майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"07" жовтня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/494/22
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.
в порядку спрощеного позовного провадження розглянув справу
за позовом Державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство"
до Фізичної особи-підприємця Шваб Сергія Юрійовича
про стягнення 73849 грн.49 коп.
Процесуальні дії по справі.
Державне підприємство "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" звернулося до суду з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця Шваб Сергія Юрійовича 73849,49 грн., з яких: 39153,52 грн. боргу, 3150,48 грн. 3% річних, 12399,76 грн. інфляційних, 19145,73 грн. пені.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 08.08.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило, тому суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
На виконання умов договору № 17/19 купівлі-продажу від 02.01.2019 ДП "Овруцьке лісове господарство" згідно товарно-транспортних накладних поставив відповідачу деревину на загальну суму 118 153,52 грн..
Відповідач порушив умови договору та має заборгованість в розмірі 39153,52 грн.
За порушення умов договору позивачем, який є правонаступником ДП "Овруцьке лісове господарство", нараховано до стягнення з відповідача 3150,48 грн. 3% річних, 12399,76 грн. інфляційних, 19145,73 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не подав, доводи позивача не спростував.
Ухвала про відкриття провадження у справі надіслана відповідачеві за адресою, вказаною в ЄДРЮОФОПГФ.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
07.07.2020р. між Державним підприємством "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" (продавець) та Фізичною особою-підприємцем Шваб Сергієм Юрійовичем (покупець) був укладений договір купівлі-продажу №17/19 від 02.01.2019 (а.с.7-8).
Відповідно до п.1.1, предметом договору є лісоматеріали круглі згідно поданої заявки споживача, по цінах згідно прейскуранту підприємства або відповідно до протоколу погодження ціни, на умовах франко склад постачальника.
Згідно п.2.1. договору форма розрахунку попередня оплата в розмірі 100% на кожну партію товару, що поставляється.
Згідно п.2.3. в разі поставки товару без попередньої оплати, споживач зобов'язаний оплатити отриманий товар на протязі 10 календарних днів з дня поставки товару.
На виконання умов договору ДП "Овруцьке лісове господарство" згідно товарно-транспортних накладних: № 41063 від 22.07.2019р. на суму 7416,01 грн.; № 241071 від 23.07.2019 на суму 7326,00 грн.; №241074 від 24.07.2019р. на суму 4329,01 грн.; №2410875 від 24.07.2019р. на суму 3132,01 грн.; №241087 від 25.07.2019р. на суму 4698,00 грн.; №241089 від 25.07.2019р. на суму 2844,00 грн.; №241097 від 25.07.2019р. на суму 3627,01 грн.; №241103 від 29.07.2019р. на суму 7141,50 грн.; №739433 від 30.07.2019р. на суму 5822,10 грн.; №739435 від 30.07.2019р. на суму 553,50 грн.; №241115 від 30.07.2019р. на суму 7074,01 грн.; №241151 від 06.08.2019р. на суму 5706,01 грн.; №241152 від 06.08.2019р. на суму 2650,50 грн.; №241164 від 07.08.2019р. на суму 7951,50 грн.; №241192 від 08.08.2019р. на суму 5301,00 грн.; №241194 від 08.08.2019р. на суму 2903,40 грн.; №739498 від 09.08.2019р. на суму 7779,60 грн.; №241247 від 12.08.2019р. на суму 7749,91 грн.; №739531 від 22.08.2019р. на суму 6286,06 грн.; №739533 від 22.08.2019р. на суму 3007,36 грн.; №241646 від 22.10.2019р. на суму 14855,03 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму 118 153,52 грн. (а.с. 65-75).
Відповідачем було здійснено наступні проплати: 19.06.2020р. в сумі 5000,00 грн.; 18.11.2020р. в сумі 10 000,00 грн.; 16.03.2020р. в сумі 14 000,00 грн.; 16.08.2020р. в сумі 40 000,00грн. Всього на суму 79 000,00 грн. (а.с. 28-32).
12.10.2021 наказом Державного агенства лісових ресурсів України № 637 "Про припинення Державного підприємства "Овруцьке лісове господарство" та затвердження складу комісії з припинення" припинено ДП "Овруцьке лісове господарство" шляхом реорганізації, а саме - приєднання до ДП "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство".
ДП "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" визначено правонаступником прав та обов'язків ДП "Овруцьке лісове господарство".
Наказом Державного агенства лісових ресурсів України № 63 від 18.01.2022 затверджено передавальний акт Державного підприємства "Овруцьке лісове господарство".
Згідно ч. 1 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Оскільки відповідач у повному обсязі розрахунків з розрахунків не провів, Державне підприємство "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство", як правонаступник прав і обов'язків ДП "Овруцьке лісове господарство", звернулося до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Шваб Сергія Юрійовича 39 153,52 грн. боргу, а також 3150,48 грн. 3% річних, 12399,76 грн. інфляційних, 19145,73 грн. пені.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, правовідносини між ДП "Овруцьке лісове господарство" та відповідачем виникли на підставі договору купівлі-продажу №17/19 від 02.01.2019р.
Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Матеріали справи свідчать, що ДП "Овруцьке лісове господарство" за умовами договору купівлі-продажу №17/19 від 02.01.2019р. передав відповідачу товар на загальну суму 118153,52 грн.. Відповідач свої зобов'язання виконав частково, плативши 79000,00 грн. (а.с. 28-32)
Заборгованість відповідача за отриманий товар за договором купівлі-продажу №17/19 від 02.01.2019р. становить 39 153,52 грн.
Доказів сплати відповідачем коштів в сумі 39 153,52 грн. матеріали справи не містять.
Враховуючи, що тягар доказування виконання зобов'язання в частині сплати коштів за отриманий товар в даному випадку покладено на відповідача, і останній не скористався правом подачі відзиву на спростування доводів позивача, не надав суду доказів погашення боргу, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 39153,52 грн. вартості поставленого товару та задовольняє їх в цій частині.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, та відшкодування збитків.
Частина 1 ст.612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктом 4.2 договору сторони передбачили відповідальність покупця за несвоєчасну оплату продукції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.
Згідно розрахунку позивача (а.с. 14) до стягнення з відповідача нараховано 19145,73 грн. пені на суму боргу 39153,52 грн. за період з 31.10.2019р. по 06.07.2022р.
Перевіривши вказаний розрахунок, суд встановив, що він не відповідає нормам чинного законодавства.
Позивач при нарахуванні пені не взяв до уваги приписи ч.6 ст. 232 ГК України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Тобто, позивач не врахував той факт, що нарахування пені слід проводити окремо по кожній товарно-транспортній накладній, і прострочення виконання зобов'язань починається через 10 днів з дня поставки, та триває 6 місяців, протягом яких і нараховується пеня.
Суд, здійснивши власний розрахунок пені, з врахуванням ч.6 ст.232 ГПК України, п.2.3 договору, здійснених відповідачем проплат та вихідних даних позивача, дійшов наступних висновків.
Визначена позивачем сума заборгованості в розмірі 39153,52 грн. включає борг за накладними №241247 від 12.08.2019р., №739531 від 22.08.2019р., №739533 від 22.08.2019р., №241646 від 22.10.2019р. та частково заборгованість за накладною №739498 від 09.08.2019р. в сумі 7521,64 грн.
Розрахунок судом виконувався наступним чином.
По накладній №739498 від 09.08.2019р. на суму 7521,64 грн. за період з 31.10.2019р. по 20.02.2020р. (закінчення шестимісячного періоду за ч.6 ст.232 ГК України) пеня складає - 641,82 грн.
По накладній №241247 від 12.08.2019р. на суму 7749,91 грн. за період з 31.10.2019р. по 23.02.2020р. (закінчення шестимісячного періоду за ч.6 ст.232 ГК України) пеня складає - 675,27 грн.
По накладній №739531 від 22.08.2019р. на суму 6286,06 грн. за період з 31.10.2019р. по 02.03.2020р. (закінчення шестимісячного періоду за ч.6 ст.232 ГК України) пеня складає - 577,95 грн.
По накладній №739533 від 22.08.2019р. на суму 3007,36 грн. за період з 31.10.2019р. по 02.03.2020р. (закінчення шестимісячного періоду за ч.6 ст.232 ГК України) пеня складає - 276,50 грн.
По накладній №241646 від 22.10.2019р. на суму 14855,03 грн. за період з 02.11.2019р. (виникнення заборгованості по зобов'язанню) по 02.05.2020р. (закінчення шестимісячного періоду за ч.6 ст.232 ГК України) пеня складає - 1829,23грн.
Всього пеня складає 4000,77 грн. і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача.
В стягненні 15144,96 грн. пені суд відмовляє, як у безпідставно нарахованій.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що нарахування 3150,48 грн. 3% річних позивач здійснив на суму 39153,52 грн. за період з 31.10.2019р. по 06.07.2022р. (розрахунок на а.с.15).
Однак, при виконанні обчислень позивач помилково нарахував 3% річних на заборгованість по товарно-транспортній накладній №241646 від 22.10.2019р. на суму 14855,03 грн. з 31.10.2019р., хоча прострочення за даною накладною виникає лише з 02.11.2019р.
За таких обставин, здійснивши перерахунок 3% річних суд встановив, що їх розмір становить 3148,07 грн. та стягує цю суму на користь позивача, а також відмовляє в стягненні 2,41 грн. 3% річних, як таких, що нараховані безпідставно.
Щодо нарахування інфляційних втрат (а.с.12-13), суд зазначає, що позивачем допущено арифметичні помилки і їх розмір за період листопад 2019р. - травень 2022р. на суму боргу 39153,00 грн. становитиме 12297,43 грн., а тому в стягненні 102,33 грн. інфляційних суд відмовляє.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 58599,79 грн., з яких: 39153,52 грн. - заборгованість, 3148,07 грн. - 3% річних, 12297,43 грн. - інфляційні, 4000,77 грн. - пеня.
Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягненні 15249,70грн., з яких 15144,96 грн. - пеня, 2,41 грн. - 3% річних, 102,33 грн. інфляційні.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
Згідно ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, у відповідності до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір в сумі 1968,68 грн., покладається на відповідача.
Щодо судових витрат, вказаних позивачем в орієнтовному розрахунку позовних вимог, суд зазначає, що витрати в сумі 2420,00 грн., вказані як вартість робочого часу юрисконсульта підприємства, витраченого на підготовку позовної заяви та участь в судових засіданнях, не підлягають відшкодуванню, оскільки не відносяться до витрат на професійну правничу допомогу.
Разом з тим, орієнтовні поштові витрати в сумі 200,00 грн. також відшкодуванню не підлягають, так як не підтверджені відповідними доказами.
Згідно п.1 ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шваб Сергія Юрійовича (11153, Житомирська область, Коростенський район, с. Потаповичі, ІПН НОМЕР_1 )
на користь Державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" (11102, Житомирська обл., Коростенський р-н, с. Дубовий гай, вул. Шевченка,3, код ЄДРПОУ 00991893):
- 39153,52 грн. - заборгованості за поставлений товар;
- 3148,07 грн. - 3% річних;
- 12297,43 грн. - інфляційних витрат;
- 4000,77 грн. - пені;
- 1968,68 грн. - витрат по сплаті судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Сікорська Н.А.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам (рек. з пов.)