29 вересня 2022 року м. Дніпросправа № 204/1441/21 (2-а189/19/21)
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 16.07.2021 ( суддя першої інстанції Єдаменко І.В.) в адміністративній справі №204/1441/21 (2-а189/19/21) за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, інспектора 4 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області рядовий поліції Стасенко Владислава Віталійовича про скасування постанови серії ЕАН №3781087 від 12.02.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне порушення,-
ОСОБА_1 звернувся до Покровського районного суду Дніпропетровської області із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції інспектора 4 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області рядовий поліції Стасенко Владислава Віталійовича, в якому просить скасувати постанову серії ЕАН № 3781087 від 12.02.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, як протиправну та незаконно винесену рядовим поліції Стасенко В. В. та закрити справу за відсутністю складу адміністративного правопорушення
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 12.02.2021 р. о 22.22 год. біля будинку 51 по пр. Сергія Нігояна у м. Дніпро, інспектором 4 роти, 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області рядовим поліції Стасенко В. В. відносно ОСОБА_1 була розглянута справа про адміністративне правопорушення. За результатами розгляду зазначеної справи інспектор виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 3781087 від 12.02.2021 р. Вказаною постановою на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) грн. за скоєне адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до постанови позивач порушив вимоги п. 2.1 Ґ ПДР України та визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. Як зазначено у постанові: « 12.02.2020 о 22 год. 10 хв. м. Дніпро, проспект Сергія Нігояна 51,водія було зупинено згідно п. 10 ч. ст. 35 ЗУ Про національну поліцію при перевірці документів які зазначені у п. 2 ПДР України у водія водій керував ТЗ без чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних ТЗ чим порушив п. 2.1.Ґ ПДР. Стаття частина статті КУпАП ст. 126 ч. 1». З прийнятим рішенням по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 категорично не згоден. Позивач вважає складену відносно нього постанову незаконною і такою, що підлягає скасуванню. Враховуючи вище викладене, просив позов задовольнити.
Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 16.07.2021 позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ухвалення рішення з невідповідністю висновків суду обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи доводи своєї скарги, апелянт посилається на те, що під час винесення оскаржуваного рішення відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом та з огляду на встановлений факт скоєного правопорушення, обґрунтовано виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Позивач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.
Справа судом апеляційної інстанції розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та під час апеляційного перегляду справи підтверджено, що 12.02.2021 р. о 22.22 год. біля будинку 51 по пр. Сергія Нігояна у м. Дніпро, інспектором 4 роти, 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області рядовим поліції Стасенко В. В. відносно ОСОБА_1 була розглянута справа про адміністративне правопорушення.
Так, в постанові ЕАН № 3781087 від 12.02.2021 зазначено, що 12.02.2020 о 22 год. 10 хв. м. Дніпро, проспект Сергія Нігояна 51,водія було зупинено згідно п. 10 ч. ст. 35 ЗУ Про національну поліцію при перевірці документів які зазначені у п. 2 ПДР України водій керував ТЗ без чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних ТЗ чим порушив вимоги п. 2.1 Ґ ПДР України та визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Вказаною постановою на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. за скоєне адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Правомірність вказаної постанови є предметом спору у справі, що розглядається.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року, № 1306 (надалі також ПДР), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці
Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).
В розділі 2 ПДР закріплено обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів.
Відповідно до пункту 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За приписами пункту 2.4 ПДР на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР.
Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року, № 3353-XII.
Так, водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (стаття 16 Закону України «Про дорожній рух»).
Виходячи з наведених вище правових норм, право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР документів кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи.
Згідно з п. 31.1. Правил дорожнього руху (далі - ПДР) технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У вказаних вище випадках, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (стаття 283 КУпАП) на місці вчинення правопорушення.
Вказані правові висновки наведено у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 415/123/17.
Ненадання на вимогу інспектора поліції реєстраційного документу на транспортний засіб та полісу (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є адміністративним правопорушенням, що передбачене ч. 1 ст. 126 КупАП та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.21 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
Контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
При використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з пунктом 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Колегія суддів зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Як зазначалося вище, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за не пред'явлення на вимогу поліцейського чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних ТЗ, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП України.
Факт вчинення позивачем інкримінованого правопорушення підтверджується відеозаписом, який був здійснений працівниками поліції на місці вчинення правопорушення.
Враховуючи, що постанова про адміністративне правопорушення містить посилання на відеодоказ, яким зафіксовано адміністративне правопорушення, він є належним доказом по справі.
На підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, відповідачем надано диск з відеозаписом з відеореєстратора, розміщеного на форменому одязі поліцейського, про який зазначено у спірній постанові, на якому зафіксовано перебування позивача ОСОБА_1 за кермом ТЗ, який не заперечував відсутність у нього чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних ТЗ, і якому було повідомлено про те, що ним вчинено правопорушення, передбачене частиною 1 статті 126 КУпАП, роз'яснено його права.
Поліцейським справа розглянута на місці вчинення правопорушення, працівником поліції повністю був дотриманий порядок розгляду адміністративної справи.
Факт відсутності у позивача чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних ТЗ ним не заперечується, та докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
Колегія суддів вважає, що наявні у справі докази у своїй сукупності підтверджують факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 1статті 126 КУпАП.
Характер наведених позивачем доводів в обґрунтування заперечень, з урахуванням відсутності жодних належних та допустимих доказів на їх підтвердження, або таких, що викликали б будь-який обґрунтований сумнів щодо наявності у позивача чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних ТЗ, не спростовують факт вчинення позивачем зазначених дій, і відповідно правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП.
Таким чином, колегія суддів вважає, відповідачем належним чином задокументовано та доведено належними і допустимими доказами факт порушення позивачем ПДР України, вимога відповідача до позивача про пред'явлення чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних ТЗ є законною, тому позивач зобов'язаний був виконати дану вимогу. Отже в його діях наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції задовольнити.
Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 16.07.2021 в адміністративній справі №204/1441/21 (2-а189/19/21) скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, інспектора 4 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області рядовий поліції Стасенко Владислава Віталійовича про скасування постанови серії ЕАН №3781087 від 12.02.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне порушення відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 29 вересня 2022 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя С.В. Білак
суддя В.А. Шальєва