07 жовтня 2022 року справа № 580/3196/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подала позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - Головне управління, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо внесення недостовірної інформації в Особистий кабінет пенсіонера ОСОБА_1 про видачу пенсійного посвідчення 12 липня 2022р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області внести достовірну інформації в Особистий кабінет пенсіонера ОСОБА_1 щодо розгляду заяви від 14 червня 2022р.;
- стягнути на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 10000 (десять тисяч гривень).
В обґрунтування позивач вказує на те, що в Особистому кабінеті позивача зроблено відмітку про видачу пенсійного посвідчення 12 липня 2022р., що не відповідає дійсності, адже станом на момент звернення до суду пенсійне посвідчення за заявою позивача від 14.06.2022р. не видане.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 29.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені).
22.08.2022 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що позивач звернулась до Головного управління із заявою про виготовлення пенсійного посвідчення. При цьому, рішення про відмову позивачу у виготовленні та видачі пенсійного посвідчення не приймалось, тому фактично відсутнє рішення, яке може бути оскаржене. Вказане виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Суд встановив, що 14.06.2022 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області через електронний кабінет (portal.pfu.gov.ua) із заявою про виготовлення електронного пенсійного посвідчення.
На веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України наявна наступна інформація “Дані про ЕПП: номер ЕПП - аам0357869, дата видачі ЕПП - 12.07.2022”.
Позивач, стверджуючи, що не отримувала пенсійного посвідчення, вважає протиправними дії Головного управління щодо внесення недостовірної інформації в особистий кабінет про видачу пенсійного посвідчення.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 4 ст. 44 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV) особам, яким призначено пенсію, органи Пенсійного фонду видають пенсійні посвідчення. Видача пенсійного посвідчення для пенсіонерів здійснюється безоплатно.
Механізм оформлення, виготовлення та видачі документів, що підтверджують призначення особі пенсії визначає Порядок оформлення, виготовлення та видачі документів, що підтверджують призначення особі пенсії, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 03.11.2017 № 26-1 (далі - Порядок № 26-1).
Відповідно до п. 2 Розділу 1 Порядку № 26-1 пенсійні посвідчення виготовляються на підставі заяви на виготовлення пенсійного посвідчення особи, якій призначено пенсію, що подається до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем перебування особи на обліку як одержувача пенсії.
Пенсійні посвідчення виготовляються у паперовій формі згідно зі зразком та описом бланка пенсійного посвідчення, наведеними у додатку 2 до цього Порядку, або у вигляді платіжної картки, яка одночасно є пенсійним посвідченням, містить графічну та електронну інформацію про власника, ключі кваліфікованого електронного підпису (далі - електронне пенсійне посвідчення).
Особам, яким видано електронне пенсійне посвідчення, пенсійне посвідчення в паперовій формі не видається.
Так, відповідно до п. 1 Розділу 3 Порядку № 26-1 виготовлення електронного пенсійного посвідчення здійснюється банком, у якому одержувачем відкрито рахунок для виплати пенсії.
На підставі п. 2 Розділу 3 Порядку № 26-1 виготовлення електронного пенсійного посвідчення здійснюється на базі міжнародних платіжних систем або внутрішньодержавної національної платіжної системи за вибором одержувача пенсії.
Електронні пенсійні посвідчення містять банківський платіжний додаток, а також чип-модуль з контактним та безконтактним інтерфейсами з можливістю запису інформації згідно з описом інформації, що зберігається в електронному пенсійному посвідченні в електронному вигляді, наведеної у додатку 4 до цього Порядку. Чип-модуль з контактним та безконтактним інтерфейсами повинен мати сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації для можливості використання його як засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки (далі - КЕП).
При цьому, відповідно до п. 6 Порядку емісії платіжних карток, які одночасно є пенсійним посвідченням затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.04.2016 № 7-1 (далі - Порядок № 7-1), відомості про вид пенсії, групу, підгрупу, причину інвалідності та строк, на який встановлено інвалідність (в тому числі із зазначенням у відповідних випадках нозологічних форм захворювань (по зору, слуху, з ураженням опорно-рухового апарату)), зазначаються в електронному пенсійному посвідченні з урахуванням вимог Порядку оформлення, виготовлення та видачі документів, що підтверджують призначення особі пенсії, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 03 листопада 2017 року № 26-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2017 року за № 1464/31332.
Згідно з п.5 Розділу 3 Порядку № 26-1 обмін інформацією здійснюється:
між Пенсійним фондом України та банком - в обсязі, необхідному для відкриття рахунків, обліку видачі, активації, блокування, знищення, втрати електронного пенсійного посвідчення;
між Пенсійним фондом України та персоналізатором електронних пенсійних посвідчень - в обсязі, необхідному для персоналізації електронного пенсійного посвідчення та обліку його виготовлення в частині пенсійного посвідчення;
між банком та кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг - в обсязі, необхідному для ідентифікації одержувача пенсії, перевірки наданих ним даних, що включаються у кваліфікований сертифікат відкритого ключа, та передачі інформації, необхідної для формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Відповідно до п. 6 Розділу 3 Порядку № 26-1 передача інформації, необхідної для виготовлення електронного пенсійного посвідчення, здійснюється через веб-портал Пенсійного фонду України після підключення банку, персоналізатора електронних пенсійних посвідчень та кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг (далі - зовнішні користувачі прикладних сервісів) до інформаційних сервісів цього порталу.
Банк на договірній основі з кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг здійснює ідентифікацію отримувача пенсії та передає інформацію кваліфікованому надавачу електронних довірчих послуг, необхідну для його реєстрації і формування кваліфікованих сертифікатів відкритого ключа. Відкритий ключ отримувача пенсії подається на сертифікацію виключно у вигляді самопідписаного запиту, який засвідчується електронним підписом за допомогою відповідного йому особистого ключа. Підтвердження володіння отримувачем пенсії відповідним особистим ключем здійснюється без розкриття його особистого ключа шляхом перевірки електронного підпису на запиті за допомогою відкритого ключа, що міститься у запиті.
Передача та оброблення інформації, пов'язаної з виготовленням та обліком електронних пенсійних посвідчень, в автоматизованих системах (підсистемах) зовнішніх користувачів прикладних сервісів веб-порталу Пенсійного фонду України (далі - автоматизовані системи) здійснюються за наявності комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно з вимогами законодавства у сфері захисту інформації.
Засоби криптографічного захисту інформації, у тому числі засоби КЕП, що використовуються у роботі автоматизованих систем зовнішніх користувачів прикладних сервісів, повинні мати чинні експертні висновки або сертифікати відповідності за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації, вимоги щодо яких передбачено Положенням про державну експертизу у сфері криптографічного захисту інформації, затвердженим наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 23 червня 2008 року № 100, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 липня 2008 року за № 651/15342 (зі змінами).
Структура, формат та строк передачі файлів, які містять інформацію, що надається відповідно до цього Порядку, вимоги до їх контролю, процедури взаємодії автоматизованих систем та змін до них визначаються Пенсійним фондом України та зовнішніми користувачами прикладних сервісів відповідними спільними рішеннями, що оформлюються окремими протоколами, підготовленими та підписаними сторонами відповідно до вимог цього Порядку.
Інформація, що надається відповідно до вимог цього розділу, використовується з додержанням вимог Законів України “Про інформацію”, “Про банки і банківську діяльність”, “Про захист персональних даних” виключно для потреб, визначених цим Порядком.
Забезпечення захисту інформації під час її оброблення здійснюється суб'єктами інформаційного обміну відповідно до законодавства.
Пунктом 8 Розділу 3 Порядку № 26-1 встановлено, що під час виготовлення електронних пенсійних посвідчень здійснюється облік:
Пенсійним фондом України - заяв, документів для персоналізації, всіх стадій виготовлення електронних пенсійних посвідчень;
банком - відкриття рахунків, доставки персоналізованих електронних пенсійних посвідчень у відділення банку, їх зберігання, видачі, знищення, активації;
персоналізатором електронних пенсійних посвідчень - персоналізації електронних пенсійних посвідчень, передачі банку персоналізованих електронних пенсійних посвідчень для подальшої відправки у відповідні відділення, формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
При цьому, відповідно до п. 5 Порядку № 26-1 веб-портал Пенсійного фонду України - сукупність програмно-технічних засобів веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду України, що забезпечують оперативне приймання, оброблення, зберігання та передачу інформації (даних) під час виготовлення електронних пенсійних посвідчень з дотриманням адресності та заходів щодо захисту відповідних видів інформації (даних).
На підставі п. 11 Порядку № 7-1 електронне пенсійне посвідчення видається пенсіонеру особисто у вказаному ним у заяві відділенні банку.
З аналізу наведених норм суд дійшов висновку, що виготовлення електронного пенсійного посвідчення здійснюється банком на підставі заяви пенсіонера, поданої до органу пенсійного фонду, який у свою чергу вносить у відповідні бази даних інформацію про пенсіонера для подальшого її використання банком.
Як установлено судом вище, 14.06.2022 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області через електронний кабінет (portal.pfu.gov.ua) із заявою про виготовлення електронного пенсійного посвідчення.
На веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України наявна наступна інформація “Дані про ЕПП: номер ЕПП - аам0357869, дата видачі ЕПП - 12.07.2022”.
Отже, Головне управління на виконання вищевказаних вимог здійснило на веб-порталі Пенсійного фонду України внесення даних про позивача, як пенсіонера, у зв'язку з чим, згенеровано номер пенсійного посвідчення та дату його видачі, тобто інформацію для подальшого обміну з банком та персоналізатором електронних пенсійних посвідчень з метою виготовлення електронного пенсійного посвідчення.
Тому суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв у спосіб та в межах, передбачених чинним законодавством України, тому доводи позивача про внесення в її електронний пенсійний кабінет недостовірних даних є необґрунтованими, а позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги стягнути на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 10000 грн, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Статтею 1174 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що шкода завдана фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової чи службової особи органу державної влади при здійсненні своїх повноважень відшкодовується державою незалежно від вини цієї особи.
Шкода - це будь-яке знецінення блага, що охороняється правом, тому її поділяють на майнову і немайнову. Моральна шкода - втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Жодних доказів щодо характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) яких він зазнав, характеру немайнових втрат, тяжкості вимушених змін у його життєвих і професійних стосунках, моральних переживаннях, стану здоров'я тощо позивач не надав.
Тому позовна вимога про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягає.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 5 статті 139 вказаного Кодексу у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зважаючи на те, що позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до Закону України “Про судовий збір”, а відповідач не надав суду доказів понесення судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
2) відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 07.10.2022.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК