Справа № 320/9972/20 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.
05 жовтня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання відмови у перерахунку пенсії протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просила:
- визнати протиправими дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у зв'язку з відмовою в проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити їй з 14.07.2020 перерахунок та виплатити пенсію з урахуванням інших виплат: надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, премії, премії до державних, професійних свят та ювілейних дат, інших виплат, надбавки за ранг згідно з довідками від 02.06.2020 № 3 та № 4 виданими Службою у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради, у розмірі 90% заробітної плати.
На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що відповідачем неправомірно відмовлено їй у перерахунку пенсії з урахуванням надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, премії, премії до державних, професійних свят та ювілейних дат, інших виплат, надбавки за ранг, які були виплачені у 2010 - 2015 роках, але не враховані при призначенні пенсії. Тому, вважає, що перерахунок пенсії має бути здійснений з урахуванням вкзааних довідок та у розмірі 90%, як наразі і отримує позивач.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у перерахунку гр. ОСОБА_1 пенсії з урахуванням інших виплат: надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, премії, премії до державних, професійних свят та ювілейних дат, інших виплат, надбавки за ранг, згідно з довідками від 02.06.2020 № 3 та № 4, виданими Службою у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити гр. ОСОБА_1 з 14.07.2020 перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням інших виплат: надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, премії, премії до державних, професійних свят та ювілейних дат, інших виплат, надбавки за ранг, згідно з довідками від 02.06.2020 № 3 та № 4 виданими Службою у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду в частині, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги про перерахунок пенсії, виходячи саме з 90% заробітної плати.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2022 поновлено апелянту строк на звернення до суду з апеляційною скаргою, відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у порядку письмового провадження на 05.10.2022.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачка перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Київській області та з 04.09.2006 отримує пенсію згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3732-XI, у розмірі 90% заробітної плати.
Службою у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради видано позивачці довідки від 02.06.2020 № 3 та № 4 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». У довідках вказані надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, премія, премія до державних, професійних свят та ювілейних дат, інші виплати, надбавка за ранг.
При призначенні пенсії позивачки не було враховано суми надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, премії, премії до державних, професійних свят та ювілейних дат, інших виплат, надбавки за ранг, згідно з довідками від 02.06.2020 № 3 та № 4 виданими Службою у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради, які вона отримувала під час проходження державної служби, та з яких було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (з 01 січня 2011 року єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування).
Позивачка 14.07.2020 звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, премії, премії до державних, професійних свят та ювілейних дат, інших виплат, надбавки за ранг, які були виплачені у 2010-2015 роках, але не враховані при призначенні пенсії.
Листом від 14.08.2020, відповідач повідомив позивачку про відмову в проведенні перерахунку пенсії. Свою відмову обґрунтував тим, що порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців були передбачені ст. 37-1 Закону № 3732-XI та визначались у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Наведене відмова і стала підставою для звернення до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що чинне законодавство, як загальне так і спеціальне, відносить до складу заробітної плати також надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, премії, премії до державних, професійних свят та ювілейних дат, інших виплат, надбавки за ранг. Спір з пенсійним органом виник не щодо наявності чи відсутності у позивачки права на черговий перерахунок пенсії, а щодо порушення законодавства при призначенні пенсії. У цьому випадку, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок використовується як спосіб відновлення порушеного права у зв'язку з тим, що при призначенні пенсії позивачці протиправно не було враховано усі види оплати праці (виплат, доходу), на які нараховано збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції правильними та законними, однак, наголошує на тому, що суд не врахував та не здійснив жодної згадки у рішенні про перерахунок пенсії у розмірі 90% заробітної плати, з яких і було призначено пенсію позивачу, що прямо впливає на ефективність поновлення порушених прав позивача при вирішенні спору.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Колегія суддів наголошує на тому, що рішення суду першої інстанції переглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, згідно норм ст. 308 КАС України, а саме, в частині вимог позивача про здійснення перерахунку її пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату виходячи з 90% заробітної плати.
Згідно норм ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом ч. ч. 1 та 2 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Колегія суддів звертає увагу на те, що звертаючись до суду з даним позовом, позивач просила зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити їй з 14.07.2020 перерахунок та виплатити пенсію з урахуванням інших виплат: надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, премії, премії до державних, професійних свят та ювілейних дат, інших виплат, надбавки за ранг згідно з довідками від 02.06.2020 № 3 та № 4 виданими Службою у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради, у розмірі 90% заробітної плати. (а.с. 4)
Водночас, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 р. адміністративний позов задоволено, проте, у мотивувальній та резолютивній частинах рішення не зазначено та не мотивовано про позовні вимоги щодо відсоткового розміру пенсії позивача, тому, вказані позовні вимоги так і залишились не вирішиними, в цій частині вимог суд першої інсатнції не відмовляв. Хоча, матеріалами справи підтверджується, що пенсія позивача призначена виходячи з 90% від заробітної плати. (а.с. 14)
Згідно приписів п. 1 ч. 1, ч. 2 та 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Таким чином, оскільки суд першої інстанції не відмовляв у задоволенні позовних вимог, по яким позивач подала апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що відсутні процесуальні підстави для скасування рішення суду першої інсатнції в частині вимог, які не вирішувались у рішенні, з огляду на що, доводи та вимоги, що відображені в апеляційній скарзі, можуть бути вирішені шляхом постановлення додаткового рішення судом першої інсатнції за відповідним клопотанням сторони.
Тож, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко