14 вересня 2022 року справа № 580/9753/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко Алли,
за участю:
секретаря судового засідання - Могили Ірини,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Потієнко Т.М.,
представників відповідача - Сліпченко І.С., Коваленко А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу №580/9753/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності і звільнення з посади, наказу про призначення на посаду старшого слідчого та звільнення з посади заступника начальника Черкаського районного управління поліції- начальника слідчого відділу Головного управління Національної поліції в Черкаській області та поновлення на посаді заступника начальника Черкаського районного управління поліції- начальника слідчого відділу Головного управління Національної поліції в Черкаській області,
встановив:
19.11.2021 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 в особі представника адвоката Потієнко Тетяни Миколаївни з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу відповідача “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності” від 18.10.2021 №2844 в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення його з посади;
- визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 08.11.2021 №333 о/с, на підставі якого позивача призначено старшим слідчим відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області в порядку переведення, звільнивши з посади заступника начальника Черкаського районного управління поліції - начальника слідчого відділу Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 08.11.2021;
- поновити позивача з 08.11.2021 на посаді заступника начальника Черкаського районного управління поліції - начальника слідчого відділу Головного управління Національної поліції в Черкаській області.
Обгрунтовуючи позовну заяву позивач зазначив, що перебуває на службі в Національній поліції та з 20.01.2021 займає посаду заступника начальника Черкаського районного управління поліції-начальника слідчого відділу ГУНП в Черкаській області. На підставі наказу ГУНП в Черкаській області від 21.09.2021 №2595 проведено службове розслідування, за висновком якого виявлені численні порушення в організації діяльності слідчого підрозділу, що мають ознаки дисциплінарного проступку та складено висновок службового розслідування від 08.10.2021, на підставі якого наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 18.10.2021 №2844 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та звільнено з посади. У подальшому на підставі наказу від 18.10.2021 №2844 Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області був виданий наказ від 08.11.2021 №333 о/с, яким позивача призначено старшим слідчим відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.
Як встановлено у висновку службового розслідування, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є факт неналежного контролю за роботою підлеглих слідчих з боку позивача, відсутність проведення оперативних нарад тощо.
Позивач вважає, що пункт 1 наказу від 18.10.2021 №2844 та наказ від 08.11.2021 №333 прийняті усупереч законодавству без врахування всіх обставин справи, оскільки у його діях відсутня вина як складова дисциплінарного проступку.
Обгрунтовуючи відсутність вини зазначає, що відповідно до ст. 3 Дисциплінарного статуту керівник несе відповідальність за дотриманням підлеглими службової дисципліни. Керівник зобов'язаний створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов'язків поліцейського.
Водночас ввірений позивачу відділ мав неукомплектований штат, оскільки згідно штатного розпису необхідна кількість слідчих становить 76 осіб, а згідно щоденних стройових записок щодо наявності особового складу на робочих місцях орієнтовна кількість слідчих складала близько 20 осіб. У провадженні відділу перебувало більше 10000 кримінальних проваджень, тому розмір навантаження на кожного слідчого перевищував фізичні можливості слідчого.
Крім того, під час службового розслідування не враховано професійні якості слідчих слідчого відділу, оскільки майже весь склад слідчого відділу має незначний досвід роботи, тому швидкість та ефективність розслідування кримінальних правопорушень зменшувалась через об'єктивні причини. Також кожний слідчий закріплений за певним напрямком розслідування злочинів, з чого були сформовані відділи слідчого відділу, тому слідчий певного напрямку не буде здійснювати розслідування правопорушень іншого напрямку, отже навантаження на окремих слідчих значно більше ніж на інших. Також специфіка розслідування певних злочинів вимагає значного часу та обсягу роботи. Отже кількість слідчих не могла забезпечити у повному об'ємі ефективне розслідування всього залишку кримінальних проваджень.
Наголошує, що кожний ранок проводились наради слідчих, та врегульовувались питання по кримінальним провадженням. Окрім того кожен день проводились заслуховування конкретних справ у приміщенні прокурора міста або керівництва ГУНП, на яких були присутні не тільки позивач, а і слідчий, керівник відділення по напрямку, процесуальний прокурор, заступник прокурора або прокурор міста. Такі наради були більш ефективними щодо розкриття складних та резонансних злочинів, так як колегіально приймались рішення з проблемних питань та надавались вказівки слідчому.
Вважає, що вказані обставини службовим розслідуванням не були враховані.
Також зазначає, що є членом Черкаської обласної організації «Професійна спілка атестованих працівників органів внутрішніх справ України», проте його звільнення з посади відбулось без погодження з вказаною профспілкою.
17.01.2022 відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечив з тих підстав, що позивачем допущені порушення ст. 1, 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ст. 39 КПК України, вимог пп. 1,3,5,8,11,12 ч. 4 р.V Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 №570 (далі - Положення №570), абзацу 1 пункту 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, п. 16 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 №1104, п.п. 4,8,9,12 посадових інструкцій заступника начальника Черкаського районного управління поліції - начальника слідчого відділу ГУНП, вказівок ГУНП від 13.01.2021 №349/02/24/14-21, від 12.03.2021 №2598/24/21/6-2021, від 10.06.2021 №5506/02/24/6-2021, від 30.06.2021 №5993/02/24-2021, від 23.07.2021 №6657/24/02/6-2021, п. 2.3 розділу 11 Плану основних заходів Головного управління Національної поліції в Черкаській області на 2021 рік, затвердженого Головою НПУ 29.12.2020 (№2294/01/25-2020), які виразились у відсутності контролю з відшкодування збитків, завданих злочинами; незабезпечення щомісячного складання планів з розслідування правопорушень минулих років; незабезпечення постійного контролю за обгрунтованістю прийнятих слідчими рішень за тяжкими та особливо тяжкими злочинами про їх закриття на підставі п. 2 ч. 1 ст. 282 КПК України; відсутності організації та контролю взаємодії слідчих з оперативними підрозділами, органами і підрозділами МВС України, НПУ, ГУНП, прокуратури, суду та іншими щодо направлення доручень; незабезпечення координації діяльності слідчого відділу та підрозділів оперативно-технічних заходів та оперативної служби ГУНП щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій оперативними підрозділами ГУНП та міжрегіональними територіальними органами поліції; не заслуховуванні на оперативних нарадах звітів працівників слідчого відділу та інших працівників територіального (відокремленого) підрозділу поліції з питань виявлення та розслідування кримінальних правопорушень (не рідше двох разів на тиждень); відсутності вказівок начальника слідчого підрозділу , який повинен вивчати кримінальні провадження про тяжкі та особливо тяжкі злочини, в яких у 10-денний строк після внесення слідчим відомостей до ЄРДР не складено письмове повідомлення про підозру, за результатами надавати слідчому письмові вказівки та контролювати їх виконання; відсутності обов'язкових журнал-нарядів; самоусунення від вивчення матеріалів кримінальних проваджень та відсутність роз'яснювальної роботи серед слідчих щодо дотримання ними вимог кримінального процесуального законодавства під час проведення слідчих (розшукових) дій; відсутності щоквартальних перевірок порядку зберігання речових доказів та невиконанні вказівок ГУНП щодо необхідності доповідати про такі перевірки; невиконанні вказівок ГУНП.
Відповідач стверджує, що відповідно до ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. Проте встановлене свідчить про відсутність плановості, організованості, відсутності контролю та координації підпорядкованих підрозділів з боку позивача.
Зазначає, що позивач обіймав посаду, що передбачає відповідальність не тільки за свої дії/поведінку, але й за роботу працівників очолюваного ним підрозділу, тому є підстави для застосування до позивача дисциплінарного стягнення за дії, які пов'язані як з обсягом функціональних обов'язків, так і з суттю проступку, поставленого в провину.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення були враховані обтяжуючі обставини, а саме вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення (сувора догана, оголошена наказом ГУНП від 09.08.2021 №2242, попередження про неповну службову відповідність, оголошене наказом ГУНП від 16.08.2021 №2299, пониження у спеціальному званні на один ступінь, оголошене наказом ГУНП від 08.10.2021 №2780.
Зазначає, що правомірність дій ГУНП в Черкаській області щодо проведення службового розслідування та притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності підтверджується правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №806/2555/17.
З огляду на зазначене вважає наказ №2844 від 18.10.2021 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності правомірним.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Черкаській області №333 о/с від 08.11.2021, то він є похідним від наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, тому скасуванню не підлягає.
З огляду на зазначене просить у позові відмовити.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 14.01.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.
Ухвалою суду від 14.01.2022 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі як особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Черкаської обласної організації «Професійна спілка атестованих працівників органів внутрішніх справ України».
Ухвалою суду від 25.02.2022 провадження у справі зупинено.
Ухвалою суду від 17.06.2022 провадження у справі поновлено.
Ухвалою суду від 16.08.2022 відмовлено у задоволенні клопотання позивача в особі представника адвоката Потієнко Т.М. про допит свідків.
16.08.2022 винесена ухвала суду про витребування у відповідача письмових доказів.
У судовому засіданні позивач та представник позивача адвокат Потієнко Т.М. позовну заяву підтримали.
Представники відповідача проти позову заперечили, у позові просили відмовити.
Заслухавши позивача та його представника, представників відповідача суд встановив такі фактичні обставини.
Позивач ОСОБА_1 з 11.08.1997 по 06.11.2015 перебував на службі в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 по теперішній час перебуває на службі в Національній поліції та з 20.01.2021 займає посаду заступника начальника Черкаського районного управління поліції-начальника слідчого відділу ГУНП в Черкаській області.
На підставі наказу ГУНП в Черкаській області від 21.09.2021 №2595 дисциплінарною комісією було проведено службове розслідування за результатами проведення перевірки окремих напрямків службової діяльності слідчого відділу Черкаського районного управління поліції ГУНП, та складено висновок службового розслідування від 08.10.2021 (далі- висновок службового розслідування).
Висновком службового розслідування встановлено, що забезпечення покладених на службу завдань здійснює особовий склад слідчого відділу, штатна чисельність якого становить 97 посад, з яких: заступник начальника РУП-начальник слідчого відділу - Сіленко О.М., заступник начальника слідчого відділу - посада вакантна; 4 начальники відділень у складі слідчого відділу; 71 слідчий, з яких 18 вакантних посад, 7 декретні відпустки, 2 слідчих перебувають у відрядженні, 3 - відпустка, лікарняний -2, фактично працює 39 слідчих. Крім цього роботу слідчого відділу забезпечують 1 інспектор по затриманням (ще одна посада вакантна), 13 інспекторів-криміналістів, 1 помічник слідчого.
Згідно статистичних показників роботи слідчого підрозділу станом на 01.09.2021 у провадженні слідчих перебуває 20 146 кримінальних проваджень, зареєстровано до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у поточному році у 10641 кримін6альних провадженнях, з яких 6919 надійшло до слідчого відділу з інших органів та областей. Навантаження на одного слідчого з урахуванням фактично працюючих працівників становить 260 кримінальних проваджень.
При проведенні службового розслідування було встановлено порушення позивачем службової дисципліни, а саме:
1. Відповідно до ч. 4 розділу V Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 №580 та посадових інструкцій заступника начальника Черкаського районного управління поліції-начальника слідчого відділу ГУНП в Черкаській області від 04.01.2021, позивач повинен контролювати організацію роботи в підпорядкованому районному управлінні, які структурно до нього входять, надавати їм необхідну методичну та практичну допомогу, аналізувати стан слідства в підрозділах і доповідати керівництву СУ ГУНП пропозиції з його покращення. Також позивач відповідає за виконання покладених на підпорядковані підрозділи завдань. Проте згідно даних звіту 1-СЛ «Про роботу органів досудового розслідування Національної поліції України» затвердженого спільним наказом Офісу Генерального прокурора, Міністерства внутрішніх справ, служби безпеки України, Державної фіскальної служби, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України від 28.07.2020 №337/564/206/133/363/85 за 8 місяців 2021 року в Черкаській області за закінченими кримінальними провадженнями сума збитків склала 57 млн грн, з них відшкодовано 3,9 млн грн, що становить 3,3% (середньообласний результат 6,8%). Роботу з відшкодування збитків, завданих злочинами, можна визнати провальною, оскільки відшкодування за накладеними арештами на майно підозрюваних становить лише 32%.
2. Відповідно до п. 4 посадових інструкцій позивач повинен забезпечувати щомісячне складання планів розслідування кримінальних правопорушень минулих років., проте перевіркою виявлено, що з початку поточного року жодного плану розслідування злочинів минулих років не складено, що свідчить про неналежну організацію роботи щодо розкриття кримінальних правопорушень минулих років (1,1%). Як наслідок, без прийнятих рішень у слідчому відділі за 8 місяців 2021 року залишалось 8713 кримінальних проваджень про злочини минулих років.
3. В порушення п. 8 посадових інструкцій позивач не забезпечив постійний контроль за обгрунтованістю прийнятих слідчими рішень за тяжкими та особливо тяжкими злочинами про їх закриття на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Так, перевіркою виявлено 40 кримінальних проваджень про тяжкі і особливо тяжкі злочини, рішення про закриття яких прийняті слідчими СВ Черкаського РУП ГУНП за 8 місяців 2021 року з порушенням вимог ст. 284 КПК України у зв1язку з малозначністю та не встановленням особи, що вчинила дане кримінальне правопорушення. Всього за 8 місяців 2021 року прокуратурою скасовано 159 необгрунтованих та передчасних постанов слідчих про закриття кримінальних проваджень із загальної кількості злочинів загально-кримінальної спрямованості.
4. Згідно п. 9 посадових інструкцій та п. 3 ч. 4 розділу V Положення №570 керівник слідчого відділу повинен організовувати та контролювати взаємодію слідчих з оперативними підрозділами, органами і підрозділами МВС України, НПУ, ГУНП, прокуратури, суду та іншими, проте відповідно до обліку доручень слідчих, наданих у відповідності до ст. 40 КПК України, до оперативного підрозділу Черкаського РУП ГУНП за 8 місяців 2021 року направлено лише 1313 доручень, що складає 13% від загальної кількості кримінальних правопорушень про тяжкі та особливо тяжкі злочини, що перебували в провадженні слідчих СВ Черкаського РУП ГУНП, з яких виконано та отримано матеріали слідчих лише по 325 дорученнях.
5. Пунктом 3 частини 4 розділу V Положення №570 начальник слідчого відділу територіального (відокремленого) підрозділу Національної поліції України забезпечує в межах компетенції координацію діяльності слідчого відділу та підрозділів оперативно-технічних заходів та оперативної служби ГУНП щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій оперативними підрозділами ГУНП та міжрегіональними територіальними органами поліції; забезпечує ефективне використання слідчими оперативної інформації про досудовому розслідуванні кримінальних правопорушень, розшуку осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду. Разом з цим, відповідно до звіту «Про стан організації роботи з проведення негласних слідчих (розшукових) дій», затвердженого наказом МВС України від 31.05.2021 №534, за 8 місяців 2021 року слідчими СВ Черкаського РУП ГУНП отримано лише 90 ухвал про проведення НСРД, що складає 25,9% від 338 зареєстрованих у поточному році тяжких та особливо тяжких злочинів. Це свідчить про те, що позивач як керівник слідчого відділу фактично не контролював організацію роботи відділу та не аналізував стан слідства в підрозділі, не вживав заходів з його покращення.
6. Відповідно до п. 5 ч. 4 розділу V Положення №570 та п. 11 посадових інструкцій керівник слідчого відділу повинен заслуховувати на оперативних нарадах звіти працівників слідчого відділу та інших працівників територіального (відокремленого) підрозділу поліції з питань виявлення та розслідування кримінальних правопорушень (не рідше двох разів на тиждень), уживати заходів щодо усунення недоліків в цьому напрямку діяльності. Проте перевіркою встановлено, що такі заслуховування не проводилися, про що свідчить відсутність протоколів оперативних нарад.
7. В порушення вимог ст. 39 КПК України та п. 11 ч. 4 розділу V Положення №570 у кримінальних провадженнях, котрі були перевірені та відображені у довідці СУ ГУНП №8701/24/9 від 16.09.2021, відсутні вказівки начальника слідчого підрозділу, який повинен вивчати кримінальні провадження про тяжкі та особливо тяжкі злочини, в яких у 10-денний строк після внесення слідчим відомостей до ЄРДР не складено письмове повідомлення про підозру; за результатами надавати слідчому письмові вказівки та контролювати їх виконання.
8. В порушення п. 12 посадових інструкцій обов'язкові для ведення журнали-наряди в слідчих управліннях, відділах, відділеннях, що передбачені розділом 11 Інструкції з організації діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України №570 від 06.07.2016 (журнал-реєстр кримінальних проваджень, журнал-наряд заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення; журнал-наряд обліку виїздів слідчо-оперативних груп на місця подій та застосування криміналістичної техніки, наряд організації роботи і планування, наряд статистики, наряд обліку індивідуально-виховної роботи, заходів щодо зміцнення дисципліни та законності серед особового складу та службової підготовки, нарад обліку протоколів оперативних нарад, журнал-наряд призначених та проведених НСРД; журнал-наряд клопотань про тимчасовий доступ до з'єднань мобільних телефонів та до банківської таємниці, журнал-наряд обліку затриманих, журнал взаємодії з судами, журнал обліку постанов слідчих, направлених для притягнення до адміністративної відповідальності) в СВ Черкаського РУП ГУНП з початку 2021 року не ведеться.
9. Наказом НПУ від 07.05.2018 №449 «Про визначення критеріїв оцінки діяльності органів і підрозділів Національної поліції України» одним із основних критеріїв визначено результативність та ефективність діяльності органів і підрозділів Національної поліції України щодо виконання пріоритетів, визначених планом основних заходів на відповідний рік.
Пунктом 2.3 розділу 11 плану основних заходів Головного управління Національної поліції в Черкаській області на 2021 рік, затвердженого Головою НПУ 29.12.2020 (№2294/01/25-2020) одним із пріоритетних завдань підрозділам поліції Черкаської області визначено ужиття заходів з протидії поширенню наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів через мережу Інтернет з використанням месенжеру.
Змістом даного завдання є здійснення документування фактів поширення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Та, як індикатор виконання даного завдання, визначено покращення стану протидії кримінальним правопорушенням даного виду.
Вивченням стану досудового розслідування у кримінальних провадженнях, розпочатих за ст. 307 КК України, встановлено, що їх розслідування проводиться вкрай незадовільно, в порушення вимог КК України, без будь-якого планування, обставини вчинення правопорушень не досліджуються взагалі і заходи, спрямовані на встановлення винних осіб, не вживаються, злочини залишаються нерозкритими.
Перевіркою кримінальних проваджень окремих видів кримінальних правопорушень, зокрема розпочатих за ст. 307, 191, 364-368 КК України встановлено порушення вимог ст. 2, 9, 28 КК України.
Зокрема, у кримінальних провадженнях за ст. 307 КК України, розпочатих за фактами пересилання та передачі посилок до установ покарань в Черкаській області (слідчий ізолятор, виправна колонія) після внесення даних до ЄРДР слідчим було призначено лише судово-хімічні експертизи, висновки яких долучені до матеріалів. Інших слідчих (розшукових) дій не проведено взагалі.
Вивченням кримінальних проваджень за ст. 369 КК України, у яких прийнято рішення про закриття. Встановлено, що досудове розслідування практично не здійснюється до прийняття рішення про закриття. Слідчий обмежується лише наявністю попередньо проведених слідчих дій в момент реєстрації кримінального провадження (першопочаткові матеріали - протокол ОМП, пояснення тощо) і на підставі даних документів приймає рішення про закриття на підставі ч. 1 п. 2 ст. 284 КПК України (кримінальне провадження №12020251010000385 за ч. 1 ст. 369 КК України, слідчий Гребенюк Є.О.).
Вищевказане свідчить про самоусунення позивача від вивчення матеріалів кримінальних проваджень та відсутність роз'яснювальної роботи серед слідчих щодо дотримання ними вимог кримінального процесуального законодавства під час проведення слідчих (розшукових) дій.
10. В ході перевірки встановлено факт порушення вимог п.п. 8, 10 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ від 19.11.2012 №1104. Так, у кримінальному провадженні №1202125030310001576 від 19.06.2021 за ч. 1 ст. 369 КК України (слідчий Ходосовська О.В.) речовий доказ (грошові кошти у сумі 1000 грн) не зданий до банківської установи, а долучений до кримінального провадження.
Пунктом 16 Постанови №1104 визначено, що перевірка стану та умов зберігання речових доказів, правильності ведення документів щодо їх приймання та обліку проводиться щокварталу керівником слідчого підрозділу, підрозділу дізнання.
Аналогічні вимоги були визначені вказівкою ГУНП від 13.01.2021 №349/02/24/14-21, якою зобов'язано керівників слідчих підрозділів доповідати щоквартально до 10 числа в СУ ГУНП про результати перевірок.
Водночас позивачем повністю проігноровано вимоги п. 16 постанови №1104 та вищезазначеної вказівки.
11. Встановлено систематичне невиконання позивачем вказівок ГУНП за напрямком діяльності підпорядкованого підрозділу, що свідчить про незадовільну виконавську дисципліну та управлінську діяльність. Зокрема, не виконуються вказівки ГУНП №2598/24/21/6-2021 від 12.03.2021, №5506/02/24/6-2021 від 10.06.2021, №5993/02/24-2021 від 30.06.2021, №6657/24/02/6-2021 від 23.07.2021 щодо інформування про планування та проведення обшуків, а також результати їх проведення.
На незадовільний рівень управлінської діяльності позивача як керівника слідчого підрозділу Черкаського РУП ГУНП вказує невжиття практичних і організаційних заходів щодо усунення недоліків, виявлених 05.05.2021 слідчим управлінням під час проведення перевірки діяльності слідчого підрозділу Черкаського РУП ГУНП за 5 місяців 2021 року (довідка від 14.05.2021 №4440/24/13-2021.
При проведенні службового розслідування позивач відмовився від надання пояснень, що підтверджується його письмовими поясненнями від 08.10.2021.
На підставі висновку службового розслідування наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 18.10.2021 №2844 за порушення ст. 1, 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ст. 39 КПК України, вимог пп. 1,3,5,8,11,12 ч. 4 р.V Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 №570, абзацу 1 пункту 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, п. 16 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 №1104, п.п. 4,8,9,12 посадових інструкцій заступника начальника Черкаського районного управління поліції - начальника слідчого відділу ГУНП, вказівок ГУНП від 13.01.2021 №349/02/24/14-21, від 12.03.2021 №2598/24/21/6-2021, від 10.06.2021 №5506/02/24/6-2021, від 30.06.2021 №5993/02/24-2021, від 23.07.2021 №6657/24/02/6-2021, п. 2.3 розділу 11 Плану основних заходів Головного управління Національної поліції в Черкаській області на 2021 рік, затвердженого Головою НПУ 29.12.2020 (№2294/01/25-2020) позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади
На виконання наказу від 18.10.2021 №2844 Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області був виданий наказ від 08.11.2021 №333 о/с, яким позивача призначено старшим слідчим відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.
Не погоджуючись з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності і звільнення з посади та про призначення на посаду слідчого позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим фактичним обставинам суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02.07.2015 №580-VIII “Про Національну поліцію” (далі - Закон №580-VIII), Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 №2337 (далі Дисциплінарний статут).
Закон №580-VIII визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України .
Згідно з ст. 1 Закону №580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний, зокрема, 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який відповідно до преамбули визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Аналізуючи наведені положення Закону №580-VIII та Дисциплінарного статуту, слід зазначити, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
За порушення службової дисципліни відповідно до ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Відповідно до частини 10 статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за №1355/32807 (далі - Порядок №893).
Пунктом 1 розділу 2 Порядку №893 передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 1 розділу 5 Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Згідно з пунктами 1, 2 Розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
За приписами пункту 1 Розділу VII Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Згідно з частинами 1 та 15 статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
За приписами частин 7, 9 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
З матеріалів службового розслідування, за наслідкамм якого прийнятий наказ від 18.10.2021 №2844, вбачається, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, який полягає у порушенні службової дисципліни внаслідок невиконання вимог ст. 18 Закону №580, ст. 3 Дисциплінарного статуту, ст. 39 КПК України, вимог пп. 1,3,5,8,11,12 ч. 4 р.V Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 №570, абзацу 1 пункту 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, п. 16 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 №1104, п.п. 4,8,9,12 посадових інструкцій заступника начальника Черкаського районного управління поліції - начальника слідчого відділу ГУНП, вказівок ГУНП від 13.01.2021 №349/02/24/14-21, від 12.03.2021 №2598/24/21/6-2021, від 10.06.2021 №5506/02/24/6-2021, від 30.06.2021 №5993/02/24-2021, від 23.07.2021 №6657/24/02/6-2021, п. 2.3 розділу 11 Плану основних заходів Головного управління Національної поліції в Черкаській області на 2021 рік, затвердженого Головою НПУ 29.12.2020 (№2294/01/25-2020), які виразились у відсутності контролю позивача за відшкодуванням збитків, завданих злочинами; незабезпечення щомісячного складання планів з розслідування правопорушень минулих років; незабезпечення постійного контролю за обгрунтованістю прийнятих слідчими рішень за тяжкими та особливо тяжкими злочинами про їх закриття на підставі п. 2 ч. 1 ст. 282 КПК України; відсутності організації та контролю взаємодії слідчих з оперативними підрозділами, органами і підрозділами МВС України, НПУ, ГУНП, прокуратури, суду та іншими щодо направлення доручень; незабезпечення координації діяльності слідчого відділу та підрозділів оперативно-технічних заходів та оперативної служби ГУНП щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій оперативними підрозділами ГУНП та міжрегіональними територіальними органами поліції; не заслуховуванні на оперативних нарадах звітів працівників слідчого відділу та інших працівників територіального (відокремленого) підрозділу поліції з питань виявлення та розслідування кримінальних правопорушень (не рідше двох разів на тиждень); відсутності вказівок начальника слідчого підрозділу , який повинен вивчати кримінальні провадження про тяжкі та особливо тяжкі злочини, в яких у 10-денний строк після внесення слідчим відомостей до ЄРДР не складено письмове повідомлення про підозру, за результатами надавати слідчому письмові вказівки та контролювати їх виконання; відсутності обов'язкових журнал-нарядів; самоусунення від вивчення матеріалів кримінальних проваджень та відсутність роз'яснювальної роботи серед слідчих щодо дотримання ними вимог кримінального процесуального законодавства під час проведення слідчих (розшукових) дій; відсутності щоквартальних перевірок порядку зберігання речових доказів та невиконанні вказівок ГУНП щодо необхідності доповідати про такі перевірки; невиконанні вказівок ГУНП.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний, зокрема, 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Згідно ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний:1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов'язків поліцейського; 2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій; 3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов'язків поліцейського; 4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень; 5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об'єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності; 6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними; 7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень; 8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.
Згідно ч. 4 розділу V Положення про організацію досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 начальник слідчого відділу територіального (відокремленого) підрозділу Національної поліції України, крім повноважень, передбачених КПК України:
1) керує діяльністю слідчого відділу та є відповідальним за виконання покладених на нього завдань, дотримання підпорядкованими слідчими вимог законодавства України;
3) забезпечує в межах компетенції координацію діяльності слідчого відділу та підрозділів оперативно-технічних заходів та оперативної служби ГУНП щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій оперативними підрозділами ГУНП та міжрегіональними територіальними органами поліції; забезпечує ефективне використання слідчими оперативної інформації при досудовому розслідуванні кримінальних правопорушень, розшуку осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду;
5) заслуховує на оперативних нарадах звіти працівників слідчого відділу та інших працівників територіального (відокремленого) підрозділу поліції з питань виявлення та розслідування кримінальних правопорушень (не рідше двох разів на тиждень), уживає заходів щодо усунення недоліків на цьому напрямі діяльності;
8) розглядає заяви і повідомлення про злочини, що надходять до територіального (відокремленого) органу поліції, а також інші матеріали про злочини, виявлені поліцією, і забезпечує невідкладне, але не пізніше 24 годин після надходження, внесення слідчими відповідних відомостей до ЄРДР та повідомлення прокурора про початок досудового розслідування; при внесенні слідчими відомостей до ЄРДР контролює правильність попередньої правової кваліфікації вчинених протиправних дій, а також об'єктивність та своєчасність внесення слідчими відомостей до ЄРДР про рух кримінальних проваджень;
11) вивчає кримінальні провадження про тяжкі та особливо тяжкі злочини, в яких у 10-денний строк після внесення слідчим відомостей до ЄРДР не складено письмове повідомлення про підозру; за результатами надає слідчому письмові вказівки, які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора, контролює їх виконання;
12) здійснює контроль за:
своєчасністю та повнотою внесення відомостей до ЄРДР, відповідністю даних про попередню правову кваліфікацію кримінальних правопорушень матеріалам кримінального провадження;
достовірністю даних про розслідування у кримінальних провадженнях та про їх рух, об'єктивністю відображення відомостей в ЄРДР і звітах;
своєчасністю здачі до архіву підрозділів інформаційно-аналітичного забезпечення закритих кримінальних проваджень.
Згідно п. 16 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 №1104, перевірка стану та умов зберігання речових доказів, правильності ведення документів щодо їх приймання та обліку проводиться щокварталу керівником слідчого підрозділу, підрозділу дізнання.
Посадовою інструкцією заступника начальника Черкаського районного управління поліції - начальника слідчого відділу ГУНП в Черкаській області, затвердженої начальником управління поліції ГУНП в Черкаській області 18.02.2021 передбачені завдання, обов'язки та повноваження:
П. 4. Забезпечує щомісячне складання планів розслідування кримінальних порушень минулих років. Копії планів надає до СУ ГУНП.
П. 8. Забезпечує постійний контроль в роботі слідчих підрозділів по основних напрямках службової діяльності: за розслідуванням кримінальних проваджень, у яких продовжено процесуальні строки та які перебувають на контролі в СУ ГУНП, ГСУ НПУ та ГПУ; за розслідуванням кримінальних проваджень, де з моменту оголошення про підозру минає два місяці; за обгрунтованістю прийнятого слідчими рішення за тяжкими та особливо тяжкими злочинами про закриття на підставі ч. 2 ст. 284 КПК України.
П. 10. Організовує та контролює взаємодію слідчих з оперативними підрозділами, органами і підрозділами МВС України, НПУ, ГУНП, прокуратури та суду.
П. 11. На оперативних нарадах розглядає діяльність слідчого підрозділу.
П. 12. Веде обов'язкові наряди, а саме: журнал-реєстр кримінальних проваджень, журнал-наряд заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення; журнал-наряд обліку виїздів слідчо-оперативних груп на місця подій та застосування криміналістичної техніки, наряд організації роботи і планування, наряд статистики, наряд обліку індивідуально-виховної роботи, заходів щодо зміцнення дисципліни та законності серед особового складу та службової підготовки, нарад обліку протоколів оперативних нарад, журнал-наряд призначених та проведених НСРД; журнал-наряд клопотань про тимчасовий доступ до з'єднань мобільних телефонів та до банківської таємниці, журнал-наряд обліку затриманих, журнал взаємодії з судами, журнал обліку постанов слідчих, направлених для притягнення до адміністративної відповідальності.
П. 16. Щомісяця організовує перевірки зберігання вилучених з місць подій речових доказів і документів та забезпечує контроль за їх повним й ефективним використанням при встановленні особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
18. Надає письмові вказівки слідчим в кримінальних провадженнях, які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора.
Отже за змістом вказаних норм на позивача як на начальника слідчого відділу були покладені обов'язки щодо контролю організації роботи слідчого відділу Черкаського РУП ГУНП, координації і контролю взаємодії слідчих з оперативними підрозділами, органами і підрозділами МВС України, НПУ, ГУНП, прокуратури, суду та інших, забезпечення постійного контролю за роботою слідчих при проведенні досудового розслідування у кримінальних справах, тобто змістом функціональних обов'язків позивача є управлінська діяльність як керівника слідчого відділу Черкаського ГУНП.
Позивач та його представник у судовому засіданні не заперечували порушення, допущені слідчими слідчого відділу Черкаського РУП ГУНП при проведенні досудового розслідування, які відображені у висновку службового розслідування, проте заперечували порушення позивачем своїх службових обов'язків щодо контролю та координації слідчих слідчого відділу, посилаючись на неукомплектованість штату слідчих, їх низький професійний рівень та проведення щоденних нарад слідчих, на яких врегульовувались питання по кримінальних провадженнях і заслуховувались конкретні справи у приміщеннях прокурора міста або керівництва ГУНП.
Щодо неукомплектованості штату та низького професійного рівня слідчих суд зазначає, що вказані обставини не впливають на виконання позивачем як начальником слідчого відділу обов'язків щодо координації роботи слідчих та контролю за їх роботою при проведенні досудових розслідувань у кримінальних провадженнях, і підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності була бездіяльність позивача, а не порушення, допущені слідчими.
Щодо проведення щоденних нарад слідчих та врегулювання питань по кримінальним провадженням та заслуховування конкретних справ у приміщенні прокурора міста або керівництва ГУНП, відповідач не заперечує, що такі наради проводились, водночас зауважує, що ці наради стосуються досудового розслідування конкретної справи і не є оперативними нарадами.
З цього приводу суд зазначає, що згідно пункту 5 частини 4 розділу V Положення №570 керівник слідчого відділу заслуховує на оперативних нарадах звіти працівників слідчого відділу та інших працівників територіального (відокремленого) підрозділу поліції з питань виявлення та розслідування кримінальних правопорушень (не рідше двох разів на тиждень), уживає заходів щодо усунення недоліків на цьому напрямі діяльності.
Також згідно пункту 11 службової інструкції начальник слідчого відділу на оперативних нарадах розглядає діяльність слідчого підрозділу.
Тобто щоденні наради з питань досудового розслідування конкретних кримінальних справ не є оперативними нарадами у розумінні вказаних приписів, оскільки на оперативних нарадах розглядаються питання діяльності у цілому слідчого відділу.
Суд зауважує, що висновком службового розслідування встановлена відсутність у слідчому відділі журналу-наряду оперативних нарад, що свідчить про відсутність їх проведення, і вказана обставина фактично визнається позивачем.
Вказане свідчить, що доводи позивача про відсутність його вини у вчиненні дисциплінарного проступку є необгрунтованими.
Як зазначено вище, згідно ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі.
Отже складовими правопорушення є: дія чи бездіяльність; наявність вини; суспільно-небезпечні наслідки; причинний зв'язок між діяннями і небезпечними наслідками.
Висновком службового розслідування підтверджується вина позивача у вчиненні бездіяльності щодо організації координації та контролю за діяльністю слідчих слідчого відділу Черкаського РУП ГУНП, наслідком чого є порушення, допущені слідчими при досудовому розслідуванні кримінальних проваджень, зазначених у висновку службового розслідування.
Згідно ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Ч. 3 ст. 19 Дисциплінарного статуту передбачає, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно ч. 6 вказаної статті обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;
Згідно ч. 7 вказаної статті у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Згідно ч. 8 вказаної статті під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Під час проведення службового розслідування обставини, які пом'якшують чи обтяжують дисциплінарну відповідальність позивача не встановлено..
Разом з цим, встановлено обставини, що обтяжують його відповідальність, а саме вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення ( сувора догана оголошена наказом ГУНП від 09.08.2021 №2242, попередження про неповну службову відповідність, оголошене наказом ГУНП від 16.08.2021 №2299, пониження у спеціальному званні на один ступінь, оголошене наказом ГУНП від 08.10.2021 №2780).
Обрання виду дисциплінарного стягнення є дискреційним повноваженням роботодавця, тому з передбачених видів дисциплінарного стягнення обраний щодо позивача є обґрунтованим.
Отже оскаржуваний пункт 1 наказу від 18.10.2021 №2844 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності” прийнятий відповідачем з дотриманням меж, способу, порядку та строків, визначених Конституцією України та законами України, тобто є правомірним і скасуванню не підлягає.
Щодо визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 08.11.2021 №333 о/с, на підставі якого позивача призначено старшим слідчим відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області в порядку переведення, звільнивши з посади заступника начальника Черкаського районного управління поліції - начальника слідчого відділу Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 08.11.2021, то він прийнятий на реалізацію пункту 1 наказу від 18.10.2021 №2844, який скасуванню не підлягає, отже прийнятий на законних підставах.
Щодо доводів позивача про те, що він є членом Черкаської обласної організації «Професійна спілка атестованих працівників органів внутрішніх справ України», тому його звільнення з посади має відбуватись за погодженням з вказаною профспілкою, то в даному випадку звільнення з посади є видом дисциплінарної відповідальності і вимоги щодо надання згоди профспілки на притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності Законом України «Про Національну поліцію» не передбачені.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Оцінивши докази, які є у справі, враховуючи те, що відповідач довів правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, тому суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 6 жовтня 2022 року.
Головуючий Алла РУДЕНКО