07 жовтня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/1797/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Малашенкової Т.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "М.Консальт" (далі - ТОВ "М.Консальт", відповідач)
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2022
(головуючий суддя Кропивна Л.В., судді Пономаренко Є.Ю. і Руденко М.А.)
у справі № 910/1797/21
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рентпроперті" (далі - ТОВ "Рентпроперті", позивач)
до ТОВ "М. Консальт"
про стягнення 498 640 грн.,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестхіллс Веста";
товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Реалті",
1. ТОВ "Рентпроперті" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "М. Консальт" про стягнення заборгованості за договором суборенди від 01.04.2018 № 13-РП у розмірі 498 640 грн.
2. Рішенням господарського суду міста Києва від 30.06.2021 у задоволенні позову відмовлено.
3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2021: задоволено апеляційну скаргу ТОВ "Рентпроперті"; згадане рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове рішення про задоволення позову про стягнення зазначеної заборгованості.
4. 19.01.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява ТОВ "М.Консальт" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2021 у цій справі, в якій (заяві) назване товариство просить скасувати відповідну постанову, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Рентпроперті".
Згадану заяву обґрунтовано тим, що ТОВ "М.Консальт" стало відомо про нововиявлені обставини, які існували на час розгляду даної справи і які не були і не могли бути йому відомі на час розгляду справи, але є істотними для такого розгляду, оскільки їх врахування мало б наслідком прийняття іншого судового рішення за результатом розгляду апеляційної скарги.
5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2022: відмовлено ТОВ "М.Консальт" у задоволенні заяви про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2021 у цій справі за нововиявленими обставинами; відповідну постанову Північного апеляційного господарського суду залишено в силі.
6. Ухвалу мотивовано тим, що в постанові, яку просить переглянути відповідач, судом вже надавалася оцінка відповідним доказам та обставинам.
7. У касаційній скарзі до Верховного Суду ТОВ "М.Консальт" просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2022 з цієї справи та передати останню на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
8. Касаційну скаргу обґрунтовано, з посиланням на абзац другий частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального права і порушенням ним норм процесуального права, в тому числі статті 320, частин першої, другої, п'ятої статті 236 названого Кодексу.
9. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Рентпроперті" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх безпідставність та необґрунтованість, невідповідність їх підставам касаційного оскарження та правозастосовній практиці, і просить відмовити в задоволенні касаційної скарги.
10. Судом апеляційної інстанції у постановленні оскаржуваної ухвали з'ясовано й зазначено, зокрема, таке.
10.1. ТОВ "М.Консальт" в обґрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2021 зазначає, що: йому (товариству) стало відомо про такі нововиявлені обставини, які не були встановлені в даній справі; до таких обставин відноситься нікчемність договору оренди від 15.03.2018 №01/15003 та договору суборенди від 01.04.2018 №1-АРТ у зв'язку з відсутністю згоди іпотекодержателя (ПАТ "Український професійний банк") за іпотечним договором від 25.12.2007 іпотекодавцю ПАТ "Експериментально-механічний завод" на передачу предмета іпотеки в найм (оренду); предметом іпотеки є майновий комплекс, розташований за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, до складу якого входять, зокрема, і нежитлові приміщення, які позивачем передавалися відповідачу за господарським договором суборенди від 01.04.2018 №13-РП.
Нововиявленою, на думку заявника, є також обставина, пов'язана із нікчемністю договору оренди майнового комплексу №ІП-28, серія та номер 1719 від 11.06.2020 між ТОВ "Гансо компані" та ТОВ "-Сервіс Тех-", оскільки на укладення цього договору іпотекодержатель, яким з 27.04.2020 є ТОВ "Фінансова компанія "Інвестхіллс Веста", згоди не надавав.
10.2. Проте в постанові Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2021 колегія суддів вже надавала свою правову оцінку відповідним доказам. Зокрема, апеляційний господарський суд виходив з того, що орендар, якому майно передане в користування на умовах оренди, не вправі посилатися на недійсність договору як на підставу, яка звільняє його від виконання основного обов'язку орендаря.
Більше того, при вирішенні спорів між орендодавцем та орендарем, пов'язаних із стягненням плати за користування переданим в орендну майном, до предмета доказування не входить питання законності набуття орендодавцем речових прав на річ, що передана ним у користування на умовах суборенди іншій особі.
10.3. За користування майном у відповідності до умов договору орендар має сплачувати оренду плату за таке користування та інші узгоджені в договорі оренди платежі у строки, порядку та в розмірі, що установлені договором.
10.4. У постанові, яку просить переглянути за нововиявленими обставинами відповідач, судом вже надавалася оцінка відповідним доказам та обставинам.
11. Причиною подання касаційної скарги стала незгода скаржника з відмовою йому апеляційним господарським судом у задоволенні заяви про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2021 у цій справі за нововиявленими обставинами.
12. В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на певну судову практику Вищого господарського суду України та Верховного Суду, а підставою подання скарги визначено "абзац 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України".
Згідно з визначеною скаржником як підстава касаційного оскарження нормою процесуального права (насправді це абзац шостий частини другої статті 287 ГПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
13. При цьому ніякого неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права скаржником не зазначено й не обґрунтовано.
Ним не вказано, які конкретно норми матеріального права були неправильно застосовані судом попередньої інстанції, в чому саме полягало таке неправильне застосування та яким чином воно позначилося на прийнятті оскаржуваного судового рішення.
Посилання скаржника на правові висновки Вищого господарського суду України не приймаються Судом, оскільки останні не є джерелом правозастосовчої практики у розумінні частини четвертої статті 236 ГПК України, а самі лише посилання скаржника на постанови Верховного Суду у низці справ не свідчать про виконання скаржником свого процесуального обов'язку щодо зазначення й обґрунтування в касаційній скарзі неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права у прийнятті судового рішення, що оскаржується.
14. Стосовно посилання скаржника на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, - статей 320, частин першої, другої, п'ятої статті 236 ГПК України слід зазначити таке.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 320 ГПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Як вказано скаржником, нововиявленими обставинами в даній справі як юридичним фактом, який має істотне значення для розгляду справи, але не був і міг бути відомий відповідачу на час ухвалення оскаржуваної постанови від 15.11.2021, є обставини нікчемності договорів, які існували на час розгляду справи та ухвалення судом постанови від 15.11.2021, а саме: нововиявлені обставини, на думку скаржника, свідчать про те, що господарський договір суборенди від 01.04.2018 №1-АРТ та договір від 01.04.2018 №13-РП, стягнення заборгованості за яким є предметом спору в даній справі, є недійсними (нікчемними) з огляду на їх похідний характер від нікчемного договору оренди від 15.03.2018 №01/15003, і про обставини щодо нікчемності правочинів відповідач дізнався після ознайомлення з постановами Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 зі справи № 910/2077/21, від 07.12.2021 зі справи № 914/408/21.
15. Водночас судом апеляційної інстанції з'ясовано і скаржником не спростовано, що в постанові апеляційної інстанції, яку скаржник просив переглянути, судом вже надавалася оцінка зазначеним заявником обставинам (як факту) і доказам (як підтвердженням факту).
Також судом вірно зазначено, що у прийнятті згаданій постанови апеляційний господарський суд виходив з того, що орендар, якому майно передано в користування, не вправі посилатися на недійсність договору як на підставу, яка звільняє його від виконання основного обов'язку орендаря.
Наведене, зокрема, виключало можливість прийняття іншого судового рішення, про що скаржником зазначалося в його заяві (абзац другий пункту 4 даної постанови).
16. Верховний Суд також враховує, що дослідження обставин і перевірка доказів наявності нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження суду при вирішенні спору по суті, та кваліфікацію таких обставин як нововиявлених.
17. Крім того, Верховний Суд звертає увагу на таке.
Як зазначалося, ТОВ "М.Консальт" просило Верховний Суд передати цю справу на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду. Дане прохання обґрунтовувалося посиланням на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України, згідно з яким підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Між тим скаржником не зазначено, які, власне, докази у справі не дослідив, на його думку, суд апеляційної інстанції. Натомість скаржник послідовно акцентує увагу на недослідженні цим судом саме обставин (а не доказів). Таким чином, вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, не відповідають правовому обґрунтуванню цих вимог, що додатково унеможливлює її задоволення.
18. З урахуванням викладеного у Верховного Суду відсутні підстави для висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права у постановленні оскаржуваної ухвали.
19. Верховним Судом враховуються доводи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, у тій мірі, в якій вони узгоджуються з викладеним у даній справі.
20. Відтак визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваної ухвали, а, отже, й для задоволення касаційної скарги не вбачається.
21. Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати в даній справі, пов'язані з розглядом касаційної скарги, покладаються на відповідача, оскільки скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "М.Консальт" залишити без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2022 у справі № 910/1797/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Булгакова
Суддя Т. Малашенкова