06 жовтня 2022 року
м. Київ
справа №640/6022/19
адміністративне провадження № К/990/25820/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Яковенка М.М.,
розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у місті Києві (далі - ГУ ДПС) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2022 у справі за позовом ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.03.2019:
№0019674205, згідно з яким за порушення підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 Податкового кодексу України позивачці збільшено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 21808,58 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 5452,15 грн;
№ 0019654205, згідно з яким за порушення підпункту «а» пункту 176.1 статті 176, пунктів 44.1, 44.3 статті 44 Податкового кодексу України на позивачку накладено штраф у розмірі 510,00 грн.;
№ 0019664205, згідно з яким за порушення підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України на позивачку накладено штраф у розмірі 170,00 грн;
№ 0019644205, згідно з яким за порушення підпунктів 1.2, 1.3 пункту 16-1 підрозділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України позивачці збільшено суму податкового зобов'язання з військового збору на 1817,38 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 454,35 грн;
№ 0019634205, згідно з яким за порушення пункту 1 статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контрою» на позивачку накладено штраф у розмірі 121158,80 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2022, адміністративний позов задоволено.
23.09.2022 Верховним Судом зареєстровано касаційну скаргу ГУ ДПС на вищезазначені судові рішення.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, далі - КАС).
Частиною першою статті 13 КАС визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 КАС для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Враховуючи характер правовідносин, з приводу прав і обов'язків сторін в яких виник спір, що є предметом касаційного оскарження у цій адміністративній справі (нарахування позивачці грошових зобов'язань в загальній сумі 151371,26 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), предмет доказування, обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, а також доводи, викладені в касаційній скарзі, ГУ ДПС звернулося з касаційною скаргою на судові рішення у справі незначної складності.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень справа № 640/6022/19 розглянута у порядку спрощеного позовного провадження.
ГУ ДПС у касаційній скарзі не наводить доводів, що суд першої інстанції неправомірно (помилково) розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження. Колегією суддів, призначеною для вирішення питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС, також не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права при розгляді справи у спрощеному позовному провадженні.
Що ж до доводу відповідача про виняткове значення цієї справи для контролюючого органу з метою формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах, то такий довід не відповідає правовому навантаженню норми підпункту «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 248, 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у мсті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2022.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон М.М. Яковенко