Справа № 560/2184/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Фелонюк Д.Л.
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
06 жовтня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом фермерського господарства "Карабчіїв Агро" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
в лютому 2022 року позивач, фермерське господарство "Карабчіїв Агро", звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України (відповідачів), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 20.10.2021 №3258781/44202681 про відмову у реєстрації податкової накладної від 06.09.2021 №3;
- зобов'язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 06.09.2021 №3, складену та подану фермерським господарством "Карабчіїв Агро".
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 13.05.2022 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що у контролюючого органу були наявні достатні документи для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операції, а наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної від 06.09.2021 №3.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що згідно з квитанцією від 30.09.2021 №9286712795, реєстрацію зазначеної податкової накладної зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у зв'язку з тим, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1003 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Рішенням від 20.10.2021 №3258781/44202681 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 06.09.2021 №3, оскільки позивачем не надано підтверджуючі документи щодо наявних земельних ділянок, посівних площ, валового збору врожаю ячменю (статистичні звіти 4 СГ та 37 СГ за 2021 рік), відомості щодо наявних трудових ресурсів (штатний розпис на 2021 рік), первинні документи щодо походження насіння ячменю, добрив, палива, обробітку земель, тощо.
Вважає не співмірними витрати на правову допомогу в суду першої інстанції. Заперечуючи в задоволенні клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції представник відповідача зазначив, що дана справа є типовою та не потребує глибокого правового аналізу та дослідження, а відтак і часових затрат.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначає, що відповідачу було надано всі документи, які повністю підтверджували реальність господарської операції, відображеній у податковій накладній від 06.09.2021 №3. При цьому, з квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної слідує, що податковим органом не вказано чого саме мають стосуватися пояснення платника податків та не вказано які документи з переліку, зазначеного у пункті 5 Порядку №520 має подати позивач.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань фермерське господарство "Карабчіїв Агро" зареєстроване як юридична особа 12.04.2021 з ідентифікаційним кодом 44202681. Основним видом економічної діяльності є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11). Також позивач здійснює неспеціалізовану оптову торгівлю (46.90).
Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з 01.06.2021, що підтверджується витягом з реєстру платників податку на додану вартість №2122054500010 від 22.06.2021.
Між фермерським господарством "Карабчіїв Агро" (продавець) та приватним акціонерним товариством "Оболонь" (покупець) 26.08.2021 укладено договір купівлі-продажу ячменю №090-АЗЛ, відповідно до умов якого:
- продавець зобов'язується продати покупцю ячмінь пивоварний урожаю 2021 року (далі Товар) в кількості 300 т. +/-20% (триста тонн) (пункт 1.1);
- загальна сума договору становить 2310000,00 грн, в тому числі ПДВ 283684,21 грн (пункт 2.2);
- оплата за товар здійснюється покупцем на користь продавця шляхом перерахування 80% коштів на розрахунковий рахунок на протязі п'яти банківських днів з дати передачі товару та підписання видаткової накладної, решту 20% на протязі п'яти банківських днів після реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, або в інший спосіб за погодженням Сторін (пункт 4.1);
- даний договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами прийнятих зобов'язань (пункт 8.4).
Продавцем 06.09.2021 виставлено рахунок на оплату покупцю на загальну суму 391699,00 грн, в т.ч. ПДВ 48103,39 грн.
На виконання умов договору від 26.08.2021 №090-АЗЛ, відповідно до видаткової накладної від 06.09.2021 №5 продавцем передано, а покупцем прийнято ячмінь пивоварний 2021 року у кількості 50,87 т, за ціною 391699,00 грн, в т.ч. ПДВ 48103,39 грн.
Приватне акціонерне товариство "Оболонь" сплатило кошти, що підтверджується копією платіжного доручення, картки-рахунку 361, заключною банківською випискою, актом звірки взаємних розрахунків між позивачем та його контрагентом.
У зв'язку з викладеним позивач склав податкову накладну від 06.09.2021 №3 на загальну суму 391699,00 грн, в т.ч. ПДВ 48103,39 грн. Ця накладна направлена на реєстрацію.
Згідно з квитанцією від 30.09.2021 реєстраційний №9286712795, надісланою автоматизованою системою "Єдине вікно подання електронних документів" зупинено реєстрацію податкової накладної від 06.09.2021 №3 та зазначено, що "Відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 06.09.2021 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1003, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=.0000%, "Р"=0".
Позивач 13.10.2021 подав повідомлення №3 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та скановані копії документів.
Проте, рішенням від 20.10.2021 №3258781/44202681 відмовлено в реєстрації податкової накладної від 06.09.2021 №3. Підставою для відмови вказано ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
У додатковій інформації вказаного рішення також зазначено, що відсутні підтверджуючі документи щодо наявних земельних ділянок, посівних площ, валового збору ячменю (статистичні звіти звіт 4 СГ та 37 СГ за 2021р.), відомості щодо наявних трудових ресурсів (штатний розпис на 2021 рік), первинні документи щодо походження насіння ячменю, добрив, палива, обробітку земель тощо. Крім того, надано договори оренди приміщення та техніки відповідно до яких орендодавець ОСОБА_1 уклав договір з ФГ "Карабчіїв Агро" в особі голови ФГ Горячев В.М, відповідно до ч.3 ст.238 ЦКУ не можливо здійснити операцію сам з собою.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Рішенням ДПС України за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.11.2021 №51020/44202681/2 залишено скаргу фермерського господарства "Карабчіїв Агро" без задоволення та рішення від 20.10.2021 №3258781/44202681 - без змін.
Позивач, вважаючи рішення від 20.10.2021 №3258781/44202681 протиправним та таким, що порушує його права, звернувся з адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб'єктів владних повноважень, визначені у ч. 2 ст. 2 КАС України.
Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Так, спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165), у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
За правилами пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Приписами пунктів 10, 11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до отриманої платником податків квитанції, реєстрація податкової накладної від 06.09.2021 №3 зупинена у зв'язку з її відповідністю пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Критерії ризиковості здійснення операцій оформлені у вигляді Додатку №3 до Порядку №1165.
Згідно з пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій одним із критеріїв ризиковості операції є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 06.09.2021 №3 запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН / РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з пунктом 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Отже, рішення Комісії регіонального рівня повинно містити чітку підставу для відмови у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Разом з тим встановлено, що позивач надав пояснення та копії ряду первинних документів, складених під час здійснення відповідної господарської операції, що підтверджується контролюючим органом, у тому числі, але не виключно, договори оренди техніки, договір оренди приміщення, товарно-транспортні накладні, ліцензію на право зберігання пального.
Натомість, підставою для відмови в реєстрації податкової накладної від 06.09.2021 №3 в оскарженому рішенні відповідачем зазначено ненадання копій документів.
Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що у контролюючого органу були наявні достатні документи для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операції, а наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної від 06.09.2021 №3.
За вказаних вище обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є формальними, оскільки об'єктивно не містять чіткого визначення підстав та мотивів їх прийняття, так само як і мотивів прийняття чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а тому не може бути визнано законним та обґрунтованим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
Схожа правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 по справі №0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.
Також слід зазначити, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18.
За таких обставин, в суду першої інстанції були наявні достатні правові підстави для визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Хмельницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.10.2021 №3258781/44202681.
Також, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну правову оцінку щодо задоволення позовної вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну фермерського господарства від 06.09.2021 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо розподілу судових витрат в частині стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.
Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (частина 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частин 1-3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частинами 5, 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Визначаючи суму компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Схожа правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16. У постанові від 24.01.2019 у справі №910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Як встановлено судом першої інстанції, на підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав: договір про надання правової допомоги від 25.01.2022 №25/01; додаток 1 до зазначеного договору, яким визначений порядок оплати юридичних послуг (гонорару) представнику за надання правової допомоги; ордер серії ВХ №1024042 від 02.02.2022; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХМ №000056, видане адвокату Білому В.В.; рахунок на оплату №07/04/1 від 07.04.2022 на суму 3550,00 грн; акт прийому-передачі наданих послуг від 07.04.2022 до договору №25/01 про надання правової допомоги від 25 січня 2022 року на загальну суму 3550,00 грн; платіжне доручення №151 від 13.04.2022 на суму 3550,00 грн.
Згідно з умовами договору про надання правової допомоги від 25.01.2022 №25/01, укладеного між Адвокатським бюро "Валентина Білого" в особі керуючого Білого Валентина Вікторовича (адвокатське бюро та/або Виконавець) та фермерським господарством "Карабчіїв Агро" (Замовник та/або Клієнт):
- клієнт доручає, а адвокатське бюро бере на себе зобов'язання надати правову допомогу та здійснювати представництво інтересів Замовника в адміністративних справах за позовом ФГ "Карабчіїв Агро" до ГУ ДПС у Хмельницькій області, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Хмельницькій області про відмову у реєстрації податкових накладних (пункт 1.1);
- за результатами наданих послуг (виконаних робіт) або їх частини Сторонами підписується Акт прийому-передачі наданих послуг, який є підставою для оплати клієнтом гонорару або його частини; акт є невід'ємною частиною цього договору; обсяги надання послуг, терміни їх оплати визначаються сторонами з урахуванням складності та характеру справи (пункт 4.7).
Відповідно до акт прийому-передачі наданих послуг від 07.04.2022 до договору №25/01 про надання правової допомоги від 25 січня 2022 року, адвокат надав, а клієнт прийняв такі послуги:
- правовий аналіз рішення Голови комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 20.10.2021 №3258781/44202681 про відмову в реєстрації податкової накладної; вивчення документів, підготовка позовної заяви, оформлення її копій для сторін (з урахуванням часу, потраченого адвокатом на виїзд до клієнта та підписання ним документів); підготовка додатків до позовної заяви (фактично витрачено 4 години, розмір гонорару становить 2800,00 грн);
- вивчення та аналіз відзиву відповідачів на позовну заяву, підготовка та подача відповіді на відзив на позовну заяву (фактично витрачено 1,5 години, розмір гонорару становить 750,00 грн).
За надані правові послуги адвокатом отримано від позивача 3550,00 грн, що підтверджується копією платіжного доручення №151 від 13.04.2022.
При цьому, позивач та його представник не надали обґрунтованих доказів того, що підготовка позовної заяви та інших документів у справі №560/2184/22 вимагала значного обсягу та за своїми характеристиками була віднесена до обсягу складних справ.
Зважаючи на вищевикладене, а також враховуючи, що предмет спору в цій справі не є складним та не потребує вивчення великого обсягу різноаспектних фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи, судом першої інстанції обґрунтовано частково задоволено вимогу позивача на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Разом з тим, у відзиві на апеляційну скаргу представник позивача клопотав про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 1700,00 грн.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав: рахунок на оплату №04/08 від 04.08.2022 на суму 1700,00 грн; акт прийому-передачі наданих послуг від 04.08.2022 до договору №25/01 про надання правової допомоги від 25 січня 2022 року на загальну суму 1700,00 грн, (що передбачав вивчення апеляційної скарги та подача відзиву на неї); платіжне доручення №184 від 04.08.2022 на суму 1700,00 грн.
Заперечуючи в задоволенні клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції представник відповідача зазначив, що дана справа є типовою та не потребує глибокого правового аналізу та дослідження, а відтак і часових затрат.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п'ятою статті 134 КАС України, колегія суддів враховує, що дана справа відноситься до справ незначної складності; розгляд справи проведено без участі сторін у порядку письмового провадження; позов носить немайновий характер; дана справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання; по аналогічних правовідносинах наявна численна судова практика.
Оцінивши обставини цієї справи та надані представником позивача докази у їх сукупності, а також заперечення відповідача, суд, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі до 1000 грн., оскільки заявлені витрати на професійну правничу допомогу не відповідають умовам співмірності.
Зважаючи на численну судову практику та те, що визначення доцільності подання апеляційної скарги було ініційовано саме Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області, колегія суддів вважає, що такі витрати підлягають стягненню саме із заявника.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2022 року - без змін.
Стягнути на користь фермерського господарства "Карабчіїв Агро" витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 1000 (одна тисяча) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Хмельницькій області.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.