06 жовтня 2022 року
м. Київ
cправа № 873/243/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В.- головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Київської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2022 (колегія суддів: Пашкіна С. А., Шапран В. В., Корсак В. А.) та рішення Господарського суду Чернігівської області від 17.06.2022 (суддя Сидоренко А. С.) у справі
за позовом Господарського суду міста Києва до Київської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунального підприємства "Київжитлоексплуатація", про визнання незаконним та скасування рішення,
У грудні 2021 року Господарський суд міста Києва звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Київської міської ради про визнання незаконним і скасування пунктів 1, 3, 6 рішення Київської міської ради від 08.07.2021 № 1595/1636 «Про організаційно-правові заходи щодо впорядкування використання майна територіальної громади міста Києва», а саме:
- у частині включення до переліку нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке повертається зі сфери управління та іншого безоплатного користування державних органів, установ і організацій, об'єктів, що передані в управління Господарському суду міста Києва згідно з рішенням Київської міської ради від 29.05.2003 № 506/666 «Про передачу в управління судам, Державній судовій адміністрації України та Територіальному управлінню державної судової адміністрації в м. Києві нежитлових будинків та нежитлових приміщень» (пункти 46, 47, 48 Переліку): нежитлового будинку по вул. Богдана Хмельницького, 44-б у місті Києві площею 603,1 кв. м; нежитлового будинку по вул. Богдана Хмельницького, 44-в у місті Києві площею 776,2 кв. м; нежитлових приміщень по вул. Богдана Хмельницького, 44 у місті Києві площею 2662,4 кв. м;
- у частині закріплення за Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» на праві господарського відання цього нерухомого майна територіальної громади міста Києва, а саме: об'єктів, що передані в управління Господарському суду міста Києва згідно рішення Київської міської ради від 29.05.2003 № 506/666 «Про передачу в управління судам, Державній судовій адміністрації України та Територіальному управлінню державної судової адміністрації в м. Києві нежилих будинків та нежилих приміщень»: нежитлового будинку по вул. Богдана Хмельницького, 44-б у місті Києві площею 603,1 кв. м; нежитлового будинку по вул. Богдана Хмельницького, 44-в у місті Києві площею 776,2 кв. м; нежитлових приміщень по вул. Богдана Хмельницького, 44 у місті Києві площею 2 662,4 кв. м.
- у частині визнання такими, що втратили чинність рішення Київської міської ради від 29.05.2003 № 506/666 «Про передачу в управління судам, Державній судовій адміністрації України та Територіальному управлінню державної судової адміністрації в м. Києві нежилих будинків та нежилих приміщень» та від 09.10.2014 № 294/294 «Про внесення змін до додатка до рішення Київської міської ради від 29.05.2003 № 506/666 «Про передачу в управління судам, Державній судовій адміністрації України та Територіальному управлінню державної судової адміністрації в м. Києві нежилих будинків та нежилих приміщень» у частині об'єктів, що передані в управління Господарському суду міста Києва, а саме: нежитлового будинку по вул. Богдана Хмельницького, 44-б у місті Києві площею 603,1 кв. м; нежитлового будинку по вул. Богдана Хмельницького, 44-в у місті Києві площею 776,2 кв. м; нежитлових приміщень по вул. Богдана Хмельницького, 44 у місті Києві площею 2 662,4 кв. м.
17.06.2021 Господарський суд Чернігівської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2022, повний текст якої складений та підписаний 12.09.2022, про задоволення позову.
30.09.2022 Київська міська рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ці судові рішення, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2022 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про її повернення, виходячи з такого.
Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
За змістом частини третьої статті 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частиною четвертою статті 131І Конституції України, в редакції, яка набрала чинності з 30.09.2016 відповідно до Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Підпунктом 11 пункту 161 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131№ та статті 131І Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Водночас, 29.12.2019 набрав чинності Закон України від 18.12.2019 № 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення».
Згідно з частиною третьою статті 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до частини першої статті 58 цього ж Кодексу представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Отже, ці положення передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи як в порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.
З урахуванням положень частин першої і третьої статті 56 ГПК України сторони, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та/або через свого представника; юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Касаційна скарга Київської міськради підписана представником за довіреністю Тетерятник Ольгою Вікторівною від 08.08.2022 № 225-КМГ-2405, з якої не вбачається її повноважень на підписання касаційної скарги від імені скаржника в цій справі. До того ж долучені до касаційної скарги копія посадової інструкції головного спеціаліста відділу захисту речових прав юридичного управління Департаменту комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Положення про цей Департамент не містять доказів самопредставництва.
Крім того, за змістом частини першої статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник; при цьому слід зауважити, що до останніх (законних представників) особа, яка підписала касаційну скаргу, подану від імені Київської міськради, в силу положень статті 57 вказаного Кодексу не належить.
Згідно з частиною четвертою статті 60 цього ж Кодексу повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як представника в господарському судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги відповідно до частини першої статті 26 вказаного Закону, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
При цьому підписання та подання касаційної скарги є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва.
Відповідно до частини третьої статті 290 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.
Таким чином, касаційна скарга Київської міськради підписана Тетерятник О. В. без надання доказів на підтвердження того, що цей головний спеціаліст відділу у даній справі має право відповідно до закону представляти Київську міськраду як представник (адвокат) або в порядку самопредставництва. Тому відсутні підстави вважати, що касаційну скаргу Київської міськради підписано особою, яка має право її підписувати.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 292 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Ураховуючи наведене, касаційну скаргу, яку підписано Тетерятник О. В., не може бути прийнято до розгляду і вона підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини четвертої статті 292 ГПК України.
Згідно з частиною сьомою статті 292 цього Кодексу копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з доданими до скарги матеріалами, а касаційна скарга залишається в суді касаційної інстанції.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що заявник не позбавлений права на повторне звернення з касаційною скаргою.
Керуючись статтями 56, 58, 60, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,
1. Касаційну скаргу Київської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2022 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 17.06.2022 у справі № 873/243/21 не приймати до розгляду та повернути.
2. Копію цієї ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами надіслати заявнику, копію ухвали - іншим учасникам справи.
3. Оригінал касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя В. Ю. Уркевич