ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.10.2022Справа № 910/6527/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження
справу № 910/6527/22
за позовом приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА" (ідентифікаційний код: 20033533; 04112, м. Київ, вул. Теліги Олени, будинок 6 літ. В; е-mail: office@uniqa.ua; представник- адвокат Білоконь Інна Вікторівна, е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1)
до приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЕТАЛОН" (ідентифікаційний код: 20080515; 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-Б, 2 під'їзд; е-mail: info@etalon.ua)
про стягнення 67 540,28 грн,
без виклику представників учасників справи.
Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЕТАЛОН" (далі - відповідач, Компанія) про відшкодування шкоди в розмірі 67 540,28 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані таким:
- виплатою позивачем потерпілій особі на виконання договору добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» від 07.04.2021 №019022/4057/0000172 (далі - Договір) за пошкодження «Mitsubishi Outlander» д/н НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП);
- 22.12.2021 сталася ДТП, за участю транспортних засобів «Mitsubishi Outlander» д/н НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , "TOYOTA Camry", д/н НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , та "Kia Rio", д/н НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_3 , цивільно-правова відповідальність якого за шкоду майну перед третіми особами застрахована в Компанії за полісом №202676974;
- постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 03.02.2022 у справі №592/43/22, яка набрала законної сили 15.02.2022, ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодекс України про адміністративні правопорушення;
- згідно зі звітом експерта вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Mitsubishi Outlander» д/н НОМЕР_1 склала 82 998,34 грн, вартість матеріального збитку 69 875,28 грн;
- за страховим випадком позивачем складено страховий акт від 20.01.2022 №00485093 та було визначено суму страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування в розмірі 67 540,28 грн;
- виплата страхового відшкодування підтверджується платіжним дорученням від 21.01.2022 №003938;
- цивільно-правова відповідальність власника "Kia Rio", д/н НОМЕР_3 застрахована відповідачем відповідно до полісу ОСЦПВВНТЗ №202676974 (розмір франшизи становить 0 грн; ліміт за шкоду завдану майну становить 130 000 грн);
- сума зобов'язання, що має бути сплачена відповідачем складає 67 540,28 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі №910/6527/22; розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
12.08.2022 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю
У встановлений судом строк позивачем не подано до суду відповіді на відзив.
Указами Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 року №259/2022 та від 17.05.2022 №341/2022 від 12.08. 2022 №573/2022 затвердженими Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, зі змінами, внесеними Указами від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX, та від 18.04.2022 №259/2022, від 21.04.2022 №2212-IX) та від 15.08.2022 року № 2500-IX введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Києві у Господарському суді міста Києва встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.
Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позовну заяву, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
07.04.2021 Товариством (страховик) і ОСОБА_1 (страхувальник) укладено Договір, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим засобом «Mitsubishi Outlander» д/н НОМЕР_1 , та прикріпленим до нього зовні та всередині додатковим обладнанням.
22.12.2021 сталася ДТП, за участю транспортних засобів «Mitsubishi Outlander» д/н НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , "TOYOTA Camry", д/н НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , та "Kia Rio", д/н НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_3 , цивільно-правова відповідальність якого за шкоду майну перед третіми особами застрахована в Компанії за полісом №202676974.
23.12.2021 страхувальник звернувся до Товариства із заявою про подію за ознаками страхового випадку.
Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 03.02.2022 у справі №592/43/22, яка набрала законної сили 15.02.2022, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодекс України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до звіту від 18.01.2022 №16899 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Mitsubishi Outlander» д/н НОМЕР_1 склала 82 998,34 грн, вартість матеріального збитку 69 875,28 грн.
Позивачем складено страховий акт від 20.01.2022 №00485093 та визначено суму страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування в розмірі 67 540,28 грн.
На виконання умов Договору позивач виплатив страхове відшкодування у розмірі 67 540,28 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 21.01.2022 №003938.
Цивільно-правова відповідальність власника "Kia Rio", д/н НОМЕР_3 застрахована відповідачем відповідно до полісу ОСЦПВВНТЗ №202676974 (розмір франшизи становить 0 грн; ліміт за шкоду завдану майну становить 130 000 грн).
За приписами статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).
Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону).
Згідно зі статтею 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За змістом Закону (статті 9, 22 - 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Як передбачено статтею 1194 ЦК України, в разі якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
З огляду на вищенаведене, сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.
Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.
Водночас, зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок.
Пунктом 36.4 статті 36 Закону передбачено право страховика у разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування (регламентна виплата безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Разом з тим, згідно зі статтею 21 Закону на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України.
Пунктом 22.1 статті 22 Закону передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно до статті 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
У разі, якщо цивільно-правова відповідальність особи застрахована, вона відповідає за заподіяну нею шкоду тільки у розмірі, який перевищує ліміт відповідальності страховика. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, та не відшкодовується шкода, пов'язана із втратою товарної вартості транспортного засобу, ці втрати підлягають відшкодуванню за рахунок особи, з вини якої заподіяна шкода.
Положеннями пунктів 7.36-7.41 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Фонду державного майна України та Мін'юсту від 24.11.2003 №142/5/2092 (далі - Методика), встановлено підстави та порядок розрахунку коефіцієнту фізичного зносу.
За змістом статті 12 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Згідно до пункту 35.1 статі 35 Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Строки і порядок прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) страховиком та порядок його виплати або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) визначені статтями 36, 37 Закону.
Пунктом 33.2 статті 33 Закону встановлено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ МВС України про її настання. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу МВС України розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.
Матеріалами справи підтверджено, що особою винною у ДТП є ОСОБА_3 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем.
Відповідно до полісу №202676974 ліміт відповідальності за шкоду майна складає 130 000 грн, а франшиза - 0 грн.
Таким чином, сума страхового відшкодування, що має бути сплачена відповідачем на користь позивача складає 67 540,28 грн.
Позивач надіслав відповідачу претензію №31963, в якій просив сплатити страхове відшкодування у розмірі 67 540,28 грн.
Вказана претензія була отримана відповідачем 29.01.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого долучена до матеріалів справи.
Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись, на те, що до вказаної претензії не було додано документи.
Так, Компанія вказує, що 03.02.2022 надіслала Товариству лист вих. №01-04-313-315, в якому просила надати всі документи необхідні для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування.
Водночас, відповідач не подав суду доказів направлення вказаного вище листа на адресу позивача.
У даному випадку суд вважає за необхідне звернутися до позиції Верховного Суду, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 № 465/4621/16-к та від 11.12.2019 № 465/4287/15.
Так, у зазначених постановах, викладена така правова позиція.
Разом з тим, у Законі прямо не передбачено, що встановлено досудовий порядок урегулювання спору. Не зазначено про обов'язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування, спочатку звернутися до страховика, та не пов'язано дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування.
Тому у контексті вказаних обставин справи можна зробити висновок, що у Законі не передбачено обов'язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування, особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених у статті 35 названого Закону, чи звернутися безпосередньо до суду.
З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача суми відшкодування у розмірі 67 540,28 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, враховуючи подані докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, позов підлягає задоволенню.
За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.
Стосовно заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн, то судом враховано таке.
Відповідач у відзиві на позов вказав на те, що заявлена позивачем сума є неспівмірною з ціною позову, складністю справи та виконання адвокатських робіт та часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).
Також, відповідач вказав на відсутність звіту про виконану роботу та детального опису робіт.
Відповідно до частин першої та третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною третьою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивачем заявлено до стягнення судові витрати у розмірі 6 000 грн, що є фіксованою сумою гонорару.
На підтвердження факту понесення вказаних витрат позивачем до матеріалів справи додані такі документи:
- копія договору про надання правової допомоги від 31.12.2020 №1/20ю, укладеного Товариством і адвокатським бюро «Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт»»;
- копія додатку від 27.06.2022 № 1 до вказаного вище договору, в якому сторонами узгоджено фіксовану суму гонорару адвоката у розмірі 6 000 грн за надання правової допомоги у суді першої інстанції;
- копія акта надання послуг від 25.07.2022 №88 на суму 6 000 грн;
- копія платіжного доручення від 06.07.2022 №3372 на суму 6 000 грн;
- копія рахунку від 04.07.2022 №88 на суму 6 000 грн;
- копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія РН №1639:
- копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 01.01.2022 №1217686 серія АА.
З вказаних вище документів вбачається, що розмір фіксованого гонорару за ведення справи у суді першої інстанції складає 6 000 грн.
За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).
Згідно із статтею 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Частиною п'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Водночас, відповідно до частини п'ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем не було заявлено клопотання про зменшення витрат.
Слід зазначити, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неспівмірність, та/або нерозумність, та/або нереальність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до цієї справи відповідач фактично не надав.
Враховуючи предмет та підстави позову, виходячи з встановлених обставин, характеру спірних правовідносин та обсягів матеріалів справи, беручи до уваги розгляд цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін, відсутність обґрунтованих заперечень відповідача щодо співрозмірності заявленої суми компенсації, а також зважаючи на принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу у сумі 6 000 грн.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА" до приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЕТАЛОН" про стягнення 67 540,28 грн задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЕТАЛОН" (ідентифікаційний код: 20080515; 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-Б, 2 під'їзд; е-mail: info@etalon.ua) на користь приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА" (ідентифікаційний код: 20033533; 04112, м. Київ, вул. Теліги Олени, будинок 6 літ. В; е-mail: office@uniqa.ua; представник- адвокат Білоконь Інна Вікторівна, е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1) 67 540 (шістдесят сім тисяч п'ятсот сорок) грн 28 коп. відшкодування, 6 000 (шість тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 07.10.2022.
Суддя Ігор Курдельчук