Справа № 640/26475/21 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В.
05 жовтня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
за участі секретаря судового засідання Фищук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2022 р. у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби про скасування постанови, -
Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича від 10.09.2021 № 34029225 про стягнення виконавчого збору.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2022 р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Процесуальні дії суду апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скраги позивача.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2022 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 28.09.2022.
28.09.2022 сторони надали пояснення, судом оголошено по справі перерву.
У судовому засіданні 05.10.2022 представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Закрите акціонерне товариство спільне україно-американське підприємство з іноземними інвестиціями "Укрелектроват" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення основного боргу в сумі 2563047,90 грн., інфляційних втрат - 1735602,41 грн. та трьох процентів річних - 459679,96 грн.
31.10.2008 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, якою просив стягнути з відповідача 95616098,61 грн., у тому числі 4020411,85 грн. комісійної винагороди згідно з Договором доручення №1348А від 02 березня 1998 року та Угодою №1 від 19 травня 1998 року; 585221,62 грн. збитків у вигляді комісії по переводу, сервісу банку бенефіціара та курсової різниці між курсом НБУ і біржовим курсом, пов'язаних із перерахуванням 2290955,00 доларів США по договору купівлі-продажу векселів №606 від 14 вересня 1998 року та договору поруки №1032-НАЕК від 30 листопада 1999 року; 2092653,79 грн. збитків у вигляді комісії по переводу, сервісу банку бенефіціара і курсової різниці між курсом НБУ і біржовим курсом, пов'язаних із перерахуванням 2806557,14 доларів США по договору №811-НАЕК купівлі-продажу електроенергії від 29 квітня 1999 року і договору поруки №813 від 01 квітня 1999 року; 2563047,90 грн. основного боргу за угодою №05/R від 01 листопада 2001 року; 1735602,41 грн. інфляційних втрат; 459679,96 грн. - три проценти річних; 10611018,31 грн. пені; 78306793,04 грн. за відстрочення кінцевого розрахунку за передане свіже ядерне паливо згідно договору №1331 від 24 листопада 1997 року та додаткової угоди №1 від 02 березня 1998 року та угоди №1 від 19 травня 1998 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04 серпня 2011 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12 вересня 2011 року та постановою Вищого господарського суду України від 31.01.2012 р., у справі № 18/113-53/81 позов задоволено частково, стягнуто з ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь ЗАТ СУАПІІ "Укрелектроват" 2562101,36 грн. основного боргу, 1207585,52 грн. курсової різниці при зміні валютних курсів, 118209 236,00 грн. компенсації за відстрочення кінцевого розрахунку згідно з договором №1331 від 24 листопада 1997 року і додаткової угоди №1 від 02 березня 1998 року та угоди №1 від 19 травня 1998 року, 1283659,85 грн. -три проценти річних від простроченої суми, 4020411,84 грн. комісійної винагороди згідно договору доручення №1348А від 02 березня 1998 року та угоди №1 від 19 травня 1998 року, 25500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 194,71 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.
На підставі виданого Господарським судом м. Києва наказу від 08.02.2012 р., головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України постановою від 28.08.2012 р. відкрито виконавче провадження ВП №34029225 з примусового виконання вказаного виконавчого документу про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Закритого акціонерного товариства Спільного українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями "Укрелектроват" 2 562 101,36 грн. основного боргу, 1 207 585,52 грн. курсової різниці при зміні валютних курсів, 118 209 236,00 грн. компенсації за відстрочення кінцевого розрахунку згідно з договором № 1331 від 24.11.1997 і додаткової угоди № 1 від 02.03.1998 та угоди № 1 від 19.05.1998, 1 283 659,85 грн. три проценти річних від простроченої суми, 4 020 411,84 грн. комісійної винагороди згідно з договором доручення № 1348А від 02.03.1998 і угодою № 1 від 19.05.1998, 25 500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 194,71 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В ході виконавчого провадження ВП № 34029225 винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 04.02.2013 р., згідно з якою стягнено з НАЕК "Енегроатом" виконавчий збір у розмірі 12730868,93 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.03.2017 р. у справі № 18/113-53/81, скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на дії державного виконавця ДВС України від 15.02.2017 року у справі №18/113-53/81 - задоволено, визнано дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови від 04.02.2013 року ВП №34029225 про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" виконавчого збору незаконними, визнано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 04.02.2013 року ВП №34029225 про стягнення з боржника виконавчого збору недійсною.
Зокрема, згідно з висновками суду з матеріалів справи вбачається, що сума боргу, стягнута на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2011 у справі №18/113-53/81, не була повернута боржником на момент винесення спірної постанови про стягнення виконавчого збору.
Також, з аналізу матеріалів справи та матеріалів скарги на дії державного виконавця не вбачається вчинення державним виконавцем дій та заходів, спрямованих на примусове виконання рішення суду, а також не вбачається доказів повернення боржником боргу саме у зв'язку з примусовими діями державного виконавця. Орган ДВС не надав доказів вчинення будь яких дій з примусового виконання рішення у даній справі.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 20.10.2021 р. зупинено вчинення виконавчих дій, оскільки ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.10.2021 у справі № 18/113-53/81 зупинено виконання за наказом Господарського суду м. Києва № 18/113-53/81 від 08.02.2012.
Під час проведення виконавчих дій постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у ВП №34029225 стягнено виконавчий збір з НАЕК "Енергоатом" як боржника у виконавчому провадженні у розмірі 12 730 868,93 грн.
Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" - вважає вказану постанову протиправною та просить її скасувати, що і зумовило на звернення до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що оскільки питання про стягнення з боржника у ВП № 34029225 виконавчого збору не було вирішено до 15.10.2016 р. згідно з вимогами Закону № 606-XIV, в наступному воно мало вирішуватися згідно з положеннями Закону № 1404-VIII. Щодо визначення суми виконавчого збору, згідно з ч. 2 ст. 27 Закону № 1404-VIII, вона визначається у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, а не суми, яка не стягнута станом на час винесення постанови, тож, визначення виконавчого збору у розмірі 12730868, 93 грн., що становить 10% від 127308689, 28 грн., загальної суми до стягнення за виконавчим документом, є правомірним.
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції необґрунтованими та помилковими, позаяк судом не було враховано, що станом на момент прийняття оскаржуваної постанови сума, що підлягала до стягнення, становила 66302038, 51 грн., тоді як відповідачем розмір виконавчого збору розраховано з суми 12730868, 93 грн., що суперечить нормам ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", та становить більше ніж визначено законом 10%. Також, оскаржувана постанова прийнята значено пізніше дати відкриття виконавчого провадження, що також не відповідає вимогам ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження».
З урахуванням наведеного, а також, беручи до уваги надані сторонами у судовому засіданні пояснення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з нормами ч. 1, 2 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що первісно питання про стягнення з боржника у ВП № 34029225 виконавчого збору, вирішувалося шляхом винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 04.02.2013 р., згідно з якою, стягнено з НАЕК "Енегроатом" виконавчий збір у розмірі 12730868, 93 грн. Вказана постанова була винесена в порядку Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. № 606-XIV, чинного станом на 04.02.2013 р, однак, у подальшому, ухвалою господарського суду м. Києва від 27.03.2017 р. у справі № 18/113-53/81 вказану постанову визнано недійсною з підстав, що не виключали можливість повторного розгляду питання про стягнення виконавчого збору (сума боргу не була повернута боржником на момент винесення спірної постанови про стягнення виконавчого збору).
При цьому, 15.10.2016 р. набув чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VIII.
Згідно з п. 6, 7 р. XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1404-VIII, рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.
Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Тож, суд першої інстанції цілком обґрунтовано вказав на те, що, оскільки, питання про стягнення з боржника у ВП № 34029225 виконавчого збору не було вирішено до 15.10.2016 р., згідно з вимогами Закону № 606-XIV, в наступному, воно мало вирішуватися згідно з положеннями Закону № 1404-VIII, зокрема, це стосується і оскаржуваної у даній справі постанови.
У силу положень ч. 1, 2, 4 ст. 27 Закону № 1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Тобто, чинна редакція закону, не ставить у залежність визначення суми виконавчого збору до стягнення від суми, що стягнута внаслідок дій/рішень виконавця, а поставлено у залежність суму, зазначену у виконавчому документів від 10%.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Колегія суддів наголошує на тому, що, оскільки, постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 34029225 була винесена 28.08.2012 р., до набуття чинності Законом № 1404-VIII, тому доводи сторони апелянта про необхідність одночасного винесення постанови про стягнення виконавчого збору разом з відкриттям виконавчого провадження, не поширюється на правовідносини сторін в даному випадку. Крім того, факт невинесення постанови про стягнення виконавчого збору одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження сам по собі не може бути підставою для визнання її протиправною, як і не підставою для врахування доводи апелянта про те, що наразі виконавче провадження не є завершеним, адже, за правового регулювання спірних правовідносин, стороною позивача не наведено норми Закону України «Про виконавче провадження», що прямо забороняє відповідачу (виконавцю) прийняти постанову про стягнення виконавчого збору.
У контексті посилань апелянта на необхідність визначення суми виконавчого збору виходячи саме з суми, що на момент прийняття постанови складає суму заборгованості, колегія суддів вважає за необхідне наголосити на приписах ч. 2 ст. 27 Закону № 1404-VIII, які визначають виконавчий збір до стягнення у розмірі 10 відсотків саме від суми, що підлягає примусовому стягненню, а не суми, яка не стягнута станом на час винесення постанови. За таких обставин, суд першої інстанції правильно виснував, що визначення державним виконавцем виконавчого збору у розмірі 12730868, 93 грн., що становить 10% від 127308689, 28 грн., загальної суми до стягнення за виконавчим документом, є правомірним.
Тож, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення, доводи апеляційної скарги не є підставою для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 287, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2022 р. - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко