Справа № 306/1759/22
Провадження № 4-с/306/5/22
06 жовтня 2022 року м. Свалява
Свалявський районни суд Закарпатської області в особі:
головуючого судді Ганчак Л.Ф.
при секретарі Бращайко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) про визнання дій державного виконавця протиправними та зобов'язання скасувати постанову про накладення арешту на майно,
ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця. Скаргу мотивує тим, що постановою державного виконавця Іршавського РВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області від 02.08.2017 року було накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою накладення арешту послужила постанова про відкриття виконавчого провадження №53882901 по виконавчому листу № 301/184/17, виданого 26.04.2017року Іршавським районним судом про стягнення із скаржника аліментів. На даний час скаржник звернувся до нотаріуса для вчинення нотаріальних дій, однак у вчиненні будь-яких нотаріальних дій йому відмовлено у зв'язку забороною відчуження майна - арешту рухомого майна на підставі постанови про арешт майна боржника, №53882901 від 02.08.2017р.
При зверненні до головного державного виконавця Раточка О.Ю. про скасування постанови, якою накладено арешт на все рухоме майно, остання відмовила у виконанні такої дії посилаючись, що у її розпорядженні знаходиться виконавче провадження, щодо стягнення з нього аліментів на утримання дітей, а тому вчинити будь-які виконавчі дії до закінчення виконавчого провадження вона не може. Крім цього, скасування постанови мотивувала тим, що в разі скасування постанови про накладення арешту повинно були забезпечено виконання рішення суду накладення арешту на інше майна. Станом на 01.09.2022р. заборгованість по аліментах у скаржника відсутня, що підтверджується розрахунком заборгованості по аліментах за 2022р. від 26.09.2022р., наданого головним державним виконавчем ОСОБА_2 , тобто скаржник не є боржником і свої зобов'язання виконує, існування арешту на майно порушує конституційне право скаржника володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, взв"язку з чим він змушений звернутись до суду із зазначеною скаргою, яку просить задовольнити.
В судове засідання скаржник не з"явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Головний державний виконавець Раточка О.Ю. в судове засідання також не з"явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
За викладених обставин, суд провів розгляд справи на підставі наявних в ній доказів, в порядку, передбаченому ч.2 ст.247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Оглянувши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.
Судом встановлено, що постановою від 02.08.2017 року старшим державним виконавцем Іршавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управнніня юстиції в Закарпатській області Бобіта Тетяною Василівною накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 (а.с.7). Підставою накладення арешту послужила постанова про відкриття виконавчого провадження № 53882901 по виконавчому листу №301/184/17, виданого 26.04.2017року Іршавським районним судом (а.с.5). Станом на 01.09.2022р. заборгованість по аліментах у ОСОБА_1 відсутня, що підтверджується розрахунком заборгованості по аліментах за 2022р. від 26.09.2022р., наданого головним державним виконавчем Раточка О. (а.с.9).
Згідно ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
Крім того, згідно з висновком Верховного Суду, який міститься у постанові від 27 березня 2020 року у справі №817/928/17а. Існування арешту на майно боржнику порушує конституційне право ОСОБА_1 володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю (ст.41 Конституції України).
Тобто, незняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні при відсутності заборгованості є порушенням конституційних прав особи.
При цьому, згідно ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Однак, рішення суду щодо сплати аліментів по виконавчому листі продовжує виконуватись, проте скаржником не мотивовано у скарзі, що в разі скасування арешту на майно він зобов'язується іншим майном виконання рішення суду про стягнення аліментів.
Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Суд вважає, що державний виконавцеь правомірно не скасував арешт, накладений на майно боржника, що відповідає вимогам с.59 Закону УКраїни, а тому скарга в частині визнання дій державного виконавця неправомірними не підлягає до задоволення. Разом з тим, суд не може зобов'язати державного виконавця вчинити дії по скасуванню арешту на майно скаржника.
За таких обставин, суд вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення, а саме суд скасовує постанову про накладення арешту на майно.
Одночасно суд звертає увагу скаржника, що в разі несвоєчасного виконання рішення суду про стягнення аліментів в майбутньому може потягнути за собою повторне накладення арешту на його майно.
Керуючись ст.ст.18,22,56,74 Закону України "Про виконавче провадження", ст.447 ЦПК України, суд,
Скаргу ОСОБА_1 задоволити скасувати частково.
Скасувати постанову про накладення арешту на майно ОСОБА_1 , винесену 02.08.2017р. старшим державним виконавцем Іршавського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області Бобіта Тетяною Василівною по виконавчому провадженні №53882901 від 02.08.2017р. по виконавчому листу № 301/184/17, виданого 26.04.2017року Іршавським районним судом.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Закарпатського апеляційного суду .
Головуючий Л.Ф.Ганчак
06.10.2022