07 жовтня 2022 року
м. Харків
справа № 638/5487/22
провадження № 1-кс/638/987/22
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12022221200001553 від 02 жовтня 2022 року, за ознаками складу кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною першою статті 307 КК України,
07 жовтня 2022 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12022221200001553 від 02 жовтня 2022 року, за ознаками складу кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною першою статті 307 КК України.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду матеріали надійшли в провадження слідчого судді ОСОБА_1 07 жовтня 2022 року.
Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні СВ Харківського районного управління поліції № 3 ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221200001553 від 02 жовтня 2022 року, за ознаками складу злочину, передбаченого частиною першою статті 307 КК України.
Так, 01 жовтня 2022 року до ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення про те, що 01 жовтня 2022 року о 02 год. 28 хв. працівниками поліції, які приїхали на виклик, що «кричить неадекватний чоловік», виявлено чоловіка, який стоїть на балконі квартири АДРЕСА_1 , в ході допомоги вище вказаному чоловіку, яким виявився ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено, що останній перебуває в стані наркотичного сп'яніння. Крім того, в приміщенні його кімнати квартири АДРЕСА_1 було виявлено зіп-пакети з речовиною, ізолетну різного кольору, пристрої для куріння наркотичних речовин, ваги, зіп-пакети з речовиною кристалічного походження, білого кольору, яку він придбав, переносив та зберігав з метою збуту.
Слідчий зазначає, що в ході досудового слідства було встановлено, що 01 жовтня 2022 року о 01 год. до чергової частини ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, було здійснено виклик про те, що неадекватний чоловік по АДРЕСА_2 на 8 поверсі кричить, свариться та заважає спати. Згідно рапорту інспектора взводу 1 роти 1 батальйону УПП в Харківській області ОСОБА_5 , в ході несення служби в складі автопатруля № 1101, було отримано виклик від оператора «102», про те, що кричить людина. Прибувши за адресою: м.Харків, вул. Новгородська, 10, інформація підтвердилась, на балконі восьмого поверху будинку АДРЕСА_2 , стояв чоловік, який заявляв наміри вистрибнути з балкону. В подальшому було викликано швидку та відчинено двері з метою врятування чоловіка. Врятувавши чоловіка, було встановлено його особу, ним виявився ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував в стані наркотичного сп'яніння, однак від госпіталізації до лікарні, чоловік відмовився. В ході перебування в квартирі АДРЕСА_1 , було виявлено велику кількість зіп-пакетів, ізолетну різного кольору, пристрої для куріння наркотичних речовин, ваги, зіп-пакети з речовиною кристалічного походження, білого кольору, схожу на наркотичну речовину, у зв'язку з чим було викликано СОГ ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області.
В ході огляду місця події проведеному 01 жовтня 2022 року в квартирі АДРЕСА_1 , були виявлені та вилучені телефон марки «Моторола» ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ НОМЕР_2 в корпусі блакитного кольору, з сім картою оператора «Водафон» № НОМЕР_3 , металевий наперсток, великий зіп-пакет прозорого кольору з кристалічною речовиною білого кольору, ваги, сріблястого кольору, електронні з вказанням QC PASS 200g/0/01g, прозорі зіп пакети в кількості 200 шт., 2 прозорі зіп-пакети з білою, кристалічною речовиною в кількості 5 шт., квадрати з ізоленти синього кольору всередині з білою кристалічною речовиною в кількості 82 шт., зошит чорного кольору на обкладинці з бурундуками з мультфільму «Чіп і Дейл», в клітинку на 12 аркушів.
Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування, а також подальшого проведення необхідних слідчих дій під час досудового розслідування на теперішній час виникла необхідність у накладенні арешту на вилучені в ході огляду місця події від 01 жовтня 2022 року - телефон марки «Моторола» ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ НОМЕР_2 в корпусі блакитного кольору, з сім-картою оператора «Водафон» № НОМЕР_3 , металевий наперсток, ваги, сріблястого кольору, електронні з вказанням QC PASS 200g/0/01g, зошит чорного кольору на обкладинці з бурундуками з мультфільму «Чіп і Дейл», в клітинку на 12 аркушів.
В клопотанні прокурор зазначає, що повернення вилученого майна може негативно вплинути на встановлення істини по кримінальному провадженню та встановлення усього кола осіб, причетних до скоєння вказаного кримінального правопорушення, оскільки у разі повернення зазначеного майна, можуть бути вжиті заходи та вчинені дії, направленні на його знищення, що може значно ускладнити або взагалі унеможливити встановлення об'єктивної істини у кримінальному проваджені, а також проведення необхідних слідчих дій.
Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 жовтня 2022 року клопотання про арешт майна було повернуто прокурору та встановлено строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків.
В судове засіданні слідчий, прокурор та власник (володілець) майна не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Прокурор ОСОБА_3 подав до суду заяву, в якій просив клопотання про арешт майна розглянути без його участі, клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Відповідно до частини першої статті 172 КПК України неприбуття учасників кримінального провадження у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання, дослідивши додані до нього матеріали, вважає його таким, що не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Відповідно до частини першої статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до частини першої статті 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (частини друга статті 131 КПК України).
Відповідно до частини другої статті 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися(використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до статей 168, 236, 237 КПК України тимчасове вилучення майна: речей та документів, які мають значення для кримінального провадження, може здійснюватися також під час обшуку та огляду. Тому тимчасове вилучене майно може належати не тільки підозрюваному (частина перша статті 167 КПК України), а й іншим особам.
Частиною першою статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За змістом частини третьої статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до статті 98 КПК України матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом, є речовими доказами по справі.
Згідно статей 214, 223 КПК України після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів.
Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 173 КПК України, слідчий суддя при задоволенні клопотання про арешт майна, зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Відповідно до статті 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
Під час судового розгляду встановлено, що у провадженні СВ Харківського районного управління поліції № 3 ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221200001553 від 02 жовтня 2022 року, за ознаками складу злочину, передбаченого частиною першою статті 307 КК України.
В ході огляду місця події, проведеному 01 жовтня 2022 року в квартирі АДРЕСА_1 , були виявлені та вилучені такі речі: телефон марки «Моторола» ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ НОМЕР_2 в корпусі блакитного кольору, з сім картою оператора «Водафон» № НОМЕР_3 , металевий наперсток, великий зіп-пакет прозорого кольору з кристалічною речовиною білого кольору, ваги, сріблястого кольору, електронні з вказанням QC PASS 200g/0/01g, прозорі зіп-пакети в кількості 200 шт., 2 прозорі зіп-пакети з білою, кристалічною речовиною в кількості 5 шт., квадрати з ізоленти синього кольору всередині з білою кристалічною речовиною в кількості 82 шт., зошит чорного кольору на обкладинці з бурундуками з мультфільму «Чіп і Дейл», в клітинку на 12 аркушів.
Орган досудового розслідування вказує на те, що з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування, а також подальшого проведення необхідних слідчих дій під час досудового розслідування на теперішній час виникла необхідність у накладенні арешту на вилучені в ході огляду місця події від 01 жовтня 2022 року телефон марки «Моторола» ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ НОМЕР_2 в корпусі блакитного кольору, з сім-картою оператора «Водафон» № НОМЕР_3 , металевий наперсток, електронні ваги сріблястого кольору з маркуванням QC PASS 200g/0/01g, зошит чорного кольору на обкладинці з бурундуками з мультфільму «Чіп і Дейл», в клітинку на 12 аркушів.
Відповідно до частини п'ятої статті 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Згідно з частиною третьою статті 233 КПК України слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді.
Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.
Слід зазначити, що ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 жовтня 2022 року у задоволенні клопотання слідчого Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , про надання дозволу на огляд приміщення, а саме, квартири АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221200001553 від 02 жовтня 2022 року за ознаками складу кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною першою статті 307 КК України, відмовлено за необгрунтованістю.
Так, слідчий суддя зазначив, що викладені в клопотанні доводи суперечили доданим до клопотання документам, в тому числі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.До клопотання не було додано оригіналів або копій документів чи інших матеріалів на підтвердження доводів клопотання.
Постанови про визнання речовими доказами вилучених в ході огляду речей матеріали клопотання також не містили.
Таким чином, суд враховує, що слідчим суддею було відмовлено у задоволенні клопотання про огляд приміщення, а тому за таких обставин не можна вважати, що огляд відбувся у відповідності до норм чинного законодавства, а відтак і вилучене під час такого огляду майно, речі та документи не може використовуватись як належні докази у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, слідчий суддя доходить висновку, що прокурор не довів необхідності арешту зазначеного майна, оскільки вилучення вказаного майна відбулось з порушенням норм кримінального процесуального закону і таке майно є недопустимим доказом у даному кримінальному провадженні, у зв'язку з чим відсутні підстави для його збереження.
Зважаючи на мотиви клопотання та обґрунтування його прокурором, майно, на яке прокурор просить накласти арешт, оцінивши потреби досудового розслідування, правову підставу для арешту майна, керуючись принципом змагальності кримінального провадження (стаття 22 КПК України) відносно подання до суду доказів своєї правової позиції, слідчий суддя доходить висновку про відсутність правових підстав для накладення арешту на вилучене в ході проведеного огляду майно.
На підставі вищевикладеного, клопотання про арешт майна задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 369 - 372 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
В задоволенні клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12022221200001553 від 02 жовтня 2022 року, за ознаками складу кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною першою статті 307 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 07 жовтня 2022 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1