вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"07" жовтня 2022 р. м. Ужгород Справа № 907/419/22
Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №907/419/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС ЕНЕРГІЯ КРАЇНИ» м. Київ до Фізичної особи - підприємця Поспелов Віктор Іванович, м. Хуст про стягнення суми 20 776,62 грн. заборгованості за договором поставки
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 20 776,62 грн. заборгованості за договором №116 постачання природного газу від 14.02.2020 р., посилаючись на порушення відповідачем умов договору та положень ст.ст. 526, 530 ЦК України, та ст. 193 ГК України.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.07.2022 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк у десять днів з дня вручення даної ухвали на усунення вказаних в ній недоліків.
06.07.2022 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
З огляду на наведене, оскільки справа №907/473/21, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Так, будь-яких клопотань щодо розгляду спору з повідомленням (викликом) сторін подано не було, у зв'язку з чим, враховуючи також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 07.07.2022 р. суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України); встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Вказана ухвала суду від 07.07.2022 р. у зв'язку з неможливістю відправлення поштової кореспонденції засобами потового зв'язку через відсутність бюджетного фінансування на відповідні рахунки суду була надіслана відповідачу 07.09.2022 р. рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 90400, Закарпатська обл., місто Хуст, вулиця Івана Франка 74/3, та згідно повідомлення про вручення №8850101639412 отримана ним особисто.
Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.
Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві, суд
14.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАС ЕНЕРГІЯ КРАЇНИ» (далі - Позивач, Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Поспеловим Віктором Івановичем (далі- Відповідач, Споживач) був укладений Договір постачання природного газу № 116 (далі - Договір).
Згідно з умовами п.1.1 Постачальник зобов'язується протягом дії Договору поставити Споживачу природний газ (далі - “Газ”), в необхідних для нього обсягах і порядку, передбачених даним Договором, а Споживач зобов'язується прийняти газ та оплатити Постачальнику його вартість у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених даним Договором
Сторони до 28-го числа поточного місяця укладають додаткову угоду до Договору щодо постачання природного газу у наступному місяці, в якій встановлюють обсяг природного газу, ціну постачання та графік розрахунків за нього (п.1.8 Договору).
Загальна вартість газу за цим Договором визначається як сума місячних вартостей газу, поставлених Споживачеві Постачальником. Ціна за 1000,0 кубічних метрів газу може змінюватись протягом строку дії Договору. Зміна ціни газу за 1000,0 кубічних метрів узгоджується Сторонами шляхом підписання відповідної Додаткової угоди до Договору (п.п. 2.1, 2.2 Договору).
Приймання - передача газу, поставленого Постачальником та прийнятого Споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання щомісячних Актів приймання-передачі, які є підставою для проведення Споживачем остаточних розрахунків за поставлений природний газ у звітному місяці (п.3.1 Договору).
Також, пунктами 4.2.1. та 4.2.8. Договору встановлене зобов'язання Споживача забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього Договору, і виконувати інші обов'язки, покладені на Споживача чинним законодавством та/або цим Договором.
Додатковою угодою № 2 від 28.12.2021 року до Договору № 116 від 14.02.2020 р. Сторони встановили, що : постачання природного газу у січні 2022 р. у обсязі 0,2 тис.куб.м., за ціною 60 000,00 грн. з ПДВ за 1000 куб.м. природного газу; 100% розрахунок за фактично отриманий обсяг газу у звітному здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем споживання газу.
Додатковою угодою № 3 від 28.01.2022 року до Договору № 116 від 14.02.2020 р., Сторони встановили, що : постачання природного газу у лютому 2022 р. у обсязі 0,2 тис.куб.м., за ціною 40 000,00 грн. з ПДВ за 1000 куб.м. природного газу; 100% розрахунок за фактично отриманий обсяг газу у звітному здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем споживання газу.
Додатковою угодою № 4 від 28.02.2022 року до Договору № 116 від 14.02.2020 р., якою Сторони встановили, що: постачання природного газу у березні 2022 р. у обсязі 0,2 тис.куб.м., за ціною 40 000,00 грн. з ПДВ за 1000 куб.м. природного газу; 100% розрахунок за фактично отриманий обсяг газу у звітному здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем споживання газу.
Також, за результатами кожного з місяців постачання природного газу, відповідно до наведених додаткових угод та Договору, Сторони уклали акти приймання-передачі природного газу до Договору у кожному з таких місяців, а саме: Акт прийому-передачі № ЕК000000893 від 31.01.2022 р., за яким Постачальник у січні 2022 р. поставив, а Споживач прийняв 0,21374 тис.куб.м. природного газу вартістю 12 824, 40 грн. з ПДВ. Акт прийому-передачі № ЕК000001844 від 28.02.2022 р., за яким Постачальник у лютому 2022 р. поставив, а Споживач прийняв 0,09058 тис.куб.м. природного газу вартістю 3 623, 16 грн. з ПДВ. Акт прийому-передачі № ЕК000002763 від 31.03.2022 р., за яким Постачальник у березні 2022 р. поставив, а Споживач прийняв 0,11048 тис.куб.м. природного газу вартістю 4 419, 16 грн. з ПДВ.
За доводами позивача, що підтверджуються матеріалами справи у порушення взятих на себе зобов'язань за договором, Відповідач у встановлений строк не здійснив оплату вартості спожитого у період січень - березень 2022 року природного газу, внаслідок чого в нього виникла та рахується заборгованість за спожитий природний газ перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАС ЕНЕРГІЯ КРАЇНИ» м. Київ яка станом на момент звернення до суду складає 20 776,62 грн.
Вказані обставини не виконання своїх зобов'язань відповідачем зумовили звернення позивача до суду.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір постачання природного газу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 Господарського Кодексу України та параграфів 1 і 3 глави 54 Цивільного кодексу України.
Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.
Спір у даній справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині своєчасної оплати за поставлений позивачем товар.
Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно- розпорядчого документа на майно.
Матеріалами справи встановлено, що в період січень - березень 2022 року Відповідачем спожито природного газу на загальну суму 20 776,62 грн.
Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що договори укладені між сторонами по справі, як цивільно - правові правочини є правомірними на час розгляду справи, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Матеріалами справи, встановлено, а відповідачем жодним чином не спростовано порушення строків оплати за поставлений товар.
У зв'язку з чим позовна вимога про стягнення суми 20 776,62 грн. заборгованості по поставці природного газу є правомірною та підлягає задоволенню.
Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.
За таких обставин, заявлені у справі позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС ЕНЕРГІЯ КРАЇНИ» про стягнення суми 20 776,62 грн. заборгованості за договором поставки - підлягають до задоволення повністю.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 129, 232, 236-241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Поспелов Віктор Іванович ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС ЕНЕРГІЯ КРАЇНИ» (01001, м. Київ, вулиця Володимирська, будинок 10, код ЄДРПОУ 41752220) суму 20 776,62 грн. (двадцять тисяч сімсот сімдесят шість гривень 62 коп.) заборгованості, а також суму 2 481,00грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 07.10.2022
Суддя О.Ф. Ремецькі