вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"06" жовтня 2022 р. м. Рівне Справа № 918/816/22
Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову від 04.10.2022 у матеріалах справи
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" (вул. Колгоспна, 42, Тараканів, Дубнівський район, Рівненська область, 35641, код ЄДРПОУ 40002972)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
про відновлення становища, яке існувало до порушення права шляхом визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства
без повідомлення учасників справи
04 жовтня 2022 року через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області від ОСОБА_1 надійшов позов до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про відновлення становища, яке існувало до порушення права шляхом визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства.
Разом із позовною заявою від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:
1. Накласти арешт на частку у статутному капіталі Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубенська аграрна компанія» (ідентифікаційний код 40002972) у розмірі 25% статутного капіталу, номінального вартістю 250000.00 гривень, що належить ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов'язкових платежів АДРЕСА_3 ).
2. Заборонити Загальним Зборам Учасників капіталі Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубенська аграрна компанія» (ідентифікаційний код 40002972) приймати наступні рішення:
- про звільнення та/або призначення керівника (директора) Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубенська аграрна компанія» (ідентифікаційний код 40002972), визначення розміру оплати його праці, визначення форм контролю та нагляду за діяльністю директора Товариства, обрання членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), створення будь-яких органів з нагляду та/або контролю діяльності Товариства (наглядова рада, тощо);
- про зміну адреси місцезнаходження Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубенська аграрна компанія» (ідентифікаційний код 40002972), органу управління Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубенська аграрна компанія» (ідентифікаційний код 40002972);
- про зміну складу учасників Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубенська аграрна компанія» (ідентифікаційний код 40002972), збільшення та або зменшення статутного капіталу;
- про реорганізацію, ліквідацію, припинення Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубенська аграрна компанія» (ідентифікаційний код 40002972);
- про зміну відомостей щодо осіб, уповноважених представляти інтереси Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубенська аграрна компанія» (ідентифікаційний код 40002972);
- зміни до Статуту чи викладення Статуту Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубенська аграрна компанія» (ідентифікаційний код 40002972) в новій редакції;
- виплату дивідендів;
- затвердження результатів фінансової діяльності;
- про надання права на укладення будь - яких правочинів (договорів), па суму, що перевищує 500000 (п'ятсот тисяч) гривень;
- про надання згоди на отримання кредиту, позики та іншого виду боргових зобов'язань, а також передання майна в заставу.
3. Заборонити державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), зокрема але не виключно, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, в тому числі Дубенській районній державній адміністрації (поштова адреса: Україна, 35600, Рівненська обл., місто Дубно, вулиця Данила Галицького, 17), а також нотаріусам, посадовим особам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, що перебувають у трудових відносинах із суб'єктом державної реєстрації/суб'єктом державної реєстрації прав, посадовим особам Міністерства юстиції, його територіальних органів, включеними до затвердженого Міністерством юстиції переліку державних реєстраторів та посадових осіб, якими в умовах воєнного стану проводиться державна реєстрація, нотаріусами, включеними до затвердженого Міністерством юстиції переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна, проводити реєстраційні дії стосовно Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубенська аграрна компанія» (ідентифікаційний код 40002972) щодо зміни відомостей про керівника (директора) Товариства, зміни керівника (директора) Товариства (про звільнення та/або призначання керівника (директора) Товариства), внесення відомостей про будь-які органи з нагляду та/або контролю діяльності Товариства (наглядова рада, тощо), зміни відомостей про місцезнаходження Товариства (про зміну місцезнаходження Товариства); зміни відомостей про склад учасників (засновників) Товариства; зміни розміру статутного капіталу; відомостей щодо реорганізації, ліквідації, припинення Товариства; зміни відомостей щодо осіб, уповноважених вчиняти дії від імені Товариства; відомостей щодо змін до Статуту чи викладення Статуту в новій редакції.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_4 зазначив, що 10.09.2015 створено Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія", одним із учасників якого був заявник, частка якого у статутному капіталі становила 25%. 28.09.2022 представником позивача адвокатом Корень О.М. отримано інформацію з реєстру юридичних осіб щодо відповідача, з якої вбачається, що засновниками даної компанії є: ОСОБА_2 , розмір частки 980 000 грн 00 коп., ОСОБА_5 , розмір частки 10 000 грн 00 коп., ОСОБА_6 , розмір частки 10 000 грн 00 коп. Також з даної інформації з реєстру юридичних осіб вбачається, що ОСОБА_4 був учасником ТОВ «Дубенська Аграрна компанія» до 01.02.2021 з розміром частки 250 000,00 грн., а зміни щодо складу учасників були внесені 04.02.2021.
ОСОБА_4 у заяві про забезпечення позову зазначає, що в період часу з 01.01.2021 по 04.02.2021 участі у загальних зборах Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" не приймав, більше того в Україні не був. Тому, на підставі яких саме документів його було виключено із складу учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" та коли ці документи були складені позивачу не відомо.
При цьому на момент внесення змін до реєстру юридичних осіб в частині виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія", статутний капітал відповідача становив 1 000 000 грн 00 коп., а розподіл часток був наступним:
- ОСОБА_2 , розмір вкладу 400 000,00 гри, відсоток у статутному капіталі 40%;
- ОСОБА_7 , розмір вкладу 150 000,00 грн., відсоток у статутному капіталі 15%;
- ОСОБА_8 , розмір вкладу 200 000,00 грн., відсоток у статутному капіталі 25%
- ОСОБА_4 , розмір вкладу 250 000,00 грн., відсоток у статутному капіталі 25%.
На переконання позивача належним способом захисту корпоративних його прав буде відновлення становища, яке існувало до порушення прав позивача, тобто визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників у статутному капіталі товариства, які існували до порушеного права позивача.
Позивач підкреслює, що частка у статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" вибула з його власності без його відома, без його згоди та з порушенням його прав та законних інтересів.
Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить виконання рішення суду.
Також просить суд врахувати ту обставину, що зміни щодо складу учасників вносились неодноразово: 03.02.2021, 05.02.2021; 08.02.2021, 12.03.2021.
06 вересня 2022 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області надійшла заява про долучення до матеріалів справи наступних доказів: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 29.09.2022 щодо юридичної особи Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" та інформація з реєстру юридичних осіб щодо Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія".
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Тобто, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Зазначені висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.
При вирішенні питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Положення ст. 136 ГПК України пов'язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення у контексті положень ст. 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується як гарантія задоволення вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, наявне у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Також суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
З урахуванням загальних вимог, передбачених положеннями статей 73, 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову та їх оцінка судами з належним відображенням у судових рішеннях висновків здійсненої оцінки.
Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/483/18, від 28.08.2019 у справі № 910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 у справі № 922/2163/17.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 137 ГПК України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено у позові вимогу про відновлення становища, яке існувало до порушення права шляхом визначення розміру статутного капіталу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" та розміри часток учасників товариства в розмірі, станом на 01.02.2021:
1. Статутний капітал Товариства дорівнює 1 000 000 грн 00 коп;.
2. Статутний капітал між Учасниками розподіляється наступним чином:
- ОСОБА_2 , розмір вкладу 400 000,00 грн, відсоток у статутному капіталі 40%;
- ОСОБА_7 , розмір вкладу 150 000,00 грн., відсоток у статутному капіталі 15%;
- ОСОБА_8 , розмір вкладу 200 000,00 грн., відсоток у статутному капіталі 25%
- ОСОБА_4 , розмір вкладу 250 000,00 грн., відсоток у статутному капіталі 25%.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що був учасником Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" до 01.02.2021 з розміром частки 250 000,00 грн., а в подальшому 04.02.2021 відбулися зміни щодо складу учасників. При цьому у період часу з 01.01.2021 по 04.02.2021 участі у загальних зборах Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" позивач не приймав, більше того в Україні не був. Тому, на підставі яких саме документів ОСОБА_9 було виключено із складу учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" та коли ці документи були складені йому не відомо. Позивач зауважує, що частка у статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" вибула з його власності без його відома, без його згоди та з порушенням його прав та законних інтересів.
Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити ефективний захист порушених корпоративних прав заявника, за захистом яких він звернувся до суду.
Звертаючись до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою, та надати суду докази існування фактичних обставин, що пов'язані з необхідністю вжиття таких заходів саме на забезпечення позовних вимог в межах порушеного права, яке позивач намагається захистити поданням відповідного позову, а не будь-яких інших порушених прав позивача.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Оскільки у цій справі позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Подібна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, постановах Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/8225/20, від 13.01.2021 у справі №910/9855/20, від 07.10.2021 у справі №910/2287/21.
З матеріалів справи вбачається, що заявлені у заяві про забезпечення позову вимоги позивача, серед іншого, полягають у накладенні арешту на частку у статутному капіталі Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубенська аграрна компанія» у розмірі 25% статутного капіталу, номінальною вартістю 250 000,00 грн, що належить ОСОБА_3 .
Одним із заходів забезпечення позову, згідно з п.1 ч.1 ст. 137 ГПК України, є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Завданням накладення арешту на майно в господарському процесі як заходу забезпечення позову є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. А тому, ухвала господарського суду про забезпечення позову як виконавчий документ містить усі заходи, що їх зобов'язаний застосувати виконавець на виконання цієї ухвали. Вказаної позиції притримується також Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у справі № 910/608/19 від 04.10.2019.
Розглянувши доводи представника позивача, які зазначені у заяві про забезпечення позову, а також дослідивши докази, надані позивачем, господарський суд встановив наступне.
Позивачем на підтвердження своїх вимог надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 29.09.2022 щодо юридичної особи Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" та Інформацію з реєстру юридичних осіб щодо Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія".
Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 29.09.2022 вбачається, що 04.02.2021 відбулася державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу за № 1006051070011001617, а саме: зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера). Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. Державна реєстрація проведена Приватним нотаріусом Піддубною Л.П.
При цьому із даного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 29.09.2022 не вбачається, що саме ОСОБА_4 як учасник Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" вибув зі складу засновників (учасників) відповідача.
Окрім того, господарський суд, дослідивши копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 29.09.2022 та Інформацію з реєстру юридичних осіб щодо Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія", які долучені позивачем до матеріалів справи, та встановив, що дані докази не засвідчені належним чином.
Частинами 1 та 3 ст. 73 ГПК передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Копії письмових доказів, які подаються, повинні бути оформлені відповідно до вимог ч. 4 ст. 91 ГПК України та п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2020), відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 5026/886/2012 досліджував питання визнання незасвідчених копій документів недопустимими доказами. Із висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 27.09.2021 у даній справі, вбачається, що неналежним чином засвідчена копія документу є недопустимим доказом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що подані ОСОБА_10 копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 29.09.2022, а також інформація з реєстру юридичних осіб щодо Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" є недопустимими доказами, оскільки не відповідають вимогам п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2020), позаяк не містять відповідних реквізитів: слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Господарський суд самостійно здійснив перевірку інформації на веб-сторінці в мережі Інтернет за посиланням https://nais.gov.ua/m/ediniy-derjavniy-reestr-yuridichnih-osib-fizichnih-osib-pidpriemtsiv-ta-gromadskih-formuvan, яке зазначене позивачем у Інформації з реєстру юридичних осіб щодо Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія", та встановив, що веб-сторінку не знайдено, та запитувана сторінка була видалена або ніколи не існувала.
Із витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 25.01.2021 та на 02.02.2021 щодо Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія", які отримано судом 06.10.2022 самостійно із використанням електронного цифрового підпису, встановлено, що ОСОБА_4 станом на 25.01.2021 входив до складу засновників (учасників) юридичної особи Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" із розміром внеску до статутного фонду 250 000 грн 00 коп., а станом на 02.02.2021 вибув зі складу учасників (засновників) відповідача.
Надавши оцінку доказам, які наявні в матеріалах справи, а також дослідивши обставини на предмет повноти їх встановлення, суд дійшов висновку, що підстави для вжиття заходу забезпечення позову у справі № 918/816/22 у вигляді накладення арешту на частку у статутному капіталі Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубенська аграрна компанія» у розмірі 25% статутного капіталу, номінальною вартістю 250 000.00 грн. відсутні.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
15 липня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 905/492/19 (ЄДРСРУ № 83002753) досліджував питання забезпечення позову за вимогами майнового та/або немайнового характеру.
Суд вказав, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду або незабезпечення таким рішенням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
За висновком об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Розглянувши доводи представника позивача, які зазначені у заяві про забезпечення позову, господарський суд встановив, що позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, з якими пов'язується застосування такого заходу до забезпечення позову як накладення арешту на частку у статутному капіталі Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубенська аграрна компанія» (ідентифікаційний код 40002972) у розмірі 25% статутного капіталу, номінального вартістю 250000.00 гривень, що належить ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов'язкових платежів АДРЕСА_3 ).
Суд дійшов висновку, застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на частку у статутному капіталі відповідача, що належить ОСОБА_3 , не є адекватним, позаяк під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Окрім того, під час вирішення питання щодо забезпечення позову судом не досліджується питання чи спірна частка 25 % реально належить ОСОБА_3 .
Суд зауважує, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Окрім того, позивач просить суд заборонити Загальним Зборам Учасників Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубенська аграрна компанія» приймати рішення згідно з переліком та заборонити державним реєстраторам будь-яких органів та іншим органам проводити реєстраційні дії стосовно Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубенська аграрна компанія» щодо зміни відомостей про керівника (директора) Товариства, зміни керівника (директора) Товариства (про звільнення та/або призначання керівника (директора) Товариства), внесення відомостей про будь-які органи з нагляду та/або контролю діяльності Товариства (наглядова рада, тощо), зміни відомостей про місцезнаходження Товариства (про зміну місцезнаходження Товариства); зміни відомостей про склад учасників (засновників) Товариства; зміни розміру статутного капіталу; відомостей щодо реорганізації, ліквідації, припинення Товариства; зміни відомостей щодо осіб, уповноважених вчиняти дії від імені Товариства; відомостей щодо змін до Статуту чи викладення Статуту в новій редакції.
Суд зазначає, що обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти: збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Однак підстави забезпечення позову не обмежуються лише пов'язаністю з позовною вимогою. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Із заяви про забезпечення позову вбачається, що позивач припускає, що відповідач може вчиняти різні дії, пов'язані із його господарською діяльністю, що призведе до неможливості виконання майбутнього судового рішення (у випадку задоволення позову).
Із наведених позивачем обґрунтувань вбачається, що порушення корпоративних прав позивача триває з лютого 2021 року.
При цьому невідкладність потреби у забезпеченні даного позову позивачем не обґрунтована.
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем будь-яких дій щодо діяльності юридичної особи без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви про забезпечення позову.
У силу вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтями 76 -79 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналогічні приписи викладені у ч. 3 ст. 13 ГПК України, за якими кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Оцінюючи необхідність забезпечення позову для захисту ймовірно порушених інтересів позивача та співмірність наслідків вжиття/невжиття заходів забезпечення, слід враховувати ступінь доведеності позивачем зв'язку змісту порушеного права та інтересу зі способом та наслідками забезпечення позову.
Не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.
Достатньо обґрунтованим припущенням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору.
Безпідставне застосування заходів забезпечення позову може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Обґрунтованість позову на етапі вирішення заяви про забезпечення позову по суті не досліджується.
Згідно з ч. 10 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев'ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов'язаних з предметом спору.
З огляду на вищевказане, у суду відсутні правові підстави для заборони загальним зборам учасників Товариства приймати рішення з питань:
- про звільнення та/або призначення керівника (директора) Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубенська аграрна компанія» (ідентифікаційний код 40002972), визначення розміру оплати його праці, визначення форм контролю та нагляду за діяльністю директора Товариства, обрання членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), створення будь-яких органів з нагляду та/або контролю діяльності Товариства (наглядова рада, тощо);
- про зміну адреси місцезнаходження Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубенська аграрна компанія», органу управління Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубенська аграрна компанія»;
- про зміну складу учасників Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубенська аграрна компанія», збільшення та або зменшення статутного капіталу;
- про реорганізацію, ліквідацію, припинення Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубенська аграрна компанія»;
- про зміну відомостей щодо осіб, уповноважених представляти інтереси Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубенська аграрна компанія»;
- зміни до Статуту чи викладення Статуту Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубенська аграрна компанія» в новій редакції;
- виплату дивідендів;
- затвердження результатів фінансової діяльності;
- про надання права на укладення будь - яких правочинів (договорів), па суму, що перевищує 500 000 грн;
- про надання згоди на отримання кредиту, позики та іншого виду боргових зобов'язань, а також передання майна в заставу.
При цьому господарський суд виходить із того, що вбачається відсутність зв'язку між вищевказаними заходами забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а зазначені заходи неспроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Заявником не наведено доцільності та необхідності невідкладного забезпечення позову у даній частині.
При цьому суд зауважує, що адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинна блокуватися господарська діяльність юридичної особи. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 25.01.2021 у справі №902/775/20, від 19.01.2021 у справі №902/774/20 та від 16.11.2020 у справі №910/7596/20.
Вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Саме такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 26.09.2019 у справі №521/10766/18.
За приписами ч. 4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» до реєстру можуть бути внесені зміни на основі, в тому числі, примірника оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", зокрема щодо заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій (п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
Суд вважає, що заборона суб'єктам державної реєстрації вчиняти, здійснювати, проводити реєстраційні дії відносно/щодо Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубенська аграрна компанія» щодо зміни відомостей про керівника (директора) Товариства, зміни керівника (директора) Товариства (про звільнення та/або призначання керівника (директора) Товариства), внесення відомостей про будь-які органи з нагляду та/або контролю діяльності Товариства (наглядова рада, тощо), зміни відомостей про місцезнаходження Товариства (про зміну місцезнаходження Товариства); зміни відомостей про склад учасників (засновників) Товариства; зміни розміру статутного капіталу; відомостей щодо реорганізації, ліквідації, припинення Товариства; зміни відомостей щодо осіб, уповноважених вчиняти дії від імені Товариства; відомостей щодо змін до Статуту чи викладення Статуту в новій редакції - перешкоджатиме господарській діяльності юридичної особи відповідача та порушить інтереси відповідача та його учасників (засновників).
Згідно з ч.ч. 1, 2, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, зв'язок між конкретними заходами забезпечення позову і предметом спору, імовірність істотного ускладнення або неможливості ефективного захисту порушених прав заявника, за захистом яких позивач звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.
За ч.ч. 1, 6, 8 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відхиляючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову слід звернути увагу позивача, що заява про забезпечення позову, яку раніше було відхилено повністю або частково, може бути подана вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
Керуючись ст. ст. 139, 140, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову від 04.10.2022 у справі № 918/816/22 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 06.10.2022 та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Суддя І.О. Пашкевич