61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
07.10.2022р. Справа № 905/717/22
Позивач: Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» (69006, Запорізька обл.,м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20, ЄДРПОУ 00130872, ел. пошта krtes-kank@dtek.com )
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоремонт Україна» (84500, Донецька обл., м. Бахмут, пров. Першотравневий, буд. 165, ЄДРПОУ 42963180, ел. пошта: energoremont.ukraine@gmail.com)
про стягнення 189159, 81 грн
без виклику представників сторін
Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоремонт Україна» про стягнення заборгованості в розмірі 189 159, 81 грн.
Ухвалою суду від 13 вересня 2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
29.09.2022 від представника відповідача, адвоката Незнамової Т.О. надійшло клопотання про переклад на державну мову додатків до позовної заяви, в якому зазначається, що при зверненні із позовною заявою позивачем, разом із документами, які викладені українською мовою подано копії документів, які частково викладено іноземною мовою без належним чином засвідчених перекладів, а саме: «договор о предоставлении услуг проживания №10895-ДС/УП-Юн», «прейскурант на услуги проживания», «дополнительное соглашение об изменении реквизитов №1», «договор поручения №6276-ДС».
Своє клопотання відповідач обгрунтовує посиланням на приписи Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до якого судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Крім того, посилається на приписи ч.1 ст.10 ГПК України: господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.
Розглянувши вищезазначене клопотання відповідача, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
За приписами ч. ч. 4, 5 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Приписами частини 1 статті 10 Конституції України, встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.
Суд зазначає, що судочинство - це діяльність судових органів, пов”язана з розглядом справ, судовий процес.
Рішенням Конституційного Суду України № 8-рп/2008 від 22.04.2008 у справі № 1-18/2008 встановлено, що відповідно до статті 124 Конституції України, Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції здійснюють правосуддя, яке стосується конституційного, адміністративного, господарського, кримінального та цивільного судочинства. Ці види судочинства є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення. Суди реалізують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян щодо використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, відповідно до Конституції і законів України. Таким чином, Основним Законом України закладено конституційні основи для використання української мови як мови судочинства та одночасно гарантовано рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.
Разом з тим, суд зазначає, що забезпечення рівності прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою, гарантування права громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, не означають абсолютного права сторони (учасника справи) подавати відповідні процесуальні документи мовою, якою вона володіє, якому кореспондує безумовний обов'язок суду приймати такі документи до розгляду.
Нормативно-правові акти, на які посилається скаржник (ГПК України, Закон України "Про судоустрій та статус суддів",) визначають українську мову як державну мову та встановлюють обов'язок суддів використовувати державну мову у судочинстві, оскільки господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.
Проте, відповідач помилково ототожнює мову процесуальних документів, які мають складатись українською мовою (як то позовні заяви/апеляційні та касаційні скарги, які подаються з боку учасників справи до суду) з мовою договорів, які укладаються між суб'єктами господарювання та є письмовими доказами наявності між сторонами певних правовідносин.
З матеріалів справи вбачається, що більша частина додатків до позовної заяви, які відповідач вимагає перекласти на державну мову, укладена між позивачем та відповідачем. Крім того, відповідно до п.9.1. Договору №10895-ДС/УП-Юн від 13.06.19 сторонами визначено, що: “договір складено в 2 (двох) ідентичних екземплярах, які мають рівну юридичну силу, по одному для кожної сторони”. Отже з умов договору вбачається, що відповідачем свідомо укладався договір саме на російській мові та він володіє зазначеною мовою.
Згідно з частиною 1 статті 10 ГПК України, господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою, а відповідний механізм забезпечення рівності прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою передбачено у частинах 3, 4 статті 10 ГПК України, відповідно до якої суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі необхідності перекладу вищезазначених документів на державну мову України з підстав наявності у відповідача труднощів у розумінні змісту умов підписаного ним же договору викладеного російською мовою, відповідач має право скористатися послугами перекладача з подальшим покладенням понесених витрат на позивача як судових витрат у відповідності до вимог ст 129 ГПК України.
Враховуючи вищенаведене, господарський суд не вбачає підстав про зобов'язання позивача надати суду та відповідачу належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на державну мову зазначених додатків до позовної заяви.
Керуючись статтями 10, 91, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоремонт Україна»- відмовити.
Направлення даної ухвали здійснювати шляхом електронного листування на відомі електронні адреси учасників справи.
Ухвала набрала законної сили з дати її постановлення (підписання) та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.С. Зельман