про повернення апеляційної скарги
Справа № 240/8610/22
07 жовтня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Смілянця Е. С.
суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О.
перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів,
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року позов задоволено частково.
Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам ст.296 КАС України, Сьомим апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 26 вересня 2022 року залишено апеляційну скаргу ОСОБА_1 без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк протягом десяти днів з моменту отримання ухвали усунути недоліки апеляційної скарги.
Також роз'яснено особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі не усунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційна скарга буде повернута особі, яка подала апеляційну скаргу.
Сьомим апеляційним адміністративним судом скаржнику 27.09.2022 на електронну адресу, що була відображена в апеляційній скарзі заявника, доставлено вищезазначену ухвалу.
На виконання ухвали суду позивачем подано заяву про усунення недоліків, яка мотивована тими ж підставами, що були зазначені в апеляційній скарзі, а саме, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» та статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Колегія суддів розглянувши зазначене клопотання, з урахуванням правової позиції викладеної в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 №545/1149/17, від 09.10.2019 №9901/311/19, постанові Верховного Суду від 19.10.2020 №240/934/20 вважає, що позовна вимога в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не стосуються саме правового захисту особи пов'язаної зі статусом учасника бойових дій.
Також зазначає, що стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 Кодексу законів про працю України, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Норми статей 116, 117 КЗпП України структурно віднесені до розділу VII «Оплата праці» зазначеного Кодексу; за своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не належить до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов'язання, а є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку.
Таким чином, вимоги про стягнення середнього заробітку (грошового забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні не є вимогами про стягнення заробітної плати, а відтак позивач не звільняється від сплати судового збору за звернення до суду з такими вимогами.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року по справі № 910/4518/16 (Провадження № 12-301гс18).
З огляду на викладене та враховуючи фактичні обставини, що спричинили звернення позивача до суду, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не стосуються саме правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, відповідно позивач не звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" в цій частині, отже, підстави для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору відсутні.
В свою чергу, п.п. 6, 7 ч. 5 ст. 44 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи) добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Станом на 07.10.2022 скаржником вимогу про усунення недоліків апеляційної скарги у визначений судом строк не виконано.
Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху унеможливлює прийняття її до розгляду та призводить до її повернення.
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Керуючись ст.ст.169, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
3. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач Смілянець Е. С.
Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.