07 жовтня 2022 р. Справа № 480/8638/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,-
Головне управління ДПС у Сумській області (далі - позивач, ГУ ДПС у Сумській області) звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення з відповідача податкового боргу з транспортного податку на загальну суму (основний платіж) 31 250 грн. 00 коп. отримувач ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/18011000 на р/р UА888999980314010715000018540; код отримувача (ЄДРПОУ) 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998.
Свої вимоги мотивувало тим, що відповідачем, всупереч вимог Податкового кодексу України, було порушено строки та повнота сплати узгодженого грошового зобов'язання, у зв'язку з чим станом на момент звернення з позовом до суду за відповідачем утворилась заборгованість з транспортного податку на загальну суму (основний платіж) 31 250 грн. 00коп.
Ухвалою суду від 27.09.2021 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачу ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надсилалася за адресою: АДРЕСА_1 , однак, поштове відправлення повернулося з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" (а.с.22-23).
Втім представником відповідача було подано заперечення на позовну заяву (а.с.55-56), в якій представник вказав, що відповідач фактично не володів інформацією про наявну заборгованість, податкову вимогу у його відношенні та будь-які зобов'язання, оскільки відповідач із 20.05.2010 зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується відміткою у його паспорті, а податкове повідомлення-рішення, податкова вимога ГУ ДПС у Сумській області надсилалися на адресу: АДРЕСА_3 . Тому податкове повідомлення-рішення, податкова вимога не можуть вважатися належним чином врученими ОСОБА_1 , оскільки надіслані позивачем з порушенням порядку надсилання таких документів, встановленого податковим законодавством України (ст. 42 Податкового кодексу України).
Також відмітив, що позивач звернувся до суду з пропущенням строку давності, встановленого податковим законодавством України.
Ухвалами суду від 05.05.2022, 14.06.2022, 12.07.2022 у позивача витребовувалися додаткові докази у справі та відповідачу встановлено строк для надання пояснень з приводу доводів відповідача щодо пропущення строку звернення ГУ ДПС у Сумській області з позовом до суду (а.с.24, 47, 69), а ухвалою суду від 01.06.2022 позивачу продовжувався строк для подання витребуваних ухвалою суду від 05.05.2022 доказів (а.с.37).
Так, представником ГУ ДПС подано пояснення (а.с.41-42, 73-77), в яких вказано, що відповідно до п.70.5 ст. 70 Податкового кодексу України фізична особа - платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов'язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи - платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред'явити документ, що посвідчує особу.
Згідно п. 5 Розділу III Положення про реєстрацію фізичних осіб-платників податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822 (далі - Положення № 822), до Облікової картки вноситься, крім іншого, інформація про місце проживання / місцеперебування;
Тобто, відповідно до норм Податкового кодексу України та Положення № 822 фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою № 5ДР або Заяви за формою № 5ДРП відповідно.
Однак до ГУ ДПС у Сумській області відповідачем не подано заяву про зміну даних щодо свого місця проживання, що свідчить про не виконання ОСОБА_2 обов'язку встановленого нормами податкового законодавства.
Виходячи з вищевикладеного документи ОСОБА_2 направлялися відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків: АДРЕСА_3 .
Щодо пропуску строку на звернення з цим позовом до суду, представник ГУ ДПС у Сумській області зазначив у поясненнях, що відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Відповідно до абзацу 4 пункту 52-2 підрозділу 10 “Інші перехідні положення” розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Тобто, податковий борг, який виник після 18 березня 2017 року, не підпадає під строки позовної давності.
Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідач є платником податків відповідно до Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 ПК України кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачений обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПК України).
Так, ГУ ДФС у Сумській області 06.04.2018 було винесено податкове повідомлення-рішення №11-1308-1819, яким відповідачеві нараховано транспортний податок з фізичних осіб за 2017р. у розмірі 6250,00грн., та в якому вказано адресу відповідача: АДРЕСА_4 (а.с.5), та податкове повідомлення-рішення №049879-1308-1819, яким відповідачеві нараховано транспортний податок з фізичних осіб за 2018р. у розмірі 25000,00грн., та в якому також вказано адресу відповідача: АДРЕСА_4 (а.с.5).
Ці рішення були направлені відповідачеві засобами поштового зв'язку з рекомендованим повідомленням про вручення за зазначеною в них адресою, а саме: АДРЕСА_4 , однак, поштове відправлення повернулося з відміткою пошти "за закінченням встановленого строку зберігання" (а.с.5-6).
12.07..2018 ГУ ДФС у Сумській області було сформовано податкову вимогу форми "Ф" від 12.07.2018 №9751-17 (а.с.8), яка була надіслана відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення за зазначеною в ній адресою: АДРЕСА_4 , однак, поштове відправлення повернулося з відміткою пошти "за закінченням встановленого строку зберігання" (а.с.8, а.с. 8зворот).
У зв'язку з непогашенням грошового зобов'язання позивач звернувся з цим позовом до суду.
Представник відповідача стверджує що строки на звернення з цим позовом позивачем були пропущені. Суд не погоджується з цими доводами.
Так, дійсно, відповідно до пункту 102.4 статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Однак відповідно до абзацу 10 пункту 52-2 підрозділу 10 “Інші перехідні положення” розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України чинних на час звернення позивача з цим позовом до суду, на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Враховуючи, що позов подано позивачем у зв'язку з не сплатою відповідачем грошового зобов'язаннями за податковими повідомленнями-рішеннями від 06.04.2018 (тобто після 18 березня 2020 року), посилання сторони відповідача на пропущення позивача строку на звернення з цим позовом до суду є необґрунтованими.
Однак відмовляючи у задоволенні позову суд виходить з такого.
Як визначено підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
За правилами пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Пунктом 56.17 статті 56 ПК України визначено, що процедура адміністративного оскарження закінчується: зокрема, днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, у разі несплати платником податків протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення (за відсутності факту оскарження такого акта індивідуальної дії) визначених в такому рішенні грошових зобов'язань у податкового органу виникає право надіслати платнику податків податкову вимогу.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).
Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання (вручення) платникові податків податкової вимоги.
У свою чергу пункт 42.1 ст. 42 ПК України визначає, що податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п.42.2 ст.42 ПК України).
Так, згідно із п.42.2 ст. 42 ПК України У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
При цьому відповідно до п.45.1 ст.45 ПКУ платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Пунктом 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.
Аналогічне викладено у розділі ІІІ наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків" від 28.12.2015 № 1204 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за № 124/28254.
Враховуючи викладене, за винятком випадків оскарження податкового повідомлення-рішення, законодавство пов'язує виникнення у фізичної особи обов'язку сплатити грошове зобов'язання із фактом особистого вручення їй чи законному представникові податкового повідомлення-рішення або надсилання його рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцем проживання або останнім відомим місцезнаходженням.
Як встановлено судом, ГУ ДФС у Сумській області 06.04.2018 було винесено два податкові повідомлення-рішення за №11-1308-1819 та №049879-1308-1819 (а.с.5). Ці рішення були надіслані засобами поштового зв'язку з рекомендованим повідомленням про вручення за зазначеною в них адресою, а саме: АДРЕСА_4 , однак, поштове відправлення повернулося з відміткою пошти "за закінченням встановленого строку зберігання" (а.с.5-6).
Сформовану ГУ ДФС у Сумській області податкову вимогу форми "Ф" від 12.07.2018 №9751-17 (а.с.8) також була надіслана відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення за зазначеною в ній адресою: АДРЕСА_4 , однак, поштове відправлення повернулося з відміткою пошти "за закінченням встановленого строку зберігання" (а.с.8, а.с. 8зворот).
У той же час, відповідно до довідки Управління “Центр надання адміністративних послуг у м.Суми” про реєстрацію місця проживання особи від 14.09.2021 (а.с.17) встановлено, що ОСОБА_1 з 20.05.2010 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п.70.1 ст. 70 ПК України Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр). До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є, зокрема, громадянами України.
Пунктом 70.2. ст. 70 ПК України визначено, що до облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься така інформація: прізвище, ім'я та по батькові; дата народження; місце народження (країна, область, район, населений пункт); місце проживання, а для іноземних громадян - також громадянство; серія, номер свідоцтва про народження, паспорта (аналогічні дані іншого документа, що посвідчує особу), ким і коли виданий.
За приписами п.70.5, м706 ст. 70 ПК України фізична особа - платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов'язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи - платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред'явити документ, що посвідчує особу.
Органи державної реєстрації актів цивільного стану, органи внутрішніх справ, органи, що здійснюють реєстрацію фізичних осіб, зобов'язані подавати відповідним контролюючим органам інформацію щодо зміни даних, які включаються до облікової картки фізичної особи - платника податків, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця.
Порядок подання такої інформації та взаємодії суб'єктів інформаційних відносин визначається Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи викладене, з метою з'ясування всіх обставин у справі, суд ухвалами суду про витребування доказів позивача зобов'язував надати суду належним чином завірені копії документів, на підставі яких за ОСОБА_1 було зареєстровано податкову адресу: АДРЕСА_4 ; пояснення щодо направлення податкових повідомлень-рішень від 06.04.2018 №11-1308-1819, №049879-1308-1819 та податкової вимоги "Ф" від 12.07.2018 №9751-17 на адресу АДРЕСА_4 , а також належним чином завірені копії заяви відповідача для реєстрації у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків/облікової картки фізичної особи - платника податків за формою №1ДР (а.с.24, 47).
Проте ГУ ДПС в Сумській області будь-яких документів, що стали підставою для реєстрації за відповідачем податкової адреси " АДРЕСА_4 " та відповідно в подальшому направлення податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги за такою податковою адресою та місцем проживання відповідача суду надано не було.
Більше того, позивач самостійно звертався до Управлінням ДМС в Сумській області для з'ясування дійсної адреси місця реєстрації ОСОБА_1 (а.с.6), однак, цей запит та наданий позивачем у подальшому на вимогу суду його оригінал для огляду (а.с.79), містить виключно прізвище, ім'я, по батькові відповідача, дані "про місце проживання - м.Суми" та паспортні дані відповідача - серію і номер. Будь-яких відомостей щодо будь-якого зареєстрованого місця проживання відповідача, у тому числі за адресою АДРЕСА_4 такий запит Управління ДМС в Сумській області не містить.
Посилання представника ГУ ДПС в Сумській області в поясненнях на те, що адреса “ АДРЕСА_4 ” включена до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків за формою 22 (а.с.43), а також те, що платник податків не звертався із заявою про внесення відповідних змін до облікової картки щодо податкової адреси не доводять правомірність дій податкового органу при направлення податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги за адресою АДРЕСА_4 , оскільки цей витяг, крім прізвища, ім'я та по батькові, РНОКПП не містить ні дату, ні назву документа, на підставі якого ця адреса АДРЕСА_4 була зареєстрована як податкова адреса відповідача. При цьому, як вже зазначалось вище, відповідно до п. 70.2. ст. 70 ПК України до облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься така інформація: прізвище, ім'я та по батькові; дата народження; місце народження (країна, область, район, населений пункт); місце проживання, а для іноземних громадян - також громадянство; серія, номер свідоцтва про народження, паспорта (аналогічні дані іншого документа, що посвідчує особу), ким і коли виданий. А відтак такий витяг не доводить тієї обставини, що саме за цією адресою відповідач був взятий на облік як платник податків.
Натомість матеріалами справи підтверджено, що ще з 20.05.2010 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.17).
Стосовно посилання позивача на п. 5 розділу III Положення №822, а також те, що фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів відомості п р о з м і н у даних, які вносяться до облікової картки, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви за формою №5 ДР або заяви за формою №5 ДРП відповідно, що не було дотримано відповідачем та свідчить про не виконання обов'язку, встановленому нормами податкового законодавства, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що саме така адреса як: АДРЕСА_4 , була зареєстрована як податкова адреса відповідача.
Крім того, відповідно до п. 4 розділу IV Положення №822 Державний реєстр формується з інформації, що надходить від територіальних органів ДПС та від інших державних органів відповідно до законодавства.
Таким чином Державний реєстр формується не лише з інформації, наданої платником податків - фізичною особою. ГУ ДПС в Сумській області також не позбавлене обов'язку формувати дані Державного реєстру з інформації про місце проживання фізичної особи, яку отримано від іншого державного органу - УДМС України в Сумській області.
Щодо посилань позивача у поясненнях (а.с.76) на висновки Верховного Суду у рішенні від 12.02.2020 у справі №826/17798/18, суд відмічає, що колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійсно дійшла висновку, що контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов'язку інформувати податковий орган п р о з м і н у своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.
Поряд з цим Судом у вказаній справі не було предметом дослідження обставини внесення даних до облікової картки платника податків.
Натомість у цій справі, що розглядається, відповідач взагалі заперечує своє відношення до адреси АДРЕСА_4 , та відповідно фактично і обов'язку повідомляти п р о з м і н у такої адреси, а позивачем не було надано суду будь-яких документів, на підставі яких за ОСОБА_1 було зареєстровано податкову адресу " АДРЕСА_4 " та коли саме, як то заява відповідача, чи його законного представника, тощо. Відтак, достовірність даних картки із зазначенням адреси відповідача як податкової " АДРЕСА_4 " (а.с.43) оцінюється критично.
Тобто, правовідносини, що були предметом розгляду Верховним Судом у справі №826/17798/18 не є подібними до правовідносин, що є предметом розгляду цієї справи.
За таких обставин, оскільки позивачем не надано доказів направлення податкових повідомлень-рішень від 06.04.2018 на адресу місця реєстрації та проживання відповідача: АДРЕСА_1 , або доказів їх вручення останньому, то ці податкові повідомлення - рішення вважаються не врученими платнику податків, а визначені у них суми - неузгодженими та в силу пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України не можуть вважатися податковим боргом.
Крім того, оскільки податкова вимога від 12.07.2018 також направлялася відповідачу не за місцем реєстрації та проживання відповідача, то враховуючи приписи п. 42.2 ст. 42 ПК України, дана податкова вимога також вважається не врученою відповідачу.
Оскільки податкова вимога від 12.07.2018 не вручена відповідачу належним чином, суд уважає, що у позивача відсутні повноваження здійснювати заходи щодо погашення податкового боргу, передбачені п. 95.2 ст. 95 ПК України.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Сумській області є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, буд.13, код ЄДРПОУ ВП 43995469) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкової заборгованості - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 07.10.2022.
Суддя І.Г. Шевченко