26.04.2018.
Так, процесуальною підставою прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим відповідно до ст.55 КПК є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди. При цьому відповідні підстави згідно із зазначеною статтею мають бути належним чином мотивовані.
Разом з тим, у вказаній постанові слідчого не наведені правові підстави, які виключають визнання особи потерпілою, та мотиви прийняття такого рішення. Вказана постанова містить лише покликання на те, що докази завдання ОСОБА_3 моральної, фізичної або матеріальної шкоди не зібрано, а заявником не надано. Крім того зазначено, що строк досудового розслідування закінчився.
Таким чином, постанова не відповідає вимогам частини 5 ст.110 КПК, згідно якої постанова слідчого складається, зокрема, з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, та мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування і посилання на положення Кримінального процесуального кодексу.
За такого, слідчий суддя дійшов висновків, що скарга в цій частині підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню.
Неналежне мотивування постанов про відмову у визнанні потерпілим, з одного боку, не відповідає вимогам процесуального законодавства, а з іншого - не дає слідчому судді змоги перевірити правильність прийнятого слідчим, прокурором рішення про наявність чи відсутність шкоди для конкретної особи у зв'язку із вчиненням кримінального правопорушення.
З метою забезпечення дотримання принципу юридичної визначеності слід також зобов'язати слідчого повторно вирішити питання про визнання ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні в порядку встановленому ст. 55 КПК.
Заперечення слідчого щодо відмови в задоволенні скарги з мотивів завершення у кримінальному провадженні строку досудового розслідування слідчий суддя сприймає критично, оскільки сплив такого перешкоджає проведенню у кримінальному провадженні слідчих (розшукових) дій (абз. 2 ч. 7 ст. 223 КПК), до яких розгляд клопотання про залучення в якості потерпілого не належить.
Щодо решти вимог слід зазначити, що досліджені слідчою суддею матеріали не дають можливості у повній мірі оцінити завдання шкоди ОСОБА_3 , як це викладено у його заяві про вчинення кримінального правопорушення від 25.11.2017. Надати таку оцінку на підставі усіх матеріалів досудового розслідування зобов'язана особа, яка його проводить.
Набуття особою статусу потерпілого у кримінальному провадженні або прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим врегульовано спеціальною нормою КПК (ст. 55 КПК). Вручення пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілому належить до дискреції слідчого, як наслідок встановленого процесуального статусу потерпілого у кримінальному провадженні, є похідним від такого рішення, та не відноситься до повноважень слідчої судді, тому це питання має бути належним чином досліджено органом досудового розслідування.
Отже подана скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 55, 110, 303, 306, 307, 309 КПК, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Скасувати постанову слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 від 29.08.2022 про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12018100070001687 від 26.04.2018.
Зобов'язати уповноважених слідчих у кримінальному провадженні №12018100070001687 від 26.04.2018 повторно вирішити питання про визнання ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні в порядку встановленому ст. 55 Кримінального процесуального кодексу України.
В іншій частині скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1