1/3059
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
05 жовтня 2022 року м. Київ № 640/16678/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Клочкова Н.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат
до Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ)
про скасування постанови,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (надалі - позивач) адреса: 03165, м. Київ, проспект Любомира Гузара, будинок 7 до Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) (надалі - відповідач), адреса: 01001 м. Київ, провулок Музейний, будинок 2-Д в якій позивач просить суд:
- скасувати постанову старшого державного виконавця від 07 вересня 2022 року ВП № 69298719 про накладення штрафу на Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у розмірі 5 100,00 грн.
Згідно з частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України чітко встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного можна прийти до чіткого висновку, що формулювання позовних вимог юридично правильного змісту з максимальною чіткістю і зрозумілістю є основним та першочерговим обов'язком позивача при зверненні до суду з позовною заявою, оскільки, судом справа розглядається виходячи з позовних вимог та їх змісту і викладу, що в подальшому, в разі задоволення позову безпосередньо впливає на можливість виконання судового рішення.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який є одночасно способом захисту порушеного права. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Відтак, дозволяється об'єднувати вимоги, пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
З аналізу позовних вимог зазначених позивачем у поданій до суду позовній заяві вбачається, що останній просить суд скасувати постанову старшого державного виконавця … від 07 вересня 2022 року, водночас суд звертає увагу, що зазначене позивачем формулювання позовної вимоги суперечить наявній в матеріалах справи та такої, про яку йдеться у позовній заяві, постанові про накладення штрафу від 07 вересня 2022 року ВП № 69298719, оскільки така постанова від 07 вересня 2022 року була прийнята Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Єжовим Максим Валерійович.
Суд зауважує, що вказане позивачем формулювання позовних вимог в майбутньому може вплинути на тривалість судового розгляду, висновок суду за результатом вирішення цієї позовної вимоги та/або унеможливити виконання судового рішення, призвести до необхідності звернення до суду з наступними позовами та заяви, тобто за результатами судового розгляду спір не буде вирішений остаточно між сторонами.
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, та як вже було зазначено вище, згідно частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно частиною 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Тобто, обрання належного способу захисту покладається на позивача, адже помилково обраний спосіб захисту безпосередньо може вплинути відновлення прав, що були порушені за твердженням позивача.
Отже, з урахуванням викладених вище обставин та висновків, суд приходить до висновку про необхідність позивачу привести позовні вимоги у відповідність до норм Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вказане позивачем формулювання позовних вимог не дає суду можливості розглянути питання щодо відкриття провадження у цій справі.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Аналогічні положення визначені Національним стандартом України Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163:2020, затвердженим наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01 липня 2020 року № 144 з 2021-09-01.
Відповідно до пункту 5.26 зазначених Вимог відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій». Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту «Підпис» на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.
Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом», а також інших обов'язкових реквізитів, зазначених вище, дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.
З наданих позивачем до позовної заяви документів судом було встановлено, що останні не засвідчені належним чином у визначеному законодавством порядку.
Таким чином, наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками поданого адміністративного позову, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки позивач може усунути у п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:
- належним чином оформленої позовної заяви, з уточненням позовних вимог, у відповідності до висновків суду;
- засвідчені копії документів, додані до позовної заяви у відповідній кількості до учасників справи.
Керуючись статтями 160-162, 169, 171, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат - залишити без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Клочкова