Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
07 жовтня 2022 року м. ХарківСправа № 922/1787/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" про забезпечення позову (вх.№1787 від 06.10.2022)
за позовом Приватне акціонерне товариство "Концерн АВЕК та Ко", м.Харків
до 1.Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" , 2.Акціонерного товариства "Харківобленерго"
про зобов'язання вчинити певні дії
Приватне акціонерне товариство "Концерн АВЕК та Ко" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок", Акціонерного товариства "Харківобленерго" в якій просить суд:
- зобов'язати ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «БАРВІНОК» до закінчення або скасування воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», здійснювати виконання своїх обов'язків з постачання електричної енергії ПРИВАТНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «КОНЦЕРН АВЕК ТА КО» згідно Договору №0705575 про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) від 20.11.2020.;
- зобов'язати АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» до закінчення або скасування воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», здійснювати виконання своїх обов'язків з розподілу електричної енергії ПРИВАТНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «КОНЦЕРН АВЕК ТА КО» згідно Договору про постачання електричної енергії №25 від 01.06.1999.
В обгрунтування позову вказує, що 20.11.2020 між ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «КОНЦЕРН АВЕК ТА КО» та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «БАРВІНОК» було укладено Договір №0705575 про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) за яким Відповідач-1 зобов'язався продавати Позивачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Позивача. В п. 1 Додатку №1 до Договору №0705575 зазначено, що Позивач уклав договір з розподілу електричної енергії з оператором АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ«ХАРКІВОБЛЕНЕРГО». Розподіл електричної енергії що постачається Відповідачем-1 здійснюється Відповідачем-2 на підставі укладеного ним з Позивачем Договору про постачання електричної енергії №25 від 01.06.1999. 26.09.2022 Позивач отримав на електронну пошту надіслане Відповідачем-1 повідомлення від 26.09.2022 №1304, у якому зазначено, що у зв'язку з наявністю заборгованості за спожиту електричну енергію 11.10.2022 з 09 год. 00 хв. буде повністю припинено постачання електричної енергії Позивачу. Також 28.09.2022 Позивач отримав на електронну пошту надіслане Відповідачем-2 повідомлення про припинення розподілу електроенергії, у якому зазначено, що на підставі вимоги постачальника електричної електроенергії Відповідача-1 про відключення об'єктів споживача (лист №1305 від 26.09.2022), розподіл електричної енергії буде припинено з 09 год. 00 хв. 11.10.2022 по об'єктам Позивача з ЕІС кодами. Позивач вважає, що застосування Відповідачем-1 і Відповідачем-2 стосовно Позивача заходів з припинення постачання електричної енергії у зв'язку з наявністю заборгованості за спожиту електричну енергію є неправомірними, оскільки належне виконання Позивачем зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.10.2022 залишено позовну заяву без руху,встановлено позивачу у десятиденний строк від дня її отримання надати суду доказів сплати (доплати) судового збору в сумі 2481,00 грн за подання позову до Господарського суду Харківської області.
До позовної зави позивачем надано заяву про забезпечення позову (вх.№1787 від 06.10.2022), в якій просить суд:
- вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «БАРВІНОК» вчиняти будь-які дії з припинення постачання ПРИВАТНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «КОНЦЕРН АВЕК ТА КО» електричної енергії згідно Договору №0705575 про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) від 20.11.2020.;
- вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» вчиняти будь-які дії з припинення розподілу (передачі) електричної енергії по об'єктам ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОНЦЕРН АВЕК ТА КО» з ЕІС-кодами:62Z1621009429167, 62Z5811564200831, 62Z4704931461675, 62Z8749829318775,62Z4999640640597, 62Z9903607264873, 62Z9938525311590, 62Z7799521215372,62Z8803416392582, 62Z5908566349824, 62Z1216493867848, 62Z0538305402785,62Z1447267437802, 62Z6579497702334, 62Z7155859063727, 62Z5688537814847,62Z7600888378138, 62Z9029263023008, 62Z7306487985884, 62Z5539632914110,62Z9839884947100, 62Z5739585476638, 62Z1019690952261, 62Z5228196937025,62Z0581030139671, 62Z8940789004492, 62Z9623647397293.
Суд, розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" про забезпечення позову (вх.№1787 від 06.10.2022), виходить з наступного.
Відповідно дост.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається:
1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;
2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Ч. 1 ст. 140 ГПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії (п.2 ч.1 ст.137 ГПК України).
Відповідно до п.3 ч.1 ст.139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Тобто, імперативними приписами ч.1 ст.139 ГПК України визначено обов'язкові вимоги, які ставляться та яким повинна відповідати заява про вжиття заходів забезпечення позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Як вказано у п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Таким чином, зазначення у заяві про забезпечення обґрунтованості такого забезпечення та доведення, що невжиття такого заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення є обов'язковим.
Разом з цим, виходячи з аналізу Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011 №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Таким чином, зазначення у заяві про забезпечення позову обґрунтованості такого забезпечення та доведення, що невжиття такого заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення є обов'язковим.
Згідно ст. 73, 74, 77, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 № 5-рп/2011 у справі №1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого ст. 55 Конституції України.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, але не виключно задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення та уникнення негативних наслідків в результаті невжиття таких заходів.
Крім цього, при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
У рішенні від 31.07.2003 по справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішеннях Європейського суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Спір, про який зазначає заявник в заяві про забезпечення позову є немайновим, а тому суд повинен досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 29.08.2019 у справі №917/258/19, від 22.07.2019 у справі №914/120/19, від 27.05.2019 у справі №923/65/19.
В обґрунтування поданої заяви, позивач посилається на те, що припинення постачання електричної енергії Позивачу за своєю правовою природою є видом господарсько-правової відповідальності за правопорушення у сфері господарювання - оперативногосподарською санкцією. Застосування Відповідачем-1 і Відповідачем-2 стосовно Позивача заходів з припинення постачання електричної енергії у зв'язку з наявністю заборгованості за спожиту електричну енергію суперечить приписам ГК України і ЦК України, оскільки належне виконання Позивачем зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії вищевказаних обставин непереборної сили (форсмажорних обставин). Вказує, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист прав Позивача на отримання електричної енергії, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки у разі припинення 11.10.2022 постачання електричної енергії протягом судового розгляду справи Позивач не буде мати змогу отримувати послуги з постачання та розподілу (передачі) електричної енергії внаслідок припинення їх надання з боку Відповідача-1 та Відповідача-2.
Відповідно до ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Тобто, господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (п. 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").
Беручи до уваги положення вказаної норми, суд зобов'язаний з'ясувати, чи тотожні за змістом заявлені заходи забезпечення позову заявленим позовним вимогам, та не повинен вживати заходів забезпечення позову, якщо здійснення таких заходів забезпечення позову практично є задоволенням заявлених позовних вимог, і при цьому спір не вирішується по суті.
На думку суду вимоги заяви про забезпечення позову та позовної заяви є тотожними, що зумовулює висновоок суду про відсутність правових підстав для задоволення заяви Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" про забезпечення позову (вх.№1787 від 06.10.2022).
Керуючись ст. 73, 74, 136, 137, 140, 141, 232-235 ГПК України, суд
У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" про забезпечення позову (вх.№1787 від 06.10.2022) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку визначеному ст. ст. 254-255 ГПК України.
Ухвалу підписано 07.10.2022р.
Суддя С.Ч. Жельне
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.