ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.09.2022Справа № 910/1095/22
За заявою Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
Суддя Яковенко А.В.
секретар судового засідання Смігунов В.В.
Представники учасників:
від боржника - не з'явилися
керуюча реструктуризацією -Юрченко О.М.
Фізична особа ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.02.2022 прийнято заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 23.03.2022.
Водночас, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб.
Відповідно до положень статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 № 9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного рішення зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Згідно з Указом Президента України "Про продовження дії воєнного стану в Україні" № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
За наведених обставин призначене на 23.03.2022 судове засідання з розгляду справи № 910/1095/22 не відбулося з об'єктивних причин, що не залежать від суду.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.04.2022 призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 06.06.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ). Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) за номером 68827 від 14.06.2022. Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) арбітражну керуючу Юрченко Ольгу Миколаївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 26.02.2013 № 222). Попереднє засідання суду визначено на 12.09.2022р.
09.09.2022 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання керуючого реструктуризацією про долучення до матеріалів справи звіту керуючого реструктуризацією, звіту про перевірки декларації боржника, звіту керуючого реструктуризацією про нарахування та виплату грошової винагороди.
09.09.2022 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання боржника про закриття провадження у справі на підставі п.6 ч.1 ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства.
Під час судового засідання керуючий реструктуризацією підтримала клопотання боржника про закриття провадження у справі.
Представник боржника у судове засідання не з'явилися.
Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши наявні матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 1 Кодексу, зокрема, боржник - фізична особа неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав.
Частиною 2 ст. 6 Кодексу встановлено, що відповідно до цього Кодексу щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.
У свою чергу, відновлення платоспроможності фізичної особи урегульовано Книгою четвертою Кодексу (ст.ст. 113-135).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 120 Кодексу з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника пред'явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 45 Кодексу конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
У свою чергу, кредитор - це юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство (абз. 11 ч. 1 ст. 1 Кодексу).
Проаналізувавши вищезазначені положення Кодексу у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що у справі про неплатоспроможність конкурсними кредиторами є ті особи, які подали до суду письмові заяви з грошовими вимогами у встановлений строк та зазначені вимоги розглянуті та визнані судом.
Проте, як зазначалось вище, у встановлений ч. 1 ст. 45 Кодексу 30-денний строк від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника ані до суду ані до керуючого реструктуризацією жодних заяв з вимогами до боржника не надійшло.
Разом з цим, із матеріалів справи вбачається, що боржник, звертаючись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність, зазначив про наявне у нього прострочене зобов'язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» згідно постанови Верховного Суду від 17.10.2018 по справі № 759/18785/14-ц у розмірі 2 571 167,05 грн., яка, згідно пояснень боржника, погашена не була.
Однак, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» не вчинено дій визначених відповідними положеннями Кодексу (пред'явлення грошових вимог; доведення свого права вимоги перед судом) задля набуття статусу кредитора у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , а відтак, вказана особа, на час проведення зазначеного судового засідання, не є кредитором боржника у розумінні ст. 1 Кодексу.
У свою чергу, за змістом п. 2 ч. 4 ст. 122 Кодексу у судовому засіданні суд розглядає погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або приймає рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Проаналізувавши зазначене положення суд дійшов висновку, що непред'явлення кредиторських вимог до боржника та, як наслідок, відсутність кредиторів у даній справі унеможливлює розгляд судом погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника.
Водночас, ч. 1 ст. 130 Кодексу, зокрема, передбачено, що господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
Однак, зазначена норма Кодексу обмежена випадком наявності конкурсних кредиторів з правом вирішального голосу (зборів кредиторів) за умови недобросовісної бездіяльності цього органу щодо прийняття рішення про подальшу долю процедури неплатоспроможності боржника. У цьому суд вбачає встановлення законодавцем балансу між інтересами боржника, щодо якого застосовано мораторій на задоволення вимог конкурсних кредиторів, та інтересами добросовісних кредиторів такого боржника, які мають легітимні очікування щодо погашення наявних боргів боржника перед ними.
Відповідно до ч. 7 ст. 123 Кодексу суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:
1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї;
2) майно членів сім'ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім'ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;
3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю;
4) боржник не має фінансових можливостей виплачувати заборгованість за кредитом в іноземній валюті, забезпеченим квартирою або житловим будинком, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, на умовах, передбачених цим Кодексом.
Проаналізувавши наявні матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для закриття провадження визначених ч. 7 ст. 127 Кодексу.
Водночас, ст. 113 Кодексу встановлено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Перелік підстав для закриття провадження у справі про банкрутство наведений у частині першій статті 90 КУзПБ, відповідно до якої господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо:
1) боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
2) юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника;
4) відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;
5) затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом;
6) до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог;
7) справа не підлягає розгляду в господарських судах України;
8) господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;
9) в інших випадках, передбачених законом.
Законодавець розмежовує можливість закриття провадження у справі про банкрутство з тих чи інших підстав стадіями процедури банкрутства. Так, згідно з частиною другою статті 90 КУзПБ провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 частини першої цієї статті, - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом.
Як встановлено судом, боржник просить суд закрити провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 90 Кодексу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 90 Кодексу, зокрема, господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог (п.6). Провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадку, передбаченому п. 6 ч. 1 цієї статті, лише після визнання боржника банкрутом.
Проаналізувавши зазначене та положення ст.ст. 1, 6, 58 Кодексу у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що закриття провадження у справі про банкрутство саме на п. 6 ч. 1 ст. 90 Кодексу можливе лише у випадку ухвалення судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (погашення боргів боржника), застосування якої у даній справі щодо ОСОБА_1 , як встановлено судом, є неможливим.
За таких обставин, суд не вбачає правових підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника на стадії процедури реструктуризації боргів боржника на підставі п. 6 ч. 1 ст. 90 Кодексу, а отже, клопотання керуючого реструктуризацією задоволенню не підлягає.
Водночас, відповідно до п. 9 ч. 1, ч. 2 ст. 90 Кодексу, зокрема, господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство в інших випадках, передбачених законом. Провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадку, передбаченому п. 9 ч. 1 цієї статті, лише до визнання боржника банкрутом.
Як встановлено судом під час провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та станом на дату проведення даного судового засідання до боржника не висунуто жодних кредиторських вимог, що, у свою чергу, свідчить про відсутність у суду процесуальної можливості як продовжити судову процедуру реструктуризації боргів боржника так і ввести процедуру погашення боргів.
Ураховуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі з урахуванням п. 9 ч. 1 ст. 90 Кодексу.
У цьому зв'язку суд зауважує на тому, що відповідний правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 911/3459/20, від 23.12.2021 у справі №921/173/21. Зокрема, у п. 7.23 наведеної постанови викладено висновок про те, що "зважаючи на послідовність встановлених судами попередніх інстанцій обставин у цій справі (до боржника не висунуто вимог кредиторів, у зв'язку з чим є неможливим як розгляд плану реструктуризації боргів боржника, проект якого підлягає схваленню зборами кредиторів, так і визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів), відсутність процесуальних норм, якими було б врегульовано можливість здійснення подальшого розгляду справи за названих обставин, а також те, що КУзПБ не встановлює відповідної підстави для закриття провадження у справі про банкрутство в такому випадку, проте не визначає й вичерпного переліку підстав для закриття провадження, застосування до спірної ситуації судами першої та апеляційної інстанцій положень пункту 9 частини першої статті 90 КУзПБ як підстави для закриття провадження у справі, є логічним та виправданим".
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу учасників справи на те, що у справі про неплатоспроможність не може застосуватися положення ч. 4 ст. 90 Кодексу (щодо погашення усіх вимог конкурсних кредиторів), оскільки для фізичних осіб-боржників встановлені інші підстави для звільнення боржника від боргів, які, зокрема, визначені у ч. 4 ст. 129 та ч. 1 ст. 134 Кодексу.
Крім того, додаткового суд зазначає, що ч. 2 ст. 134 Кодексу встановлено, що фізична особа, на відміну від юридичної особи, не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов'язку повернення непогашених боргів, а саме: 1) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи; 2) сплати аліментів; 3) виконання інших вимог, які нерозривно пов'язані з особистістю фізичної особи. Такі вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині.
Підсумовуючи викладене, керуючись ст.ст. 234-235 ГПК України, ст. 45, 90, 113, 122-123 Кодексу, суд -
1. Закрити провадження у справі №910/1095/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).
.
2. Припинити дію мораторію, введеного ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2022.
3. Припинити повноваження керуючої реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражної керуючої Юрченко Ольги Миколаївни (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 26.02.2013 № 222).
4. Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку ч.ч. 4, 5 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена.
Повний текст ухвали складено 07.10.2022
Суддя А.В. Яковенко