Справа № 600/5396/21-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Боднарюк Олег Васильович Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
06 жовтня 2022 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Боровицького О. А. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Описова частина.
Короткий зміст позовних вимог.
В жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області, в якому просив визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у призначенні пенсії відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали Чорнобильської катастрофи" із зменшенням пенсійного віку та зобов'язати призначити відповідну пенсію.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 02.02.2022 позовні вимоги задоволено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимоги відмовити .
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відзив/заперечення на апеляційну скаргу.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі та призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач звернувся із заявою до посадових осіб відповідача, в якій просив призначити йому пенсію на підставі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян".
Листом №1147/02-14 від 10.07.2019 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повідомило позивача про те, що наданими документами не підтверджено участь позивача в ліквідації наслідків на ЧАЕС в зоні відчуження в 1986 році, відтак відмовлено в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.
Статус позивача підтверджується посвідченням учасника наслідків ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році серії НОМЕР_1 категорії 2.
Крім того, судом досліджена трудова книжка позивача НОМЕР_2 від 08.06.2006.
Судом також дослідженні заява про призначення пенсії за віком від 05.11.2021 та протокол призначення пенсії позивача за віком.
Позивач, вважаючи вказану відмову відповідача відповідача протиправною, звернувся до суду з адміністративним позовом з метою захисту своїх порушених прав.
Мотивувальна частина.
Спірні правовідносини врегульовані, зокрема, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
На підставі частини третьої статті 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Статтею 9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, в тому числі є: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків (пункт 1); потерпілі від Чорнобильської катастрофи-громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно з частиною першою статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: з моменту аварії до 01.07.1986 незалежно від кількості робочих днів, а з 01.07.1986 по 31.12.1986 - не менше 5 календарних днів мають право на зниження пенсійного віку на 10 років; які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів мають право на зниження пенсійного віку на 8 років; які працювали з 01.07.1986 по 31.12.1986 у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році мають право на зниження пенсійного віку на 5 років.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Пунктом 3 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51 та чинним на час видачі позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, було передбачено, що інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, а також учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року - не менше 5, а у 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору, серія А.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2.1 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1), до заяви про призначення пенсії за віком подаються посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 №122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
З аналізу вищевикладених норм вбачається, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому Законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження.
Водночас, законодавець встановив перелік документів, що підтверджують участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який не обмежується лише довідкою форми №122, а навпаки такий факт може бути підтверджений будь-якими первинними документами.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач подав до Пенсійного органу для призначення пенсії, відповідно до статті 55 Закону, серед інших, копії таких документів: копію перереєстрованого посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році від 1993 року, яке перереєстроване у 1998 році (категорія 2); трудову книжку колгоспника; трудову книжку; довідку комісаріату; довідки про період роботи у колгоспах; довідку про направлення на роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; ксерокопію витягу протоколу засідання комісії з підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Матеріали справи містять копію посвідчення серії НОМЕР_1 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 2), виданого позивачу.
Тобто, матеріалами справи підтверджується, що Державою було надано позивачу статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Дійсно, визначальним є підтвердження факту періоду роботи (служби) у зоні відчуження.
Водночас основним доказом участі позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є дійсне, ніким не оскаржене та не скасоване посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 2), видане на ім'я позивача, яке підтверджує статус громадянина, що постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом.
Доказів скасування або анулювання виданого позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, сторони до суду не надали.
Також надані позивачем копії документів в судовому порядку недійсними не визнавались.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду в постановах від 19 вересня 2018 року по справі №308/13277/16-а, від 24 липня 2018 року по справі № 524/2062/17, від 31 жовтня 2018 року по справі № 205/4590/16-а.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема щодо призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про протиправність рішення відповідача щодо відмови в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС" є правильним.
Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Боровицький О. А. Сушко О.О.