Справа № 638/18387/20
Провадження № 2/638/1698/22
21 вересня 2022 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді Цвірюка Д.В.,
за участю секретарів Куценко К.Д., Межирицької В.Ю.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Дзержинського районного суду м.Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Клопотов Станіслав Давидович про скасування державної реєстрації прав, припинення права власності та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Представник Харківської міської ради звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Клопотов Станіслав Давидович, в якому просить скасувати рішення державного реєстратора Клопотова Станіслава Давидовича №53996523 від 10.09.2020 року про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на торгівельний павільйон № НОМЕР_1 - громадський будинок літ.«А-1», загальною площею 27,4 кв.м по АДРЕСА_1 ; припинити право приватної власності на торгівельний павільйон № НОМЕР_1 - громадський будинок літ. «А-1», загальною площею 27,4 кв.м. по АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі рішення державного реєстратора Клопотова Станіслава Давидовича №53996523 від 10.09.2020 року; скасувати рішення державного реєстратора Клопотова Станіслава Давидовича №54001072 від 10.09.2020 року про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на торгівельний павільйон № НОМЕР_2 - громадський будинок літ. «А-1», загальною площею 26,3 кв.м по АДРЕСА_1 , припинити право приватної власності на торгівельний павільйон № НОМЕР_2 - громадський будинок літ. «А-1», загальною площею 26,3 кв.м. по АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі рішення державного реєстратора Клопотова Станіслава Давидовича №54001072 від 10.09.2020 року, скасувати рішення державного реєстратора Клопотова Станіслава Давидовича №53995539 від 10.09.2020 року про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на торгівельний павільйон № НОМЕР_3 - громадський будинок літ. «А-1», загальною площею 30,4 кв.м. по АДРЕСА_1 , припинити право власності на торгівельний павільйон № НОМЕР_3 - громадський будинок літ. «А-1», загальною площею 30,4 кв.м по АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі рішення державного реєстратора Клопотова Станіслава Давидовича №53995539 від 10.09.2020 року, звільнити самовільно зайняту земельну ділянку від павільйонів №№1, 3, 4 - громадський будинок літ. «А-1» по АДРЕСА_1 , яку використовує ОСОБА_2 , з приведенням її у придатний для використання стан.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що Інспекцією з благоустрою Департаменту територіального контролю Харківської міської ради під час здійснення заходів самоврядного контролю виявлено факт розміщення на земельній ділянці біля будинку за адресою: АДРЕСА_2 тимчасових споруд. Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по АДРЕСА_2 торговельний павільйон №1 - громадський будинок літ. «А-1», загальною площею 27,4 кв.м., торгівельний павільйон № НОМЕР_2 - громадський будинок літ. «А-1», загальною площею 26,3 кв.м., торгівельний павільйон № НОМЕР_3 - громадський будинок літ. «А-1», загальною площею 30,4 кв.м право власності зареєстровано за ОСОБА_2 . На запит Департаментом отримано інформацію від Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради, відповідно до якої будь-які дії щодо підготовки проектів розпорядчих документів не вчинялись. За інформацією Департаменту земельних відносин Харківської міської ради договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_2 на оформленні не перебуває. Рішень щодо продажу земельних ділянок за запитуваними параметрами Харківською міською радою не приймалось. Станом на 29.12.2012 року у відділі у м.Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області не обліковуються правовстановлюючі документи на право власності або користування на земельну ділянку по АДРЕСА_2 . Згідно Акту обстеження земельної ділянки за вказаною адресою інформація про документи, що посвідчують право власності, користування земельною ділянкою, площею орієнтовно 0,0210 га за адресою: АДРЕСА_2 не обліковуються. Обстеженням встановлено, що на вказаній земельній ділянці розташовані торгівельні павільйони, право власності на які зареєстровані за ОСОБА_3 та за ОСОБА_2 .. Земельна ділянка не огороджена, використовується для розміщення тимчасових споруд (торгівельні павільйони для продажу продуктів харчування, алкогольних напоїв та табачних виробів) для здійснення підприємницької діяльності. В реєстрі будівельної діяльності, розміщеному на офіційному вебсайті Держархбудінспекції України відсутня інформація щодо об'єктів за вищевказаною адресою. Зазначає, що у відповідача під час державної реєстрації в 2020 році був відсутній документ, що підтверджує прийняття спірних об'єктів до експлуатації, а тому реєстрація прав на вказані вище об'єкти проведена з порушенням вимог діючого законодавства. У відповідача відсутній документ, що підтверджує прийняття спірних об'єктів до експлуатації, а реєстрація прав на них проведена з порушенням вимог діючого законодавства. Відповідні дії забудовника прямо порушують законні права та інтереси міської ради, яка за наслідком забудови належної їй земельної ділянки позбавлена можливості використовувати її на власний розсуд, виконувати функції державного архітектурно-будівельного контролю.
Ухвалою судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 04.01.2021 року позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення допущених недоліків заяви.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена в провадження судді Цвірюка Д.В. 19.04.2021 року.
Ухвалою судді від 21.04.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 16.09.2021 року вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони ОСОБА_2 у будь-який спосіб вчиняти дії щодо спірного майна.
Ухвалою суду від 07.12.2021 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 22.02.2022 року постановлено провести заочний розгляд даної справи.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд повідомлявся, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.
Третя особа -приватний нотаріус ХМНО Клопотов С.Д. в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся, причини неявки суду не повідомив.
У відповідності до ч.1, 3, 4 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.
З цього приводу Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності нез'явившихся осіб за наявними матеріалами справи, у зв'язку з чим на підставі ухвали Дзержинського районного суду м.Харкова від 22.02.2022 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст.280-282 ЦПК України.
Суд, заслухавши вступне слово представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв'язку, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, крім випадків, встановлених ст.82 ЦПК України.
Інспекцією з благоустрою Департаменту територіального контролю Харківської міської ради під час здійснення заходів самоврядного контролю виявлено факт розміщення на земельній ділянці біля будинку за адресою: АДРЕСА_2 тимчасових споруд.
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по АДРЕСА_2 торговельний павільйон №1 - громадський будинок літ. «А-1», загальною площею 27,4 кв.м., торгівельний павільйон №3 - громадський будинок літ. «А-1», загальною площею 26,3 кв.м., торгівельний павільйон № НОМЕР_3 - громадський будинок літ. «А-1», загальною площею 30,4 кв.м право власності зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі довідок № 753159 від 09.09.2020 та технічних паспортів б/н від 08.09.2020 виданих ФОП ОСОБА_4 та договору купівлі-продажу від 02.01.2020 № 6.
Відповідно до п. 3.2.11 Положення про Департамент, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 20.11.2015 № 7/15 (зі змінами), Департамент має право одержувати від посадових осіб виконавчих органів міської ради, керівників підприємств, установ і організацій комунальної власності територіальної громади міста Харкова документи, довідки, інші матеріали, необхідні для виконання покладених на Департамент функцій та завдань.
Відповідно до інформації Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради (лист від 16.11.2020 № 7142/0/605-20) будь-які дії щодо надання у власність або користування для розміщення, здійснення будівництва, збереження будь-яких будинків, будівель або споруд, земельної ділянки по АДРЕСА_1 ; присвоєння, зміни та впорядкування поштової адреси будь-яким будинкам, будівлям або спорудам розташованим на земельній ділянці АДРЕСА_1 , надання будь-яким особам містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 та будівельних паспортів забудови вказаної земельної ділянки, виконання будь-яких дій відповідно Порядку вирішення питань, пов'язаних із самочинним будівництвом та прийнятих рішень постійно діючої комісії з питань самочинного будівництва стосовно будь-яких будинків, будівель або споруд розташованих на земельній ділянці по АДРЕСА_1 Департаментом містобудування та архітектури не вчинялися.
Згідно інформації Департаменту земельних відносин Харківської міської ради (лист від 20.11.2020 № 9062/0/225-20) договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 на оформленні не перебуває. Рішень щодо продажу земельних ділянок за запитуваними параметрами Харківською міською радою не приймалось.
Відповідно до інформації відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківської області (лист від 17.11.2020 № 2752/116-20) станом на 29.12.2012 у відділі не обліковуються правовстановлюючі документи на право власності або користування на земельну ділянку по АДРЕСА_1 .
Інспекцією з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту територіального контролю Харківської міської ради в порядку ст. 189 Земельного кодексу України здійснено обстеження земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно Акту обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 інформація про документи, що посвідчують право власності, користування земельною ділянкою, площею, орієнтовно 0,0210 та за адресою: АДРЕСА_1 не обліковуються.
Обстеженням на місцевості встановлено, що на земельній ділянці площею, орієнтовно, 0,0210 та за адресою: АДРЕСА_1 розташовані торгівельні павільйони право власності на які зареєстровані за ОСОБА_3 (торгівельні павільйони №№ НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ) та за ОСОБА_2 (торгівельні павільйони №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , 4)
Вказана земельна ділянка не огороджена, використовується для розміщення тимчасових споруд (торгівельні павільйони для продажу продуктів харчування, алкогольних напоїв та табачних виробів) для здійснення підприємницької діяльності.
В реєстрі будівельної діяльності, розміщеному на офіційному вебсайті Держархбудінспекції України («www.dabi.gov.ua»), який містить відповідну інформацію стосовно документів, що надають право на виконання будівельних робіт та прийняття об'єкта в експлуатацію з травня 2011 року, відсутня інформація щодо об'єктів за вищевказаною адресою.
За вимогами ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Частиною 2 ст. З Закону визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
За вимогами ч. 1 ст. 5 Закону у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Частиною 2 цієї статті визначено, що якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених ст. 31 цього Закону.
Відповідно до Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, будівельними роботами є роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.
Згідно ДБН А.2.2-3-2014: нове будівництво - це будівництво будинків, будівель, споруд, їх комплексів, що здійснюється з метою створення об'єктів виробничого і невиробничого призначення,
а також лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, в тому числі добудова зупинених об'єктів незавершеного будівництва.
Реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко- економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).
В силу вимог ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проведенню державної реєстрації прав на об'єкт нерухомого майна має передувати прийняття його до експлуатації.
Порядок прийняття об'єктів будівництва до експлуатації визначений ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Частиною 2 ст. 18 Закону визначено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
У частині обов'язку реєстрації права власності виключно на ті об'єкти будівництва, які прийняті до експлуатації (за винятком випадків, визначених ст. 31 Закону) Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень повністю відповідає вимогам Закону.
Пунктом 41 Порядку унормовано, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна подаються: документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси; письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність); договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).
Підсумовуючи можна дійти до висновку, що для державної реєстрації права власності на новозбудований або реконструйований об'єкт до державного реєстратора надається документ, що підтверджує прийняття такого об'єкту до експлуатації.
Навіть для державної реєстрації права власності на об'єкт будівництва, право на який визнано за рішенням суду, згідно п. 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, об'єкт приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об'єкта.
Частиною 1 статті 18 Закону визначено, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Викладене вище свідчить про те, що у відповідача під час державної реєстрації в 2020 році був відсутній документ, що підтверджує прийняття спірних об'єктів до експлуатації, а отже, реєстрація прав на вказані вище об'єкти проведена з порушенням вимог діючого законодавства, що порушує ч. 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно якої проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних: даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених ст. 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Крім того, частиною 4 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Отже, належним способом захисту прав та законних інтересів міської ради в даному випадку є скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права власності та припинення прав відповідача на спірне майно.
При цьому однією з підстав державної реєстрації права власності на спірне майно є договір купівлі-продажу № б від 02.01.2020. Однак, він не може бути підставою для державної реєстрації прав на нерухоме майно оскільки предметом вказаного договору є металеві конструкції - торгівельні павільйони №№ НОМЕР_1 , 3, 4, котрі не є нерухомим майном.
Викладене вище свідчить про те, що у відповідача відсутній документ, що підтверджує прийняття спірних об'єктів до експлуатації, а реєстрація прав на них проведена з порушенням вимог діючого законодавства. Відповідні дії забудовника прямо порушують законні права та інтереси міської ради, яка за наслідком забудови належної їй земельної ділянки позбавлена можливості використовувати її на власний розсуд, виконувати функції державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно зі статями 13, 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земля та її надра є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого право власності здійснюють органи державної влади і місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України і Законами України.
З аналізу ст. 12 ЗК України до повноважень Харківської міської ради у галузі земельних відносин на території міста належить: розпоряджатися землями територіальної громади; передавати земельні ділянки комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до зазначеного Кодексу; надавати земельні ділянки у користування із земель комунальної власності відповідно до зазначеного Кодексу.
На підставі ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до положень ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст.126 ЗК України).
На підставі ст. 83 цього кодексу землі, які належать на праві власності територіальним громадам міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
Отже, відповідно до вимог наведеного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» встановлено, що самовільним зайняттям земельної ділянки - є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Отже, самовільне зайняття земельної ділянки означає фактичне використання земельних ділянок без відповідних правових підстав. При цьому таке використання за своїм характером виключає можливість нормального користування земельною ділянкою з боку інших осіб. Окрім цього, Земельний кодекс України ставить правомірність використання земельної ділянки в залежність від встановлення її меж у натурі (на місцевості) та державної реєстрації правовстановлюючого документа.
Згідно із положеннями ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до приписів ст. 212 цього кодексу самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач фактично використовує земельну ділянку комунальної власності територіальної громади м. Харкова за адресою: АДРЕСА_1 під торгівельними павільйонами №№ НОМЕР_6 шляхом її самовільного зайняття, а тому позовні вимоги Харківської міської ради підлягають задоволенню у повному обсязі.
При цьому суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов'язків у сторін.
У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, оскільки позивач, на виконання свого процесуального обов'язку надав належні, і неспростовні докази на підтвердження своєї позиції, а також оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд ухвалює рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 76-82, 133, 141, 258, 259, 263-265, 352-355 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги Харківської міської ради до ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації прав, припинення права власності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Скасувати рішення державного реєстратора Клопотова Станіслава Давидовича №53996523 від 10.09.2020 року про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на торгівельний павільйон № НОМЕР_1 - громадський будинок літ.«А-1», загальною площею 27,4 кв.м по АДРЕСА_1 .
Припинити право приватної власності на торгівельний павільйон № НОМЕР_1 - громадський будинок літ. «А-1», загальною площею 27,4 кв.м. по АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі рішення державного реєстратора Клопотова Станіслава Давидовича №53996523 від 10.09.2020 року.
Скасувати рішення державного реєстратора Клопотова Станіслава Давидовича №54001072 від 10.09.2020 року про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на торгівельний павільйон № НОМЕР_2 - громадський будинок літ. «А-1», загальною площею 26,3 кв.м по АДРЕСА_1 .
Припинити право приватної власності на торгівельний павільйон № НОМЕР_2 - громадський будинок літ. «А-1», загальною площею 26,3 кв.м. по АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі рішення державного реєстратора Клопотова Станіслава Давидовича №54001072 від 10.09.2020 року.
Скасувати рішення державного реєстратора Клопотова Станіслава Давидовича №53995539 від 10.09.2020 року про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на торгівельний павільйон № НОМЕР_3 - громадський будинок літ. «А-1», загальною площею 30,4 кв.м. по АДРЕСА_1 .
Припинити право власності на торгівельний павільйон № НОМЕР_3 - громадський будинок літ. «А-1», загальною площею 30,4 кв.м по АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі рішення державного реєстратора Клопотова Станіслава Давидовича №53995539 від 10.09.2020 року.
Звільнити самовільно зайняту земельну ділянку від павільйонів №№1, 3, 4 - громадський будинок літ. «А-1» по АДРЕСА_1 , яку використовує ОСОБА_2 , з приведенням її у придатний для використання стан.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Харківської міської ради судовий збір у розмірі 20 053 (двадцять тисяч п'ятдесят три) гривні 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 30.09.2022 року.
Сторони та інші учасники справи:
позивач - Харківська міська рада, ЄДРПОУ 04059243, м.Харків, м-н Конституції буд.7;
відповідачі - ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_7 , АДРЕСА_3 ;
треті особи - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Клопотов Станіслав Давидович, м.Харків, пров.Короленка буд.19.
Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк