07 жовтня 2022 р. Справа №480/3875/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області), в якій просила:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років згідно до вимог п. “б” ст. 12 Закону України №2262-XII;
2) зобов'язати відповідача, скасувати рішення № 8 та призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно до вимог п. “б” ст.12 Закону України №2262-XII, з урахуванням наявності вислуги років у пільговому обчисленні.
Свої вимоги мотивувала тим, що згідно з п. “б” ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам І мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах “б” - “д” цього Закону, у разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45 - річного віку, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально - виконавчій службі України. При цьому, наявний у неї страховий стаж та вислуга років в календарному та пільговому обчисленні, що на день звільнення складала 30 років 03 місяці та 09 днів, дає їй право на призначення пенсії згідно п. “б” ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII. Відтак, відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні їй пенсії відповідно до п. "б" ст.12 вказаного Закону №2262-XII.
Ухвалою суду від 13.06.2022 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. При цьому, вказаною ухвалою суду у відповідача було витребувано додаткові докази у справі.
Ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі отримано представником відповідача 13.06.2022, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с.26), однак, відзиву на позовну заяву до суду надано не було.
Частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Разом з тим, ухвалою суду від 18.07.2022 у відповідача було повторно витребувано додаткові докази у справі (а.с.28), на виконання вимог якої такі докази представником ГУ ПФУ в Сумській області було надано (а.с.32-71).
Відтак, вбачається можливим розглянути справу за наявними матеріалами у справі.
Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України. У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив (ч.3 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України).
Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як убачається з позову та підтверджується матеріалами справи, позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області, на даний час отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) (а.с.17, 61).
Позивач звернулася до відповідача з заявою про переведення її на пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII (а.с.20, 70 зворот - 71), однак, відповідач рішенням від 23.02.2022 №8 відмовив у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років у зв'язку з відсутністю календарної вислуги 24 роки та більше, передбаченої п."а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", для осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільнені у період з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року та необхідного страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців, передбаченої п. "б" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", для осіб офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" цього Закону, у разі досягнення ними на день звільнення служби 45-річного віку (а.с.21, 69 зворот).
Про прийняте рішення було повідомлено листом від 13.05.2022 (а.с.68 зворот - 69), в якому також додатково вказано, що за матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 звільнена зі служби в запас згідно п.п. "б" п.2 ч.5 ст.26 за станом здоров'я. На день звільнення зі служби вислуга років для обчислення пенсії складає 19 років 06 місяців 09 днів, де календарна вислуга - 13 років 06 днів, пільгова - 06 років 06 місяців 03 дні. У зв'язку з цим рішенням ГУПФУ в Сумській області від 23.02.2022 № 8 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років.
З таким рішенням позивач не погодилася та звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Згідно із ст. 7 Закону №2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
Відповідно до пункту “б” статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "з" статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
Особам, які є особами з інвалідністю внаслідок війни, пенсія на визначених у цьому пункті умовах призначається незалежно від віку.
Суд відзначає, що Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30 січня 2007 року (далі - Порядок № 3-1).
Цей Порядок регулює питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2006 року № 1522 1522-2006-п “Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян”.
Відповідно до абзацу першого пункту 4 Порядку № 3-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.
Згідно з пунктом 14 Порядку № 3-1 орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Відповідно до пунктів 17-18 Порядку № 3-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії.
Рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії оформляється розпорядженням органу, що призначає пенсії.
Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що за результатами розгляду заяви особи про переведення з одного виду пенсії на інший відповідний орган, що призначає пенсію, зобов'язаний не пізніше 10 днів після надходження заяви разом із необхідними документами розглянути подані заяву та документи і за результатами їх розгляду прийняти рішення щодо переведення з одного виду пенсії на інший або про відмову в переведенні.
Так, як вбачається з матеріалів справи, 03.02.2022 позивач звернулася до відповідача із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII (а.с.20, 70 зворот - 71). Позивач стверджує, що заява була подана саме щодо призначення пенсії за вислугу років відповідно до п."б" ст.12 Закону №2262-XII.
Однак відповідач рішенням від 23.02.2022 №8 (а.с.21, 69 зворот) відмовив у переведенні на пенсію за вислугу років у зв'язку з відсутністю календарної вислуги 24 роки та і більше, передбаченої п."а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", для осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільнені у період з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року та необхідного страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців, передбаченої п. "б" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", для осіб офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" цього Закону, у разі досягнення ними на день звільнення служби 45-річного віку
Тобто, з рішення відповідача від 23.02.2022 №8 не вбачається, за яким саме видом пенсії ст.12 Закону №2262-XII їй відмовлено у переведенні - за п."а" чи за п."б", оскільки в рішенні лише зазначаються норми ст.12 Закону №2262-XII.
Крім того, не є зрозумілим з рішення, скільки, зокрема, відповідач зараховує позивачу страхового стажу та який саме, що є необхідним для призначення пенсії згідно п."б" ст.12 Закону №2262-XII, а який при цьому не зараховує та з яких підстав (у випадку не зарахування). Досліджені матеріали справи такі відомості також не містять.
За таких обставин суд позбавлений можливості надати оцінку правомірності врахування чи неврахування страхового стажу необхідного для переведення позивача, зокрема, на пенсію за вислугу років відповідно до п. “б” ст.12 Закону №2262-XII.
Крім того, всупереч п.17 Порядку № 3-1, рішення прийнято відповідачем з порушенням 10-денного строку на його прийняття, оскільки заяву подано позивачем 03.02.2022, а рішення за результатом розгляду заяви прийнято лише 23.02.2022.
За таких обставин із урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку, що рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 23.02.2022 №8 не відповідає критеріям правомірності, передбаченим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України та є протиправними, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування зазначеного рішення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому, щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років згідно до вимог п. “б” ст. 12 Закону №2262-XII, суд зазначає, що оскільки відповідачем за результатами розгляду поданої позивачем заяви про переведення на інший вид пенсії, було прийнято саме рішення від 23.02.2022 №8, при цьому, в правовому регулюванні приймає участь саме рішення суб'єкта владних повноважень, та судом була надана правова оцінка дій відповідача на відповідність встановлених законом компетенції суб'єкта владних повноважень та порядку їх вчинення під час винесення такого рішення, визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 23.02.2022 №8 є належним і допустимим способом захисту прав позивача у даній справі, що у повній мірі відновлює порушене право, а тому суд вбачає необхідним у задоволенні позовних вимог в частині визнання бездіяльності відповідача протиправною відмовити.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно до вимог п. “б” ст.12 Закону №2262-XII, з урахуванням наявності вислуги років у пільговому обчисленні, суд відмічає, що у справі, що розглядається, повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсії передбачені, зокрема, Законом №2262-XII.
Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003 наголосив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (п.9 абз.10).
Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 у справі №826/4418/14 була сформована правова позиція, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникало б необхідності повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
З огляду на те, що рішенням ГУ ПФУ в Сумській області від 23.02.2022 №8 позивачу було протиправно відмовлено у переведенні на інший вид пенсії, без зазначення чіткої підстави для відмови та зазначення наявного у позивача страхового стажу, а без перевірки наявності чи відсутності усіх підстав для відмови у переведенні на інший вид пенсії, зобов'язання відповідача перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років згідно до п. "б" ст.12 Закону №2262-ХІІ може бути необґрунтованим.
Тому, заява позивача підлягає розгляду повноважним органом на відповідність вимогам закону, а суд на цьому етапі позбавлений процесуальної можливості приймати рішення за умови не надання оцінки та не встановлення певних обставин суб'єктом владних повноважень з цього питання.
Суд зауважує, що такий спосіб захисту, як зобов'язання відповідача прийняти конкретне рішення про переведення позивача на інший вид пенсії, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Відповідно до ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту вказаних норм, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.
Вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.
Відтак, суд, з огляду на вказане та на положення ч. 2 ст. 5, ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 03.02.2022 про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років згідно до п. "б" ст.12 Закону №2262-ХІІ, та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства, з урахуванням висновків суду.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 992,40грн. згідно квитанції від 01.06.2022 (а.с.8).
Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1,м. Суми,Сумська область,40009, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 23.02.2022 №8.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.02.2022 про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років згідно до п. "б" ст.12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства, з урахуванням висновків суду.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір по 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 07.10.2022.
Суддя І.Г. Шевченко