490/81/22 05.10.2022
нп 1-кп/490/5/2022
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/81/22
05 жовтня 2022 року м.Миколаїв
Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62021150010000485 від 30.12.2021 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Микольське Братського району Миколаївської області, є громадянином України, має повну загальну середню освіту, розлучений, має на утриманні двох малолітніх дітей 2017 та 2022 року народження, на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за контрактом на посаді механіка-водія-електрика радіолокаційного взводу батареї управління та артилерійської розвідки бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні матрос, офіційно не працює, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
28.04.2017 року ОСОБА_3 було укладено з Міністерством оборони України, в особі командира військової частини-польова пошта НОМЕР_2 , контракт про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України, на посадах осіб рядового, сержантського (старшинського) складу строком на три роки.
Відповідно до наказу командира військової частини-польова пошта НОМЕР_2 від 28.04.2017 року № 111, ОСОБА_3 , який прибув для проходження навчальних зборів, зараховано до списків особового складу частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної батареї навчального дивізіону, ВОС-843221.
Відповідно до наказу командира військової частини-польова пошта НОМЕР_2 (по особовому складу) від 28.04.2017 року №42-РС, ОСОБА_3 присвоєно військове звання "солдат".
Відповідно до наказу Першого Заступника Начальника Генерального штабу Сил Збройних Сил України від 22.08.2017 року №163-РС, солдата ОСОБА_3 призначено на посаду механіка-водія-електрика радіолокаційного взводу батареї управління та артилерійської розвідки бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини-польова пошта НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 30.08.2017 року №212, солдата ОСОБА_3 , виключено зі списків особового складу військової частини, знято з усіх видів забезпечення та направлено для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.08.2017 року №203, солдата ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу вказаної військової частини, поставлено на всі види забезпечення, визначено таким, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов'язків за посадою, ВОС - 843259М/955.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 31.08.2017 року №139-РС, солдату ОСОБА_3 присвоєно військове звання "матрос".
Згідно положень п.1 та п.2 ч.1 ст.24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації, є день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).
Відтак, з 28.04.2017 року, тобто з моменту зарахування матроса ОСОБА_3 до списків особового складу військової частини-польова пошта НОМЕР_2 , останній набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу, та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Відповідно до ст.65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про оборону України", особливий період - це час, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно із ст.1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації, чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Таким чином, з 17.03.2014 року по теперішній час в Україні діє особливий період.
Відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 (затверджений Законом України від 17.03.2014 року №1126-VII "Про затвердження Указу Президента України "Про часткову мобілізацію"), на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.
Згідно п.п.1, 3 ч.4 ст.24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Про особливий період несення військової служби та порядок проходження військової служби матросу ОСОБА_3 достеменно було відомо, і до часу не з'явлення вчасно на службу, останній дотримувався встановленого порядку несення служби та виконував покладені на нього завдання.
Проходячи військову службу, матрос ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст.ст.17, 65, 68 Конституції України, ст.ст.9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.2-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Однак, діючи в порушення вимог вищезазначених нормативних актів, матрос ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні умисного військового злочину проти встановленого порядку несення військової служби, за наступних обставин.
Так, 08.09.2017 року о 08:00 годині, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, проходячи військову службу на посаді механіка-водія-електрика радіолокаційного взводу батареї управління та артилерійської розвідки бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, в порушення вимог вищевказаного законодавства, з метою тимчасово ухилитися від обов'язків військової служби в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, не з'явився вчасно на службу без поважних причин до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ), та незаконно перебував поза її межами, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, приховуючи свою належність до Збройних Сил України, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам, як про військовослужбовця, що не з'явився вчасно на службу без поважних причин, до 12:00 години 30.12.2021 року.
30.12.2021 року о 12:00 годині матрос ОСОБА_3 прибув до м.Миколаєва, з'явився до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Миколаєві, та повідомив про себе як військовослужбовця, що ухиляється від військової служби.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 у нез'явленні вчасно без поважних причин на службу, вчинене в умовах особливого періоду, за вище викладених обставин, визнав себе винним повністю і дав показання про те, що у зазначений в обвинуваченні період він дійсно був відсутній у військовій частині НОМЕР_1 та перебував за місцем своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . У вчиненому щиро кається.
Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України. При цьому судом їм було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Так, як обвинувачений ОСОБА_3 визнав фактичні обставини справи, що викладені у наведеному вище формулюванні обвинувачення, і жоден з учасників процесу ці обставини не оспорює, суд вважає їх встановленими та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.4 ст.407 КК України, як нез'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем (крім строкової служби), вчиненому в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до ст.65 КК України враховує, що він вчинив тяжкий злочин, його особу, а саме те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні двох малолітніх дітей 2017 та 2022 року народження, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є членом Добровольчого формування Гребінківської селищної територіальної громади №1, як обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, повне визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Встановивши в судовому засіданні такі обставини, як щире каяття обвинуваченого у вчиненому, усвідомлення протиправності своїх дій, суд на підставі ч.ч.1, 2 ст.66 КК України, визнає ці обставини пом'якшуючими і такими, що істотно знижують ступінь тяжкості скоєного злочину. Встановлені обставини свідчать про те, що мета кари - виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, що уособлює основний принцип кримінального права - не тяжкість покарання, а його невідворотність, буде досягнута у разі призначення обвинуваченому покарання не пов'язаного з позбавленням волі із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України, що буде відповідати принципу розумності та справедливості і буде необхідним і достатнім видом покарання для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
Цивільний позов по справі не заявлено, судові витрати та речові докази відсутні.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 /три/ роки.
На підставі ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 /одного/ року з дня проголошення вироку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.
На підставі ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_3 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
На вирок може бути подано апеляцію до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м.Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Головуючий ОСОБА_1