07 жовтня 2022 року Чернігів Справа № 620/4829/22
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 , яка дії в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 , яка дії в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в нарахуванні та виплаті страхової виплати відповідно до ч.6 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у вигляді одноразової грошової допомоги сім'ї потерпілого у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, у зв'язку зі смертю ОСОБА_4 внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався 04.03.2022;
- зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату страхової виплати відповідно до ч.6 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у вигляді одноразової грошової допомоги сім'ї потерпілого у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, у зв'язку зі смертю ОСОБА_4 внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався 04.03.2022.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на час смерті ОСОБА_4 вона та сини проживали з ним однією сім'єю, а тому мають право на отримання одноразової допомоги, в сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхування. Вважає, що положення постанови правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 №11 суперечить вимогам ст.42 Закону №1105 і не може враховуватися при нарахуванні зазначених соціальних виплат.
Суд ухвалою від 26.07.2022 відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Також встановлено відповідачу 15-дений строк з дня вручення вказаної ухвали для надання відзиву на позов.
Відповідач протягом встановленого судом строку подав відзив на позов, в якому просив у задоволенні вимог відмовити. Наголосив, що реєстрація місця проживання за однією адресою потерпілого, його дружини, а також його дітей є обов'язковою умовою для отримання одноразової допомоги сім'ї у разі смерті від нещасного випадку на виробництві.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
З 02.10.2004 ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб. Під час перебування у шлюбі народилося двоє дітей: син ОСОБА_2 , 2006 р.н., та син ОСОБА_3 2014 р.н.
ОСОБА_4 , помер внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Факт нещасного випадку на виробництві підтверджується Актом спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 04.03.2022 о 16:00 на Дочірньому підприємстві "УкрСіверБуд" ЗАТ «ДСК» (Форма Н-1/П) затвердженим 10.06.2022 начальником Управління Держпраці у Чернігівській області.
Відповідно до висновку комісії, нещасний випадок стався на узбіччі проїзної частини Київського шосе біля будинку АДРЕСА_1 . На вказаній території, станом на 04.03.2022 розташовувався блокпост військових, які здійснювали контроль руху транспорту та перевірку документів.
Екскаватор марки ЕО 2626-01, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент настання нещасного випадку, розташовувався на узбіччі проїжджої частини та виконував роботи з розширення наявної траншеї для військових. Керував екскаватором ОСОБА_4 , який мав посвідчення тракториста-машиніста на право користування екскаватором.
04.03.2022 приблизно о 16 год. 00 хв. було чутно гул літка, а через короткий проміжок часу пролунав вибух, який спричинив загоряння екскаватора марки ЕО 2626-01 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) та смерть ОСОБА_4 , залишки обгорілого тіла якого знаходились біля екскаватора.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи, причиною смерті ОСОБА_4 є: руйнування тулуба; ушкодження внаслідок військових дій від інших вибухів та осколків.
Розглянувши матеріали спеціального розслідування на підставі підпункту 1 пункту 52 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2019 №337, комісія дійшла до висновку, що нещасний випадок, який стався 04.03.2022 з машиністом екскаватора одноковшового Дочірнього підприємства «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» ОСОБА_4 , визнаний таким, що пов'язаний з виробництвом.
22.06.2022 ОСОБА_1 звернулася з заявою щодо призначення страхових виплат, у зв'язку зі смертю чоловіка ОСОБА_4 , який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався 04.03.2022 під час роботи в ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК».
До своєї заяви вона додала необхідні для призначення виплат документи (копії паспортів, акту від 10.06.2022 за формою Н-1/П, довідки Сосницької селищної ради від 15.06.2022 №16-11/9-81, довідки ЦНАП м.Чернігова від 21.06.2022 №4530, акт про проживання від 27.04.2022).
Чернігівським відділенням розглянуто дану заяву та направлено на адресу ОСОБА_1 письмову відповідь від 01.07.2022 №01/1-08/647, згідно якої синам ОСОБА_5 та Давиду буде призначена одноразова допомога, як особам, які перебували на утриманні батька ОСОБА_4 , у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вставленого законом на день настання права на страхову виплату (кожному).
Також їм будуть призначені передбачені законодавством щомісячні страхові виплати в розмірах, визначених пунктом 8 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Натомість відповідачем у призначенні одноразової допомоги на сім'ю відмовлено з посиланням на те, що реєстрація місця проживання не співпадає з реєстрацією місця проживання померлого чоловіка.
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Статтею 46 Конституції України громадянам України гарантовано право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати непрацездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Виплати особам у разі настання страхового випадку, здійснюються на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №1105-XIV).
Статтею 41 Закону №1105-XIV встановлено, що у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. До таких непрацездатних осіб належать, зокрема, діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання, - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.
Відповідно до статті 36 Закону №1105-XIV, страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
До складу таких грошових сум, зокрема, входить і страхова виплата в установлених випадках одноразової допомоги членам сім'ї потерпілого.
Згідно з частиною шостою статті 42 Закону № 1105-XIV, у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім'ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.
З аналізу вищевикладеного, вбачається, що будь-яких додаткових умов для виплати вказаної одноразової допомоги сім'ї, зазначеним законом не передбачено.
В той же час, відповідно до статті 7 Закону №1105 «Про загальнообов'язкове соціальне страхування» визначено повноваження правління Фонду соціального страхування України, до яких зокрема, належить право затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат.
Так, 19.07.2018 правлінням Фонду соціального страхування України прийнято постанову №11 «Про затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат» (далі - Порядок, Порядок №11).
Зазначену постанову прийнято відповідно до статей 7, 36, 37, 39, 41-48 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та з метою вдосконалення порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат і здійснення управліннями (відділеннями) виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) у разі настання нещасного випадку на виробництві та/або професійного захворювання.
Дія цього Порядку поширюється на потерпілих від нещасного випадку на виробництві та/або професійного захворювання (далі - потерпілі) та осіб, які мають право на страхові виплати в разі втрати годувальника
Управління (відділення) Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності усіх необхідних документів, визначених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та цим Порядком і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа.
Рішення про страхові виплати приймається начальником управління Фонду або за його письмовим дорученням начальником підпорядкованого відділення Фонду та оформляється постановою (у тому числі в разі призначення страхової виплати за рішенням суду), у якій зазначаються дані про потерпілого та осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах.
Розділом V Порядку №11 врегульовано питання Призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого.
Так, для призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати в разі смерті потерпілого членами сім'ї та особами, які мають право на виплати, до управління (відділення) виконавчої дирекції Фонду подаються:
заяви (колективна чи індивідуальні), для призначення страхових виплат за встановленою виконавчою дирекцію Фонду формою; копії паспорта; копії реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) або сторінки паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); копії свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть потерпілого; копії документів, що підтверджують родинні зв'язки померлого потерпілого (свідоцтво про шлюб потерпілого, свідоцтво про народження його дітей, у разі призначення виплати батькам потерпілого подається свідоцтво про народження потерпілого); довідка про реєстрацію місця проживання (у разі відсутності відмітки про реєстрацію місця проживання в документах, що засвідчують особу).
Для отримання одноразової допомоги на сім'ю дружиною (чоловіком) або дитиною, реєстрація їх місця проживання повинна співпадати з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого.
Тобто, правління Фонду, яке наділене відповідними на це повноваженнями згідно п.8 ч.1 ст.7 Закону №1105, Порядком №11 чітко визначило механізм призначення, перерахування та проведення страхових виплат, визначивши, що реєстрація місця проживання за однією адресою потерпілого, його дружини, а також його дітей є обов'язковою умовою для отримання одноразової допомоги сім'ї у разі смерті від нещасного випадку на виробництві.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка разом із синами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були зареєстровані та проживали за іншою адресою, ніж ОСОБА_4 , що нею не заперечується. В той же час, обгрунтовуючи свої вимоги позивачка посилається на акти про спільне проживання від 27.04.2022 та від 07.07.2022, якими встановлений факт спільного проживання сім'єю.
Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» від 07.02.2022 №265 затверджено Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування).
Згідно з пунктом 3 Порядку Декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.
Пунктом 4 цього Порядку визначено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Тобто, на противагу пояснень позивачки, суд наголошує, що реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У випадку, якщо особа проживає у двох або більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором.
Кожній особі: громадянину України, іноземцю чи особі без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, державою гарантовано право на вільний вибір місця проживання. Людина сама обирає собі місце проживання і тільки ставить державу до відома, реєструючи своє місце проживання.
Реєстрація місця проживання є обов'язковою.
При цьому, реєстрація місця проживання є ключовим інструментом державного управління, такого як: організація виборчого процесу, наповнення місцевих бюджетів, здійснення соціальних виплат, здійснення судочинства, військова служба, надання низки адміністративних послуг.
Відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», особа зобов'язана протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання, батьки зобов'язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження.
За визначенням статті 3 Закону України від 11.12.2003 №1382 «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги.
Тобто поняття «реєстрація місця проживання», «місце реєстрації» та «місце проживання» не є тотожними, а право обирати місце реєстрації, поставлено в залежність від волевиявлення особи у разі проживання за кількома адресами.
Як вже було встановлено згідно з довідкою від 15.06.2022 №16-11/9-81, виданою Сосницькою селищною радою, померлий ОСОБА_4 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 09.01.2019 по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.21).
В той же час згідно з довідкою ЦНАП м. Чернігова від 21.06.2022 №4530 позивачка з дітьми зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.24).
Оскільки в пункті 5.1 Порядку №11 мова йде саме про місце реєстрації, а не місце проживання, що не може ототожнюватися, акти про проживання, які додані до позовної заяви, не можуть бути підставою для призначення одноразової допомоги сім'ї гр. ОСОБА_1 та її дітям у зв'язку із смертю гр. ОСОБА_4 за відсутності волевиявлення за життя останнього, бажання зареєструвати своє місце проживання разом із сім'єю.
Трактування позивачкою окремих положень законодавства щодо свободи пересування та вільного місця проживання в Україні є неспроможним в даних правовідносинах, оскільки саме реєстрація місця проживання є ключовим інструментом державного управління для здійснення соціальних виплат.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що у позові необхідно відмовити повністю.
Керуючись статтями 72-74, 77, 132, 134,139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У позові ОСОБА_1 , яка дії в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Позивач - ОСОБА_1 , яка дії в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області (вул.Музична, 1-А,м.Чернігів,14014, код ЄДРПОУ 41316447).
Повне рішення суду складено 07.10.2022.
Суддя Л.О. Житняк