Справа № 500/3352/22
07 жовтня 2022 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2022 року як учаснику бойових дій у розмірі меншому, ніж передбачено статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області перерахувати ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2022 року як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, у відповідності до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з урахуванням висновку Конституційного Суду України, викладеного в рішенні від 27.02.2020 за №3-р/2020 у справі №14-247/2018(3393/18), та здійснити виплату недоплаченої частини разової грошової допомоги до 5 травня 2022 року з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має статус учасника бойових дій, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та у відповідності до статті 12 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551-XII), з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 за №3-р/2020, має право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня в 2022 році в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Натомість йому здійснено виплату вказаної допомоги у розмірі 1491,00 грн. У зв'язку з виплатою допомоги у меншому розмірі, ніж визначено Законом №3551-XII, позивач звернувся до відповідача, який протиправно відмовив у перерахунку та проведенні цієї виплати.
Ухвалою суду від 22.09.2022 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у якій встановлено строк подання відповідачу відзиву на позовну заяву, в тому числі клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Від відповідача 04.10.2022 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву зі змісту якого слідує, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування вказано, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не може використовувати кошти Пенсійного фонду на виплату грошової допомоги. Бюджетне фінансування для виплати позивачу грошової допомоги у розмірі, заявленому у позовові, Головному управлінню не передбачено.
Крім того, відповідач зазначив, що позивачем невірно зазначено відповідача у цій справі, адже всі вимоги щодо виплати разової грошової допомоги, на переконання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, повинні скеровуватись до органів Мінсоцполітики, як розпорядника бюджетних коштів та відповідального виконавця бюджетної програми. Просив у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, позивач є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (арк. справи 9).
Також позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію за віком.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) щорічної разової грошової допомоги, передбаченої статтями 12-16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з врахуванням рішень Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 та від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 (арк. справи 8).
Листом №3143-3280/Ч-02/8-1900/22 від 06.09.2022 відповідач відмовив позивачу у здійсненні доплати із покликанням на те, що грошова допомога була виплачена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» в розмірі 1491,00 грн (арк. справи 7).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-XIV статтю 12 Закону №3551-XII було доповнено частиною четвертою такого змісту: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком».
Пунктом 20 розділу II Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України від 28.12.2007 за №107-VI Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України (набрав чинності 01.01.2008) цю частину статті 12 Закону №3551-ХІІ викладено у такій редакції: Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Однак рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 у справі №1-28/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу I Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України.
Надалі Законом України від 28.12.2014 №79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» (набрав чинності 01.01.2015) розділ І Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з частиною першою статті 17-1 Закону №3551-XII щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
З метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», Кабінетом Міністрів України кожного бюджетного року приймалися відповідні постанови.
Так, Постановою №540 затверджено Порядок використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та визначено розміри виплати цієї допомоги.
Рішенням від 27.02.2020 №3-р/2020 Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При цьому Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного Рішення, посилаючись на положення свого рішення від 22.05.2008 №10-рп/2008, дійшов висновку про те, що в Бюджетний кодексу України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
Таким чином, з 27.02.2020 норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII, не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. На час виникнення спірних відносин рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 відновлена дія частини п'ятої статті 12 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Водночас відповідно до Постанови №540 установлено, що у 2022 році виплата разової грошової допомоги до 05 травня, передбаченої Законом №3551-XII, проводиться у таких розмірах: учасникам бойових дій - 1491 гривня, тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п'ятою статті 12 цього Закону.
Виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється органами Пенсійного фонду України - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 року, шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій.
Отже, на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон №3551-XII і Постанова №540.
Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги у 2022 році слід застосовувати не Постанову №540, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році повинна виплачуватися у розмірі, встановленому частиною п'ятою статті 12 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-ХІV.
Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 29.09.2020, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021, у зразковій справі №440/2722/20.
Відповідач, відмовляючи у виплаті позивачу як учаснику бойових дій разової грошової допомоги у розмірі, передбаченому статтею 12 Закону №3551-XII, діяв не на підставі Закону.
Зважаючи на встановлені у справі фактичні обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій до 5 травня за 2022 рік у меншому розмірі, ніж передбачено статтею 12 Закону №3551-XII, та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу як учаснику бойових дій недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Вказаний спосіб захисту порушених прав позивача є належним, ефективним та достатнім для їх відновлення і повністю узгоджується із тим, що застосований Верховним Судом у зразковій справі №440/2722/20.
Щодо покликань відповідача про неналежність відповідача у даній справі, суд зазначає наступне.
Так, приписами статті 46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до абзацу другого підпункту 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань», - виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється органами Пенсійного фонду України - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 р., шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій.
Таким чином, оскільки позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та останнім було здійснено позивачу виплату разової грошової допомоги до 5 травня як особі з інвалідністю ІI групи внаслідок війни, що підтверджується матеріалами судової справи, то суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області є належним відповідачем у даній судовій справі.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову в повному обсязі.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, суд дійшов висновку, що підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 як учаснику бойових дій щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у меншому розмірі, ніж передбачено статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-XII.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 як учаснику бойових дій недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-XII, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 07 жовтня 2022 року.
Реквізити учасників справи:
позивач: - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 );
відповідач: - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 14035769).
Головуючий суддя Мірінович У.А.