Справа № 484/3377/22
Провадження № 2-а/484/72/22
про залишення позовної заяви без руху
07 жовтня 2022 року м. Первомайськ
Суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Маржина Т.В., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ), інтереси якого представляє адвокат Щербань Дмитро Миколайович (адреса: вул. Гагаріна, 28, с. Ошихліби Чернівецького району Чернівецької області, 59322), до Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області (адреса: вул. Михайлівська, 27, м. Ізмаїл Одеської області, 68600, код ЄДРПОУ 41411420) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
06.10.2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №321131, винесеної 21.08.2022 року поліцейським Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області Тудоран Г.Г., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись із матеріалами позовної заяви та доданими до неї документами, суд приходить до висновків, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 8 ст. 160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Із матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду з наданим позовом, позивач не додає до позовної заяви документ про сплату судового збору. У позовній заяві ним не зазначено підстав звільнення його від сплати судового збору та таких доказів до позову не надано.
Закон України № 3674-VI «Про судовий збір» набрав чинності з 11.11.2011 року. Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, що є предметом цього перегляду, за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об'єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом України № 3674-VI .
Відповідно до положень статей 3, 5 Закону України № 3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
У постанові Великої палати Верховного суду від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 зазначено, що за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року у розмірі 2481 грн.
За таких обставин, позивачу необхідно надати до суду доказ на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви - квитанцію у розмірі 496,20 грн. на такий рахунок: отримувач: Миколаїв.ГУК/ тг м.Первомайськ/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат), номер рахунку UA658999980313111206000014474, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Крім того, позивач відповідно до приписів п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України самостійно визначив відповідачем у справі Ізмаїльський РВП ГУНП в Одеській області. В силу вимог ч. 3 ст. 48 КАС України заміна первісного відповідача належним проводиться судом за згодою позивача, а залучення співвідповідача за клопотанням позивача. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. В Одеській області існує Відділ організації несення служби в м. Ізмаїл УПП в Одеській області, який є структурним підрозділом Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, та Ізмаїльський РВП ГУНП в Одеській області, який відноситься до Головного Управління Національної поліції в Одеській області. Із наданої суду копії оскаржуваної постанови взагалі неможливо встановити, поліцейський якого відділу поліції виніс постанову, оскільки вона є нечитабельною. Таким чином, позивачу необхідно визначитись із відповідачем у справі та при визначенні врахувати те, що відділ поліції, який не є окремою юридичною особою, а є лише структурним підрозділом, не може бути належним відповідачем у справі. Також, позивачу необхідно надати суду докази належної якості, із яких суд зможе достовірно встановити зміст документа.
Окрім зазначеного, п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Позивач просить у позові скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення. Однак, зміст позовних вимог, викладених у позові, не відповідає вимогам ч. 3 ст. 286 КАС України, якою встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний суд має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Позивачу необхідно викласти зміст позовних вимог у відповідності до ч. 3 ст. 286 КУпАП і конкретизувати, що слід зробити після скасування постанови.
Також, відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Предметом наданого позову є постанова про адміністративне правопорушення, яка відповідно до приписів ст. 283 КУпАП повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи, в яких особа, яка притягується до адміністративної відповідальності визнана винуватою. Однак, в позові не викладено обставин, установлених поліцейським під час розгляду справи, на підставі яких останнім винесено оскаржувану постанову. Встановити такі обставини суд не має можливості, тому що додана до позову копія оскаржуваної постанови неналежної якості та є нечитабельною. Крім того, суду не зрозуміло, про яку постанову суду від 07.09.2022 року йде мова у позові. Зазначена постанова до позову не надана, внаслідок чого неможливо встановити належність такого документу до справи.
Представник позивача просить надати йому додатковий строк на подання доказів, а саме відеозапису з нагрудної камери поліцейського, посилаючись на те, що відеозапис є доказом наявності або відсутності в діях позивача адміністративного правопорушення. Однак в позові представник зазначає, що у спірній постанові не зазначено про фіксування правопорушення спеціальними технічними засобами. Оскільки в спірній постанові не зазначено такий доказ, у суду відсутні підстави досліджувати відеозапис, який фактично є доказом обвинувачення. Такі дії порушать принцип змагальності.
Щодо поновлення строку на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, суд вважає, що представником позивача не зазначено у позові обставин, що обумовили поважність причин пропуску строку звернення до суду. Доказів поважності причин пропуску такого строку до позову не надано. Представник позивача посилається на те, що позивач постійно працює та у період з часу винесення оскаржуваної постанови, тобто з 21.08.2022 року мав два вихідних, тому не мав змоги укласти угоду з адвокатом та оскаржити постанову у десятиденний строк. Лише у свій вихідний день 30.09.2022 року він уклав угоду, після чого представник підготував позов та направив його до суду. Однак, наявність роботи не є поважною причиною пропуску строку, тим більше, що позивач не складав позов самостійно. Позивач отримав постанову в день її складання і мав 10 днів для її оскарження. Крім того, він розписався у постанові про те, що він ознайомлений з порядком оскарження. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує постанову, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Робота позивача не може вважатись поважною причиною, оскільки його зайнятість залежить від його волі та не пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Позивач міг звернуться до керівництва з проханням отримати день відпустки, також він має обідню перерву. Крім того, звернення щодо надання правової допомоги для підготовки позову можливе в онлайн режимі, як і звернення до суду. Таким чином, зазначені представником позивача обставини пропуску строку звернення до суду із позовом не можуть бути визнані поважними причинами. З урахуванням зазначеного, позивачу необхідно зазначити у позові наявність об'єктивних та непереборних обставин, що обумовили поважність причин пропуску строку звернення до суду, які не залежали від волі позивача, та надати докази, що підтверджують такі обставини.
Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ураховуючи зазначене, позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу необхідно надати строк для виправлення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.
Керуючись ст.ст.169, 248 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Попередити, що в разі не виправлення зазначених в ухвалі недоліків протягом наданого часу, позовна заява буде вважатись неподаною і повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.