Справа № 309/4383/22
Провадження № 2/309/833/22
07 жовтня 2022 року м. Хуст
Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Орос Я.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Хустський центр первинної медико-санітарної допомоги» Хустської міської ради про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до комунального некомерційного підприємства «Хустський центр первинної медико-санітарної допомоги» Хустської міської ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди в сумі 10000 гривень.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає із положень Конституції України.
Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Як вбачається із змісту позовної заяви, позивачем, окрім позовної вимоги про поновлення на роботі, заявляються також вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
У постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 6-1121цс16 зроблено висновок, що починаючи з 01 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.
Від цього висновку не відступила Велика Палата Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301 гс 18) де зазначено, що пільга щодо сплати судового збору не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Такий висновок зроблений у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 369/10046/18, де також визначено, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є заробітною платою, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, яка визначає критерії законності та обґрунтованості рішення, а також ст. 13 «Про судоустрій і статус суддів» при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, з урахуванням позовних вимог ОСОБА_2 повинна сплатити судовий збір за звернення до суду в частині вирішення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу), яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
У позовній заяві ціну позову в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не визначено. Разом з тим вказано про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, починаючи з дати звільнення по день фактичного поновлення на роботі. Також встановлена сума відшкодування моральної шкоди, яку позивач оцінює у розмірі 10000 грн.
У зв'язку з наведеним суд визначає розмір судового збору за вказані позовні вимоги в мінімальному розмірі, що становить по 992, 40 грн.
Таким чином, позивачем не сплачено судовий збір при зверненні до суду з позовом та, враховуючи характер спору, їй необхідно сплатити судовий збір у сумі 1984,80 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, якщо позовна заява подана без додержання вимог, передбачених ст.ст. 175, 177 ЦПК України, вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку на усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Хустський центр первинної медико-санітарної допомоги» Хустської міської ради про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Хустського
районного суду: Орос Я.В.