про повернення касаційної скарги
06 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 380/8393/21
адміністративне провадження № К/990/25482/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кравчука В.М.
перевірив касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року (суддя Сподарик Н.І.) та
постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2022 року (колегія у складі суддів Довгополова О.М., Святецького В.В., Ільчишин Н.В.)
у справі № 380/8393/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
У травні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФ України у Львівській області; відповідач), у якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо неврахування до стажу роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, половини строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, та призначення виплати їй як судді у відставці щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 50 % від суддівської винагороди;
- зобов'язати ГУ ПФ у Львівській області здійснити їй як судді у відставці перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 18.11.2020 в розмірі 62 % суддівської винагороди, із урахуванням стажу 26 років 03 місяці 21 день, без обмеження граничного розміру, із врахуванням раніше виплачених сум.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 26.10.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022, задовольнив позов частково:
- визнав протиправними дії ГУ ПФ України у Львівській області щодо встановлення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді без урахування до стажу роботи, що дає право на щомісячне довічне грошове утриманння судді у відставці, половини строку навчання за денною формою навчання на юридичному факультеті Львівського державного університету ім. І. Франка та стажу роботи у галузі права, який вимагався законом як мінімальний для набуття права для призначення на посаду судді на дату такого призначення;
- зобов'язав ГУ ПФ України у Львівській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, половини строку навчання за денною форму на юридичному факультеті Львівського державного університету ім. І. Франка (02 роки 04 місяці 28 днів), стажу роботи у галузі права, який вимагався законом як мінімальний для набуття права для призначення на посаду судді на дату такого призначення (5 років 00 місяців 00 днів);
- зобов'язав ГУ ПФ України у Львівській області провести з 18.11.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 62 % суддівської винагороди та здійснити виплату із врахуванням раніше виплачених сум;
- відмовив у задоволенні іншої частини позовних вимог;
- стягнув з ГУ ПФ України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 454,00 грн.
15.09.2022 ГУ ПФУ України у Львівській області подало касаційну скаргу, що 20.09.2022 надійшла до Верховного Суду, у якій, із посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.10.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що чинним законом не передбачено зарахування до стажу судді, що дає право на призначення довічного грошового утримання судді у відставці, періоду навчання за денною формою на юридичному факультеті Львівського державного університету ім. І. Франка та стажу роботи у галузі права. Стаж роботи позивачки на посаді судді становить 18 років 10 місяців 15 днів, підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 62 % суддівської винагороди немає.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Згідно з ч. 4 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 2 і 3 ст. 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги передбачені ст. 330 КАС України.
Згідно з п. 4 ч. 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
ГУ ПФ України у Львівській області не вказує будь-якої із підстав, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, для касаційного оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.10.2021 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022, та не наводить відповідного правового обґрунтування, як того вимагає абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України.
Суд зауважує, що у касаційній скарзі мають наводитися мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом.
У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1, 2 ч. 4 ст. 328 КАС України має бути чітко вказано, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі ж подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 4 статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, щодо яких саме правовідносин Верховний Суд ще не сформував правового висновку, а не абстрактно на це покликатися.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права (п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України) щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права, за умови заявлення у касаційній скарзі також підстав касаційного оскарження, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені ст. 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження судових рішень та належного правового обґрунтування унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Зважаючи на наведене, Суд вважає, що ГУ ПФ України у Львівській області слід повернути касаційну скаргу відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 332 КАС України.
Зазначене не позбавляє відповідача права на повторне звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою в межах розумних строків та при дотриманні вимог КАС України.
Керуючись ст. 328, 330, 332 КАС України, Суд,-
1. Повернути Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області касаційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2022 року у справі № 380/8393/21.
2. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не перешкоджає особі, яка її подала, реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук