Справа № 600/747/22-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маренич Ігор Володимирович Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
28 вересня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Заквацька І.А.,
представника позивача: Савчука Д.М.,
представника відповідача: Ахтемійчука О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
Описова частина.
Короткий зміст позовних вимог.
В лютому 2022 року ДП "Чернівецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000003914/Ж10/24-13-18-10 від 15.07.2021 року.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.05.2022 позовні вимоги задоволено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відзив/заперечення на апеляційну скаргу.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому заперечує її доводи та просить оскаржуване рішення залишити без змін.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі та призначено її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
В судовому засіданні представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідачем проведена камеральна перевірка позивача з питань несвоєчасності сплати узгоджених сум грошових зобов'язань з ПДВ згідно поданої податкової звітності з податку на додану вартість та рішення суду про розстрочення/відстрочення ПБ (наказ ДФС 14.04.2016 №318) №4 від 23.04.2020 року. При проведенні перевірки використано : декларація з ПДВ за серпень 2020 р. від 21.09.2020 р. №9237817479; декларація з ПДВ за липень 2020 р. від 18.09.2020 р. №9236795026; декларація з ПДВ за липень 2019 р. від 20.08.2019 р. №9186561408; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 23.09.2020 р. №9240076858; рішення суду про розстрочення/відстрочення ПБ (наказ ДФС 14.04.2016 №318) №4 від 23.04.2020 року; дані з системи електронного адміністрування податку на додану вартість; АІС "Податковий блок".
За результатами перевірки складено акт №2290/Ж5/24-13-18-10/31963989 від 22.06.2021 р., яким встановлено порушення п.57.1, ст.67, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в частині несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за серпень 2020 р. від 21.09.2020 №9237817479, декларації з ПДВ за липень 2020 від 18.09.2020 №9236795026 та декларації з ПДВ за липень 2019 від 20.08.2019 №9186561408, по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 23.09.2020 №9240076858, рішенні суду про розстрочення/відстрочення ПБ (наказ ДФС 14.04.2016 №318) №4 від 23.04.2020.
Кількість днів затримки сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість по вищевказаним документам вказана у таблиці №1.
Відповідальність передбачена п.124.1 та п.125.2 (у разі умисного вчинення) статті 124 ПК України.
На підставі висновків акту камеральної перевірки №№2290/Ж5/24-13-18-10/31963989 від 22.06.2021 та на підставі п. 124.3 ст. 124 ПК України відповідач прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15.07.2021 №000003914/Ж10/24-13-18-10, яким до позивача за порушення строку сплати грошового зобов'язання з ПДВ застосовано штраф у розмірі 50% від суми грошового зобов'язання в розмірі 3648181,03 грн.
Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням від 15.07.2021 №000003914/Ж10/24-13-18-10 позивачем було застосовано процедуру адміністративного оскарження, втім своїм рішенням від 22.12.2021 №28827/6/99-00-06-03-01-06 Державна податкова служба України відмовила у задоволенні скарги позивача, а висновки оскаржуваного податкового повідомлення-рішення залишила без змін.
24.12.2021 №29095/6/99-00-06-03-01-06 Державна податкова служба України внесено зміни в рішення ДПС України від 22.12.2021 №28827/6/99-00-06-03-01-06, а саме замість слів ГУ ДПС у Харківській області від 07.07.2021 №000/12994/1813 слід читати "ГУ ДПС у Чернівецькій області від 15.07.2021 №000003914/Ж10/24-13-18-10".
Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з адміністративним позовом з метою захисту своїх порушених прав.
Мотивувальна частина.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України, закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підпункту 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 31.1 ст.31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податковою обов'язку платника податку із сплати1 конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений к порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з п. 54.1 ст.54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.
За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (статті 111 ПК України).
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник податків притягується до фінансової відповідальності у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
Згідно з п. 124.1 ст. 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього па підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Зазначена норма, як виплаває з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов'язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату. Після фактичного погашення боргу платник податку повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від терміну прострочення.
Нормами п. 124.2 та п. 124.3 ст. 124 ПК України передбачено штрафні санкції за діяння, передбачені пунктом 124.1 та 123.2 цієї статті, але вчинені умисно.
Законом України від 16.01.2020 №466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (далі - Закон №466) визначено, у яких випадках діяння вважається таким, що вчинене умисно, а також зазначено, що необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, у випадках, визначених пунктами 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2-124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 ст. 125-1 ПК України, є встановлення контролюючими органами вини особи.
Податковим правопорушенням, за приписами п. 109.1 ст.109 ПК України, є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (у т. ч. осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
В свою чергу ПК України не містить визначення поняття "вина", однак умови, за яких особа вважається винною, наведені у пунктах 112.1, 112.2 статті 112 ПК України та полягають у тому, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
При цьому, необхідно врахувати, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Податковим кодексом України на контролюючий орган покладено обов'язок доведення вини, без виконання якого особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого необхідною умовою є наявність вини.
Слід зазначити, що разом із цим, необхідно враховувати, що згідно п. 109.3 ст. 109 ПК України, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи, лише у випадках визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2 - 125-1.4 статті 125-1 ПК України.
Аналізуючи зазначені законодавчі положення, суд приходить до висновку, що юридичним фактом, з яким законодавець пов'язує відповідальність у вигляді штрафу за п. 124.2 ст. 124 ПК України, є обов'язок доведення контролюючим органом вини платника податків, а саме, що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.
Жодних доказів умисності несвоєчасної сплати позивачем узгоджених сум грошових зобов'язань з ПДВ відповідачем до суду не надано.
Колегія суддів звертає увагу, що 22.01.2020 набуло законної сили рішення Чернівецького окружного адміністративного суду по справі №824/1246/19-а, згідно якого адміністративний позов Головного управління ДПС у Чернівецькій області до Дочірнього підприємства Чернівецький облавтодор ВАТ Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України про стягнення коштів задоволено повністю.
Стягнуто кошти з банківських рахунків Дочірнього підприємства Чернівецький облавтодор ВАТ Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, заборгованість на суму податкового боргу по податку на додану вартість до Державного бюджету України в розмірі 13751993 (тринадцять мільйонів сімсот п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот дев'яносто три) грн 78 коп.
Вказана заборгованість виникла на підставі: податкової декларації з податку на додану вартість №9307549912 від 18 січня 2019 року, згідно якої сума заборгованості становить 672488,15 грн; податкової декларації з податку на додану вартість №9027210449 від 20 лютого 2019 року, згідно якої сума заборгованості становить 1320178,00 грн; - податкової декларації з податку на додану вартість №9050559607 від 19 березня 2019 року, згідно якої сума заборгованості становить 511686,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість №9077635014 від 18 квітня 2019 року, згідно якої сума заборгованості становить 879202,00 грн; податкового повідомлення-рішення форми "Ш" №0052885604 від 06 травня 2019 року, прийнятого на підставі Акту №1496/24-13-56-04/31963989 від 10 квітня 2019 року, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у сумі 280799,58 грн; податкової декларації з податку на додану вартість №9103070567 від 17 травня 2019 року, згідно якої сума заборгованості становить 2325949,00 грн; податкового повідомлення-рішення форми "Ш" №0069595604 від 11 червня 2019 року, прийнятого на підставі Акту №2048/24-13-56-04/31963989 від 14 травня 2019 року, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у сумі 105629,59 грн; податкового повідомлення-рішення форми "Н" №0072425604 від 18 червня 2019 року, прийнятого на підставі Акту №2230/24-13-56-04/31963989 від 21 травня 2019 року, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у сумі 126370,81 грн;- податкового повідомлення-рішення форми "Н" №0005505604 від 21 січня 2019 року, прийнятого на підставі Акту №198/24-13-56-04/31963989 від 18 січня 2019 року, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у сумі 201746,22 грн; податкової декларації з податку на додану вартість №9156000644 від 17 липня 2019 року, згідно якої сума заборгованості становить 932283 грн; податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0085475604 від 17 липня 2019 року прийнятого на підставі Акту №2617/24-13-56-04/31963989 від 18 червня 2019 року, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у сумі 440577,31 грн; податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0004301401 від 17 липня 2019 року прийнятого на підставі Акту №2731/24-13-14-01/31963989 від 25 червня 2019 року, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у сумі 892,42 грн; податкового повідомлення-рішення форми "Н" №0000015604 від 02 січня 2019 року прийнятого на підставі Акту №6365/24-13-56-04/31963989 від 19 грудня 2018 року, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у сумі 2959495,45 грн; податкового повідомлення-рішення форми "Ш" №0086555604 від 22 липня 2019 року прийнятого на підставі Акту №2763/24-13-56-04/31963989 від 26 червня 2019 року, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у сумі 252852,33 грн; податкового повідомлення-рішення форми "Н" №0093415604 від 02 серпня 2019 року прийнятого на підставі Акту №2832/24-13-56-04/31963989 від 08 липня 2019 року, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у сумі 57873,90 грн; податкового повідомлення-рішення форми "Ш" №0094965604 від 07 серпня 2019 року прийнятого на підставі Акту №2925/24-13-56-04/31963989 від 11 липня 2019 року, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у сумі 213493,75 грн; податкової декларації з податку на додану вартість №9186561408 від 20 серпня 2019 року, згідно якої сума заборгованості становить 857245,00 грн; податкового повідомлення-рішення форми "Н" №0105385604 від 09 вересня 2019 року прийнятого на підставі Акту №3372/24-13-56-04/31963989 від 13 серпня 2019 року, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у сумі 260486,72 грн; податкового повідомлення-рішення форми "Н" №0043005604 від 10 квітня 2019 року прийнятого на підставі Акту №1210/24-13-56-04/31963989 від 21 березня 2019 року, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у сумі 150356,58 грн; нараховано пеню в сумі 1202387,97 грн.
Загальна сума заборгованості по податку на додану вартість становила 13751993,78 грн.
Колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи містять платіжні доручення, за якими позивачем сплачувалось узгоджене податкове зобов'язання згідно рішення суду про розстрочку, про що зазначено у вказаних платіжних дорученнях.
При цьому, відповідач зараховував сплачені суми податкового зобов'язання не в рахунок погашення розстрочки, а в рахунок податкових декларацій та інших не розстрочених узгоджених податкових зобов'язань в порядку черговості.
За наведених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні докази умисності дій позивача щодо несвоєчасної сплати позивачем узгоджених сум грошових зобов'язань з ПДВ та матеріали камеральної перевірки таких даних не містять, відсутні підстави для застосування п. 124.2 ст. 124 ПК України, а тому податкове повідомлення-рішення №000003914/Ж10/24-13-18-10 від 15.07.2021 року підлягає скасуванню.
Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 травня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 07 жовтня 2022 року.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.