07 жовтня 2022 року справа № 580/3831/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Адвокат Пропадущий А.В. в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23), в якому просить:
-визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не врахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи у Акціонерному товаристві “Черкаський приладобудівний завод” з листопада 2010 року по квітень 2018 року, у Дочірньому підприємстві “Зета” Приватного акціонерного товариства “Черкаський приладобудівний завод” з грудня 2019 року по березень 2020 року та не врахування зароблених грошових коштів: за 2010 рік - 3417,14 грн., 2011 рік - 3292,72 грн., 2012 рік - 17293,69 грн., 2013 рік - 30354,39 грн., 2014 рік - 40121,23 грн., 2015 рік - 28153,90 грн., 2016 рік - 15850,43 грн., 2017 рік - 59576,66 грн., 2018 рік - 16661,00 грн., 2019 рік - 8039,75 грн., 2020 рік - 16802,67 грн.;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області врахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи у Акціонерному товаристві “Черкаський приладобудівний завод” з листопада 2010 року по квітень 2018 року, у Дочірньому підприємстві “Зета” Приватного акціонерного товариства “Черкаський приладобудівний завод” з грудня 2019 року по березень 2020 року та додатково врахувати заробітну плату: за 2010 рік - 3417,14 грн., 2011 рік - 3292,72 грн., 2012 рік - 17293,69 грн., 2013 рік - 30354,39 грн., 2014 рік - 40121,23 грн., 2015 рік -28153,90 грн., 2016 рік - 15850,43 грн., 2017 рік - 59576,66 грн., 2018 рік - 16661,00 грн., 2019 рік - 8039,75 грн., 2020 рік - 16802,67 грн.
Ухвалою суду від 01.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач не врахував до страхового стажу позивача періоди його роботи з листопада 2010 року по квітень 2018 року в акціонерному товаристві “Черкаський приладобудівний завод” та період з грудня 2019 року по березень 2020 року у дочірньому підприємстві “Зета” Приватного акціонерного товариства “Черкаський приладобудівний завод”. Крім того зазначено, що невиконання вказаними підприємствами обов'язку по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України не може слугувати підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача зазначених періодів роботи, оскільки відповідальність за їх несплату несе страхувальник, а не застрахована особа, з огляду на що позовні вимоги вважає обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначивши, що обов'язок щодо сплати страхових внесків покладається згідно із Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” саме на страхувальника, тобто роботодавця, відтак відповідачем не порушено прав позивача щодо неврахування страхового стажу. Однак, у відповідача відсутні докази того, що у періоди роботи позивача з листопада 2010 року по березень 2020 року в акціонерному товаристві “Черкаський приладобудівний завод” та в дочірньому підприємстві “Зета” Приватного акціонерного товариства “Черкаський приладобудівний завод” вказані страхувальники (роботодавці) сплачували за позивача страхові внески, а тому відсутні підстави для зарахування до трудового (страхового) стажу позивача вказані періоди його роботи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Згідно відомостей трудової книжки НОМЕР_1 , позивач перебував з 27.08.1985 по 05.09.2016 у трудових відносинах з приватним акціонерним товариством “Черкаський приладобудівний завод”, та з 05.05.2018р. працює у дочірньому підприємстві “Зета” приватного акціонерного товариства “Черкаський приладобудівний завод”.
Згідно відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5) від 18.05.2020 в період з травня 2017 року по квітень 2018 року позивач також перебував у трудових відносинах з приватним акціонерним товариством “Черкаський приладобудівний завод”, а в період з травня 2018 року по березень 2020 року працював у дочірньому підприємстві “Зета” приватного акціонерного товариства “Черкаський приладобудівний завод” (згідно розшифровки кодів страхувальників).
Крім того, у відповідності до розрахунку стажу для призначення ОСОБА_1 пенсії з листопада 2010 року не враховано до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи у Акціонерному товаристві “Черкаський приладобудівний завод” та Дочірньому підприємстві “Зета” Приватного акціонерного товариства “Черкаський приладобудівний завод”.
05.07.2022 представник позивача звернувся до відповідача із вимогою про зарахування до стажу позивача періоди роботи з листопада 2011 року по квітень 2018 року в акціонерному товаристві “Черкаський приладобудівний завод” та період з грудня 2019 року по березень 2020 року у дочірньому підприємстві “Зета” Приватного акціонерного товариства “Черкаський приладобудівний завод” з урахуванням зароблених коштів.
Листом відповідача від 08.07.2022 за №2300-0304-8/30789 повідомлено представника позивача, що за інформацією Головного управління ДПС у Черкаській області, АТ “Черкаський приладобудівний завод” станом на 01.07.2022 мають заборгованість з єдиного соціального внеску, зокрема і за запитувані позивачем періоди. Наявність такої заборгованості призводить до того, що періоди, за які не сплачено єдиний соціальний внесок, не включаються в страховий стаж для обчислення соціальних виплат та пенсії.
Вважаючи дії відповідача щодо не врахування до страхового стажу позивача зазначених періодів роботи протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду, за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб'єкта владних повноважень.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Згідно приписів статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено у ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. №1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), якою передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. (ч. 2 ст. 20 Закону № 1058-ІV).
Відповідно до ст. 11 Закону № 1058-ІV застрахованими особами є громадяни, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи за договорами цивільно-правового характеру.
За осіб, які працюють на вищезазначених умовах, страхувальник (роботодавець) зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати до солідарної системи в установлені строки та в повному обсязі страхові внески від об'єкту для їх нарахування.
Згідно ч. 5, 6 ст. 20 Закону № 1058-ІV, страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.
Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 нього Закону, календарний місяць; для страхувальників, зазначених у пункті 5 етапі 14 цього Закону квартал.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закон №1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно положень ст. 106 Закону №1058-ІV, відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Отже, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд зазначає наступне.
Як встановлено із матеріалів справи, позивач у період з листопада 2010 року по 05.09.2016 року та з травня 2017 по квітень 2018 року дійсно працював в приватному акціонерному товаристві “Черкаський приладобудівний завод”, а з 05.05.2018 по березень 2020 року у дочірньому підприємстві “Зета” приватного акціонерного товариства “Черкаський приладобудівний завод”, що підтверджується записами у трудовій книжці, відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5).
При цьому, згідно відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5) від 18.05.2020 за періоди: з листопада 2010 року по грудень 2010 року; з листопада 2011 року по 05 вересня 2016 року; лютий, грудень 2019 року та з січня по грудень 2020 року, страхувальниками (роботодавцями) не сплачено за позивача страхові внески до ПФУ.
Суд звернув увагу, що згідно розрахунку стажу для призначення ОСОБА_1 пенсії з листопада 2010 року не враховано до його страхового стажу періоди роботи у Акціонерному товаристві “Черкаський приладобудівний завод” та Дочірньому підприємстві “Зета” Приватного акціонерного товариства “Черкаський приладобудівний завод” навіть за ті періоди за які здійснена сплата страхових внесків.
Суд зазначає, що внаслідок невиконання ПАТ “Черкаський приладобудівний завод” та ДП “Зета” ПАТ “Черкаський приладобудівний завод”обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України у вказані періоди, позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаних підприємствах, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27 березня 2018 року у справі №208/6680/16-а (2а/208/245/16), постанові від 24 травня 2018 року у справі №12392/16-а та постанові від 04 вересня 2018 року у справі №482/434/17.
Таким чином, позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи з листопада 2010 року по травень 2018 року в ПАТ “Черкаський приладобудівний завод”, та період роботи з травня 2018 року по березень 2020 року у дочірньому підприємстві “Зета” ПАТ “Черкаський приладобудівний завод”, до страхового стажу за порушення, вчинене вказаними страхувальниками (роботодавцями), оскільки згідно із Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник.
Щодо не врахування зароблених грошових коштів за період з 2010 рік - 2020 рік то суд зазначає, що вказана вимога є передчасною оскільки відповідачем пенсію позивачу не перераховано з урахуванням додаткового страхового стажу, а відповідно і не прийняте рішення про не зарахування грошових коштів за вказаний період. Крім того суд позбавлений можливості приймати рішення на майбутнє, на усунення порушень, які ще не вчинені.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням вищевказаного, суд доходить висновку про те що дії відповідача щодо не врахування до страхового стажу позивача спірних періодів його роботи є протиправними, з огляду на що позовні вимоги суд вважає обгрунтованими та такими, що належить задовольнити частково.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати зі сплати судового збору підлягають частковому відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 241-246, 255, 263, 295, КАС України суд,
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у зв'язку не врахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) періоди роботи з листопада 2010 року по квітень 2018 року у Акціонерному товаристві “Черкаський приладобудівний завод” та з грудня 2019 року -березень 2020 року у Дочірньому підприємстві “Зета” Приватного акціонерного товариства “Черкаський приладобудівний завод”.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ - 21366538) врахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) періоди роботи з листопада 2010 року по квітень 2018 року у Акціонерному товаристві “Черкаський приладобудівний завод” та з грудня 2019 року -березень 2020 року у Дочірньому підприємстві “Зета” Приватного акціонерного товариства “Черкаський приладобудівний завод”.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області (код ЄДРПОУ - 21366538) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 396 (триста дев'яносто шість) грн. 96 коп.
Копію рішення направити сторонам.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.
Суддя Петро ПАЛАМАР