65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"05" жовтня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/734/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.
при секретарі судового засідання Кушнірук О.А.
розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження
справу № 916/734/22
за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДОС СВ»
про визнання недійсним договору в частині
за участю представників:
від позивача: Берестовенко О.М. /самопредставництво/
від відповідача: не з'явився
Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Юноукраїнська атомна електрична станція" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДОС СВ" з позовом, в якому просить Господарський суд Одеської області:
- визнати недійсним договір №53-123-13-21-06948 від 01.06.2021 в частині нарахування ПДВ за товар на який застосовується пільга, а саме вказаний в п.п. 1,2, 10-28 Специфікації №1 до договору;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДОС СВ" на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція" витрати на оплату судового збору у розмірі 2 481 грн.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 31.05.2022 о 14:30.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.05.2022 призначено підготовче засідання на 13.07.2022, у зв'язку з тим, що 31.05.2022 о 14:30 підготовче засідання не відбулось, через оголошення системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.
Під час підготовчого провадження учасниками справи надано до суду:
заяву позивача за вх.№8354/22 від 19.05.2022, якою повідомлено суду про узгодження найменування з вимогами стандартів державної мови та правил українського правопису, а саме Відокремлений підрозділ "Южно-українська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" перейменовано на Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом";
відзив на позовну заяву за вх.№8004/22 від 14.05.2022;
відповідь на відзив на вх.№9269/22 від 31.05.2022;
У підготовчому засіданні 13.07.2022 за участю представників сторін у режимі відеоконференції, судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання та якою закрито підготовчого провадження та призначено справу до розгляду по суті на 03.08.2022 о 12:40, із викликом учасників справи у судове засідання.
У судовому засіданні 03.08.2022 оголошено перерву до 14.09.2022, про що сторін повідомлено у судовому засіданні.
У судовому засіданні 14.09.2022, за участю представника позивача у режимі відеоконференції, судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою оголошено перерву до 05.10.2022 у зв'язку із задоволенням заяви відповідача про відкладення розгляду справи за вх.№19447/22 від 13.09.2022
У судовому засіданні 05.10.2022 за участю представника позивача в режимі відеоконференції, протокольною ухвалою відповідачу відмовлено у задоволенні заяви про відкладення розгляду справи за вх.№21330/22 від 03.10.22, оскільки відповідачем не доведено суду наявності поважних причин неможливості надання правової допомоги відповідачу у зв'язку із тим, що правова допомога відповідачу надається адвокатом, який призначений АО «Легал Партнерс Юкрейн» згідно договору про надання правової допомоги №5/2022 від 04.01.2022р. Водночас пошкодження інтернет мережі провайдерів внаслідок обстрілів відбулося у м. Нікополі. Відомостей щодо наявності будь-яких пошкоджень інтернет мережі у м. Дніпро, в якому розташоване АО «Легал Партнерс Юкрейн», представником відповідача до суду не надано.
Також у судовому засіданні 05.10.2022 судом після дослідження наявних у справі доказів та з'ясування обставин справи, заслуховування заключного слова представника позивача, на підставі ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Стислий виклад позиції позивача:
- договір №53-123-13-21-06948 від 01.06.2021 в частині нарахування ПДВ по деяким позиціям Специфікації №1 до договору суперечить нормам діючого законодавства, оскільки дані товари, а саме окуляри захисні (п.п.1,2,10-28 Специфікації №1 до договору), включені в перелік товарів №224 Постанови КМУ, яка прийнята на виконання п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ;
- твердження відповідача щодо пропозиції поставки товару із включенням ПДВ саме позивачем не відповідає дійсності, оскільки додаток №3 (проект договору) до тендерної документації, який був розміщений на сайті-майданчику публічних закупівель «Ргогогго» при закупівлі товару код СРУ 33730000-6 по ДК 021:2015 - Офтальмологічні вироби та коригувальні лінзи (Засоби індивідуального захисту органів зору) - це лише стандартний шаблонний проект договору, який додається до кожної тендерної документації при різних закупівлях. За умовами тендерної документації учасник переможець торгів після отримання повідомлення про намір укласти договір повинен сам заповнити по шаблону проект договору, з вказанням дати договору, суми договору з ПДВ, без ПДВ, строк гарантії якості на товар, заповнити реквізити учасника переможця. Тому, опублікований шаблонний проект договору в даних торгах не може бути підтвердженням того, що Замовник був обізнаний про наявність ПДВ при закупівлі даного товару. Більш того, ані оголошення про проведення закупівлі, ані технічна специфікаціях на товар не містять посилання на ціну товару, ані з ПДВ, ані без ПДВ, також, в оголошенні про намір укласти договір Замовником вказана піна тендерної пропозиції без ПДВ;
- станом на час укладання договору №53-123-13-21-06948 та на час його виконання, поставка визначеного договором товару по Специфікації №1 в п.п.1.2. 10-28 мала здійснюватися без нарахування ПДВ.
Стислий виклад позиції відповідача:
- позивач безпідставно заявляє вимогу у позовній заяві про визнання недійсним договору в частині нарахування ПДВ за товар вказаний в п.п. 1,2, 10-28 Специфікації № 1 до Договору № 53-123-13-21-06948 від 01.06.2021 року, приймаючи до уваги, що пропозицію поставки товару із включенням ПДВ запропонував саме позивач;
- до позовної заяви не додано доказів наявності однієї із визначених в п. 3 Примітки до Переліку умови для віднесення поставлених за Договором товарів до товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування на додану вартість, а саме: подання відповідної декларації про відповідність з нанесення у визначеному порядку знаку відповідності технічним регламентам та/або повідомлення Міністерства охорони здоров'я про введення в обіг спірних товарів. Відсутність відповідної декларації свідчить про відсутність підстав для звільнення операцій з поставки даного товару від оподаткування податком на додану вартість;
- примітка 3 Постанови КМУ N 224 від 20.03.2020 визначає порядок віднесення товарів до товарів, операції по яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість, а не визначає умови надання пільги по ПДВ, як про це зазначає позивач в позовній заяві;
- у відзиві відповідачем заявлено до стягнення з позивача витрати на надання правової допомоги у розмірі 4 000 грн.
Обставини справи встановлені судом.
01.06.2021 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-українська атомна електрична станція" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РАДОС СВ» укладено договір на постачання товару №53-123-13-21-06948, згідно з яким Постачальник зобов'язується передати Покупцю, а Покупець приймає на себе зобов'язання прийняти і сплатити товар - код CPV 33730000-6 по ДК 021:2015 -Офтальмологічні вироби та коригувальні лінзи (Засоби індивідуального захисту органів зору), (далі товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у Специфікації № 1 (Додаток до Договору № 1), що є невід'ємною частиною цього Договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2020 року.
Відповідно до п .1.2. договору Постачальник забезпечує виконання гарантійних зобов'язань відповідно до розділу 6 Договору.
Згідно з п. 1.3. договору місцем виконання цього Договору, у тому числі (але не виключно) місцем постачання, виконання грошових зобов'язань, місцем нарахування та сплати штрафних санкцій, виконання будь-яких зобов'язань, пов'язаних з якістю та комплектністю, є місто Юноукраїнськ.
За умовами п.п. 2.1, 2.2. п. 2 договору загальна вартість товару є твердою та складає:
разом: 166 250,50 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 20 %: 33 250,10 грн. Всього з ПДВ: 199 500,60 грн. За даним Договором оплата відбувається на протязі 45 робочих днів після постачання товару згідно Специфікації №1 (Додаток до договору №1) та виконання Постачальником умов п.п.3.2, 6.1. цього договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується.
Відповідно до п. 3.1. договору постачання здійснюється з дати публікації Договору в системі ProZorro, але не пізніше 30.10.2021, на умовах - DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП «Складське господарство», або ВП ЮУАЕС відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов'язковою присутністю представника Постачальника.
У п. 3.2. договору з товаром Постачальник надає Покупцю:
- видаткову накладну (в трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно;
- електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановлену чинним законодавством порядку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про довірчі послуги» у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН;
- копії сертифікатів перевірки або експертизи типу, декларацій про відповідність, копій висновків Державної санітарно-епідеміологічної експертизи на товар або сировину з якої виготовляється товар.
Датою постачання є дата отримання товару на складі Вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару (п. 3.3. договору).
Згідно з п.п. 13.1. п. 13 договору договір вступає в силу з моменту підпису обома Сторонами, та скріплення печаткою боку Покупця і діє до 31.12.2022 включно, а в частині виконання Сторонами гарантійних зобов'язань - до повного їх виконання. Продовження строку дії Договору можливе до його закінчення, шляхом укладання відповідної Додаткової угоди.
У Специфікації №1, яка є Додатком №1 до договору №53-123-13-21-0694 від 01.06.2021, визначено найменування, тип, технічні характеристики, ГОСТ, ТУ, ДСТУ, код товару згідно з УКТ ЗЕД, виробника, од. виміру, кількість, ціну без ПДВ.
На виконання умов договору відповідач поставив, а позивач прийняв товар на загальну суму всього з ПДВ 199 500, 60 грн., про що свідчить видаткова накладна №38 від 24.06.2021.
Також в матеріалах справи наявна податкова накладна №39 від 24.06.2021 на загальну суму коштів 199 500, 60 грн., в тому числі податок на додану вартість 33 250, 10 грн.
У листі від 24.06.2021 №24062021-201 відповідач повідомив позивача про те, що 24 червня згідно накладної №38 на умовах договору №53-123-13-21-06948 на адресу ВП «Южно - українська АЕС» було здійснено постачання засобів індивідуального захисту на суму 199 500, 60 грн., а саме захисні окуляри, захисні маски, захисні щитки. Даний товар оподатковується за ставкою ПДВ 20% в сумі 33250, 10 грн., у зв'язку з тим, що ці ЗІЗ не відповідають всім критеріям постанови КМУ від 20.03.2020 №224 «Про затвердження переліку лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій корона вірусної хвороби COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість». На даний товар не виконані умови Технічного регламенту засобів індивідуального захисту та не подано повідомлення до Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.
Листом за вих.№07/20846 від 02.12.2021 позивач розглянувши претензію відповідача від 20.10.2021 №332, щодо оплати продукції за договором на постачання товару від 01.06.2021 №53-123-13-21-06948, повідомив останнього, що станом на 30.11.2021 податкова накладна яка зареєстрована ТОВ «РАДОС СВ» в ЄРПН за №9193638177, не відпрацьована бухгалтерією ВП ЮУАЕС з причин порушення порядку заповнення податкових накладних, саме позиція бухгалтерії полягає в тому, що поставлений за договором товар повинен оподатковуватися за ставкою - 0 % згідно Постанови КМУ від 20.03.2020 №224. Також, позивачем у листі зазначено, що відповідно до п. 2.2. договору відсутність податкових накладних, складених належним чином, унеможливлює оплату за поставлений товар. Викладено прохання виправити виявлені невідповідності.
В подальшому позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання недійсним договору №53-123-13-21-06948 від 01.06.2021 в частині нарахування ПДВ за товар на який застосовується пільга, а саме вказаний в п.п. 1,2, 10-28 Специфікації №1 до договору;
Висновки суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 217 ЦК України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Господарським кодексом України у статті 180 деталізовано істотні умови господарського договору.
Так, за приписами частин першої і третьої цієї статті зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до ч. 5 ст. 180 ГК України ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.
Згідно із ст. 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
Отже, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.
Як встановлено господарським судом, між сторонами укладено договір на постачання товару №53-123-13-21-06948 від 01.06.2021, умовами якого визначено загальну вартість товару зазначеного у Специфікації №1, яка є твердою та складає разом 199 500, 60 грн., в тому числі ПДВ 33 250, 10 грн.
У підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що ПДВ -непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
За змістом підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПК України.
За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем (замовником послуг).
Беручи до уваги вищевикладене, господарський суд виходить з того, що приписи статті 217 ЦК України регулюють питання щодо правової долі правочину, що має дефекти окремих його частин. При цьому закону може суперечити лише певна частина умов правочину, а інша - йому відповідати. Отже, за таких обставин не завжди доцільно визнавати правочин недійсним у цілому. Не призводить недійсність окремої частини правочину до недійсності інших його частин. Тому законодавець не встановлює недійсності правочину через недійсність окремої його частини, але лише за умови, якщо є підстави вважати, що правочин міг би бути вчинений без включення до нього цієї недійсної частини.
Зокрема, у випадку, що розглядається, можна припустити наявність Договору і без включення до нього умови щодо ПДВ. Хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку.
В обґрунтування наявності підстав для визнання недійсності договору в частині сплати ПДВ на окремі пункти специфікації №1 позивач посилається на те, що договір суперечить вимогам діючого законодавства, оскільки дані товари, а саме окуляри захисні (п.п.1,2 10-28 Специфікації №1 договору) включені в перелік товарів №224 Постанови КМУ, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільнюються від оподаткування на додану вартість.
Законом України від 30.03.2020 № 540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набув чинності 02.04.2020, доповнено підрозділ 2 розділу ХХ ПК України пунктом 71, згідно з яким тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України. У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій. Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17.03.2020.
У примітці 3 до Переліку
товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, який затверджений Постановою КМУ № 224 від 20.03.2020р. (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що для віднесення товарів, зазначених у розділі "Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", до товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування на додану вартість, повинно бути:
подано декларацію про відповідність та нанесено на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом, знак відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення, визначеними у Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 753 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3046), Технічному регламенті щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 754 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3047), Технічному регламенті щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 755 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3048), Технічному регламенті засобів індивідуального захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 р. № 761 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 66, ст. 2216); або подано повідомлення Міністерства охорони здоров'я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає у тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов'язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).
Принцип належності доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи.
Разом з тим, за результатами оцінки наявних у матеріалах справи доказів господарським судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні декларації відповідності технічним регламентам, або повідомлення Міністерства охорони здоров'я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, на товар, до вартості якого включено ПДВ, що поставлений відповідачем за видатковою накладною №38 від 24.06.2021, а саме на товари зазначені у п. 1, 2, 10-28 видаткової накладної №38 від 24.06.2021. Загальний розмір нарахованого податку відповідає сумі, погодженій сторонами у Специфікації № 1 до Договору.
Отже, встановлення обставин щодо недотримання передбачених Постановою № 224 умов для віднесення поставленого за Договором товару до товарів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування на додану вартість, виключає таке звільнення, у зв'язку з чим відсутнє порушення відповідачем вимог пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України і Постанови № 224 у частині включення суми ПДВ до вартості товару, що, у свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для визнання Договору недійсним у спірній частині.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №910/12764/20, який на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України враховується господарським судом при вирішенні спору у даній справі.
При цьому, за результатами перегляду справи №910/12764/20в касаційному порядку об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, враховуючи наведене у розділі 8 цієї постанови, відступає від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 08.04.2021 зі справи № 922/2439/20 щодо неможливості визнання недійсним частини договору стосовно визначення ПДВ (з посиланням на те, що включення в оплату ПДВ містить ціну розрахункової одиниці вартості товару, тобто є істотною умовою договору).
Водночас, з підстав застосування судом правових висновків, викладених у Постанові Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №910/12764/20, господарським судом не приймаються до уваги посилання позивача на судову практику, викладену у рішеннях Господарського суду Миколаївської області від 22.02.2022 по справі №915/1210/21, від 18.02.2022 по справі №915/1663/21.
З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" про визнання недійсним договору №53-123-13-21-06948 від 01.06.2021 в частині нарахування ПДВ за товар на який застосовується пільга, а саме вказаний в п.п. 1,2, 10-28 Специфікації №1 до договору.
Щодо заявлених відповідачем до стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 4 000 грн., господарський суд виходить з наступного.
На підставі п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
Згідно з ч.ч. 1-6 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У ч. 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Як встановлено господарським судом, відповідачем на підтвердження надання правничої допомоги надано до суду:
1)свідоцтво серія ДП №4250 від 22.04.2019 про право заняття Кобеляцьким Д.М. адвокатською діяльністю;
2)ордер серія АЕ №1134819 від 13.05.2022;
3)договір №5/2022 про надання правової допомоги від 04.01.2022;
4)Додаток №1 до Договору про надання правової допомоги Прайс-лист;
5)Акт надання правової допомоги від 13.05.2022;
6)довідка Адвокатського об'єднання «Легал партнерс Юкрейн».
Так, згідно з умовами договору №5/2022 про надання правової допомоги від 04.01.2022 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Радос СВ» (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Легал партнерс Юкрейн» (Адвокатське об'єднання) Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, протягом 2022, а клієнт зобов'язується - прийняти і оплатити таку правову допомогу та витрати, необхідні для виконання його доручень, на умовах, у порядку та строки, передбачені цим договором.
У п.п. 1.4. п. 1 договору для надання правової допомоги Клієнту, Адвокатське об'єднання призначає, зокрема адвоката Кобеляцького Д.М.
Відповідно до п. 4.3. договору за результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується представником кожної із сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об'єднанням правової допомоги і її вартість.
Згідно з п. 7.1. Договору договір укладений на строк до 31.12.2022 та набирає чинності з моменту його підписання.
Додатком №1 до договору про надання правової допомоги є Прайс - лист (розмір адвокатського гонорару при юридичному обслуговуванні без фіксованого гонорару), в якому встановлено, що вартість підготовки відзиву на позовну заяву (до 5 годин) складає 4 000 грн.
Згідно з Актом надання правової допомоги від 13.05.2022, Адвокат надав, а Клієнт прийняв наступну правову допомогу, а саме підготував відзив по справі №916/734/22 за позовною заявою ДП «НАЕК» «Енергоатом» в особі ВП «Южноукраїнська АЕС» про визнання недійсним договору в частині нарахування ПДВ за товар вказаний в п.п. 1,2, 10-28 Специфікації №1 до договору №53-123-13-21-06948 від 01.06.2021. Загальна сума гонорару за надання правової допомоги склала 4 000 грн.
У довідці за підписом старшого партнера АО «Легал Партнерс Юкрейн» за правову допомогу щодо підготовки відзиву на позовну заяву отримана винагорода у розмірі 4 000 грн.
Господарський суд зазначає, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Аналогічні висновки викладені у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19. Ці висновки було підтверджено і в постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача відповідно до ст. 129 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Обґрунтованість та співмірність понесених витрат на професійну правничу допомогу слід досліджувати з урахуванням ч. 3 ст.13 ГПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Разом з тим, судом встановлено, що зміст підготовленого адвокатом відзиву на позовну заяву повністю відображає зміст правової позиції, викладеної у постанові Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2021 у справі №910/6693/21, на яку і сам відповідач посилається відповідач у відзиві на позов.
Враховуючи наведене, зважаючи на принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, виходячи з критерію розумності, пропорційості, господарський суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 000 грн.
Щодо витрат позивача по сплаті судового збору, то на підставі ст.129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на позивача у зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 129, 221, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Відмовити Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДОС СВ» про визнання недійсним договору в частині.
2.Судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481 грн. покласти на Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція".
3.Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промзона, код ЄДРПОУ 20915546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДОС СВ " (53211, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Запоріжська, 49, код ЄДРПОУ 44055420, електронна адреса: rados-2021@ukr.net) витрати на надання правової допомоги у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 07 жовтня 2022 р.
Суддя Г.Є. Смелянець