ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
07 жовтня 2022 року м. Київ № 640/30377/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у порядку у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу:
за позовомНаціональної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енеретики та комунальних послуг
до Товаристао з обмеженою відповідальністю "Лізингова торгова компанія "Електрум"
простягнення заборгованості у сумі 170 000, 00 грн.
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова торгова компанія "Електурм" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 170 000,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2020 залишено позовну заяву без руху та надано строк на усунення недоліків позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, у зв'язку з чим, суд розглядає справу за наявними в ній документами, згідно вимог ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 15.07.2020 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у результаті розгляду акту позапланової виїзної перевірки від 30.06.2020 № 250 було винесено постанову №1411, якою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова торгова компанія "Електурм" ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності), що затверджені постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1468 та ліцензійних умови провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджені постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1469, а саме: п.п. 12 п. 2.2 гл. 2 Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії щодо обов'язку ліцензіата при провадженні ліцензованої діяльності дотримуватися організаційних вимог, зокрема здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії; п.п 17 п. 2.2 Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу щодо обов'язку ліцензіата для забезпечення постачання електричної енергії споживачам здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, які забезпечують функціонування ринку електричної енергії.
Так, вищевказаною постановою №1411 від 15.07.2020 було накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова торгова компанія "Електурм" штрафні санції у сумі 85 000, 00 грн. за порушення Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу, а саме:
підпункту 12 пункту 2.2 Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії щодо обов'язку ліцензіата при провадженні ліцензованої діяльності дотримуватися організаційних вимог, зокрема здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії;
підпункту 17 пункту 2.2 Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу щодо обов'язку ліцензіата для забезпечення постачання електричної енергії споживачам здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії.
Як вбачається із матеріалів справи, 04.08.2020 представником відповідача було отримано наручно копію постанови №1411 від 15.07.2020 про що свідчить особистий підпис останнього на відмітці про вручення рекомендованого поштового відправлення.
У визначений постановою строк, відповідачем не було сплачено штрафні санкції, що стало правовою підставою для нарахування останньому пені у розмірі 1,5% суми штрафу за кожен день прострочення.
Оскільки відповідачем не сплачено суму штрафу застосованого до нього постановою№1411 від 15.07.2020, виникли обставини нарахування пені, що в своїй сукупності зумовило звернення НКРЕКП до суду із даним адміністративним позовом.
Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1-3 статті 1 Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII (надалі - Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг") Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.
Згідно частини 1 статті 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
У відповідності до частини 2 цієї ж статті Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.
Частиною 3 статті 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" передбачено, що основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.
Статтею 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" визначено порядок організації роботи Регулятора та прийняття рішень.
Згідно положень частин 1-5 статті 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" суб'єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України "Про природні монополії", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про ринок електричної енергії", "Про ринок природного газу", "Про трубопровідний транспорт", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах. Посадові особи суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.
За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії. За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.
У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб'єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб'єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
Регулятор застосовує штрафні санкції до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України "Про ринок електричної енергії", "Про природні монополії", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання".
Адміністративні стягнення застосовуються до посадових осіб суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суб'єкти господарювання, на яких накладено штраф, зобов'язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, крім випадків, встановлених частиною п'ятою статті 13 цього Закону. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Регулятора. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до Державного бюджету України. Протягом п'яти робочих днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати Регулятору документи, що підтверджують сплату штрафу. У разі відмови від сплати штрафу та пені їх примусове стягнення здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Регулятора, крім випадків, встановлених частиною п'ятою статті 13 цього Закону.
Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова торгова компанія "Електурм" не оскаржувало постанову про застосування штрафних санкцій, а відтак дана постанова є чинною та підлягає застосуванню.
Також судом встановлено відповідність розрахунку пені, нарахованої відповідачу згідно з нормами статті 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".
Як встановлено судом, 1,5 відсотка суми штрафу = (1,5% * 85 000 грн.)/100% = 1 275 грн. 90 днів прострочення сплати штрафу, враховуючи, що постанова НКРЕКП від 29.07.2020 № 1487 отримана ТОВ «ЛТК «Електрум» 04.08.2020 (з 04.09.2020 по 02.12.2020).
Таким чином, станом на 02.12.2020 пеня становить = 1 275 грн 00 коп. * 90 днів = 114
750 грн 00 коп., та враховуючи норму статті 22 Закону про НКРЕКП, що розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням.
Відтак, загальна сума до стягнення становить 170 000,00 грн.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Приймаючи до уваги те, що матеріали адміністративної справи не містять в собі доказів понесення позивачем судових витрат пов'язаних із залученням свідків та проведення експертиз, а стягнення сплаченого судового збору, з урахуванням приписів Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь НКРЕКП суми сплаченого судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 5, 19,77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Адміністративний позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, б. 19, код ЄДРПОУ 39369133) задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова торгова компанія "Електурм" (02121, м. Київ, вул. Вербицького, 30-А, оф. 4, код ЄДРПОУ 37780084) в дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та санкції») грошові кошти у сумі 170 000 (сто сімдесят тисяч) грн. 00 грн.
Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.С. Мазур